Психологічні рекомендації щодо формування стратегії життя пацієнтів із соматичними хворобами
Тренінг-партнерського спілкування
Мета: підвищення компетентності у спілкуванні, розвиток вербальних і невербальних способів спілкування, осмислення взаємодії з позиції партнерства, розвиток здатності до ігрової поведінки, актуалізація конструктивних засобів взаємодії.
Цей тренінг використовується з хворими на серцево-судинні захворювання та хірургічні патології (гіпертонічній хворобі, виразковій хворобі шлунку і 12-палої кишки, ішемічній хворобі серця).
Хід заняття
І. Етап знайомство (пізнання один одного в іншому ракурсі)
Усі учасники стають у коло.
Інструкція: „Зараз кожен з нас зробить крок уперед, скаже своє ім'я й одночасно продемонструє якийсь жест. Після цього повернеться на своє місце. Тоді ми вже всі разом зробимо крок уперед і постараємося точно повторити жест, ім'я та інтонацію, з якою воно було вимовлене. Зробивши крок назад, повернемося на свої місця”.
Запитання після завершення: „Чи були у вас труднощі? Який жест вам запам'ятався? Чи важливі жест та інтонація у спілкуванні?”
ІІ. Етап Створення працездатності в групі
„Безоцінковий опис”
Вправа виконується в парах. Пари сідають так, щоб не заважати одна одній.
Інструкція: „Кожному з вас дається 4 хвилини, протягом яких ви повинні розповісти своєму партнерові про нього. Розповідь треба починати словами: „Я бачу перед собою...” — і далі безоцінково описуйте зовнішній вигляд ваших партнерів. Ваші висловлювання мають бути констатуючими. Заборонені вирази, які несуть у собі оцінку: „Приємна зовнішність”, „Красиві очі”, „Гарна усмішка” тощо. Ті, кого описують, будьте уважні! Якщо партнер допустить помилку, скажіть йому про це. Під час виконання завдання говорити потрібно весь відведений час. Після мого сигналу ви поміняєтеся ролями, і ті, хто слухали, описуватимуть партнерів”.
|
|
|
Запитання після завершення виконання вправи: „Складно було виконувати завдання? Багато було виправдань?”
Вправа „Ти в п’ятирічному віці”
А зараз виконаємо ще одну вправу. Вправа виконується в парах, але давайте поміняємося парами, так буде цікавіше.
Інструкція: „Кожному з вас дається 5 хвилин для того, щоб розповісти своєму партнеру, яким він (ваш співбесідник) був, на ваш погляд, коли йому було 5 років. При цьому можна казати не тільки про зовнішній вигляд, а й особливості поведінки, характеру”.
Після завершення першої п'ятихвилинки тому учаснику, який слухав оповідання про себе, протягом хвилини пропонують розповісти партнеру, що в його словах відповідало реальності, а що ні.
Запитання після завершення виконання вправи: „Чи дійсно ви відповідали описам?”
|
|
|
Рефлексія досвіду, набутого в процесі виконання цих двох вправ, дає змогу обговорити:
1) труднощі, які були в учасників, коли вони безоцінково описували іншу людину та не характеризували її особистісні якості;
2) прагнення перенести свій досвід на іншу людину, приписати їй те, що властиве нам, тощо.
Обговорення.
Висновки психолога: „При описі інших людей, ми часто використовуємо складені стереотипи, не зважаємо на особистості що збіднює наше спілкування і зменшує можливості для розуміння один одного. Треба намагатися бачити індивідуальність неповторність, а не стандартну „дівчинку” або „хлопчика”. Ми схильні приписувати іншим власні почуття, прагнення, а це заважає розумінню, оскільки перед нами досить таки часто трапляються люди з відмінною від нашої вдачею, іншою мотивацією, переконаннями”.
ІІІ. Етап вправи змістового плану
Вправа „Хто дивиться недоброзичливо”
Інструкція: „Попрацюємо над проблемою встановлення контакту й виконаємо таку вправу. Нехай хтось (хто саме, вирішимо пізніше) вийде за двері. Коли він повернеться, то повинен визначити, хто з учасників дивиться на нього недоброзичливо. При цьому всі ми повинні користуватися невербальними засобами”.
|
|
|
Учасник виходить за двері, після чого група визначає, хто буде дивитися недоброзичливо. Після цього запрошують людину, що була за дверима, і вона, підходячи до кожного, визначає бажання учасників вступити в контакт.
Обговорення.
В обговоренні результатів вправи звертають увагу на ознаки, які були визначальними у встановленні бажання контактувати, на труднощі, що виникли.
Запитання для обговорення: „На що ти (людина, яка була за дверима) найперше звертала увагу? Як на твою думку виглядає людина. Яка не бажає спілкуватися? Що заважало визначити чи готова людина до спілкування?”
Вправа „Спілкування в різних позиціях”
Давайте тепер спробуємо визначити важливість пози при спілкуванні.
Ця вправа також виконується в парах (швиденько шукаємо собі пару, обираємо тих з ким ще не працювали).
Інструкція: „Вам дається 6 хвилин на спілкування на тему: „Які якості особистості важливі для спілкування”. Під час спілкування ми будемо міняти положення. Зараз давайте повернемося один до одного спиною й розпочнемо бесіду”.
Учасники кілька хвилин спілкуються, сидячи спиною один до одного, по 1,5 хвилини — один сидячи, другий стоячи і навпаки (обличчям один до одного), 1,5 хвилини — сидячи обличчям один до одного.
|
|
|
Під час обговорення можна поставити запитання про те, у якому положенні проведення бесіди було найкомфортнішим. Після обговорення -- висновок про важливість рівних позицій учасників, відсутність між ними бар'єрів і знаходження очей на одному рівні.
Вправа „Попрохай чаю в провідника”
Інструкція: „Зараз ми розіграємо ситуацію, яка може трапитися в житті. Нехай троє осіб вийдуть за двері, з ними їхнє завдання буде проговорено окремо. З тих, хто залишився, потрібен іще один учасник. Вам таке завдання: ви — провідник у поїзді, через 10 хвилин закінчується ваша зміна і потрібно до того часу написати звіт. Зараз до вас зайде новий пасажир, який хоче чаю. Як би вас. не вмовляв, ви повинні чаю не давати, з позицій партнерського спілкування і вам захочеться дати чай, ви можете це зробити”.
Учасникам, які стоять за дверима, дають таку інструкцію: „Ви чекали поїзда та змерзли. Вам дуже хочеться чаю. Попрохайте у провідника чаю так, щоб він вам не відмовив”. (Чай просять по черзі, кожний окремо.) – 3-4 чоловіки.
Після завершення розмови „провідник” розповідає про свої враження, говорить, що спонукало його йти назустріч проханню, а що заважало.
Обговорюється, що сприяє досягненню успіху в ситуації. Учасники можуть називати такі моменти: розуміння інтересів співбесідника й урахування їх у розмові; хороший емоційний контакт; відкритість тощо.
Вправа „Подарунки”
Усі учасники стають або сідають у коло.
Інструкція: „Нехай кожен із вас по черзі зробить подарунок своєму сусідові ліворуч. Подарунок треба зробити мовчки (невербально), але так, щоб ваш сусід зрозумів, що ви йому даруєте. Поки всі не отримають подарунки, говорити. Усе робимо мовчки. Коли коло замкнеться, в учасника, який отримав подарунок останнім, запитують, що саме він отримав. Якщо у відповідях є розбіжності, треба з'ясувати, у чому непорозуміння, запитати в групи, як вона зрозуміла подарунок.
Обговорення: звертають увагу на закономірності прийому й передачі інформації, умови, що полегшують розуміння в процесі спілкування (виділення суттєвої ознаки „подарунка”, використання адекватних способів невербального спілкування, концентрація уваги на партнері).
ІV. Етап-завершення
Вправа „Коло рук”
Інструкція: „Візьміться за руки, уявіть у своїх грудях вогник добра, ніжності, любові; уявіть, як він збільшується, його сила переходить у праву руку і вливається у долоню того, хто сидить праворуч, збагачується його любов'ю та рухається далі по колу. Потім любов повертається, збагачена від сердець інших учасників групи”.
В результаті застосування тренінгів отримали такі особистісні зміни:
- з`являється впевненість у собі,
- підвищується самоповага,
- змінюється ставлення самого себе, друзів, рідних,
- простежується тенденція до реалізації власних здібностей.
Негативними результатами цієї роботи є те, що люди не мають достатньо приймати участь в тренінгах, відвідувати психологів, в основному виявляють недовіру до психотерапевтів, не вірять у допомогу.
ВИСНОВКИ
1. У теоретичному плані співіснують наукові напрямки, що намагаються трактувати невроз як із психологічної, так і з біологічної (нейрофізіологічної) платформ. Психічною травмою називається життєва подія, що стосується значимих сторін існування людини і приводить до глибоких психологічних переживань. Психічна травма, як подія або ситуація, стоїть в ряді інших життєвих ситуацій. До невротичних розладів можуть приводити як епізоди і ситуації, так оточення і середовище. Психотравмуючими вони стають не тільки в зв'язку з масштабністю або катастрофічністю. При аналізі фактора психічної травми виділяються наступні її характеристики: інтенсивність, зміст, значимість і актуальність, патогенність, гострота появи (раптовість), тривалість, повторюваність, зв'язок із преморбідними особистісними особливостями. У сучасній психологічній і психіатричній літературі, поряд з темпераментом, велике значення в етіопатогенезі неврозів надається й іншим психологічним параметрам людини. Істотними для неврозогенезу є особливості, зокрема, акцентуації характеру. Найбільш відомими соматичними захворюваннями, пов'язаними з психологічним впливом і виявляються крім соматичного, психічними симптомами, є гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки, ішемічна хвороба серця і деякі інші. На відміну від терапевтичної патології, при якій патогенним для психічної діяльності стає стан тривалого хронічного захворювання, і зміна системи відносин особистості відбувається поступово, у рамках хірургічної патології відзначається значимість психологічного операційного стресу (передопераційного і постоперационного). Отже, внутрішня картина хвороби є складним психологічним явищем. Вона дуже мінлива, залежить від великої кількості факторів і виникає у хворих у всіх випадках захворювання, як "незначних", так і тяжких хронічних. Незважаючи на значну розбіжність поглядів авторів, які займаються проблемами внутрішньої картини хвороби, змістовні суперечки ведуться в основному або про повноту і точність визначень, або про внесок тих чи інших складових у структуру внутрішньої картини хвороби.
2. Таким чином, підсумовуючи дані про клінічні прояви темпераменту, можна стверджувати, що усі вони відбивають лише кількісну сторону психічної діяльності. Вони не несуть значеннєвого навантаження, оскільки є біологічним продуктом. Найбільш загальною особливістю темпераменту є його немотиваційний фактор, що визначає поведінку людини, тобто в самому темпераменті не існує спонукальної основи. На відміну від характерологічних і особистісних реакцій, основою яких служить мотиваційний ряд, що ґрунтується на життєвому досвіді, пізнавальному рівні, інтересі і значимості зовнішніх і внутрішніх процесів, реакції на рівні темпераменту носять інстинктивну специфіку. Існує кілька моделей формування психосоматичних розладів: а) психофізіологічна, б) психодинамічна, в) системно-теоретична, г) соціопсихосоматична. Підсумовуючи характерологічні особливості людини, можемо сказати, що на даному рівні психічної індивідуальності значну роль відіграє фактор цілеспрямованого самовиховання психологічних властивостей і якостей, що надалі залишаються практично незмінними і можуть визначати стилі відносини до різних сторін життя, у тому числі до власних хвороб і психологічних проблем.
3. Дослідження показало, що найбільш поширеними стилями спілкування серед чоловіків є: Інтелектуальний, Комформний, Неегоїстичний, Авторитарний, Імпульсивний, Гедоністичний, Дружелюбний, а серед жінок найбільш поширені Агресивно-діловий, Нормативно-рольовий, Контролюючий, Імпульсивний, Маніпулятивний, Егоїстичний, Раціональний стилі спілкування. Серед переважаючих типів характеру у чоловіків з серцево-судинними захворюваннями виявлено наступні: істеричний та епілептоїдний, а серед жінок – астенічний та паранойяльний. В результаті проведення тренінгів спостерігаються особистісні зміни, які сприяють встановленню псічної рівноваги у пацієнтів. Але є і негативні сторони, які виявляються в тому, що серед пацієнтів панує недовіра до психотерапевтів та значна заклопотаність.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова Г.С. Практическая психология. – М.: Изд-во МГУ, 1997. – 368 с.
2. Айрапетянц М.Г., Вейн А.М. Неврозы в эксперименте и в клинике. - М., 1982, 272 с.
3. Александровский Ю.Л. Пограничные психические расстройства. - М., 1993, 400 с.
4. Анастази А. Психологическое тестирование: В 2-х томах. – М.: Педагогика, 1982. – Т.1. - 340 с., Т.2. – 345 с.
5. Андреева Г.М. Социальная психология. - М.: Изд-во МГУ, 1980. – 280 с.
6. Арносон Э, Уилсон Т., Эйкерт Р. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме. – СПб.: Еврознак, 2002. - 560 с.
7. Аронсон Э Общественное животное. - М.: Педагогика, 1998. – 220 с.
8. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. - М.: Искусство, 1979. – 244 с.
9. Битянова М.Р. Социальная психология: наука, практика и образ мысли: Учебное пособие. - М.: Изд-во МГУ, 2001. – 295 с.
10. Блейхер В. М. Клиническая патопсихология. - Ташкент, 1976.
11. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. - К.: Здоров'я, 1980. - 165 с.
12. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. - СПб.: Питер, 2002. - 349 с.
13. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психологической диагностике. - СПб.: Питер, 2000. – 230 с.
14. Вікова та педагогічна психологія. / О.В.Скрипченко, Л.В.Волинська. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.
15. Гах Й. Етика ділового спілкування. – К.: Либідь, 2005. – 300 с.
16. Гельдер М. и др. Оксфордское руководство по психотерапии. В 2-х томах. – К., 1999.
17. Горянина В.А. Психологические предпосылки непродуктивного стиля межличностного взаимодействия. // Психологический журнал. – 1997. - № 6. – С. 73 – 83.
18. Грехнев В.С. Культура психологического общения. - М.: Просвещение, 1990. - 144 с.
19. Гургенян С.В., Погосова Г.В., Вартанян Ж.Г. и др. Психосоматические соотношения у больных гипертонической болезнью и почечной артериальной гипертонией // Терапевтический архив.– 1995.– Т.67.– № 12.– С.21-25.
20. Давыдов В.В. Виды общения в обучении. - М.: Просвещение, 1972. – 200 с.
21. Зейгарник Б. В. Патопсихология. - М., 1976.
22. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. – СПб.: Питер, 2003. – 544 с.
23. Карвасарский Б.Д. Неврозы. - М., 1990, 576 с.
24. Коляденко Н.В. Психосоматичні співвідношення при захворюваннях гепатобіліарної системи // Український вісник психоневрології.– 1998.– Т.6.– Вип. 1(16) .– С.9-11.
25. Кондратенко В.Т., Донской Д.И. Общая психотерапия. - Минск, 1997 – 464 с.
26. Коркина М.В., Елфимова Е.В., Марилов В.В. Пограничные психические нарушения при сахарном диабете // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова.– 1997.– Т.97.– № 2.– С.15-18.
27. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. - К.: Либідь, 1995. - 304 с.
28. Корольчук М.С. Психодіагностика. – К.: Либідь, 2005. - 372 с
29. Лакосина Н. Д., Ушаков Г. К. Медицинская психология. 2-е изд. — М.: Медицина, 1984. —272 с.
30. Лебединский М. С. Очерки психотерапии. 2-е изд. — М.: Медицина, 1971.— 412 с.
31. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. - М.: Наука, 1984. – 230 с.
32. Лэндрет ГЛ. Игровая терапия: искусство отношений. — М.: Международная академия, 1994. —366 с.
33. Любан-Плоцца Б., Пельдингер В., Крегер Ф. Психосоматический больной на приеме у врача. - Санкт-Петербург, 1994, 245 с.
34. Максименко С.Д., Шевченко Н.Ф. Психологічна допомога тяжким соматично хворим. – К.: Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України; Ніжин: Міланік, 2007. – 115 с.
35. Марута Н.А. Невротическая болезнь // Международный медицинский журнал.– 1997.– Т. 3.– № 3.– С.16–19.
36. Менделевич В.Д. Как предупредить невроз.- Казань, 1988.
37. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. Практическое руководство. – М.: МЕДпресс, 1999. – 592 с.
38. Менделевич В.Д., Авдеев Д.А., Киселев С.В. Психотерапия «здравым смыслом». - Чебоксары, 1992. - 76 с.
39. Москаленко В.В. Соціальна психологія. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 624 с.
40. Мурзенко В. А. Групповая психотерапия при неврозах. - В кн.: Групповая. психотерапия при неврозах и психозах. - Л., 1975, С. 77 - 83.
41. Мягер В. К. Актуальные проблемы психогигиены и психопрофилактики. — В кн.: Психогигиена и психопрофилактика. - Л., 1983, С. 5—8.
42. Мясищев В. Н. Личность и неврозы. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1960. — 426 с.
43. Напреєнко О.К. Соматопсихічні розлади // Український вісник психоневрології.– 1996.– Т.4.– Вип. 5(12) .– С.292-294.
44. Немов Р.С. Психология. В 3 кн. — М.: Просвещение, 1995.
45. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. - К.: Либідь, 1990. - 191 с.
46. Общая психодиагностика / Под ред. Бодалева А.А., Столина В.В. - М.: Речь, 2001. - 440 с.
47. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія. — К.: Академвидав, 2005. – 468 с.
48. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціально-психологічна структура особистості. // Вісник Прикарпатського ун-ту. Філософські і психологічні науки. - Вип. 3. — Івано-Франківськ, 2002. — С. 129 — 138.
49. Палеев Н.Р., Краснов В.Н., Подрезова Л.А. и др. Проблемы психосоматики и соматопсихиатрии в клинике внутренних болезней // Вестник Российской Академии медицинских наук.– 1998.– № 5.– С.3-7.
50. Панков Д. В. Рациональная психотерапия. — В кн.: Руководство по психотерапии. - Ташкент: Медицина, 1979, с. 192—205.
51. Панов А.. Г., Беляев Г. С, Лобзин В. С, Копылова И. А. Теория и практика аутогенной тренировки. — Л.: Медицина, 1980. — 272 с.
52. Пезешкиан Н. Психосоматика и позитивная психотерапия. - М., 1996, 464с.
53. Пезешкиан Н. Психотерапия повседневной жизни. - М., 1995. - 336 с.
54. Перспективы социальной психологии: Пер. с англ. - М.: ЭКСМ-Пресс, 2001. - 688 с.
55. Почебут Л.Г., Чикер В.А. Индустриальная социальная психология. – СПб.: Еврознак, 1997. – 255 с.
56. Практикум по патопсихологии. / Под ред. Б.В.Зейгарник. – М., 1987. – 183 с.
57. Психологические исследования общения. - М.: Наука, 1985. - 344 с.
58. Психотерапия. /Под ред. В. М. Банщикова. - М., 1967. — 135 с.
59. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. – М.: Владос, 1996. – 529 с.
60. Рогов Е.И. Психология общения. – М.: ЭКСМ-Пресс, 2001. – 329 с.
61. Рогов Е.И. Психология отношений мужчины и женщины. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. – 288 с.
62. Ротенберг В.С., Аршавский В.В. Поисковая активность и адаптация. - М., 1984.
63. Свядощ А.М.. Неврозы. - Л., 1982. - 368 с.
64. Снайдер К. Клінічна психопатологія. – К.: Сфера, 1999. – 236 с.
65. Сосновикова Ю.Е. Психологические состояния человека, их классификация и диагностика. – Горький, 1975. – 118 с.
66. Социальная психология. / Под ред. А.Л.Журавлева. – М.: Высш. школа, 2002. – 385 с.
67. Социальная психология. / Под ред. А.Н. Сухова, А.А.Деркача. – М.: Просвещение, 2001. – 290 с.
68. Тополянский В.Д., Струковская М.В. Психосоматические расстройства. - М., 1986. - 384 с.
69. Трухін І.О. Соціальна психологія спілкування. – К.: Либідь, 2005. – 385 с.
70. Ушаков Г.К. Пограничные нервно-психические расстройства. - М., 1987. - 304 с.
71. Фурст Д. Невротик, его среда и внутренний мир. - М., 1957 - 376 с.
72. Цимбалюк І.М. Психологія спілкування: Навчальний посібник. – К.: В.Д. „Професіонал”, 2004. – 304 с.
ДОДАТКИ
ОПИТУВАЛЬНИК В.М.РУСАЛОВА
Інструкція. Вам пропонується відповісти на 105 запитань. Вони спрямовані на з'ясування вашого звичайного способу поведінки. Спробуйте уявити типові ситуації і дайте першу «природну» відповідь, що спаде вам на думку. Відповідайте швидко і точно. Якщо ви вибрали відповідь «так» - поставте хрестик, якщо вибрали відповідь «ні», то поставте прочерк. Нижче подано повний текст опитувальника і ключі до нього.
Опитувальник подається мовою оригіналу.
1. Подвижный ли вы человек?
2. Всегда ли вы готовы сходу, не раздумывая, включиться в разговор?
3. Предпочитаете ли вы уединение большой компании?
4. Испытываете ли вы постоянную жажду деятельности?
5. Ваша речь обычно медленна и нетороплива?
6. Ранимый ли вы человек?
7. Часто ли вам не спится из-за того, что вы поспорили с друзьями?
8. В свободное время вам всегда хочется заняться чем-либо?
9. В разговоре с друзьями ваша речь часто опережает вашу мысль?
10. Раздражает ли вас быстрая речь собеседника?
11. Чувствуете ли вы себя несчастным человеком, если на длительное время лишены возможности общения с людьми?
12. Вы когда-нибудь опаздывали на свидание или на работу?
13. Нравится ли вам быстро бегать?
14. Сильно ли вы переживаете неполадки в своей работе?
15. Легко ли вам выполнять работу, требующую длительного внимания, большой сосредоточенности?
16. Трудно ли вам говорить очень быстро?
17. Часто ли вы испытываете тревогу, что выполнили работу не так как нужно?
18. Часто ли ваши мысли перескакивают с одной на другую во время разговора?
19. Нравятся ли вам игры, требующие быстроты и ловкости?
20. Легко ли вы можете найти варианты решения известной задачи?
21. Испытываете ли вы чувство беспокойства, что вас не правильно поняли в разговоре?
22. Охотно ли вы выполняете сложную и ответственную работу?
23. Бывает ли, что вы говорите о вещах, в которых не разбираетесь?
24. Легко ли вы воспринимаете быструю речь?
25. Легко ли вам делать одновременно очень много дел?
26. Возникают ли у вас конфликты с вашими друзьями из-за того, что вы сказали им что-то, не подумав заранее?
27. Вы обычно предпочитаете делать дела, не требующие от вас большой энергии?
28. Легко ли вы расстраиваетесь, когда обнаруживаете небольшие недостатки в работе?
29. Любите ли вы сидячую работу?
30. Легко ли вам общаться с разными людьми?
31. Вы обычно предпочитаете подумать, взвесить и лишь потом высказываться?
32. Все ли ваши привычки хороши и желательны?
33. Быстры ли у вас движения рук?
34. Вы обычно молчите и не вступаете в контакты, когда находитесь в офисе малознакомых людей?
35. Легко ли вам переключиться от одного варианта решения к другому?
36. Склонны ли вы иногда преувеличивать в своем воображении негативное отношение близких вам людей?
37. Разговорчивый ли вы человек?
38. Вам обычно легко выполнять дело, требующее мгновенных реакций?
39. Вы обычно говорите свободно, без запинок?
40. Беспокоят ли вас страхи, что вы не справитесь с работой?
41. Легко ли вы обижаетесь, когда близкие люди указывают вам на ваши личные недостатки?
42. Испытываете ли вы тягу к напряженной, ответственной деятельности?
43. Считаете ли вы свои движения медленными и неторопливыми?
44. Бывают ли у вас мысли, которые вы хотели бы скрыть от других?
45. Можете ли вы без долгих раздумий задать щекотливый вопрос другому человеку?
46. Доставляют ли вам удовольствие быстрые движения?
47. Легко ли вы «генерируете» новые идеи, связанные с работой?
48. Сосет ли у вас под ложечкой перед ответственным разговором?
49. Можете ли вы сказать, что вы быстро выполняете порученное вам дело?
50. Любите ли вы браться за большие дела самостоятельно?
51. Богатая ли у вас мимика в разговоре?
52. Если вы обещали что-то сделать, всегда ли вы выполняете свои обещания независимо от того, удобно это вам или нет?
53. Испытываете ли вы чувство обиды от того, что окружающие вас люди обходятся с вами хуже, чем следовало?
54. Вы обычно предпочитаете выполнять только одну операцию?
55. Любите ли вы игры в быстром темпе?
56. Много ли в вашей речи длительных пауз?
57. Легко ли вам внести оживление в компанию?
58. Вы обычно чувствуете в себе избыток силы, и вам хочется заняться каким-нибудь трудным делом?
59. Обычно вам трудно переключиться с одного дела на другое?
60. Бывает ли, что у вас надолго портится настроение, от того что сорвалось запланированное дело?
61. Часто ли вам не спится из-за того, что не ладятся дела, связанные непосредственно с работой?
62. Любите ли вы бывать в большой компании?
63. Волнуетесь ли вы, выясняя отношения с друзьями?
64. Испытываете ли вы потребность в работе, требующей полной отдачи сил?
65. Выходите ли вы из себя, злитесь?
66. Склонны ли вы решать много задач одновременно?
67. Держитесь ли вы свободно в большой компании?
68. Часто ли вы высказываете свое впечатление не подумав?
69. Беспокоит ли вас чувство неуверенности в процессе выполнения работы?
70. Медленны ли ваши движения, когда вы что-то мастерите?
71. Легко ли вы переключаетесь с одной работы на другую?
72. Быстро ли вы читаете вслух?
73. Вы иногда сплетничаете?
74. Молчаливы ли вы, находясь в кругу друзей?
75. Нуждаетесь ли вы в людях, которые бы Вас одобрили, утешили?
76. Охотно ли вы выполняете множество разных поручений одновременно?
77. Охотно ли вы выполняете работу в быстром темпе?
78. В свободное время вас обычно тянет пообщаться с людьми?
79. Часто ли у вас бывает бессонница при неудачах на работе?
80. Дрожат ли у вас руки во время ссоры?
81. Долго ли вы мысленно готовитесь перед тем, как высказать свое мнение?
82. Есть ли среди ваших знакомых люди, которые вам явно не нравятся?
83. Обычно вы предпочитаете легкую работу?
84. Легко ли вас обидеть по пустякам?
85. Обычно вы первым в компании решаетесь начать разговор?
86. Испытываете ли вы тягу к людям?
87. Склонны ли вы в начале поразмыслить, а потом начать говорить?
88. Часто ли вы волнуетесь по поводу своей работы?89. Всегда ли вы платили бы за провоз багажа на транспорте, если бы не опасались проверки?
90. Держитесь ли вы обычно обособлено на вечеринках или в компании?
91. Склонны ли вы преувеличивать в своем воображении неудачи, связанные с работой?
92. Нравиться ли вам быстро говорить?
93. Легко ли вам воздержаться от высказывания неожиданно пришедшей в голову идеи?
94. Предпочитаете ли вы работать медленно?
95. Переживаете ли вы из-за малейших неполадок в работе?
96. Вы предпочитаете медленный спокойный разговор?
97. Часто ли вы волнуетесь из-за ошибок в работе?
98. Способны ли вы успешно выполнять длительную работу?
99. Можете ли вы, недолго думая, обратиться с просьбой к другому человеку?
100. Часто ли вас беспокоит чувство неуверенности в себе при общении с людьми?
101. Легко ли вы беретесь за выполнение новых заданий?
102. Устаете ли вы, когда вам приходится говорить долго?
103. Вы предпочитаете работать с прохладцей, без особого напряжения?
104. Нравиться ли вам разнообразная работа, требующая переключения внимания?
105. Любите ли вы подолгу бывать наедине с собой?
Ключі
Ергічність: ТАК - № 4, 8, 15, 42, 50, 58, 64, 98; НІ - № 27, 83, 103.
Соціальна ергічність: ТАК - № 11, ЗО, 57, 62, 67, 78, 86; НІ -№ 3, 34, 74, 90, 105.
Пластичність: ТАК - № 20, 25, 35, 38, 47, 66, 71, 76, 101, 104; НІ - № 54, 59.
Соціальна пластичність: ТАК - № 2, 9, 18, 26, 45, 68, 85, 99; НІ - № 54, 59.
Темп: ТАК - № 1, 13, 19, 33, 46, 49, 55, 77; НІ - № 29, 43, 70, 94.
Соціальний темп: ТАК - № 24, 37, 39, 51, 72, 92; НІ - № 5, 10, 16, 56, 96, 102.
Емоційність: ТАК - № 14, 17, 28, 40, 60, 61, 69, 79, 88, 91, 95, 97.
Соціальна емоційність: ТАК - № 6, 7, 21, 36, 41, 48, 53, 63, 75, 80, 84, 100.
Контрольні запитання (шкала брехні): ТАК - № 32, 52, 89; НІ - № 12, 23, 44, 65, 73, 82.
Методика Дембо-Рубинштейна
Инструкция. Поставьте крестик на каждой вертикальной линии на уровне, который соответствует развитию данного качества у человека, с которым Вам было бы приятно общаться.
1. Предприимчивость
2. Практичность
3. Организованность
4. Сила воли
5. Самообладание
6. Хитрость
7. Проницательность
8. Предусмотрительность
9. Дальновидность в отношениях
10. Интуиция
11. Выносливость
12. Безошибочность решений
13. Умение ладить с людьми
14. Склонность шутить в беседе, юмор '15. Соблюдение приличий, воспитанность
16. Общительность
17. Умение вести беседу
18. Уверенность в общении
19. Знание себя
20. Знание жизни
21. Влиятельность (умение побуждать к принятию решений, изменению точки зрения)
22. Готовность жертвовать для блага других своими личными интересами
23. Оптимизм
24. Способность управлять событиями своей жизни
25. Безалаберность
Укажите свой пол________________
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 130; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!