МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЄЮ У ВІДДІЛІ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ АКБ «ПРАВЕКС-БАНК»



 

Одним з найвагоміших досягнень АКБ «Правекс-Банк» у сфері інформаційних технологій у 2005 році як одній з головних складових частин розвитку банку є побудова першої черги розгалуженої мультисервісної корпоративної телекомунікаційної мережі. Побудована мультисервісна корпоративна мережа дозволила значно скоротити час обслуговування клієнтів, підвищити якість банківських послуг, надати клієнтам нові послуги, побудовані на найпередовіших сучасних технологіях. Істотно підвищилась керованість структурою філій: керівництво банку одержало можливість проводити селекторні наради з керівниками віддалених структурних підрозділів. Проект відзначається дуже малим терміном окупності, а його побудова дозволила банку значно підвищити прибуток.

Особлива увага приділяється захисту інформаційних технологій та забезпеченню безперервності в роботі інформаційних систем банку. В 2005 році АКБ «Правекс-Банк» одержав ліцензію на проведення діяльності у сфері криптографічного захисту інформації, яка дозволяє як експлуатувати засоби криптографічного захисту і криптосистеми, так і надавати послуги в галузі криптографічного захисту, а також дає право на ввіз та вивіз засобів криптозахисту та криптосистем. У 2005 році було модернізовано систему антивірусного захисту та впроваджено первісну систему захисту від спаму. [9, с.65-68]

Надаючи великого значення та вагомості управління процеса­ми кредитування, відділ споживчого кредитування АКБ «Правекс-Банк» приділяє особливу увагу питанням авто­матизації задач управління кредитними ресурсами банку. Всі функціональні задачі управління процесами кредитування в ко­мерційному банку виділені в окрему функціональну підсистему «Управління кредитними ресурсами банку».

Підсистема «Управління кредитними ресурсами банку» (далі просто «Кредити») необхідна для автоматизації робіт працівників кредитного, юридичного, аналітичного відділу та відділу безпе­ки, діяльність яких пов'язана з перевіркою кредитної заявки й установчих документів, прийняттям рішення про кредитування, укладенням кредитного договору та контролем його виконання.

Процес кредитування складається з певної послідовності опе­рацій, які можуть бути згруповані таким чином:

· подання клієнтом-позичальником кредитної заявки і пакета документів, необхідних для отримання кредиту;

· розгляд банком та якісний аналіз кредитної заявки і відповід­ного пакета документів;

· аналіз кредитоспроможності клієнта-позичальника і оцінка ризику кредитування (кількісний аналіз);

· на основі якісного та кількісною аналізу визначення рейтин­гу позичальника й прийняття рішення про надання кредиту;

· за умови позитивного для позичальника закінчення попере­дніх етапів підготовка до укладення кредитної угоди. Цей етап називається структуризацією позички. В процесі структуризації банк визначає такі параметри позички: вид кредиту, суму, строк, спосіб видачі та погашення, забезпечення, ціну кредиту, інші де­талі. По закінченні роботи щодо структуризації позички кредит­ний інспектор банку розпочинає переговори про складання кре­дитної угоди;

· укладення кредитного договору;

· надання позички оформляється розпорядженням кредитного відділу банку своїй бухгалтерії про відкриття позичкового рахунку;

· контроль за виконанням кредитного договору;

· аналіз кредитного портфелю, формування резервів та необ­хідної звітності.

Перелічені етапи процесу кредитування не в однаковій мірі можуть бути формалізованими і відповідно автоматизованими. Так, наприклад, операції першого етапу, які полягають у розгляді заявки на кредит та оцінці її обґрунтованості, пов’язані з якісним аналізом і не підлягають автоматизації. Переважна більшість операцій, які виконуються на наступних етапах, досить легко можуть бути формалізованими і вирішеними з використанням ЕОМ.

Підсистема «Кредити» повинна забезпечувати автоматизоване виконання таких функцій:

v аналіз фінансового стану позичальника, визначення його кредитоспроможності, оцінка ризику при кредитуванні;

v ведення файлу кредитних договорів та всієї інформації, що стосується кожного договору;

v ведення й коригування розпоряджень (графіків) па виплату кредитів;

v ведення та коригування строкових зобов’язань (графіків) на погашення кредиту;

v ведення та коригування процентних ставок та графіків опла­ти відсотків по кредитному договору;

v нарахування відсотків по кредиту та облік їх сплати;

v автоматизований пошук та видача інформації про кредитний договір, розпорядження на оплату і зобов'язання про погашення кредитної заборгованості;

v перегляд залишків на позичкових рахунках, контроль своє­часності погашення позик клієнтами-позичальниками та визна­чення заборгованості;

v аналіз кредитного портфеля, класифікація кредитів та визна­чення розміру резервування.

Підсистема «Кредити» має бути інтегрована з іншими функціональними підсистемами банку, зокрема з підсистемою «Операційний день банку», в якій виконують бухгалтерські проведення при наданні кредиту та при погашенні суми основного боргу і відсотків по ньому.

Однією з основних задач підсистеми «Кредити» є задача формування кре­дитних договорів та їх ведення. Основними функціями про­грам, що автоматизують формування кредитного договору, є надання можливості користувачу модифікувати типову форму договору й отримати необхідну кількість його друкованих ко­пій, формування файлу кредитних договорів (KRED_DOG), ведення архіву договорів, групування їх за певними ознаками, автоматизований пошук та видача інформації про певний кре­дитний договір.

Усі кредитні договори ідентифікуються унікальними номера­ми і закріплюються за конкретними кредитними інспекторами, які мають право вводити, коригувати, вилучати і закривати закріпле­ні за ними договори.

Перед розв'язанням задачі необхідно ввести в файл «Довід­ник клієнтів» (KLIENT) відповідні дані про клієнта, якому на­дається кредит, якщо ці дані про нього не були введені раніше. Дозапис у файл KLIENT виконується у випадку, якщо клієнт не обслуговується в даному банку. Формування і ведення до­відника клієнтів виконується в підсистемі ОДБ.

Після прийняття рішення про надання кредиту співробітником кредитного відділу оформляється розпорядження про відкриття позичкового рахунку та рахунку відсотків, на які буде нарахована сума кредиту та сума відсотків по кредиту. Інформація про від­криті рахунки записується у файл «Рахунок» (SCHETAS). Кре­дитні рахунки відкриваються також в підсистемі ОДБ. У разі необхідності в цій же підсистемі відкриваєть­ся рахунок прострочки.

Після формування файлів KLIENT, SCHETAS розпочинають складання кредитного договору, і відповідно формується файл KRED_DOG.

Залежно від виду кредиту видача коштів клієнту може ви­конуватись одноразовим перерахуванням всієї суми з позичко­вого рахунку на його розрахунковий рахунок чи частинами в міру надання позичальником документів на придбання товарів та послуг.

Якщо сума кредиту надається частинами, то після формування кредитного договору розробляється календарний графік його ви­дачі клієнту, який містить дати та конкретні суми, що будуть на­даватись позичальнику. При формуванні графіка видачі кредиту клієнту враховуються перш за все фінансові можливості банку. Календарний графік видачі кредиту в роздрукованому вигляді надається клієнту, а у вигляді відповідного файлу (GRAF_K) збе­рігається в базі даних.

Згідно з цим графіком на АРМ кредитного інспектора форму­ються розпорядження щодо перерахування банком клієнту певної суми позички, яка надається в операційне відділення банку. [7, с. 51-68]

Отже, очевидно, що використання автоматизованих банківських систем (АБС) дозволяє комерційному банку скоротити витрати на обслуговування клієнтів, контролювати виконання операцій у реальному масштабі часу, що значною мірою сприяє підвищенню якості прийняття оперативних, тактичних а іноді і стратегічних фінансових рішень.


Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 210; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!