Безмежність потреб і обмеженість ресурсів



Макроекономіка виходить із двох фундаментальних обставин. По-перше, матеріальні потреби людей необмежені й невтоленні. По-друге, економічні ресурси, тобто засоби виробництва товарів і послуг, обмежені, або рідкісні.

Матеріальні потреби — це бажання людей вико­ристовувати різні товари й послуги, які прино­сять їм корисність.Предмети споживання, як відомо, слугують для задоволення особистих потреб людей. Матеріальні потреби мають під­приємства й державні установи. Підприємствам потрібні виробничі будівлі та споруди, устаткування і т.п., що дають змогу реалізувати їхні виробничі завдання. Державні установи потребують меблів для своїх приміщень, комп'ютерів тощо.

Потреби в якомусь конкретномутоварі або послузі можна задо­вольнити повністю. За короткий проміжок часу можна, наприклад, отримати достатню кількість хліба, олівців чи зубної пасти. Цілком зрозуміло, що одна операція апендициту не передбачає другої. Од­нак інша річ, коли йдеться про задоволення потреб у товарах і по­слугах узагалі.Ми не отримуємо і не можемо отримати їх усіх у до­статній кількості. Уявімо собі список потреб населення країни в автомобілях, відео, квартирах, не кажучи вже про такі предмети роз­коші, як яхти або приватні літаки. Він буде вражаючим. І хоча у про­цесі розвою цивілізації рівень задоволення потреб постійно зростає, із плином часу під впливом розвитку виробництва, реклами й теле­бачення потреби постійно примножуються. У своїй сукупності ма­теріальні потреби є невтоленними,або безмежними.Це означає, що цілком задовольнити їх неможливо.

Варто поставити запитання: а що було б, якби людські потреби можна було б повністю задовольняти? Це означало б, що: 1) будь-який товар чи послуга виробляються у необмеженій кількості; 2) утратили б сенс багато проблем розподілу товарів і доходів; 3) не було б економічних благ, тобто товарів і послуг, відносно обмеже­них, і усі продукти були б безплатними. Проте у житті цього немає. Т це зумовлено другою обставиною, про яку ми згадували, — обме­женістю, або рідкісністю, ресурсів [3].

Основна економічна проблема, яка постає перед окремими людьми, групами людей і суспільством загалом, полягає у тому, що виробничі ресурси обмежені.

Обмеженість ресурсів означає незбалансованість між відносно не­обмеженими потребами і відносно обмеженими засобами, що забезпе­чують задоволення цих потреб. Жодне суспільство не володіє достат­німи ресурсами для виробництва такого обсягу товарів і послуг, якого бажають його члени.

Обмеженість зумовлює вибір. Якщо ми не можемо мати все, що бажаємо, нам доведеться вибрати те, чого потребуємо найбільше. Отже, і окрема особа, і суспільство загалом мають безперервно здій­снювати вибір стосовно того, як використовувати доступні для них обмежені ресурси.

Для задоволення своїх потреб люди використовують необхідні засо­би, які називають ресурсами, або факторами, виробництва.Економісти поділяють усі ресурси на дві великі групи:

1. матеріальні ресурси — земля й капітал;

2. людські ресурси — праця і підприємницький хист.

Земляце насамперед просторово-географічний фактор. На зем­лі живуть люди, на ній розташовані держави — великі й малі. Однак території цих держав, хоч якими би значними вони були, все ж обмежені. Земля до того ж і сама є ресурсом: на ній вирощують сільсь­когосподарські культури. Крім цього, в землі зосереджені великі ба­гатства — корисні копалини, вода. Отже, земля як економічний ресурс — це ті дарові блага природи, які застосовують у виробництві, а саме: орні землі, пасовища, ліси, поклади корисних копалин, водні ресурси то­що.

Природа постачає людині усі ті матеріали, з яких та виробляє життєві блага, і ті сили, які людина використовує у процесі вироб­ництва (сила вітру, води, атома тощо). Земля — вихідний фактор ви­робництва, без якого неможлива господарська діяльність.

Основними природними умовами, які істотно впливають на розвиток національної економіки, є кліматичні умови, багатство корисних копалин, характер земної поверхні й географічне роз­ташування.

Капітал, або капітальні блага, охоплює усі виготовлені виробничі знаряддя,тобто машини, інструменти, устаткування, будівлі, спору­ди, транспортні засоби, збутову мережу тощо. Капітал, по-перше, завжди є результатом попередньої праці людей і вже тому він обме­жений; по-друге, він призначений не для безпосереднього спожи­вання (як споживчі блага), а для подальшої участі у процесі вироб­ництва. Економісти нерідко називають капітал фізичним капіталом, або засобами виробництва.

Гроші не належать до фізичного капіталу. Оскільки гроші нічого не виробляють, а є тільки представником капіталу, що може пере­творюватися на капітал (коли за них купують засоби виробництва), то їх не розглядають як економічний ресурс. Гроші — це фінансовий капітал.

Праця людини охоплює сукупність усіх її фізичних і розумових здіб­ностей, які застосовують у виробництві життєвих благ. Значення цього ресурсу полягає в тому, що праця є джерелом усіх дій, спрямо­ваних на перетворення природи для задоволення потреб людини. Праця є джерелом усіх економічних цінностей. Тільки завдяки пра­ці людське суспільство досягло того високого ступеня матеріальної та духовної культури, який ми маємо зараз і який слугує основою нашої цивілізації.

Особливим видом людських ресурсів є підприємницький хист, що виявляється у здібності певного відсотка людей поєднувати й організо­вувати використання трьох інших економічних ресурсів у процесі вироб­ництва, займатися бізнесом, тобто найефективніше використовува­ти всі інші ресурси.

Спільною рисою усіх економічних ресурсів є те, що вони рідкісні, тобто їхня кількість обмежена. Обмеженість ресурсів породжує багато техніко-економічних проблем: обмеженість обсягу виробницт­ва, необхідність усебічної економії виробничих ресурсів та вибору, пошуків альтернативних варіантів використання ресурсів тощо.

Отже, суспільство не здатне виробити такий обсяг товарів і по­слуг, щоб задовольнити всі матеріальні потреби. Єдине, що залиша­ється, — це домагатися якнайповнішогозадоволення потреб. Сус­пільство може впливати на ступінь невідповідності між потребами й ресурсами, прагнути повнішого задоволення потреб, виходячи з на­явних ресурсів, підвищуючи ефективністьвикористання ресурсів [10].

 


Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 509; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!