Вибір типу заготівки та обґрунтування методу її виготовлення
Скорочений опис методу виготовлення заготівки та порівняння його з заводським
В машинобудуванні використовуються початкові заготовки у вигляді круглого прокату, труб, поковок, штамповок, періодичного прокату, відливок та інші.
На вибір способу отримання заготівки впливають такі фактори:
- матеріал.
- фізико-механічні властивості матеріалу.
- об’єм випуску продукції.
- розміри та форма виробу.
- виробничі можливості.
На фірмі "БЕВЕРС" для виготовлення деталі "стакан" прийнята заготівка - прокат.
Прокат - процес зміни форми металу під тиском двох валків, які обертаються назустріч один одному на прокатному верстаті. Прокатні валки бувають різної форми в залежності від форми заготівки, яку необхідно отримати.
Для даної деталі я пропоную використати заготовку - штамповку. Перед штамповкою вихідний матеріал готують до обробки - виконують зачистку металу, розрізають на частини, вибирають температурний режим та тип нагрівального пристрою.
Вибір загальних припусків
Для виготовлення заданої деталі можна використати 2 наступні варіанти заготовок:
1. Прокат звичайної точності, круглого перерізу.
2. Штамповка отримана на пресі.
Вибираємо загальні припуски по ГОСТ 7505 - 79 та заносимо до таблиці 4.
Таблиця 4
| Номінальний розмір | Шорсткість | Загальний припуск | Розрахунковий розмір | Прийнятий розмір |
| Æ40Н7 | 1,25 | 1,5 · 2 | Æ37± 
| Æ37±
|
| Æ51 | Rz40 | 0.8 · 2 | Æ52.6±
| Æ52.6±
|
| Æ70h6 | 1,25 | 2 · 2 | Æ75± 
| Æ75±
|
| Æ105 | Rz40 | 1.25 · 2 | Æ107.5± 
| Æ107.5±
|
| Æ80 | Rz40 | 1.95 · 2 | Æ83.9± 
| Æ83.9±
|
| 10 | 1.25 | 1.6 + 1.6 | 13.2±
| 13.2±
|
| 114 | 1.25 | 1.6 + 1.6 | 117.2±
| 117.2±
|
|
|
|
Визначення коефіцієнту використання матеріалу
Коефіцієнт використання матеріалу визначаємо за формулою:
(4)
де Мд - маса деталі; Мз - маса заготовки.
Розрахунок коефіцієнту використання матеріалу для заготовки із прокату.
Визначаємо розрахункову масу прокату:
(5)
де d - діаметр заготовки; l - довжина заготовки.
кг.
Тоді коефіцієнт використання матеріалу становитиме:
Розрахунок коефіцієнту використання матеріалу для заготовки штамповки.
(6)
Отже маса заготовки дорівнює:
кг.
Тоді коефіцієнт використання матеріалу становитиме:
Висновок: заготівка виконана за варіантом 2 - більш економічна.
Технічні вимоги до заготівки
Технічні вимоги до заготівки встановлює ГОСТ 2590-80:
1. Марка сталі, хімічний склад, механічні властивості повинні відповідати вимогам
ГОСТ 4543-80.
2. Не вказані радіуси заокруглень 2...3 мм.
3. Штамповочні нахили 5°.
4. Поверхневі дефекти допускаються на глибину не більше 0,5 фактичного припуску на механічну обробку.
|
|
|
Економічне обґрунтування вибору заготівки
Визначаємо вартість заготівки із прокату за формулою:
(7)
де С1Т – ціна за тону прокату (С1Т = 790 грн.)
Ср – ціна різання заготовки (Ср = 0,7 грн.)
Визначаємо вартість заготівки штамповки за формулою:
(8)
де С1Т – ціна за тону штамповки (С1Т = 1300 грн.), К1, К2, К3, – коефіцієнти серійності, маси і складності заготовки (К1 = 1, К2 = 1,64, К3 = 0,77).
Висновок
| Тип заготовки | СЗАГ | КВМ |
| Прокат | 7,25 | 0,25 |
| Штампова | 5,99 | 0,7 |
Як ми бачимо з розрахунків (п.2.1.3. та п.2.1.5.) оптимальним варіантом буде вибір заготовки штамповки, так як вона має меншу вартість та більший коефіцієнт використання матеріалу ніж заготовка із прокату.
План обробки поверхні деталі з встановленням ступеню точності, шорсткості, операційних припусків та операційних розмірів з допусками
Операційні припуски зводимо до таблиці 5.
Таблиця 5
| План обробки | Квалітет | Шорсткість | Припуск | Розмір з відхиленнями | |||||||||
| Æ40Н7 | |||||||||||||
| Заготовка |
|
|
| Æ37 | |||||||||
| Розточити | 12 | 12,5 | 1,55 | Æ38,55Н12 | |||||||||
| Розточити | 10 | 6,3 | 1,1
| Æ39,6510 | |||||||||
| Шліфувати | 9 | 2,5 | 0,25 | Æ39,9Н9 | |||||||||
| Шліфувати | 7 | 1,25 | 0,1 | Æ40Н7 | |||||||||
| Æ51h14 | |||||||||||||
| Заготовка |
|
|
| Æ52,6 | |||||||||
| Точити | 14 | Rz40 | 1,6 | Æ51 h14 | |||||||||
| Æ70h6 | |||||||||||||
| Заготовка |
|
|
| Æ75 | |||||||||
| Точити | 12 | 12,5 | 2,15 | Æ71,65h12 | |||||||||
| Точити | 10 | 6,3 | 1,3 | Æ70,35h10 | |||||||||
| Шліфувати | 9 | 2,5 | 0,25 | Æ70,1h9 | |||||||||
| Шліфувати | 6 | 1,25 | 0,1 | Æ70h6 | |||||||||
| Æ105h14 | |||||||||||||
| Заготовка |
|
|
| Æ107,5 | |||||||||
| Точити | 14 | Rz40 | 2,5 | Æ105h14 | |||||||||
| Æ80h14 | |||||||||||||
| Заготовка |
|
|
| Æ82,5 | |||||||||
| Точити | 14 | Rz40 | 2,5 | Æ80 h14 | |||||||||
| Æ70h14 | |||||||||||||
| Заготовка |
|
|
| Æ82,5 | |||||||||
| Точити | 14 | Rz40 | 12,5 | Æ70h14 | |||||||||
| М6-Н7 | |||||||||||||
| Свердлити | 12 | Rz40 | – | Ø4,8Н12 | |||||||||
| Розвернути | 10 | 2,5 | 0,16 | Ø4,96Н10 | |||||||||
| Розвернути | 8 | 1,25 | 0,04 | Ø5Н8 | |||||||||
| Нарізати різьбу | 7 | Rz20 | 1 | М6-Н7 | |||||||||
| Æ6,6H14 | |||||||||||||
| Свердлити | 14 | Rz40 | – | Æ6,6H14 | |||||||||
| Æ70H7 | |||||||||||||
| Заготовка |
|
|
| Æ | |||||||||
| Розточити | 12 | 12,5 | 2,5 | Æ68,35H12 | |||||||||
| Розточити | 10 | 3,6 | 1,3 | Æ69,65H10 | |||||||||
| Шліфувати | 9 | 2,5 | 0,25 | Æ69,9H9 | |||||||||
| Шліфувати | 7 | 1,25 | 0,1 | Æ70H7 | |||||||||
| Æ105/Æ70Н7 | |||||||||||||
| Заготовка |
|
|
| 117,2 | |||||||||
| Точити | IT14/2 | Rz80 | 1,0 | 116,2IT14/2 | |||||||||
| Точити | IT14/2 | Rz40 | 0,3 | 115,9IT14/2 | |||||||||
| Шліфувати | IT14/2
| 1,25 | 0,3 | 115,6 IT14/2 | |||||||||
| Æ51/Æ40Н7 | |||||||||||||
| Заготовка |
|
|
| 117,2 | |||||||||
| Точити | IT14/2 | Rz80 | 1,0 | 116,2IT14/2 | |||||||||
| Точити | IT14/2 | Rz40 | 0,3 | 115,9IT14/2 | |||||||||
| Шліфувати | IT14/2 | 1,25 | 0,3 | 115,6 IT14/2 | |||||||||
| Æ105/Æ70h7 | |||||||||||||
| Заготовка |
|
|
| 13,2 | |||||||||
| Точити | IT14/2 | Rz80 | 1,0 | 12,2IT14/2 | |||||||||
| Точити | IT14/2 | Rz40 | 0,3 | 11,9IT14/2 | |||||||||
| Шліфувати | IT14/2 | 1,25 | 0,3 | 11,6IT14/2 | |||||||||
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 94; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!