III етап. закріпляючий (2 заняття)
Заняття 9.
Ціль: Усвідомлення проблем у відносинах з людьми, активізація самосвідомості.
Час: 40 хвилин.
1. Гра «Продовжити»
Хід гри: «Дітям пропонується список речень, які треба закінчити з погляду того, які, на їхню думку, їх бачать навколишні:
Мені добре, коли…
Мені смутно, коли…
Я серджуся, коли…
Я боюся, коли…
Я почуваю себе сміливим, коли…
Потім по колу діти зараховують свої речення, і ведеться обговорення, виходячи з відповідей, у яких ситуаціях діти частіше почувають себе добре, їм смутно й т. д.
2. Гра «Подяка без слів»
Хід гри: учасники розбиваються на пари за бажанням. Пари виходять у центр кола, спочатку один, а потім іншої намагаються без допомоги слів виразити почуття подяки. Потім пари діляться враженнями, про тім:
- що почував, виконуючи цю вправу;
- щиро або награне виглядало зображення подяки партнером;
- Чи зрозуміло було, яке почуття зображував партнер.
3. «Хоровод»
Хід гри: Учасники встають у коло, беруться за руки, дивляться один одному в очі й посміхаються.
Заняття 10.
Ціль: усвідомлення мотивів міжособистісних відносин, завершення групи.
Час: 40 хвилин.
1. Завершення групи.
Кожен учасник розповідає, що йому дала робота в групі, що нового він довідався про себе й про інші.
2. Заключне слово ведучого.
Ведучий говорить про те, що ці заняття показали, що в усіх нас багато можливостей, багато того, що робить кожного з нас унікальним, неповторним, і те, що для всіх нас загальне. Тому ми потрібні один одному, кожна людина може домогтися в житті успіху й зробити так, що іншим людям поруч із ним було веселіше й радісніше жити. До побачення. Спасибі за роботу.
|
|
Докладний опис процесу проведення занять показане в дотатку 6.
3.2 Аналіз корекційно-розвиваючої роботи (контрольний експеримент)
З метою перевірки ефективності корекційно-розвиваючої роботи, спрямованої на зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку, була проведена повторна діагностика, що дозволила простежити динаміку зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку експериментальної групи.
Завдання контрольного експерименту:
1. Провести психодіагностичне дослідження з виявлення рівня тривожності в дітей молодшого шкільного віку експериментальної групи;
2. Зрівняти отримані результати з результатами експерименту, що констатує;
3. Установити ефективність корекційно-розвиваючої роботи, спрямованої на зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку експериментальної групи.
Для повторної діагностики в дітей молодшого шкільного віку використався «Тест шкільної тривожності Філіпса».
|
|
Результати діагностики тривожних дітей молодшого шкільного віку експериментальної групи на етапі експерименту, що констатує, показали, що 14% тривожних дітей мають загальну тривожність у школі, а також переживання соціального стресу; 20% тривожних дітей мають фрустрацію потреба в досягненні успіху, низьку фізіологічну опірність стресу, а також проблеми й страхи у відносинах із учителями. В 7% дітей страх самовираження, 27% дітей страх ситуації перевірки дітей. А також 34% тривожних дітей мають страх не відповідати очікуванням навколишніх.
Таблиця 4. Результати діагностики тривожних дітей експериментальної групи на етапі контрольного експерименту
№ | Фактори тривожності | Кількість випробуваних, в% |
1 | Загальна тривожність у школі | 14% |
2 | Переживання соціального стресу | 7% |
3 | Фрустрація потреби в досягненні успіху | 7% |
4 | Страх самовираження | 7% |
5 | Страх ситуації перевірки знань | 20% |
6 | Страх не відповідати очікуванням навколишніх | 7% |
7 | Низька фізіологічна опірність стресу | 14% |
8 | Проблеми й страхи у відносинах із учителями | 7% |
Після проведення групової корекційно-розвиваючої роботи в 7% дітей знизилося переживання соціального стресу, фрустрація потреба в досягненні успіху, страх не відповідати очікуванням навколишніх, проблеми й страхи у відносинах із учителями, а також страх самовираження.
|
|
В 14% тривожних дітей знизилася загальна тривожність у школі й низькій фізіологічній опірності стресу. А також в 20% тривожних дітей знизився страх ситуації перевірки знань.
В 50% дітей були виявлені низькі показники тривожності, 50% дітей показники тривожності знизилися, але залишилися високими. На мій погляд це можна пояснити тим, що для цих дітей потрібно більше тривале корекційно-розвиваюча робота.
Таким чином, в 50% дітей удалося знизити тривожність у поводженні до оптимального рівня.
Таблиця 5. Порівняння результатів діагностики на етапі що констатує й контрольного експериментів
| Результати експерименту, що констатує | Результати контрольного експерименту | ||||||||||||||
Фактори тривожності | Фактори тривожності | |||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |
Кількість випробуваних, в% | 14 | 14 | 20 | 7 | 27 | 34 | 20 | 20 | 14 | 7 | 7 | 7 | 20 | 7 | 14 | 7 |
|
|
Для наочності на малюнку 2 представлена діаграма за даними таблиці 5.
Малюнок 1. Порівняння результатів діагностики на етапі що констатує й контрольного експерименту (див. додаток).
Для того щоб установити чи зробила корекційно-розвиваюча робота вплив на зниження рівня тривожності в дітей молодшого віку експериментальної групи, застосовується t-критерій Стьюдента.
З'ясувався причинно-наслідковий зв'язок між незалежної змінної корекційної роботи й залежний змінної – рівень тривожності в дітей молодшого шкільного віку.
Основна формула t-критерій Стьюдента виглядає в такий спосіб:
(3)
де x1 – середнє значення змінної по одній вибірці даних;
x2 – середнє значення змінної по іншій вибірці даних;
m1 й m2 – інтегровані показники відхилень приватних значень із двох порівнюваних вибірок від відповідних їм середніх величин.
m1 й m2, у свою чергу обчислювалися по наступних формулах:
; (4)
де - вибіркова дисперсія першої змінної (по першому виробленню);
- вибіркова дисперсія другий змінної (по другому виробленню);
n1 – число приватних значень змінної в першій вибірці;
n2 – число приватних значень змінної в другій вибірці.
Даний експеримент проводився за схемою, що припускає оцінку показника рівня тривожності до й після корекційної роботи. Таким чином, маємо дві вибірки експериментальних даних: 60, 80, 60, 60, 60 й 40, 60, 50, 40, 50.
Середнє значення по цим двох вибірках відповідно рівні 64 й 48. Установимо, наскільки статистично достовірні їхні розходження.
Спочатку були визначені вибіркові дисперсії для двох порівнюваних вибірок значень:
Потім обчислювався показник t:
Значення показника t рівнялося з табличним для числа ступенів свободи 5+5–2=8. Імовірність припустимої помилки дорівнює 0,05. Для даного числа ступенів волі й заданої ймовірності припустимої помилки значення t повинне бути не менше ніж 2,31. У нас же цей показник виявився рівним 3,2, тобто більше табличного. Отже, порівнювані середні значення в нашому випадку 64 й 48, статистично вірогідно розрізняються. Це говорить про те, що корекційно-розвиваючі вправи, спрямовані на зниження тривожності дітей молодшого шкільного віку, ефективні. Отже, що корекційно розвиває робота, проведена з дітьми експериментальної групи й спрямована на зниження тривожності, ефективна.
Таким чином, була встановлена наявність статистично достовірних розходжень між середніми значеннями, що належать до двох сукупностей даних до й після корекційно-розвиваючої роботи. Тому що вони дійсно вірогідно розрізняються, то можна зробити висновок про те, що проведена групова корекційно-розвиваюча робота сприяла зниженню тривожності в дітей молодшого шкільного віку.
Якісний аналіз результатів контрольного експерименту дав підстави для висновку про можливості зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку через систему корекційно-розвиваючих заходів, спрямованих на розвиток конструктивних способів взаємодії, відпрацьовування з дітьми ситуацій, що дозволяють їм ефективно вступати у взаємодію й домагатися позитивних результатів у спільній діяльності.
Висновок
У цілому, поставлені завдання виконані. На етапі експерименту, що констатує, минулого виявлені тривожні діти молодшого шкільного віку, установлений зв'язок між тривожністю й незадоволеністю статусним місцем у групі однолітків. Коефіцієнт кореляції Пірсона склав 0,5. Виявлена залежність дозволила скласти корекційно-розвиваючу програму, взявши за основу формування в дітей молодшого шкільного віку вміння використати комунікативні навички.
Формуючий експеримент, у завдання якого входило складання корекційно-розвиваючої програми, спрямованої на зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку, був проведений у два етапи: роботи з педагогічним колективом і груповою корекційно-розвиваючою роботою з дітьми молодшого шкільного віку, що проводилася в умовах, спеціально змодельованих колективних занять, що також входило в задачі даного етапу експериментальної роботи.
Контрольний експеримент дозволили простежити динаміку зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку експериментальної групи. На даному етапі підтвердилося ефективність пропонованої складеної корекційно-розвиваючої програми, тобто корекційно-розвиваюча робота, спрямована на розвиток комунікативних навичок, а також конструктивних способів взаємодії, сприяла зниженню тривожності в дітей молодшого шкільного віку. Тому що чим більше в дитини засобів подолання утруднення, засобів дозволяючих йому ефективно взаємодіяти з навколишніми дітьми, тим йому легше знайти вихід з конфліктної ситуації й домагатися позитивних результатів, тим менш тривожним стає його поводження.
Статистична обробка отриманих даних проводилася за допомогою t-критерію Стьюдента, що склав 3,2 при критичному значенні показника t, рівним 2,31. Це значення дає можливість казати про ефективність корекційно-розвиваючої роботи. Проведене дослідження дозволило зробити наступні загальні висновки:
По-перше, висунута в дослідженні гіпотеза про те, що встановлення певних причин підвищеної тривожності в дітей молодшого шкільного віку сприяє проведенню цілеспрямованої корекційно-розвиваючої програми, приводить до зниження тривожності в поводженні дітей молодшого шкільного віку в цілому, одержало підтвердження.
По-друге, спроба створення корекційно-розвиваючої програми, спрямованої на розвиток комунікативних навичок, а також конструктивних способів взаємодії й зниження їхньої тривожності, виправдала себе.
По-третє, на цій підставі можна вважати, що в дослідженні одержали експериментальну розробку деякі аспекти великої й складної роботи надання засобами спеціально створених корекційно-розвиваючих занять, включених у систему загальноосвітніх уроків, реальної психологічної допомоги дітям молодшого шкільного віку.
По-четверте, виконане експериментальне дослідження має виражену загальну практичну спрямованість. Розроблені в програмі принципи розвитку комунікативних навичок, конструктивних способів взаємодії, а також розвитку здатності найбільше успішно реалізувати себе в поводженні взаємодії, можуть бути використані в масовій практиці роботи з дітьми молодшого шкільного віку.
Дана програма не являє собою єдиний закінчений варіант, вона може бути розширеної, але важливо дотримати порядку, при якому вправи, спрямовані на знайомство й саморозкриття учасників, були зосереджені в перших заняттях, а вправи, орієнтовані на позитивну зміну способів взаємодії – ближче до закінчення циклу.
Таким чином, отримані дані є основою для подальших досліджень по даній проблемі, у тому числі переконують, що встановлення певних причин підвищеної тривожності, а також застосування цілеспрямованих корекційно-розвиваючих занять реально впливають на зниження тривожності в поведінці дітей молодшого шкільного віку.
Робота із психопрофілактики й подолання тривожності в дітей молодшого шкільного віку повинна носити не вузько функціональний, а загальний, індивідуально-орієнтований характер, сфальцьований на тих факторах середовища й характеристиках розвитку, які в кожному віці можуть стати причиною тривожності. Роботу варто здійснювати на рівні всіх структурних компонентів тривожності, з орієнтацією на її вікові й полові «піки» й індивідуальні «зони уразливості» для кожної дитини. У молодшому шкільному віці центральне місце приділяється роботі з навколишньої дитини дорослими.
У профілактиці й подоланні тривожності в дітей істотну роль грає забезпечення дитини необхідним набором засобів і способів дій у значимі для нього ситуаціях, вироблення індивідуальної ефективної моделі поводження.
Література
1. Абрамова Г.С. «Введение в практическую психологию» – Екатеринбург: «Деловая книга», Москва: Издательский центр «Академия», 1995
2. «Альманах психологических тестов» – Москва: «КСП», 1995 – 333 с.
3. Алякринский Б.С. «Общение и его проблемы» – М.: Знание, 1982 – 64 с. (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Молодежная», №7)
4. Андреева Г.М. «Социальная психология» /Перев. с англ. – СПБ, 1997 – 688 с.
5. Аникеева Н.П., Винникова Г.В., Смирнов С.А. «Режиссура педагогического взаимодействия». – Новосибирск: НГПИ, 1991
6. Аракелов Н.Е., Лысенко Е.Е. «Психофизиологический метод оценки тревожности» // Психологический журнал – 1997 – №2 – 38 с.
7. АракеловН., Шишкова Н. «Тревожность: методы ее диагностики и коррекции» // Вестник МУ, сер. Психология – 1998 – №1 –18 с.
8. Бабич Н.И. «Особенности первого впечатления о другом человеке у младших школьников» // Вопрося психологии. – 1990 – №2.
9. Бакеев В.А. «Экспериментальные исследования психологических механизмов внушаемости».: Автореферат диссертации … канд. псих. наук. – М., 1970 – 17 с.
10. Бернс Эрик «Игры, в которые играют люди. Психологии человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы». / Пер. с англ. М., Прогресс. 1995.
11. Бернс Эрик «Развития Я-концепции и воспитание». / Пер. с англ., М., Прогресс, 1986.
12. Битякова М.Р. «Организация психологической работы в школе» – М.: Совершенство, 1997 – 298 с.
13. Блюм Г. «Психоаналитические теории личности». Пер. с англ. и вступительная статья А.Б. Хавина – Э.: Изд-во «КСП» 1996 – 243 с.
14. Бодалев А.А. О коммуникативном ядре личности // Сов. педагогика – 1990 – №5 –77 с.
15. Бороздина Л.В., Залученова Е.А. Увеличение индекса тревожности при расхождении уровней самооценки и притязаний // Вопросы психологии – 1993 – №1 – 113 с.
16. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте (психологическое исследование) М., Просвещение, 1968 – 235 с.
17. Бреслав Г.М. Эмоциональная особенность формирования личности в детстве: Норма и отношение. – М.: Педагогика, 1990 – 144 с.
18. Введение в практическую социальную психологию. Учебное пособие для высших учеб. заведений / Под ред. Ю.М. Жукова, А.А. Петровской, О.В. Соловьевой – 2е – изд. М.: Смысл 1996 – 373 с.
19. Волков Е.М. «Трудные дети или трудные родители?» М.: / Профиздат, 1992 – 96 с.
20. Гарбузов В.И. Нервные дети: Советы врача. – Л.: Медицина, 1990 – 176 с.
21. Гофруа Ж. Что такое психология? В 2‑х т. – М., 1996.
22. Горянина В.А. Психокоррекция стиля взаимодействия. Автореферат диссертации на соискание ученой степени Доктора психологических наук. Москва, 1996 – 86 с.
23. Примак Л.П. Общение с собой. Начала психологии активности. – М.: Политиздат, 1991 – 145 с.
24. Дети с аффективным поведением – М., Просвещение, 1966 – 55 с.
25. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения. – М.: Просвещение, 1987 – 170 с.
26. Доценко Е.Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. – М.: Издательство МГУ, 1997. 228 с.
27. Зимбардо Ф. Застенчивость (что это такое и как с ней справиться) – С. – П., 1995 – 86 с.
28. Изард К.Е. Эмоции человека – М., 1980 – 210 с.
29. Имедадзе И.В. Тревожность как фактор учения в дошкольном возрасте / Психологические полследования – Тбилиси, изд-во: Мецнисреба, 1960 – 57 с.
30. Каган М.С. «Мир общения: Проблема межсубъективных отношений» – М.: Политиздат, 1988 – 319 с.
31. Клюева Н.В., Касаткина Ю.В. Учим детей общению. Популярное пособие для родителей и педагогов. – Ярославль: Академия развития, 1997 – 240 с.
32. Козлов Н.М. Как относиться к себе и людям, или Практическая психология на каждый день / 2‑е изд. перераб. и доп. – М.: Новая школа, 1997 – 320 с.
33. Козлова Е.В. Тревога – как одна из основных проблем, возникающих у ребенка в процессе социализации // Теоретические и прикладные проблемы психологии. Сборник статей. – Ставрополь, 1997 – 20 с.
34. Коломенский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах. Минск, 1976 – 168 с.
35. Коломенский Я.Л. Психология личных взаимоотношений в детском коллективе. Минск, 1969 – 65 с.
36. Коломенский Я.Л. Психология общения. М.: Знание, 1974 – 96 с.
37. Кочубей Б., Новикова Е. Лики и маски тревоги // Воспитание школьника – 1990 – №6 – с. 34–41
38. Майерс Д. Социальная психология / Перев. с англ. – СПб, 1997 – 688 с.
39. Макшанцева Л.В. Тревожность и возможности ее снижения у детей // Психологическая наука и образование – 1988 №2 – с. 15
40. Матвеева Л.В. Коммуникативный акт в условиях опосредствования общения // Вестник МУ Психология, 1996 – №4 – С. 21
41. Неймарк М.З. Аффекты у детей и пути их преодоления // Советская педагогика – 1963 – №5 – с. 38–40
42. Немчин Т.А. Состояние нервно-психического напряжения – Л., 1983
43. Обухова Л.Ф. Детская возрастная психология. – М., 1996 – 169 с.
44. Общение и формирование личности школьника / Под ред. А.А. Бодалева и Р.Л. Кричевского. – М., 1987 – 105 с.
45. Овчарова Р.В. Практическая психология в начальной школе. – М.: Сфера, 1996 – 240 с.
46. Пасынкова Н.Б. Связь уровня тревожности подростков с эффективностью их интеллектуальной деятельности // Психологический журнал – 1996 – №1 – с. 169–174
47. Практикум по возрастной и педагогической психологии / Под ред. А.И. Щербанова – М., 1987 – 176 с.
48. Практическая психология для преподавателей / Под ред. М.К. Тутушкиной – М., 1997 – 180 с.
49. Практическая психология образования: Учебник для студентов высших и средних специальных учебных заведений. / Под ред. Дубровиной. 2‑е изд. – М.: ТЦ «Сфера», 1998. – 247–256 с.
50. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие – Самара: Дом «БАХРАХ», 1998 – 672 с.
51. Психолог в детском дошкольном учреждении: Методические рекомендации к практической деятельности / Под ред. Т.В. Маврентьевой, – М.: Новая школа, 1996 – 144 с.
52. Психология. Словарь / Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2‑е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 1990 – 494 с.
53. Психологическая служба школы. Учебное пособие для студентов / Под ред. И.В. Дубровиной – М.: Международная педагогическая Академия, 1995 – 222 с.
54. Реан А.А., Коломенский Я.Л. Социальная педагогическая психология – СПб.: Питер Ком., 1999 – 416 с.
55. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций: – М.; 1979
56. Рогов Е.И. Национальная книга практического психолога в образовании: учебное пособие. – М.: Владос, 1996 – 529 с.
57. Руденский Е.В. Психотехника общения – Новосибирск: Изд-во СибСПИ, 1990
58. Савина Е. Тревожные дети // Дошк. воспитание – 1996 – №4 – с. 11–14
59. Связь уровня тревожности подростков с эффективностью их интеллектуальной деятельности // Психологический журнал – 1996 – №1 – с. 25–30
60. Славина Л.С. Дети с аффективным поведением. – М., – 1966
61. Словарь практического психолога / Сост. С.Ю. Головин – Минск; Харвест, 1997 – 800 с.
62. Столяренко Л.Д. Основы психологии, Ростов-на-Дону. Изд-во «Феникс» – 1996 – 736 с.
63. Толстых А.В. Взрослые и дети: Парадоксы общения. М.; 1988.
64. Томэ Х., Кахеле Х. Современный психоанализ. Т. 1. Теория: Пер. с англ. / (Общ. ред. А.В. Казанской – М.: Издательская группа «Прогресс», 1996 – с 163–172.
65. Фрейд З. Психология бессознательного. – М.; 1989 – с. 57 – 104.
66. Фридман Л.М., Кулагина Ю.Ю. Практический справочник учителя – М.: Просвещение, 1991 – 228 с.
67. Хрестоматия. Дети с нарушением развития. – М., 1995.
68. Цукерман Г.А. А ведь была отличницей // Семья и школа – 1990 – №12 – с. 29 –27.
69. Цукерман Г.А. Школьные трудности благополучных детей // серия Педагогический ф-т – М., 1989.
70. Детство и общество. – Санкт-Петербург, 1996 –592 с.
71. А. Адлер. Наука жить. – Киев, 1997 – 58 с.
72. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. М., «ПРОГРЕСС», 2000 г. – 247 с.
73. С. Салливен. Диагностика социального интеллекта. – Санкт-Петербург, 2006 –192 с.
74. Фромм Э. Человек для себя. – Минск. «Коллегиум», 1992. – 253 с.
75. Каган М.С. Человеческая деятельность: опыт системного анализа. М., 1974. – 165 с.
76. Lersild А. The Nature of Human Values. N. – Y., 1973. – 185 с.
77. К. Роджерс. Гуманистическая, трансперсональная и экзистенциальная психология. Изд.: Прайм-Еврознак, 2007 г. – 224 с.
78. Хорни К. Невроз и личностный рост. Борьба за самореализацию – СПб, совместное издание Восточно-Европейского института психоанализа и БСК, 1997 – 316 с.
79. У. Шутц. Радость. Расширение человеческого сознания. Издательство: Эксмо, 2003 г. – 256 с.
80. Д. Кислер. Общественное животное. Исследования. Издательство: Прайм-Еврознак, 2003 г. – 800 с.
81. В.Н. Куницына. Межличностное общение. Учебник для вузов. Издательство: Питер, 2001 г. – 544 с.
82. К. Левин. Программно-методические материалы. Начальная школа. Издательство: Дрофа, 2000 г. – 288 с.
83. Журавлев В.И. Педагогика: Учебное пособие (под ред. Пидкасистого П.И.) Изд. 3‑е, доп., перераб., 2002 г. – 640 с.
Додаток №1
Результати методики «Вимір рівня тривожності Тейлора»
Порядковий номер випробуваного | Показник тривожності | Порядковий номер випробуваного | Показник тривожності | Порядковий номер випробуваного | Показник тривожності | Порядковий номер випробуваного | Показник тривожності |
1 | 13 | 13 | 4 | 25 | 12 | 15 | |
2 | 29 | 14 | 33 | 26 | 13 | 13 | |
3 | 18 | 15 | 18 | 27 | 10 | 15 | |
4 | 26 | 16 | 29 | 28 | 27 | 7 | |
5 | 13 | 17 | 12 | 29 | 28 | 16 | |
6 | 25 | 18 | 25 | 30 | 15 | 8 | |
7 | 16 | 19 | 20 | 31 | 9 | 31 | |
8 | 10 | 20 | 32 | 32 | 16 | 26 | |
9 | 40 | 21 | 28 | 33 | 3 | 18 | |
10 | 10 | 22 | 16 | 34 | 24 | ||
11 | 29 | 23 | 25 | 35 | 30 | ||
12 | 25 | 24 | 21 | 36 | 18 |
Примітка: випробувані експериментальної групи виділені шрифтом (тут і далі).
Додаток 2
Результати «Тесту шкільної тривожності Філіпса»
номер випробуваного | Фактори тривожності | |||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |
1 | 13,6 | 27,2 | 23,3 | 66,6 | 20 | 20 | 40 | 25 |
2 | 4,5 | 9 | 23 | 33,3 | 16,6 | 30 | 20 | 37,5 |
3 | 13,6 | 36,3 | 30,7 | 66,6 | 40 | 40 | 40 | 50 |
4 | 13,6 | 36,3 | 46,1 | 16,6 | 40 | 50 | 40 | 50 |
5 | 9 | 36,3 | 30,7 | 66,6 | 30 | 40 | 40 | 50 |
6 | 59 | 36,3 | 46,1 | 66,6 | 50 | 80 | 60 | 62,5 |
7 | 40,9 | 18,1 | 46,1 | 33,3 | 50 | 30 | 20 | 40 |
8 | 22,7 | 27,2 | 23 | 66,8 | 33,7 | 30 | 40 | 40 |
9 | 40,9 | 54,5 | 53,8 | 50 | 100 | 40 | 40 | 50 |
10 | 13,6 | 27,2 | 46,1 | 16,6 | 33,7 | 40 | 40 | 62,5 |
11 | 45,4 | 27,2 | 30,7 | 50 | 50 | 80 | 40 | 12,5 |
12 | 13,6 | 27,2 | 46,1 | 50 | 16,6 | 80 | 20 | 37,5 |
13 | 40 | 18,1 | 15,3 | 50 | 40 | 40 | 40 | 25 |
14 | 81,1 | 18,1 | 38,4 | 66,6 | 83,3 | 80 | 60 | 37,5 |
15 | 50 | 36,3 | 36,3 | 16,6 | 40 | 20 | 40 | 12,5 |
16 | 36,3 | 36,3 | 15,3 | 16,6 | 83,3 | 40 | 20 | 37,5 |
17 | 13,6 | 9 | 7,6 | 16,6 | 33,3 | 20 | 20 | 12,5 |
18 | 9 | 36,3 | 38,4 | 16,6 | 16,6 | 20 | 20 | 37,5 |
19 | 27,2 | 27,2 | 30,7 | 50 | 16,6 | 40 | 40 | 12,5 |
20 | 72,7 | 100 | 69,2 | 33 | 100 | 60 | 80 | 75 |
21 | 72,7 | 27,2 | 38,4 | 66,6 | 83,3 | 80 | 60 | 37,5 |
22 | 31,8 | 36,3 | 23 | 16,6 | 33,3 | 40 | 40 | 50 |
23 | 40 | 36,3 | 30,7 | 33,3 | 83,3 | 40 | 20 | 50 |
24 | 40,9 | 18,1 | 46,1 | 33,3 | 50 | 80 | 20 | 50 |
25 | 13,6 | 36,3 | 46,1 | 16,6 | 40 | 40 | 60 | 50 |
26 | 13,6 | 40 | 30,7 | 40 | 16,6 | 40 | 20 | 37,5 |
27 | 40 | 36,3 | 30,7 | 33,3 | 16,6 | 40 | 40 | 25 |
28 | 36,3 | 27,2 | 30,7 | 16,6 | 40 | 60 | 40 | 25 |
29 | 68,1 | 45,5 | 30,7 | 50 | 66,6 | 60 | 60 | 62,5 |
30 | 27,2 | 36,3 | 46,1 | 33,3 | 33,3 | 40 | 40 | 50 |
31 | 4,5 | 36,3 | 38,4 | 33,3 | 16,6 | 40 | 40 | 50 |
32 | 33,3 | 36,3 | 38,4 | 50 | 40 | 40 | 20 | 37,5 |
33 | 40 | 18,1 | 38,4 | 33,3 | 40 | 20 | 40 | 50 |
34 | 40,9 | 36,3 | 46,1 | 33,3 | 66,6 | 40 | 20 | 37,5 |
35 | 13,6 | 27,2 | 53,8 | 33,3 | 16,6 | 60 | 20 | 62,5 |
36 | 10,3 | 40 | 18,1 | 23,1 | 16,6 | 40 | 40 | 25 |
37 | 18,1 | 40 | 15,3 | 33 | 16,6 | 40 | 20 | 37,5 |
38 | 22,4 | 22,7 | 36,3 | 23 | 40 | 33,3 | 40 | 50 |
39 | 9 | 36,3 | 40 | 50 | 16,6 | 20 | 20 | 37,5 |
40 | 9 | 18,1 | 23 | 40 | 40 | 20 | 40 | 50 |
41 | 18,1 | 36,3 | 38,4 | 40 | 40 | 20 | 40 | 25 |
42 | 9 | 18,1 | 23 | 50 | 46,1 | 40 | 40 | 50 |
43 | 72,2 | 45,4 | 46,1 | 50 | 50 | 60 | 60 | 62,5 |
44 | 36,3 | 36,3 | 46,1 | 66,6 | 50 | 40 | 40 | 37,5 |
45 | 31,8 | 27,2 | 23 | 33,3 | 50 | 40 | 60 | 25 |
Умовні позначки:
1. Загальна тривожність у школі;
2. Переживання соціального страху;
3. Фрустрація потреби в досягненні успіху;
4. Страх самовираження;
5. Страх ситуації перевірки знань;
6. Страх не відповідати очікуванням навколишніх;
7. Низька фізіологічна опірність стресу;
8. Проблеми й страхи у відносинах із учителями.
Додаток 3
Результати соціометричного дослідження у вигляді соціоматриць
1 клас
Порядковий номер випробуваного | 11 | 12 | 45 | 14 | 15 | 18 | 19 | 21 | 22 | 24 | 29 | 30 | 31 | 41 | 44 | Разом |
11 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 1 | 3 | 22 | |||||||
12 | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | 11 | |||||||
45 | 3 | 3 | 3 | 3 | 12 | |||||||||||
14 | 3 | 3 | 3 | 9 | ||||||||||||
15 | 2 | 2 | 1 | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 | 2 | 14 | ||||||
18 | 1 | 2 | 3 | 6 | ||||||||||||
19 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 | 3 | 14 | |||||
21 | 3 | 3 | 6 | |||||||||||||
22 | 3 | 3 | 3 | 9 | ||||||||||||
24 | 1 | 3 | 1 | 3 | 2 | 11 | ||||||||||
29 | 1 | 2 | 2 | 5 | ||||||||||||
30 | 3 | 3 | 3 | 9 | ||||||||||||
31 | 3 | 3 | 6 | |||||||||||||
41 | 3 | 3 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 16 | ||||||
44 | 3 | 3 | 3 | 3 | 1 | 3 | 16 | |||||||||
кількість виборів | 6 | 6 | 17 | 15 | 10 | 2 | 5 | 14 | 17 | 10 | 16 | 9 | 12 | 10 | 18 | 167 |
2 класс
Порядковий номер випробуваного | 4 | 6 | 7 | 9 | 16 | 20 | 26 | 27 | 32 | 34 | 35 | 37 | 39 | 42 | 25 | Итого |
4 | 1 | 3 | 1 | 2 | 7 | |||||||||||
6 | 3 | 1 | 2 | 3 | 2 | 11 | ||||||||||
7 | 2 | 2 | 3 | 2 | 9 | |||||||||||
9 | 1 | 1 | ||||||||||||||
16 | 2 | 1 | 2 | 5 | ||||||||||||
20 | 3 | 3 | 2 | 3 | 11 | |||||||||||
26 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | 10 | ||||||||
27 | 3 | 2 | 3 | 2 | 10 | |||||||||||
32 | 3 | 1 | 3 | 1 | 8 | |||||||||||
34 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 9 | ||||||||||
35 | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 | 3 | 1 | 12 | |||||||
37 | 3 | 1 | 4 | |||||||||||||
39 | 1 | 3 | 3 | 3 | 2 | 12 | ||||||||||
42 | 1 | 1 | 3 | 3 | 8 | |||||||||||
25 | 0 | |||||||||||||||
кількість виборів | 9 | 1 | 10 | 1 | 4 | 9 | 11 | 16 | 3 | 10 | 2 | 10 | 15 | 8 | 8 | 117 |
Продовження додатка 3
3 клас
Порядковий номер випробуваного | 1 | 2 | 3 | 5 | 8 | 10 | 13 | 17 | 23 | 28 | 33 | 36 | 38 | 40 | 43 | Итого |
1 | 2 | 2 | 2 | 6 | ||||||||||||
2 | 3 | 3 | 3 | 3 | 12 | |||||||||||
3 | 2 | 1 | 1 | 4 | ||||||||||||
5 | 3 | 3 | ||||||||||||||
8 | 2 | 2 | 1 | 1 | 6 | |||||||||||
10 | 3 | 3 | ||||||||||||||
13 | 3 | 3 | 6 | |||||||||||||
17 | 3 | 3 | 3 | 9 | ||||||||||||
23 | 3 | 1 | 2 | 1 | 2 | 9 | ||||||||||
28 | 1 | 1 | 2 | 3 | 1 | 8 | ||||||||||
33 | 3 | 3 | 6 | |||||||||||||
36 | 3 | 3 | 6 | |||||||||||||
38 | 1 | 1 | 1 | 2 | 5 | |||||||||||
40 | 3 | 3 | 3 | 2 | 3 | 17 | ||||||||||
43 | 2 | 3 | 1 | 2 | 2 | 10 | ||||||||||
кількість виборів | 11 | 3 | 9 | 5 | 7 | 7 | 10 | 4 | 3 | 6 | 8 | 3 | 9 | 18 | 4 | 110 |
Додаток 4
Результати соціометричного дослідження
Порядковий номер випробуваного | Соціометричний статус | Коефіцієнт задоволеності |
1 | зірка | 1 |
2 | зневажаєма | 0,3 |
3 | зволіющий | 0,6 |
4 | зволіющий | 0,3 |
5 | зневажаєма | 1 |
6 | знедолений | 0,2 |
7 | зволіющий | 1 |
8 | зневажаєма | 0,5 |
9 | знедолений | - |
10 | зволіющий | 1 |
11 | зневажаєма | 0,4 |
12 | зневажаєма | 0,2 |
13 | зволіющий | 0,8 |
14 | зірка | 1 |
15 | зірка | 1 |
16 | зневажаєма | 0,3 |
17 | зневажаєма | 0,3 |
18 | зневажаєма | 0,3 |
19 | зневажаєма | 0,1 |
20 | зволіющий | 0,2 |
21 | зірка | 0,5 |
22 | зірка | 1 |
23 | зневажаєма | 0,8 |
24 | зволіющий | 0,2 |
25 | зволіющий | - |
26 | зірка | 0,6 |
27 | зірка | 1 |
28 | зневажаєма | 0,4 |
29 | зірка | 1 |
30 | зволіющий | 0,6 |
31 | зірка | 1 |
32 | зволіющий | 0,6 |
33 | зволіющий | 1 |
34 | зневажаєма | 0,2 |
35 | зневажаєма | 0,2 |
36 | зневажаєма | 0,5 |
37 | зволіющий | 1 |
38 | зволіющий | 0,8 |
39 | зірка | 0,8 |
40 | зірка | 1 |
41 | зволіющий | 0,2 |
42 | зволіющий | 0,7 |
43 | зневажаєма | 0,4 |
44 | зірка | 1 |
45 | зірка | 1 |
Додаток 5
Порівняння результатів «Тесту шкільної тривожності Філіпса» на етапі що констатує й контрольного експериментів
Порядковий номер | Результати експерименту, що констатує | Результати контрольного експерименту | ||||||||||||||
Фактори тривожності | Фактори тривожності | |||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |
4 | 13,6 | 36,3 | 46,1 | 16,6 | 40 | 60 | 40 | 50 | 18,8 | 38,4 | 46,1 | 33,3 | 40 | 40 | 40 | 50 |
6 | 59 | 36,3 | 46,1 | 66,6 | 50 | 80 | 60 | 62,5 | 54,5 | 36,3 | 38,1 | 60 | 50 | 60 | 60 | 50 |
7 | 40,9 | 18,1 | 46,1 | 33,3 | 50 | 30 | 20 | 40 | 36,3 | 27,2 | 38,4 | 50 | 50 | 50 | 20 | 40 |
9 | 40,9 | 54,5 | 53,8 | 50 | 100 | 40 | 40 | 50 | 40,9 | 45,4 | 46,1 | 50 | 83,3 | 40 | 40 | 50 |
16 | 36,3 | 36,3 | 15,3 | 16,6 | 83,3 | 40 | 20 | 37,5 | 31,8 | 36,3 | 23 | 16,6 | 66,6 | 40 | 40 | 40 |
20 | 72,7 | 100 | 69,2 | 33 | 100 | 60 | 80 | 75 | 68,1 | 90,9 | 61,5 | 33,3 | 83,3 | 40 | 60 | 62,5 |
25 | 13,6 | 36,3 | 46,1 | 16,6 | 40 | 40 | 60 | 50 | 31,8 | 36,3 | 38,4 | 50 | 33,3 | 40 | 40 | 50 |
26 | 13,6 | 40 | 30,7 | 40 | 16,6 | 40 | 20 | 37,5 | 36 | 45,4 | 30,7 | 50 | 50 | 40 | 40 | 37,5 |
27 | 40 | 36,3 | 30,7 | 33,3 | 16,6 | 40 | 40 | 25 | 36,6 | 27,2 | 30,7 | 16,6 | 40 | 40 | 20 | 25 |
32 | 33,3 | 36,3 | 38,4 | 50 | 40 | 50 | 20 | 37,5 | 40 | 50 | 46,1 | 50 | 50 | 40 | 40 | 37,5 |
34 | 40,9 | 36,3 | 46,1 | 33,3 | 66,6 | 40 | 20 | 37,5 | 40,9 | 27,2 | 38,4 | 16,6 | 50 | 40 | 20 | 20 |
35 | 13,6 | 27,2 | 53,8 | 33,3 | 16,6 | 60 | 20 | 62,5 | 9 | 27,2 | 46,1 | 33,3 | 33,3 | 50 | 20 | 50 |
37 | 18,1 | 40 | 15,3 | 33,3 | 16,6 | 40 | 20 | 37,5 | 36,3 | 27,2 | 30,7 | 16,6 | 40 | 40 | 40 | 25 |
39 | 9 | 36,3 | 40 | 50 | 16,6 | 20 | 20 | 37,5 | 13,6 | 45,4 | 46,1 | 16,6 | 33,3 | 20 | 40 | 37,5 |
42 | 9 | 18,1 | 23 | 50 | 46,1 | 40 | 40 | 50 | 13,6 | 45,4 | 46,1 | 16,6 | 33,3 | 20 | 40 | 37,5 |
Умовні позначки:
1. Загальна тривожність у школі;
2. Переживання соціального стресу;
3. Фрустрація потреби в досягненні успіху;
4. Страх самовираження;
5. Страх ситуації перевірки знань;
6. Страх не відповідати очікуванням навколишніх;
7. Низька фізіологічна опірність стресу;
8. Проблеми й страхи у відносинах із учителями.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 121; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!