Психолого-педагогічні умови формування особистісних цінностей майбутнього вчителя
Духовно-інтелектуальні цінності, що стали надбанням люди, класифікують за найрізноманітнішими ознаками і, таким чином, ділять їх на декілька груп. Так, наприклад проф. Вишневський О.І. в окремі групи відносить вартості особистого життя, сімейного, громадянські вартості, національні та ін. [2, 127–129]. Подібні класифікації знаходимо в інших авторів. Але оскільки найбільшу частину свого життя людина витрачає на трудову діяльність, у якій вона формується і розвивається як особистість, то найчастіше для її характеристики використовують особистісні та професійні цінності.
У системі особистісних цінностей дослідники найчастіше виділяють ті якості особистості, котрі зумовлюють характер її взаємин з людьми, що складають для неї соціальне мікросередовище (члени неформальних об’єднань, навчальні, трудові, спортивні об’єднання, громадські організації тощо).
Особистісні цінності людини відіграють неабияку роль у професійній діяльності фахівця будь-якого профілю. Але значущість їх у різних видах професійної діяльності неоднакова. Так, наприклад, висока культура спілкування є особистісною цінністю людини. Але коли особистість реалізує себе в системі «людина – людина», то ця цінність більшою мірою набуває чинності професійно значущої, ніж, скажімо, у випадку її реалізації у таких системах, як «людина – техніка», «людина – природа» та ін. Це, зокрема, стосується педагогічної професії. Як засвідчують численні дослідження учні сприймають та оцінюють вчителя передусім як людину, особистість. І тільки після цього – як професійного педагога, фахівця. Тому в процесі формування учителя особистісні та професійні цінності за своєю значущістю для навчально-виховної роботи з дітьми можемо розглядати як рівнозначні, тобто однаково важливі, а їх формування та розвиток – як актуальну проблему педагогічної науки і практики.
|
|
|
Для забезпечення повноцінної професійної підготовки вчителя необхідно мати досить повне уявлення про склад і структуру ти цінностей, що є психолого-педагогічними передумовами творчої педагогічної діяльності [4, 72]. Таке уявлення конче потрібне наставникам майбутніх педагогів, тобто викладачам, бо без нього неможливо забезпечити цілеспрямоване формування особистості вчителя, передусім педагогічне керівництво цим процесом. Воно потрібне й самим майбутнім педагогам, бо без такого уявлення неможлива повноцінна організація їх професійного самовиховання.
Вивчаючи цінності майбутніх педагогів, проф. Скульський виявив, що переважна їх більшість усвідомлює себе виключно в якості з властивими їй загальнолюдськими цінностями. Водночас дані про усвідомлення ними своєї ролі майбутніх вчителів практично не виявлено. Тому серед пріоритетних цінностей не бачимо тих. що свідчили б про професійну орієнтацію майбутніх учителів на відповідні цінності (наприклад, на професійні знання, вміння, здібності тощо). А значить майбутній учитель належним чином не усвідомлює свій професійний ідеал як своєрідну модель, на яку він мав би орієнтуватися в процесі навчання, самоосвіти, виховання та самовиховання [5, 201].
|
|
|
Зауважимо, то в науці немає чітких критеріїв розмежування особистісних і професійних якостей вчителя. Та воно й не завжди потрібне. Важливо знати склад них цінностей з тим. щоб можна було підбирати адекватні педагогічні засоби й способи їх формування.
Справді, дна з цінностей людини, незалежно від її професії – це справедливість. З іншого боку, справедливість є також важливою професійною якістю вчителя і, якщо існують певні педагогічні засоби формування справедливості як особистісної цінності, то немає жодної потреби у пошуках засобів формування цієї ж якості як професійної цінності. Натомість дуже важливо навчити майбутніх педагогів властиві їм особистісні якості «трансформувати» у площину професійної діяльності з тим, щоб усвідомити їх професійну значущість.
|
|
|
У намаганні «розвести» поняття «особистісні» та «професійні» цінності деякі дослідники до перших відносять: любов, терпимість, повагу, співпереживання, відповідальність, розуміння людини (емпатію), добро, щирість, чесність, порядність, справедливість, а до професійно-педагогічних – розвинену емпатію, високий рівень культури спілкування, педагогічні знання, вміння, здібності (комунікативні, гностичні та ін.), педагогічну уяву, вміння впливати на розум, почуття і поведінку інших, педагогічну техніку, інтереси, нахили тощо.
Формування особистісних і професійних цінностей вчителя зміщене в часі. Зокрема, особистісні якості людини формуються з раннього дитинства і є предметом розвитку на протязі всього її життя. Формування професійних якостей людини частково відбувається в процесі профорієнтаційної роботи, а далі – в процесі професійної підготовки та професійної діяльності. Зокрема, в процесі професійної підготовки особливу увагу слід приділити формуванню таких якостей майбутніх учителів, як професійна спрямованість, увага, пам'ять, педагогічне мислення, здібності. Особливе значення в педагогічній діяльності мають професійно специфічні здібності вчителя, а саме: організаторсько-педагогічні; дидактичні; перцептивні; комунікативні; сугестивні; гностично-дослідницькі; науково-пізнавальні здібності.
|
|
|
Поряд із спрямованістю особистості, її інтересами і емоційно-вольовими якостями здібності розглядаються як передумови успішної діяльності. Кожен з компонентів здібностей при їх актуалізації виступає й передумовою ефективної педагогічної діяльності. [4. 79–80]. Педагогічні здібності можна розділити на дві групи: власне педагогічні здібності та інші якості особистості, які с необхідною умовою ефективної професійної діяльності вчителя. Вирішальним фактором на шляху до досягнення успіху в даній діяльності є загальна спрямованість особистості майбутнього вчителя. Тому, при підготовці молоді до педагогічної діяльності потрібно знати, на які цінності вона орієнтується, до чого прагне а житті, що хоче змінити, створити чи отримати, в чому бачить особистісний смисл.
Система ціннісних орієнтацій визначає змістовний аспект спрямованості особистості і створює основу її ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до себе самої, основу світосприйняття і ядро мотивації життєвої активності, основу «життєвої філософії». Тому, в процесі професійної підготовки вчителя вкрай важливо зосередитись на формуванні особистості спеціаліста, оскільки від того, який зміст має для нього професія, яка основа його життєвої концепції, залежить успішного професіоналізму.
Проблему «індивідуальність-професія» можна розглядати в трьох аспектах, а саме: індивідуальність і вибір професії, індивідуальність і своєрідність професійного становлення та, індивідуальність як результат професіоналізації особистості. Останнє слід розуміти як вплив самої професійної діяльності та формування індивідуальності. Вимоги професії до людини формують специфічні професійно важливі якості, особливості особистості. Тому, основою професійно-важливих якостей є спеціальні здібності, які, на відміну від загальних, забезпечують успішність діяльності в конкретних її видах [1, 10–12].
Бібліографія
1. Борисова E.М., Логинова Г.П. Индивидуальность и профессия. – М.: Знание, 1991. – 80 с.
2. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси. – Львів, 1996 – 236 с.
3. Кондрашева Л.B. Морально-психологічна готовність студента до вчительської діяльності. – К.: Вища школа, 1987. – 53 с.
4. Скульський Р.П. Підготовка майбутніх учителів до педагогічної творчості. – К.: Вища школа, 1992. – 124 с.
5. Скульський Р.П. Цінності освіти і виховання. Наук.-метод. збірник за ред. Сухомлинської. – К., 1997.
6. Смирнова Е.Э. Пути формирования модели специалиста с высшим образованием. – Л.: Изд-во Ленинг. Ун-та, 1977. – 112 с.
7. Фонарев А.Р. Формы становления личности в процессе ее профессионализации. // Вопр. психол. – 1997. – №2. – С 88–93.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 155; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!