Класифікація і структура окремих методик розслідування



Злочинів

 

Одним з важливих напрямків удосконалювання боротьби зі злочинністю є постійне поповнення слідчої практики новими окремими криміналістичними методиками, покликаними підвищувати ефективність організації і здійснення запобігання, розкриття і розслідування різних видів злочинів. Важливе значення в пізнанні криміналістичної методики має класифікація окремих криміналістичних методик.

У сучасних роботах, присвячених теорії криміналістичної методики, класифікацію окремих методик прийнято проводити за кількома підставами.

З погляду відносини до карного закону методики підрозділяються на:

n видові

n особливі[37].

Перші з них побудовані по видах злочинів (наприклад, методика розслідування убивств, методика розслідування крадіжок, методика розслідування шахрайства і т.д.).

До особливих відносяться окремі методики в якості основи побудови яких можуть бути узяті: місце вчинення злочину, особистість злочинця, особистість потерпілого, час, що пройшов з моменту вчинення злочину, й ін. (наприклад, методика розслідування злочинів на залізничному, водному і повітряному транспорті; методики розслідування злочинів, вчинених неповнолітніми і рецидивістами; методики розслідування нерозкритих злочинів минулих років і ін.).

За рівнем конкретизації методики розслідування злочинів можуть бути:

n одноступінчатими

n багатоступінчатими[38].

Наприклад, методика розслідування крадіжок містить у собі не тільки загальні рекомендації з їхнього розслідування, але і методики розслідування крадіжок державного чи суспільного майна, а також методику розслідування крадіжок особистого майна громадян. У свою чергу методика розслідування крадіжок особистого майна громадян підрозділяється на методику розслідування квартирних крадіжок, методику розслідування кишенькових крадіжок, методику розслідування крадіжок автомашин і т.д.

За обсягом окремі методики розслідування злочинів підрозділяються на:

n повні

n скорочені[39].

Повні розробляються для проведення всього процесу розслідування того чи іншого виду злочинів. Скорочені призначаються для використання при розслідуванні якогось одного етапу. Так, досить широке поширення мають криміналістичні методичні рекомендації з проведення первинних слідчих дій.

Незважаючи на різноманіття й особливості окремих криміналістичних методик розслідування злочинів у них міститься і ряд загальних, типових елементів, які утворюють їхню структуру. Найбільш важливими типовими елементами окремих криміналістичних методик є[40]:

n криміналістична характеристика злочинів;

n коло обставин, що підлягають встановленню;

n типові слідчі ситуації, що виникають на різних етапах розслідування, версії і планування;

n первинні й наступні слідчі та оперативно-розшукові заходи;

n особливості тактики проведення найбільш характерних для розслідування даного виду злочинів окремих слідчих дій;

n взаємодія слідчого з оперативно-розшуковими органами;

n особливості використання спеціальних пізнань при розслідуванні;

n особливості попередження даного виду злочинів.

Розслідування злочинів умовно ділитися на три етапи:

1. початковий;

2. наступний;

3. заключний.

На початковому етапі проводяться невідкладні слідчі дії й оперативно-розшукові заходи, спрямовані на встановлення факту здійснення злочину, переслідування злочинця по «гарячих слідах», виявлення і закріплення доказової інформації.

До типових слідчих дій можна віднести:

n огляд місця події;

n допит потерпілого і свідків;

n затримання і допит підозрюваного;

n огляд підозрюваного, у деяких випадках і потерпілого;

n проведення обшуків за місцем проживання і роботи підозрюваного, його родичів, знайомих;

n проведення впізнання предметів (викраденого, знарядь злочину й ін.) і підозрюваного;

n призначення експертиз[41].

На наступному етапі продовжується робота з виявлення і закріплення доказів, встановленню і затримці невідомих злочинців, з наступним проведенням заходів щодо відпрацьовування їхньої причетності), розшуку викраденого й ін.

До типових слідчих дій наступного етапу можна віднести наступні:

n допити й очні ставки;

n обшуки;

n слідчі експерименти;

n перевірка й уточнення показань на місці;

n призначення і проведення судових експертиз;

n пред'явлення обвинувачення.

На заключному етапі кримінальна справа готується для направлення в суд. З цією метою проводиться оцінка зібраних доказів, визначається підсудність, складається обвинувальний висновок і справа передається прокурору для перевірки і підписання обвинувального висновку.

 


Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 93; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!