Цілі, задачі й методи дослідження агресивної поведінки у підлітковому віці
Виходячи з аналізу психологічної літератури, ми спрямували наше дослідження на вивчення впливу особистісних характеристик на прояв агресивної поведінки у підлітковому віці. Нами було висунуто припущення про те, що на рівень прояву агресивної поведінки впливають особистісні характеристики.
Під час дослідження ми ставили наступні задачі:
1. Визначити рівні й форми агресивної поведінки старших підлітків.
2. Виявити вплив статевих відмінностей на прояв агресії.
3. Вивчити представленість форм агресії на різних рівнях її прояву.
4. Визначити співвідношення показників рівня агресії з рівнем домагань.
Дослідження проводилося на базі ЗОШ №15 міста Слов’янська у 10 – «Б» класі. У дослідженні брали участь 30 учнів, з них 15 хлопців та 15 дівчат. Середній вік – 16 років.
Для дослідження агресивної поведінки підлітків з урахуванням поставлених нами задач використовувались наступні методики психодіагностичного методу:
1. Методика діагностики показників і форм агресії /А. Басса і А. Даркі/.
2. Методика визначення інтегральних форм комунікативної агресивності /В.В. Бойко/.
3. Методика визначення схильності до відхиленої поведінки
/О.Н. Орел/.
4. Методика визначення рівня домагань /Шварцладер/.
5. Психогеометричний тест /С’юзен Деллінгер/.
Методика Басса-Даркі дозволяє визначити типові для досліджуваних форми агресивної поведінки. Застосовуючи дану методику, можна наочно впевнитись у тому, що у різних категорій підлітків агресія має різні якісні та кількісні характеристики.
|
|
|
Методика виявляє наступні форми агресивних і ворожих реакцій:
1. Фізична агресія.
2. Непряма агресія.
3. Роздратованість.
4. Негативізм.
5. Образа.
6. Підозрілість.
7. Вербальна агресія.
8. Почуття провини.
Досліджуваному пропонується 75 питань, на які він повинен відповісти двома варіантами: «так» і «ні». Обробка опитувальника відбувається за допомогою індексів різних форм агресивних і ворожих реакцій, котрі визначаються шляхом додавання отриманих відповідей.
Методика визначення інтегральних форм комунікативної агресивності /В.В. Бойко/ відрізняється від інших своєю доступністю, широтою та інтегральністю діагностичного діапазону. Крім тонких форм прояву агресивності та потреби у ній, вона дозволяє визначити й ступінь агресивного зараження, і здатність до гальмування, і способи переключення агресивності.
Методика визначає наступні інтегральні форми комунікативної агресивності:
1. Мимовільність агресії.
2. Нездатність гальмувати агресію.
3. Невміння переключати агресію на діяльність або неістоти.
4. Анонімна агресія.
5. Провокування агресії в оточуючих.
|
|
|
6. Схильність до відображеної агресії.
7. Аутоагресія.
8. Ритуалізація агресії.
9. Задоволення від агресії.
10. Розплата за агресію.
Досліджуваному пропонується 55 суджень, у відповідності з якими він повинен проставити свої відповіді у формі «так» чи «ні». Обробка даних дозволяє вивезти «індекс агресії» з урахуванням 10 параметрів, кожний з яких оцінюється окремо в інтервалі від нуля до п’яти балів. За кожну відповідь, що відповідає ключу, нараховується один бал; чим вища оцінка, тим більше проявляється вимірюваний показник агресивності. Крім того, результати методики дозволяють зробити висновки про зміст мотиваційної сфери дитини, так як вибір способів поведінки з числа звичних для суб’єкта форм реагування пов’язаний з реально діючими смислотвірними мотивами.
Методика визначення схильності до відхиленої поведінки /О.Н. Орел/ є стандартизованим тест-опитувальником, який служить для виміру готовності підлітків до реалізації різних форм відхиленої поведінки. Опитувальник являє собою набір спеціалізованих психодіагностичних шкал. Для вивчення агресивної поведінки старшокласників нами була використана шкала «Схильність до агресії та насильства». Досліджуваному пропонується ряд тверджень та два варіанти відповідей – «так» і «ні». Він повинен вибрати лише одну відповідь, яка найбільше відповідає твердженню, що пропонується. Інтерпретація здійснюється за запропонованим ключем.
|
|
|
Методика визначення рівня домагань /Шварцладер/ дозволяє виявити, наскільки відповідають одна одній цілі та реальні можливості їх досягнення.
Психогеометричний тест /С’юзен Деллінгер/ призначений для визначення основних домінуючих особливостей особистості та поведінки. Досліджуваному пропонується розмістити геометричні фігури (коло, квадрат, зигзаг, трикутник, прямокутник) у порядку їх переважання. Інтерпретація результатів здійснюється за фігурою, що розміщена на першому місці й відповідає певній психологічній характеристиці. Під час вибору методик ми враховували їх позитивну оцінку застосування та надійність; доступність методик для контингенту підлітків, що вивчається; придатність; можливість математичної обробки здобутих результатів. У дослідженні також широко застосовувався метод спостереження, кількісний (кореляційний аналіз) та якісний методи обробки даних.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 223; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!