Постійне навчання, інновації та вдосконалення
Створюється культура постійного вдосконалення. Постійне навчання є основою для того, щоб ставати кращими. Заохочуються оригінальні думки та нововведення. Чітко усвідомлюється, що найкращим стає той, хто шукає власні шляхи до успіху, а не обмежується виконанням загальноприйнятих стандартів.
Будь-що в організації (діяльність, процес, продукт, послуга тощо) є об'єктом систематичного аналізу та перегляду з метою з’ясувати чи не можемо ми зробити його кращим. Ніщо не робиться певним чином тільки тому, що воно робилося так протягом багатьох років.
Удосконалення аналізуються з погляду їх впливу на задоволеність потреб усіх зацікавлених сторін.
Впровадження удосконалень підтримується системою навчання та інформування персоналу.
Розвиток партнерства
Організація діє найефективніше, коли вона встановлює взаємовигідні зв'язки з партнерами, що ґрунтуються на довірі, обміні знаннями та доцільній інтеграції. Подібні партнерські стосунки можуть встановлюватися з постачальниками, освітніми та науковими закладами, громадськими організаціями та органами державної влади.
Таке співробітництво може набувати різних організаційних форм: залучення партнерів до розробки стратегії та планів підприємства, створення спільних робочих груп, обмін інформацією та досвідом, фінансова та матеріальна взаємодопомога.
Відповідальність перед суспільством
|
|
|
Організація та її колектив приймають етичний підхід і намагаються бути кращими, ніж цього вимагають правила та закони. Важливими складовими стратегії організації стають питання, пов'язані із захистом навколишнього середовища, ресурсозбереженням, благодійністю, участю у житті суспільства.
Організація є відкритою для суспільства, інформує його про свою діяльність, про ключові інновації та нововведення.
Фахівці Європейського фонду управління якістю розробили спеціальну матрицю попереднього визначення рівня розвитку підприємства згідно з описаними фундаментальними концепціями (табл.. 2.1). Визначивши положення компанії за кожним з рядків цієї матриці можна оцінити успіхи, визначити першочергові напрямки удосконалення компанії.
Таблиця 2.1
Матрицю попереднього визначення рівня розвитку підприємства
| Початковий рівень | На шляху до досконалості | Досконалий рівень | |
| Орієнтація на результат | Визначені усі зацікавлені сторони | Потреби зацікавлених сторін оцінюються чітким і структурованим шляхом | Наявний чіткий механізм для збалансування очікувань всіх зацікавлених сторін |
| Концентрація уваги на споживачах | Оцінюється рівень задоволеності споживачів | Встановлюються цілі та завдання, пов'язані з рівнем задоволеності споживачів. Вивчаються питання, пов'язані з лояльністю споживачів. | Задоволеність потреб споживачів виступає рушійною силою бізнесу. Питання, пов'язані з лояльністю споживачів, вивчаються, вимірюються і використовуються для удосконалення |
| Лідерство та відповідність цілям | Визначені місія та візія (бачення) | Політика, персонал і процеси узгоджені між собою. Наявна "модель" лідерства | Спільні цінності і "модельна" етика існують на всіх рівнях організації |
| Управління, що ґрунтується на процесах і фактах | Визначені процеси, необхідні для досягнення бажаних результатів | Порівняльні дані та інформація використовуються для встановлення цілей, що стосуються усіх процесів | Показники можливостей і стабільності процесів вимірюються, досліджуються і використовуються для удосконалення рівня виконання |
| Розвиток персоналу та його залучення до удосконалення | Персоналу надається відповідальність і права для розв'язання проблем | Персонал є інноваційною і творчою силою для досягнення цілей організації | Персонал володіє повноваженнями для того, щоб діяти самостійно і вільно розповсюджувати знання та досвід |
| Постійне навчання, інновації та вдосконалення | Можливості для удосконалення ідентифікуються і використовуються | Цілі постійного удосконалення встановлюються для всіх працівників | Успішні інновації та удосконалення широко розповсюджені та інтегровані у загальну систему |
| Розвиток партнерства | Наявний процес вибору постачальників і управління ними | Визнаються удосконалення та досягнення постачальників; визначені ключові зовнішні партнери | Організація та її ключові партнери є взаємозалежними. Плани та політики розробляються спільно на базі спільних знань. |
| Відповідальність перед суспільством | Правові та нормативні вимоги аналізуються та виконуються | Активна участь у житті суспільства | Очікування суспільства вимірюються і використовуються для ініціації удосконалень |
|
|
|
|
|
|
Підходи TQM є дуже гнучкими та м'якими, у них фактично відсутні цілком обов'язкові елементи чи вимоги. TQM часто розглядають як загальну філософію управління, яка визначає лише базові ідеї та концепції, залишаючи підприємствам свободу вибору тих чи інших шляхів їх реалізації. Тому вищенаведений перелік концепцій не є постійним чи вичерпним, він може модифікуватися та вдосконалюватися в міру накопичення досвіду управління підприємствами та підвищення рівня їх досконалості.
|
|
|
Здійснення ефективної політики управління якістю передбачає:
· чітке та зрозуміле формулювання мети, недвозначне окреслення об'єктів та суб'єктів процесу підвищення якості;
· наступність процесу підвищення якості на всіх рівнях.
Для забезпечення цих вимог необхідно зафіксувати базові визначення у письмовій формі, тобто розробити систему управлінських процедур. Додаткові переваги такого підходу:
· передбачуваність та контрольованість (причому не тільки для тих, хто знаходиться "у самому процесі", але й для інших зацікавлених осіб);
· надання належного статусу відповідальним особам ("легалізація");
· супутні процесу узгодження створюють передумови формування "ситуативних" групп;
· додаткова мотивація для роздумів;
· процес формалізації — це також процес із параметрами якості (тренінг).
Початком планування процесу є його стратифікація на ряд об'єктів планування. Об'єкти планування можуть бути згруповані за найрізноманітніших ознаками й відокремлені у залежності від конкретної ситуації як підсистеми, функції, рівні ієрархії, інструменти та методи, тощо.
План процесу підвищення якості повинен містити в собі мету, засоби (ресурси) і методи досягнення мети, терміни та контроль за виконанням, перелік відповідальних осіб.
При цьому необхідно розробити (у конкретних вимірах):
· критерії оцінки ситуації;
· оцінку поточної ситуації;
· оцінку бажаної ситуації;
· оцінку методів, ресурсів і часу, які необхідні для досягнення бажаної ситуації.
Оскільки підґрунтям вирішення будь-яких, у тому числі й організаційних питань, є інформація, тому у технічній площині засобом управління є коректно та своєчасно зібрана, згрупована, репрезентована й проаналізована інформація.
Для контролю якості проекту використовують такі методи та засоби, як: технічна інспекція, контрольні карти або графіки контролю (використовуються для відстежування вихідних змінних, для моніторингу вартісних і планових відхилень, похибок у проектній документації або в інших процесах проекту), статистичні методи (статистичні вибірки, аналіз динамічних рядів, створення статистичних моделей з метою перевірки та скорочення витрат і часу на проведення контролю якості) та аналіз тенденцій (передбачає використання математичних методів для прогнозування майбутніх результатів та відстежування технічних показників виконання) тощо.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 142; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!