Організаційні уміння і навички: дефініції поняття
Початкова освіта має забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку учнів, а в стратегічному плані закласти базис для формування демократичного суспільства, яке визнає освіченість, вихованість, культуру найвищою цінністю, незамінними чинниками стабільного, прискореного розвитку України.
Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток. Пріоритетним у початкових класах є «виховні, загально-навчальні і розвивальні функції» [47, 34].
Традиційно вміння вчитися у вітчизняній дидактиці зосереджувалося на формуванні в учнів загально-навчальних умінь і навичок. Наприклад, у 80-х роках минулого століття поширились різні підходи до змісту структури цього вміння. Зокрема, в роботах Н.А. Лошкарьової рекомендовано на всіх уроках (відповідно до специфіки змісту предметів) формувати в учнів три великі групи умінь:
1) організація навчальної праці;
2) робота з книгою й іншими джерелами інформації;
3) культура усного та писемного мовлення [18, 58].
Відомий педагог І.Я. Лернер класифікував загально-навчальні вміння на 4 групи:
1) організаційні (19 умінь);
2) практичні навчальні вміння (30 умінь);
3) інтелектуальні навчальні вміння (54);
4) психолого-характерологічні (13) [68, 4].
Ю.К. Бабанський, засновник теорії оптимізації навчання, узагальнив різні підходи і визначив 3 великі групи умінь:
|
|
|
1) навчально-організаційні;
2) навчально-мовленнєві;
3) навчально-інтелектуальні.
Охарактеризуємо ці види загально-навчальних умінь [2, 134–135].
1. Навчально-організаційні вміння та навички:
· розуміти мету діяльності, визначену вчителем;
· самостійно визначати мету діяльності й завдання для її досягнення;
· розуміти цінність часу та вміти його розподіляти;
· здатність працювати різними темпами;
· планувати послідовність виконання завдання;
· уміння зосереджувати увагу на одному об'єкті навчальної діяльності;
· розподіляти увагу між різними об'єктами навчальної діяльності;
· змінювати план діяльності в зв'язку зі зміною умов виконання;
· складати алгоритм виконання діяльності;
· організовувати робоче місце;
· організовувати навчальну діяльність у взаємодії (у парі, малій групі);
· прогнозувати результат власної діяльності, докладати зусилля для його досягнення.
2. Навчально-інформаційні вміння та навички:
· швидко актуалізувати й відтворювати потрібну інформацію;
· самостійно шукати нову інформацію з різних джерел;
· вміння користуватися інформаційно-комунікативними технологіями;
|
|
|
· користуватися каталогами, складати бібліографію;
· користуватися різноманітною довідковою літературою;
· працювати з графіками, схемами, таблицями, картинами;
· складати план, тези виступів, доповідей, статей;
· знати і застосовувати прийоми швидкого читання;
· використовувати прийоми розуміння тексту (структурування, ставлення пізнавальних запитань, «діалог» з актором тощо);
· працювати самостійно з підручником (розуміти будову книги і призначення всіх елементів апарату орієнтування в текстах розділів, тем, параграфів; будувати процес самонавчання за певним завданням); знати й вдаватися до прийомів смислового групування матеріалу; знати як і вміти упорядковувати та відтворювати інформацію (план, алгоритм, таблиця, схема, класифікація, стислий переказ тощо);
· вміти перетворювати інформацію на спосіб діяльності;
· досконало застосовувати загально-мовленнєві вміння й навички.
3. Навчально-інтелектуальні та творчі вміння:
· аналізувати різні навчальні об'єкти, розрізняти їх суттєві та несуттєві ознаки: типові й одиничні, різнобічно аналізувати один об'єкт;
· порівнювати (зіставляти й протиставляти, здійснювати повне порівняння); встановлювати тотожність;
|
|
|
· виділяти головні ознаки, об'єкти, якості; виділяти головне в явищах, процесах діяльності;
· визначати й пояснювати сутність поняття;
· формулювати висновок-узагальнення;
· абстрагувати й конкретизувати означення, загальні висновки тощо;
· визначати межі дії засвоєних понять, способів тощо;
· встановлювати та пояснювати причиново-наслідкові зв'язки;
· доводити та спростовувати судження;
· висловлювати аргументовані критичні судження й думки, вилучати зайве;
· групувати й класифікувати за певними ознаками;
· самостійно вести спостереження за різними предметними об'єктами, за різними навчальними дійми та процесами;
· мати на достатньому рівні практичні загально-навчальні вміння (вимірювальні, обчислювальні, графічні, конструктивні тощо);
· застосовувати прийоми довільної уваги, знати прийоми запам'ятовування;
· виявляти пізнавальну трудність і формулювати її як задачу, проблему;
· формулювати пізнавально-проблемні запитання;
· встановлювати зв'язки між новими та засвоєними знаннями;
· застосовувати аналогію як засіб засвоєння нового;
· уявляти та прогнозувати (вміти висловлювати припущення, здогадки, гіпотези), моделювати, доповнювати, продовжувати, перетворювати;
|
|
|
· знати сутність та вміти використовувати експериментальні вміння;
· генерувати варіанти розв'язування задачі, проблеми;
· знаходити до однієї задачі кілька правильних відповідей.
В.Ф. Паламарчук обґрунтувала систему розвитку в учнів основної школи мисленнєвих умінь [55, 24].
У початковій освіті України від середини 80-х років ХХ століття запроваджено міжпредметну програму «Формування загально-навчальних умінь і навичок», яка охопила 4 великі групи: організаційні, загально-мовленнєві, загально-пізнавальні, контрольно-оцінні (О.Я. Савченко [62; 64]).
Успішність навчання учнів значною мірою визначається рівнем оволодіння ними загально-навчальними вміннями і навичками. До їх складу входять: організаційні (опанування школярами раціональних способів організації свого навчання); загально-пізнавальні (уміння спостерігати, розмірковувати, запам'ятовувати й відтворювати матеріал); загально-мовленнєві (основні елементи культури слухання і мовлення); контрольно-оцінні (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання одержаних результатів) [64, 188–189].
Згадані види загально-навчальних умінь і навичок функціонують у системі міжпредметних зв'язків і формуються безперервно протягом усього періоду початкового навчання відповідно до можливостей програмового матеріалу з різних предметів та обов'язкового обліку попереднього рівня оволодіння ним.
У 1 класі формуються наступні загально-пізнавальні уміння і навички:
1) організаційні вміння і навички: добирати обладнання для проведення уроку, розкладати його в потрібному порядку; включатися в роботу відразу після вказівки вчителя; дотримувати єдиних вимог до оформлення письмових вправ; розрізняти основні елементи навчальної книжки (обкладинка, корінець, сторінка), користуватися закладкою; дотримувати правильної постави під час читання і письма;
2) загально-мовленнєві вміння і навички: говорити в помірному темпі, чітко, вільно, виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухати вчителя, відповідати на запитання за відомою і вільною моделлю, зв'язно (трьома-чотирма реченнями) передати почуте, побачене; з повагою звертатися до вчителя, учнів;
3) загально-пізнавальні вміння: виділяти в предметах певні ознаки, розрізняти розмір, форму, колір, смак тощо; знаходити у двох об'єктів однакові, схожі і різні зовнішні ознаки; зіставляти групи предметів за однією суттєвою ознакою, помічати зміни в спостережуваних об'єктах за орієнтирами, вказаними вчителем; зробити (з допомогою вчителя) висновок-узагальнення після виконання навчального завдання;
4) контрольно-оцінні вміння: знайти фактичну помилку в ході зіставлення результатів власної роботи зі зразком; оцінювати наслідки своєї діяльності за орієнтирами, даними вчителем (правильно, красиво, що саме; якщо помилився, то в чому, що треба змінити, чого уникати в наступній роботі та ін.) [56, 6–7].
У 2 класі формуються такі загально-пізнавальні уміння і навички:
1) організаційні вміння і навички: дотримувати режиму розумової праці під час виконання домашніх завдань; самостійно добирати необхідне навчальне приладдя і підтримувати порядок на робочому місці; орієнтуватися в тривалості праці; додержувати певної послідовності виконання роботи під керівництвом учителя (з чого почну, що зроблю потім, чим закінчу); користуватися підручником (знайти потрібний за змістом матеріал; орієнтуватися в умовних позначеннях), дидактичним і роздатковим матеріалом, підрядковими примітками і словником, лінійкою і трикутником; своєчасно підготуватися до уроку; переключатися з одного виду роботи на інший; дбайливо ставитися до своїх і чужих речей;
2) загально-мовленнєві вміння і навички: зосереджено слухати вчителя й товаришів, говорити не поспішаючи, чітко, вільно в процесі діалогічного і монологічного мовлення; виділяти під час читання та слухання важливі за змістом слова; відтворювати послідовність подій і відображених у тексті дій, явищ, з допомогою вчителя ставити запитання до окремих речень, уривків;
3) загально-пізнавальні вміння: виділяти в предметах ознаки та якості, розрізняючи їх за значущістю (головні, постійно притаманні об'єкту, і другорядні, які за певних обставин можуть з'являтися, а за інших – зникати); встановлювати тотожність, схожість і відмінність між кількома предметами; визначати з допомогою вчителя найістотніші ознаки у виконуваній роботі; встановлювати логічну послідовність викладу подій; застосовувати деякі прийоми смислового заучування (встановлювати логічну і часову послідовність); виконувати логічне групування об'єктів (за видовими і родовими ознаками, вилучати «зайвий» серед чотирьох-п'яти однорідних);
4) контрольно-оцінні вміння: перевіряти результати праці своєї і товариша за орієнтирами, даними вчителем (алгоритмічні приписи, словничок, зіставлення зі зразком тощо) [56, 7–8].
У 3 класі формуються такі загально-пізнавальні уміння і навички:
1) організаційні вміння і навички: додержуватись встановленого порядку під час виконання самостійних завдань; під керівництвом учителя визначати мету роботи і план її виконання; виконуючи різні види завдань, орієнтуватися у тривалості часу та доцільності його використання; розрізняти в тексті абзаци і новий рядок; орієнтуватися в методичному апараті підручника (у змістовому навантаженні основних позначень);
2) загально-мовленнєві вміння і навички: говорити в належному темпі, дотримуючи інтонування; слухати читання, розповідь учителя або товаришів з елементами змістового сортування матеріалу, виділяти нові факти, розпізнавати невідоме; встановлювати послідовність подій та їх причинно-наслідкових зв'язків; відповідати «своїми словами», ставити запитання до тексту, пояснення вчителя, товаришам під час опитування, переказувати прочитане, зв'язно й послідовно описувати побачене, почуте; міркувати взаємозв'язними судженнями (трьома-чотирма);
3) загально-пізнавальні вміння: виділяти в об'єктах внутрішні ознаки і якості, розрізняти серед них основні та другорядні; порівнювати конкретні об'єкти за різними ознаками (абстрактні за орієнтирами, визначеними вчителем); зробити висновок-узагальнення з допомогою вчителя; встановлювати зв'язок між причиною й наслідком; добирати факти, які підтверджують висловлену думку або суперечать їй;
4) контрольно-оцінні вміння і навички: користуватися способами перевірки, застосовуючи алгоритми й пам'ятки; контролювати послідовність виконання роботи та її проміжні результати; висловлювати оцінні судження щодо якості своєї роботи [56, 8–9].
У 4 класі формуються такі загально-пізнавальні уміння і навички:
1) організаційні вміння і навички: дотримувати режиму навчальної діяльності, працювати швидко й зосереджено; планувати роботу на день, користуватися довідковою літературою; орієнтуватися в методичному апараті підручників (розуміти значення всіх символів, кольорових шрифтових позначень); розподіляти час на певну тривалість для виконання роботи; цінувати час – власний та інших людей; приступати до виконання самостійної роботи після її обдумування; тримати в порядку своє робоче місце та навчальне приладдя;
2) загально-мовленнєві вміння і навички: розповідати чітко, послідовно; міркувати взаємозв'язаними судженнями в ході монологічного повідомлення, відтворювати інформацію з елементами логічної обробки матеріалу (виділення головних думок, встановлення зв'язку між відомим і новим матеріалом тощо); спілкуватися під час виконання групових і колективних навчальних завдань;
3) загально-пізнавальні вміння: визначати головне, самостійно робити висновок з пояснення вчителя; знаходити нове, досі не відоме, ставити запитання; користуватися порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак і якостей; класифікувати й групувати вивчений матеріал, знаходити і пояснювати причинно-наслідкові зв'язки; доводити правильність певного судження та власної думки; користуватися прийомами осмисленого запам'ятовування (план, зіставлення, опорні слова); виконувати творчі завдання (доповнити задачу, продовжити розповідь, відтворити початок розповіді, запропонувати новий спосіб розв'язування та ін.);
4) контрольно-оцінні вміння і навички: оцінювати якість навчальної роботи; здійснювати взаємоперевірку; контролювати послідовність роботи за самостійно складеним планом, визначати, які судження завжди правильні, а які тільки за певних умов чи завжди неправильні; знаходити і виправляти фактичні, логічні й стилістичні помилки; використовувати засвоєні способи перевірки орфограм, задач, різних дій; висловлювати оцінні судження [56, 10–11].
Змістовні особливості організаційних умінь і навичок відповідно до кожного класу ми узагальнили у таблиці 1.
Таблиця 1. Організаційні уміння і навички учнів 1–4 класів
| Клас | Уміння і навички |
| 1 клас | 1. Добирати обладнання для проведення уроку, розкладати його в потрібному порядку. 2. Включатися в роботу відразу після вказівки вчителя. 3. Дотримувати єдиних вимог до оформлення письмових вправ. 4. Розрізняти основні елементи навчальної книжки (обкладинка, корінець, сторінка), користуватися закладкою. 5. Дотримувати правильної постави під час читання і письма. |
| 2 клас | 1. Дотримувати режиму розумової праці під час виконання домашніх завдань. 2. Самостійно добирати необхідне навчальне приладдя і підтримувати порядок на робочому місці. 3. Орієнтуватися в тривалості праці. 4. Додержувати певної послідовності виконання роботи під керівництвом учителя (з чого почну, що зроблю потім, чим закінчу). 5. Користуватися підручником (знайти потрібний за змістом матеріал; орієнтуватися в умовних позначеннях), дидактичним і роздатковим матеріалом, підрядковими примітками і словником, лінійкою і трикутником. 6. Своєчасно підготуватися до уроку. 7. Переключатися з одного виду роботи на інший. 8. Дбайливо ставитися до своїх і чужих речей. |
| 3 клас | 1. Додержуватись встановленого порядку під час виконання самостійних завдань. 2. Під керівництвом учителя визначати мету роботи і план її виконання. 3. Виконуючи різні види завдань, орієнтуватися у тривалості часу та доцільності його використання. 4. Розрізняти в тексті абзаци і новий рядок. 5. Орієнтуватися в методичному апараті підручника (у змістовому навантаженні основних позначень). |
| 4 клас | 1. Дотримувати режиму навчальної діяльності, працювати швидко й зосереджено. 2. Планувати роботу на день, користуватися довідковою літературою. 3. Орієнтуватися в методичному апараті підручників (розуміти значення всіх символів, кольорових шрифтових позначень). 4. Розподіляти час на певну тривалість для виконання роботи. 5. Цінувати час – власний та інших людей. 6. Приступати до виконання самостійної роботи після її обдумування. 7. Тримати в порядку своє робоче місце та навчальне приладдя. |
Попри деякі відмінності цих класифікацій, можна помітити, що вони зосереджені на процесуальному складникові учіння. Сучасна ситуація розвитку освіти вимагає переосмислення сутності змісту та структури цього вміння як засобу особистісно орієнтованого навчання в умовах інформаційного суспільства.
Те чи інше вміння може бути об'єктом формування і відповідного відбиття у вимогах до навчальних результатів з різних предметів з урахуванням принципів наступності та перспективності, а також необхідної частотності. У розвитку вміння вчитися необхідно узгоджувати зростання обсягу й складності предметного змісту з розвитком загально-навчальних умінь, враховувати можливості міжпредметного впливу. Загалом цей процес слід здійснювати поетапно, щоб у дітей поступово нагромаджувалися знання-розуміння (що означає те чи інше вміння, спосіб дії) і різноманітний досвід індивідуального користування загально-навчальними вміннями в різних умовах. Поєднання знань і досвіду є підставою для виникнення в свідомості учня узагальненого способу діяльності [15, 3].
Зараз, коли державні стандарти вже прийняті, необхідно «максимально скористатися можливостями розробити зміст програм з усіх предметів для синхронного відбиття в них змісту навчання і способів навчальної діяльності, а у вимогах до рівня загальноосвітнього підготовки учнів відбити усі складові ключової компетентності – уміння вчитися, враховуючи можливості кожного предмета» [66, 43].
Пропоновані загально-навчальні уміння і навички та їх розподіл за роками можуть уточнюватися вчителем залежно від умов і особливостей роботи з певним контингентом учнів.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 140; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!