ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДОРОЗВИТКУ АГРАРНОГО РИНКУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ



 

На сьогоднішній день чітко окреслилися результати кардинальних перетворень в аграрному секторі, що засвідчують становлення ринкових відносин на селі: відродження приватної власності на землю і майно, створення умов для розвитку приватного господарювання, запровадження ринкових механізмів у стосунках між селянами — власниками і суб'єктами господарювання на основі оренди землі та майна, забезпечення селянам права одержувати прибуток від своєї власності шляхом безпосереднього використання її в господарському обороті або здачі в оренду.

Якщо проаналізувати багатовіковий досвід діяльності країн з розвинутою економікою, то основним засобом забезпечення зрілості та стабільності ринку є перекладання на біржі основоположних для економіки функцій: трансфер товарних і фінансових потоків, прогнозування та планування виробничої діяльності, забезпечення прозорого ціноутворення, стабілізації економіки на макроекономічному рівні, страхування цінових ризиків і т.ін. У світовій практиці саме рівень функціонування біржового ринку визначає стан розвитку економіки країни. На превеликий жаль, біржовий ринок у нашій країні не зайняв відповідного місця, як того вимагає досвід розвитку ринкової економіки, і ми бачимо жахливі результати цього.

Отже, для розвитку агропромислового комплексу потрібно перш за все створити умови для формування та розвитку стабільного, прозорого, «чистого» аграрного ринку області. Регіональні акредитовані товарні біржі можуть повністю вирішити дану проблему.

Метою напрямків біржової торгівлі є визначення основних засад удосконалення діяльності регіональних товарних бірж, підвищення стабільності та прозорості аграрного ринку в області, сільськогосподарської економіки, забезпечення довготривалого та сталого розвитку сільського господарства, ефективного використання державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників.

Для становлення справді прозорого аграрного ринку необхідно:

- формування та до створення районних агроторгових домів, на які будуть покладатися функції операторів районного регіонального замовлення, основним завданням яких буде :

- сприяння сільськогосподарським товаровиробникам в реалізації сільськогосподарської продукції, в тому числі по експорту;

- здійснення через біржовий ринок закупівель продовольства за кошти обласних та районних бюджетів;

- формування регіональних стабілізаційних фондів: зерна, м'яса, нафтопродуктів з використанням бюджетних коштів.

Як виняток, одним із засновників районних агроторгових домів в Черкаській області може стати товарна біржа агропромислового комплексу центральних областей України, а районні агроторгові доми виступлять брокерськими установами на регіональних товарних біржах;

- обласний біржовий аграрний ринок повинен бути інтегрований в єдиний Український біржовий аграрний ринок шляхом акредитації регіональних Товарних бірж АПК центральних областей України та інших регіональних бірж в структури, які будуть створюватись згідно закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»;

- діє відокремлений підрозділ Універсальний Розрахунковий Центр, виключним завданням якого є забезпечення гарантій виконання умов біржових угод (контрактів), здійснення контролю за рухом товарів та коштів, а також впорядкування взаєморозрахунків сторін - учасників біржових угод на Товарній біржі;

- з метою захисту майнових і немайнових та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб створено та діє третейський суд при Товарній біржі агропромислового комплексу центральних областей України утвореного відповідно до Закону України "Про Третейські суди" і рішення від 21.07.2005 №1 [1,56];

- створення електронної системи торгів, а отже, продовження роботи по створенню інформаційно-маркетингового центру (ІМЦ), який дасть змогу більш оперативно інформувати про попит та пропозиції на внутрішньо обласному ринку та просування товарів та послуг на ринок країн СНД та світу, прискорить темпи та полегшить процедуру торгівлі.

Використання послуг створюваної мережі ІМЦ необхідно за наступними напрямками:

- для просування товарів і послуг на зовнішні ринки;

- для масового залучення підприємства в електронні види економічної взаємодії на основі забезпечення рівного доступу до глобальних систем електронної міжнародної торгівлі та електронного бізнесу;

- забезпечення все більшої кількості торгових та бізнес-угод за допомогою електронного обміну даними та електронної комерції;

- використання електронних, альтернативних паперовим формам методів передачі та зберігання економічної та бізнес-інформації;

- розгортання та розвитку галузевих та регіональних товаропровідних систем;

- створення базової платформи для реалізації завдань будь-яких державних і міждержавних економічних програм (розвитку міждержавних і національних галузевих та ресурсних ринків, просування товарів і послуг на ринку інших країн та ін.) на основі надання відповідних електронних економічних сервісів;

- інформаційно-аналітична підтримка роботи центральних органів виконавчої влади;

- впровадження механізмів електронного моніторингу видів економічної діяльності, цін та ресурсопотоків в розрізі галузей та регіонів в інших вересах органів державного управління;

- створення технологічних засад для впровадження систем „електронного"урядування, які забезпечують електронну взаємодію підприємства з органами виконавчої влади.

Послуги створюваної мережі ІМЦ можуть використовуватися також для виконання завдань, визначених у дорученнях Кабінету Міністрів №6056/2/1-05 від 23.02.2006 та №56541/3/1-04 від 24.02.2006, а саме для:[18,47]

- впровадження альтернативної системи звітності суб'єктів господарювання в електронному вигляді через мережу Інтернет з використанням електронного цифрового підпису;

- використання цифрових технологій з метою підвищення відкритості та прозорості закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти;

- подолання „цифрової нерівності" між містом і селом;

- входження в європейський інформаційний простір шляхом інтеграції на рівні інформаційних систем;

- запровадження електронного документообігу в органах державної влади;

- підвищення відкритості та прозорості у діяльності органів державної влади шляхом розвитку системи „електронного урядування" для надання фізичним і юридичним особам інформаційних, юридичних та фінансових послуг через мережу інтернет;

- створення функціональних платформ для розгортання ринків цукру, зерна, лізингу, нафтопродуктів тощо;

впровадження на аграрному біржовому ринку області технологій біржової торгівлі на умовах: спот, форвард, ф'ючерс, опціон. Дане положення допоможе в підтримці програм по кредитуванню сільгоспвиробника. Якщо наприклад, видавати кредити під форвардні контракти, то можна мати стовідсоткову гарантію їх повернення, що буде взаємовигідно для всіх.

Щоб біржова торгівля сільськогосподарською продукцією, продовольством та матеріально-технічними ресурсами мала тенденцію до зростання необхідно:

- створити приватні підприємства ринкового типу і появу тим самим реальних власників продукції, які зацікавлені працювати в сфері товарно-грошових відносин, обмежуючи товарообмінні (бартерні) операції;

- проведення заходів по сприянню та формуванню біржового ринку сільськогосподарської продукції і продовольства шляхом створення достатньої законодавчо-нормативної бази і умов, які забезпечують зростання привабливості прозорого оптового ринку, торгівлі за реальними ринковими цінами;

- формування інфраструктури аграрного ринку та інфраструктури біржового ринку, запровадження нових біржових технологій, адаптованих до сучасного рівня розвитку ринкових відносин;

- укладання біржових угод щодо закупівлі сільськогосподарської продукції та продовольства для державних та регіональних потреб, їх реалізація з державних ресурсів і з державного резерву.

Важливо розглянути також питання тенденції розвитку біржової торгівлі:

По-перше, в регіоні може існувати декілька акредитованих товарних бірж, що веде до прямої конкуренції між ними, а це - зменшення цін за послуги та підвищення якості обслуговування.

По-друге, держава, як юридична особа з величезним капіталом, може мати (пільгове) брокерське місце і регулювати ціни на ринку не в приказному порядку, що є неприпустимим, а методом економічних впливів через Аграрний фонд.

По-третє, товарна біржа - це торгова площадка, на якій зустрічаються суб'єкти аграрного ринку. Вона не впливає на ціни, які формуються на рингу, цим займаються учасники біржових торгів, формуючи попит та пропозицію на певний вид товару. І що особливо важливо, така форма торгівлі є абсолютно прозорою.

І головне, біржовий аграрний ринок не допускає любителів одноразової швидкої наживи. Торгівля проходить в безготівковому прозорому режимі, що виключає можливість обвального демпінгу цін. Можна сказати, що товарні біржі проводять «ринкову чистку», залишаючи на ринку тих, хто дійсно хоче отримувати чесні прибутки та мати їх стабільно.

Біржова торгівля має бути визнана пріоритетом розвитку фінансового та оптового товарних ринків в області. Сучасна біржова торгівля та інфраструктурні інституції, що її обслуговують, мають бути належним чином модернізовані і в повній мірі задовольняти потреби щодо справедливості визначення вартісних показників, ліквідності та прозорості інформації про угоди, які укладаються на біржі:

- формування ефективної податкової системи, прогнозованої на середньострокову перспективу;

- зміни в законодавстві повинні вноситись не пізніше, ніж за півроку до податкового періоду;

- необхідність відмови від спроб оподаткування сільгоспвиробника до формування спрощеної загальноекономічної системи оподаткування із наступним переходом на таку систему;

- запровадження спеціального режиму оподаткування підприємств переробної промисловості податком на прибуток, діяльність яких має сезонний характер, а маркетингові роки не співпадають з податковим періодом;

- лібералізування податкового режиму (зменьшення митних тарифів, сплата ГТДВ за авальованими векселями на період) для підприємств АПК, які імпортують технологічне обладнання для модернізації виробництва до моменту початку виробництва на такому обладнанні, але не більше 360 днів;

- зменшення податкового пресингу товарних бірж, що неодмінно позначиться на прискоренні розвитку біржового аграрного ринку;

- забезпечення умов для вдосконалення нормативно-правового поля шляхом запровадження необхідних на даному етапі розвитку біржового аграрного ринку проектів Законів України, які забезпечать подальше вдосконалення біржової торгівлі, визначені цією Концепцією, які є пріоритетними.

Для забезпечення реалізації концепції комплекс заходів повинен включати: І. Обласній держадміністрації, головному управлінню агропромислового розвитку облдержадміністрації, головному управлінню економіки облдержадміністрації, головному фінансовому управлінню облдержадміністрації, райдержадміністрації та регіональним акредитованим біржам.

1. З метою забезпечення ефективного використання продовольчої безпеки та зміцнення економічного стану сільськогосподарських товаровиробників:

- здійснювати всі закупки зерна до регіональних ресурсів лише через регіональні акредитовані товарні біржі;

- в зв'язку з складними кліматичними умовами, які суттєво вплинуть на ціни продовольчої групи товарів здійснювати закупівлю продовольства для потреб бюджетних організацій виключно через регіональні акредитовані товарні біржі;

- встановити на регіональному рівні такий порядок при якому закупівля і вивіз зерна для подальшого експорту за межі області може здійснюватися лише при наявності біржового контракту;

- зобов’язати здійснення елеваторами, хлібоприймальними пунктами оформлення документів, що засвідчують право зміни власності на оптові партії зерна і, відповідно, вивезення за межі регіону лише при наявності біржового контракту;

- виплату коштів із бюджетів усіх рівнів спрямованих на підтримку товаровиробників направляти в першу чергу для проплати біржових контрактів на закупівлі матеріально-технічних ресурсів для проведення комплексу весняно-літніх сільськогосподарських робіт;

- пропонуємо, щодо систематичного проведення біржової торгівлі зерном та продуктами його переробки для переробних та хлібопекарних підприємств, встановити такий порядок при якому вказані підприємства, незалежно від форм власності та розміру закупівельної партії, здійснюватимуть купівлю-продаж лише на біржовому ринку, що дозволить гарантувати прозоре ціноутворення та здійснювати на регіональному рівні цінові інтервенції.

2. У відповідності із Законом України „Про ратифікацію Рішення Ради голів урядів Співдружності Незалежних Держав про Міждержавну програму створення інформаційно-маркетингових центрів для просування товарів і послуг на національні ринки держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав" та дорученнями Кабінету Міністрів від 16 квітня 2004 р. №2487/3/1-04 та від 9 вересня 2004 р. № 2487/24/1/04 [19,96]:

- сприяти виконанню Міждержавної програми створення інформаційно-маркетингового центру;

- передбачити у обласному бюджеті на 2006 рік фінансування даної програми.

3. Товарний біржовий ринок може суттєво вплинути на економічний розвиток області забезпечивши:

- впровадження механізму ринкового ціноутворення не тільки в галузі рослинницької продукції, але і в інших галузях АПК, економіки області загалом та пов'язаному з цим зниженню інфляційних процесів, що сприятиме поліпшенню соціальних умов у суспільстві;

- легалізація товарних потоків сільськогосподарської та промислової продукції, завдяки закупівлі її до державного резерву, через систему бірж. Реалізацію такої продукції з державного резерву також проводити через систему бірж;

- демонополізація існуючих систем торгівлі та захисту ринку від демпінгових цін, зниженню бартерних операцій, проводячи експорт сільськогосподарської продукції, що має стратегічне значення, згідно контрактам укладеним або зареєстрованим на регіональних акредитованих біржах, які ведуть торги даною продукцією. Це суттєво знизить відсоток бартерних операцій.

4. Для підтримки сільськогосподарського виробника та швидкого залучення інвесторів сформувати та налагодити механізм ринку землі, а отже повинно мати на увазі досягнення таких основних завдань:

- створення системи реєстрації прав на нерухоме майно (землі та споруди, що на ній знаходяться);

- формування іпотечних установ з метою залучення фінансів під заставу землі, що дозволить спрямувати у сільгоспвиробництво додаткові ресурси;

- захист інтересів нинішніх власників (сільського населення) та перевага громадян України над іноземцями при русі земельних ресурсів (правові аспекти, різниця вартості землі, тощо);

- забезпечення збереження якості земельних ресурсів, природи та ландшафтів;

- завершення нарешті формування та створення ринку землі, який має сприяти переходу земельних ресурсів до більш ефективних власників.

5. У сфері розвитку сільських територій перейти від стратегії галузевого до стратегії територіального економічного розвитку та фінансування урядових програм за принципом «знизу-вверх». На регіональному і місцевому рівні широко залучати громадськість та забезпечувати відкритість при формуванні бюджетів розвитку території.

Потрібно терміново провести інвентаризацію та паспортизацію приміщень та будівель, що залишились після реорганізації радгоспів в спілки власників.

II. Головному управлінню агропромислового розвитку облдержадміністрації, Держрезерву, ДП ДАК „Хліб України", Аграрному фонду, райдержадміністраціям та регіональним акредитованим біржам:

1. Забезпечити формування продовольчого зерна до державних та регіональних потреб через прозорий біржовий ринок:

- придбання продукції, майна, робіт, послуг за кошти обласного та районних бюджетів, а також їх реалізація з регіональних ресурсів та обласного резерву.

2.Удосконалити політику формування державного продовольчого резерву:

- розмір державного продовольчого резерву повинен визначатись законодавче і передбачатись в бюджеті;

- Держрезерв не повинен вести державні цінові спекуляції, які в переважній більшості випадків є збитковими. Його функція – прозоре обслуговування мобілізаційних резервів.

3.Забезпечити вільний рух сільськогосподарської продукції за нормативними документами, згідно яких закупівля здійснюється лише за умов купівлі-продажу на біржовому ринку.

4.Продовжити роботу з формування інфраструктури аграрного ринку області, у тому числі шляхом до створення районних агроторгових домів, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

5.Створити широку мережу брокерських контор, які б обслуговували сільськогосподарські підприємства.

6.Впровадити сучасні технології біржової торгівлі та сприяти активізації торгівлі сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки, а саме:

- створення єдиного регіонального електронного середовища інформаційно-маркетингових ресурсів;

- розгортання системи моніторингу Черкаського регіону на основі інформації про підприємства;

- розгортання системи обміну діловою, комерційною і фінансовою інформацією на базі Інтернет та уніфікованих форматів представлення даних;

- забезпечення гарантованих і оптимізованих розрахунків між учасниками ринку на базі системи розрахункового-клірингового обслуговування;

- запровадження системи управління ресурсопотоками на регіональному, галузевому і міжгалузевих рівнях;

- запровадження обігу фінансових інструментів для управління матеріальними і нематеріальними ресурсами на регіональних, галузевих і міжгалузевих рівнях;

- розгортання і забезпечення операцій з товарними деривативами;

- впровадження системи електронного документообігу.

7.Забезпечити розвиток системи цінового моніторингу - збору, обробки, зберігання та розповсюдження оперативної інформації про ціни попиту і пропозиції на товарних ринках та тенденції розвитку цих ринків.

8. Забезпечити стабільність аграрного ринку шляхом посилення роботи через засоби масової інформації щодо об'єктивного висвітлення інформації на внутрішньому ринку сільськогосподарської продукції.

Потрібно виділити окрему проблему зі створенням на базі колишніх радгоспів спілки власників, яким передано майно. Спілка, згідно законодавства, не є юридичною особою, а отже не може займатися реалізацією переданого їй майна. При поділі майна між членами спілки на загальних зборах відбуваються чергові суперечки, які ні до чого не приводять. Майно так і залишається без власника - гниє, розсипається, розкрадається. Добре, коли визначився інвестор, який викупив майно комплексом, і такі приклади є, але вони незначні і поодинокі.

В даній ситуації може допомогти Держава, яка може викупити майно комплексом, нехай по самій мінімальній ціні, та перепродати через акредитовані товарні біржі. Це взаємовигідно всім:

- селяни отримають «живі кошти», про що постійно можна буде почути на зборах;

- визначиться нарешті конкретний власник майна, який не дасть йому занепадати;

- суттєво поповниться обласний бюджет і прискориться розвиток сільського господарства в цілому в області.

III. Фонду Державного майна, обласній державній податковій адміністрації та регіональним акредитованим товарним біржам забезпечити: а) включення тіньового ринку до системи оподаткування;

б) продаж майна, що перебуває у державній власності, відчуження якого можливе з дозволу органів приватизації, в тому числі незавершеного будівництва;

в) торгівлю товарними активами, які можуть бути згрупованими або стандартизованими, а також іншими товарами, об'єктами нерухомого майна, а також цілісними майновими комплексами підприємств, установ, організацій, що перебувають у податковій заставі в рахунок погашення податкового боргу відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами";[2,112]

г) торгівлю товарними деривативами у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкруцтва відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами";

д) торгівлю арештованим майном при виконанні рішень судів та інших органів відповідно до Закону України "Про виконавче провадження";

є) торгівлю майном і транспортними засобами, які вилучені митними органами та перейшли у власність держави, а також товарів, строк зберігання яких під митним контролем закінчився, а власник не звернувся за ними в установлений Митним кодексом України строк.

IV. Обслуговуючим організаціям біржового ринку області: регіональним акредитованим Товарним біржам банкам та казначейству, страховим компаніям, митниці, транспортно-експедиційним конторам, управлінню ветеринарної медицини, інспекції з карантину рослин та обласній хлібній інспекції:

1. Регіональні акредитовані Товарні біржі:

- забезпечити систематичне проведення біржових торгів, щодо закупівлі-продажу зерна та продукції його переробки внутрішньому ринку з метою його подальшого експорту за місцем походження зерна, реєстрацію зовнішньоекономічних контрактів;

- формування біржових цін на основі співвідношення попиту та пропозиції та їх використання під час укладання товаровиробниками та іншими суб'єктами господарювання договорів купівлі-продажу, що сприяє підвищенню їх доходів;

- створити при регіональних акредитованих біржах котирувальну комісію за участю представників Органів Державної Адміністрації, громадських організацій, для відображення рівня цін, встановлення параметрів їх відхилення та прийняття відповідних рішень у випадку їх нестабільності;

- застосування форвардних контрактів, що забезпечить авансування та страхування фінансових та виробничих ризиків та дозволить в більшому обсязі кредитувати сільське господарство, стабілізувати ціни та створити передумову переходу до ф'ючерсної торгівлі;

- посилення гарантій виконання біржових угод шляхом запровадження страхування товарних та фінансових ризиків на аграрному ринку;

- запровадження нових технологій у біржовій торгівлі, а саме укладення ф'ючерсних контрактів та опціонів на сільськогосподарську продукцію;

- посилити економічне регулювання аграрного ринку та провести відповідну роботу серед сільгосптоваровиробників, через брокерські контори, в районі, направлену на те, щоб рух сільськогосподарської продукції по області та за її межами здійснювався за біржовими контрактами;

- проведення аукціонів з реалізації майна, що перебуває в податковій заставі, арендоване, держпідприємств та підприємств банкрутів;

- своєчасне надання інформаційно-консультаційних послуг: біржові ціни, довідкова інформація, аналіз кон’юнктури ринку;

- подавати до облдержадміністрації пропозиції з питань удосконалення нормативно-правової бази, що стосується торгівлі сільськогосподарською продукцією та продовольчими товарами.

2.Банки та казначейство:

- продовжити роботу установ банків щодо збільшення обсягів фінансових ресурсів, які спрямовуються на фінансування підприємств агропромислового комплексу та підприємств, що здійснюють їх матеріально-технічне забезпечення;

- систематизувати розвиток банківських технологій та удосконалити фінансову інфраструктуру обслуговування сільгоспвиробника;

- створити умови для збільшення кредитування під заставу майбутнього урожаю, під складські розписки на сільгосппродукцію, під застраховані форвардні та ф'ючерсні контракти;

- сприяти у створенні кооперативних аграрних банків та розвитку селянських кредитних спілок;

- зробити акцент на довгострокове кредитування, з метою оновлення основних засобів.

3. Страхові компанії:

Розвиток страхування передбачає розробку ефективних механізмів мінімізації ризиків. В аграрному бізнесі існує низка ризиків, які різняться за своєю природою, характером та ступенем інтенсивності прояву. Вони можуть бути викликані як природними так і соціально-економічними причинами. В загальному вигляді такі ризики можна об'єднати у п'ять основних груп: виробничі ризики, цінові або ринкові, фінансові, інвестиційні, індивідуальні або приватні ризики.

Шляхи мінімізації ризиків:

-   опрацювати стандартні контракти на сільгосппродукцію з метою мінімізації можливості їх невиконання , розвиток страхування відповідальності третіх осіб;

- запроваджувати форвардну і ф'ючерсну торгівлю сільгосппродукцією з метою хеджування цінових ризиків;

- страхування майбутнього врожаю - сільськогосподарської продукції;

- страхування доходів виробників;

- інвестування або додаткова зайнятість.

4.Митниця: Митні органи здійснюють оформлення зерна на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного або зареєстрованого на акредитованій біржі в регіоні, де відвантажується товар за наявності таких документів:

- посвідчення про реєстрацію - видане акредитованою регіональною товарною біржею;

-   фітосанітарний сертифікат - виданий Державною інспекцією з карантину рослин;

-   ветеринарний сертифікат ( для країн СНД - ветеринарного свідоцтва Ф-2) на фуражне зерно - виданий структурними підрозділами Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України на місцях.

Для вивезення фуражного зерна за кордон (крім країн СНД) ветеринарне свідоцтво Ф-2 обмінюється на ветеринарний сертифікат структурними підрозділами регіональних служб державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті за місцем відвантаження зерна.

5.Транспортно-експедиційна контора.

Ефективне функціонування біржового ринку не можливе без роботи транспортно-експедиційних контор.

На договірних засадах між учасниками біржової торгівлі з транспортно-експедиційними конторами регулюються взаємовідносини та взаєморозрахунки при здійсненні експедиційного обслуговування, навантаження , перевезення та відвантаження продукції реалізованої на торгах.

Діяльність сторін регламентується існуючими правилами перевезень, дійсним податковим законодавством та іншими діючими нормативними актами. Транспортно-експедиційна контора зобов'язана:

- представляти інтереси замовника на місцях з любих питань, що стосуються відвантаження продукції;

- оформляти замовлення на транспорт за реквізитами, вказаними в заявках;

- організовувати навантаження та вести облік відправки вантажів згідно з заявками та інструкціями замовника, які є невід'ємними частинами укладених договорів;

Здійснювати контроль за:

- справністю техніки поданої для навантаження продукції,

- виконання всіх технічних вимог вантажних робіт,

- кількістю та якістю відвантаженої продукції.

- нести відповідальність за оформлення перевізної документації;

- своєчасно проводити оплату всіх тарифів пов'язаних з перевезенням вантажу;

- і таке інше.

В свою чергу замовники повинні вчасно перераховувати кошти за проведення перевезення продукції, згідно умов вказаних у відповідних договорах.

Постачальники сільськогосподарської техніки, запчастин та паливно-мастильних матеріалів своєчасно та в повному обсязі забезпечують аграрний сектор області технікою, запчастинами і паливом та створюють умови для лізингу сільгосптехніки та обладнання для переробки сільгосппродукції.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, сподіваємось на підтримку впровадження в життя викладених позицій, найшвидшого розвитку біржового, аграрного ринку області і збереження агропромислового комплексу.


 

Детальний аналіз організації діяльності міжнародних товарних бірж дає підстави зробити такі висновки:

1. Виникнення біржі пов’язують з старим торговим інститутом, тобто збори де торгують хоча товарна біржа пройшла тривалий час еволюції від оптового ринку до ф’ючерсного. Справжня біржова організація виникла лише з розвитком торгівлі. Найбільшими центрами міжнародної товарної біржі в XII- XIII ст. були міста Північної Італії, Південної Франції, Фландрії. Перші класичні біржі виникли в Італії, першою міжнародною біржею вважається біржа в Антверпені. Біржі були органічно вплетені в розгалужену систему суспільного саморегулювання економічних відносин. Біржова діяльність в Україні пройшла кілька етапів: 1796- 1860 pp. Відкриття першої товарної біржі (м. Одеса) та початок біржового руху. 1861 - 1914 pp. Активізація біржової торгівлі в усіх центрах України, їх спеціалізація. 1921 - 1928 pp. Відродження біржової торгівлі в період нової економічної політики. Для 90-х років характерним є відродження в Україні біржової торгівлі реальним товаром з перспективою переходу до укладання ф'ючерсних угод та опціонів. Кожна п'ята біржа в Україні - товарно-фондова і фондова, кожна дев'ята - агропромислова, кожна тринадцята - спеціалізована.

2. Метою товарної біржі є вибір її місця розташування та видів продукції. Біржа виконує такі функції як збалансування попиту і пропозиції шляхом відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічного розвитку.

3. Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до Закону України «Про товарну біржу», статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.

4. На початку 2006 року загальна вартість укладених угод становила 106 335 911,87 грн. З них – 752 внутрішні угоди на суму 62 661 547,25 грн., 77 зовнішніх угод на суму 18 129 401,08 грн. та 41 імпортна угода на суму 25 544 963,54 грн. середні ціни на сільськогосподарську продукцію, що склалися на Товарній біржі АПК центральних областей України та ціни біржового ринку України мають рівні показники і на Товарній біржі АПК ЦО України навіть перевищують.

5. В розвитку товарних бірж зберігається тенденція до зростання. В 1992 році в Україні налічувалось всього 66 бірж, а на початок 2007 р. – 479. Найбільш інтенсивно збільшувалось на товарно-сировинних біржах.

6. Для розвитку товарної біржі необхідно провести ряд реформ які спрямовані на вдосконалення існуючих товарних бірж. Для розвитку агропромислового комплексу потрібно перш за все створити умови для формування та розвитку стабільного, прозорого, «чистого» аграрного ринку області.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Грязнова А.Г. “Біржова діяльність” М., 1995. – 548 с.

2. Иващенко А.А. «Товарна біржа» М., «Міжнародні відносини»,1991.-428с.

3. Інфраструктура товарного ринку: Навчальний посібник/ Олена Шканова,; М-во освіти і науки України. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -319с.

4. О.І. Дегтярьова, О.А. Кандинская «Біржова справа» М., ИО «Юнити» 1997. – 468 с.

5. Панкратов Ф.Г. Комерційна справа: Навч. посіб. для вузів: Пер. з рос./ Ф.Г. Панкратов, Т.К. Серьогіна. -Рівне: Вертекс, 2001. -350 с.

6. Соколенко С. И. Глобальные рынки XXI столетия: Перспективы Украины. Киев: Логос, 1998. – 248 с.

7. Солодкий М.О. Біржовий ринок. – К.: Джерела М, 2001. – 336 с.

8. Товарная биржа: (За кулисами биржевой торговли)/ А. А. Иващенко,. -М.: Междунар. отношения, 1991. - 270 с.

9. Товарные биржи. Геннадий Васильев, Нина Каменева,. -М.: Высш. школа, 1991. -111 с.

10. Управління зовнішньоекономічною діяльностю./Під ред. А.І. Кредісова, К.:ВІРА-Р “Альтерпрес”-2000 р. – 236 c.

11. Барабаш О. Товарна біржа-не нотаріальна контора : Право і економіка/ О.Барабаш // Право України. - 1997. - № 7. - C. 5-6

12. Беренштейн Б.Л. Напрями активізації біржового ринку / Б.Л. Беренштейн, О.П. Комарніцька // Економіка АПК. - 2005. - № 8. - С.112-116.

13. Бондар Товарна біржа. Торгівля ф’ючерсами/ Ірина Бондар // Податкове планування. - 2004. - № 5. - C. 34-40

14. Васильєв Г.А.,Каменева Н.Г. Товарні біржі» М., «Вища школа»,1991.-342с.

15. Внешнеторговые сделки / Сост. И.Гринько. - Суми, 1994. – 74 с.

16. Войнович І.І. Система регулювання промислової кооперації. К:НІУРВ – 2001р, С.3

17. Воскобійник Ю.П. Правове забезпечення діяльності товарних бірж в Україні / Ю.П. Воскобійник // Економіка АПК. - 2006. - № 1. - С.122-128.

18. Гриценко А. Пашков М. Украина на мировых рынках: добро пожаловать или…// "Зеркало недели", №25(298), 24 июня 2001

19. Гумпель В. На стыке Европы и Азии. Посредническая роль Турции как региональной власти // Internationale politik. – 1998. – № 1. – С. 28

20. Заборовський В. П. Економічні взаємовідносини сільськогосподарських підприємств з товарними біржами // Подільська держ. аграр.-техн. акад. Зб. наук. пр. - Кам'янець-Подільський, 2000. - Вип.8. - С.283-286.

21. Иващенко, Александр Афанасьевич Інститут демократії імені Пилипа Орлика: Російсько-грецька вісь // Захiд: вiкно в Україну. – 1997. – № 54. – С. 2.

22. Кравченко С.А. Состояние функционирования товарных бирж/ С.А. Кравченко // Економіка АПК. - 2006. - № 9. - С.98-105.

23. Лапутина Ю., Задирака Ю., Левченко А. Социальные приоритеты крымско-татарского народа в контексте региональной безопасности // Occasional papers. – 1997. – № 6. – С. 20

24. Міщук Г. Товарні біржі України: тенденції та проблеми розвитку/ Г. Міщук // Економіка України. - 2005. - № 4. - C. 47-54

25. Міщук Г. Ю. Державне регулювання розвитку біржового товарного ринку // Економіка АПК. - 2005. - № 1. - С.87-92.

26. Мостовая А. Прощай, биржа?: Подавляющее большинство украинских товарных бирж вскоре может прекратить свое существование/ А.Мостовая // Компаньон. - 1999. - № 41. - C. 56-57

27. Предмирська Н. Окремі апекти функціонування аграних бірж України/ Н.Предмирська // Економіка АПК. - 2002. - № 10. - С.119-122

28. Ратушин Ю. Состояние и перспективы биржевой деятельности/ Ю.Ратушин // Діловий вісник. - 2001. - № 2. - C. 18-19

29. Сіденко В. Економічне трансформування в країнах Центральної та Східної Європи. // Економіка України. – 1998. - №12. - C. 27 - 32

30. Сятиня М. Товарні біржі - хронічна стаґнація // Голос України. - 2004. - 2 квіт. - С.10.

31. Сятиня М. Як залатати дірки у державній "кишені": Біржова торгівля - механізм оптимізації аграр. ринку // Голос України. - 2003. - 14 серп. - С.3, 8-9.

32. Тимченко А. Стан та перспективи біржової діяльності в Україні // Економіка АПК. - 2000. - № 12. - C. 68-70

33. Хромов О. П. Проект "Українська аграрна біржа" і його застосування в роботі товарних бірж України // Матеріали підсумкової наукової конференції професорсько-викладацького складу (19-24 квітня 2000 р.). - Одеса, 2000. - С.44.

34. Чижмар Ю. Правове регулювання торгових операцій на товарних біржах в Україні: аналіз нормативно-правової бази/ Ю.Чижмар // Право України. - 1999. - № 12. - C. 49-50

35. Чижмар Ю. Правовий статус посередників на товарних біржах/ Ю.Чижмар // Право України. - 2000. - № 2 . - C. 27-33

36. Чижмарь Ю. В. Проблеми правового регулювання укладення форвардних угод на товарних біржах // Конституційне будівництво в Україні: теорія та практика: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 4-й річниці Конституції України, 1-3 черв. 2000 р., Закарпаття, Україна. - Ужгород, 2000. - С.269-272.

37. Шмига О.О. Роль ринкової інфраструктури у підвищенні конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції // Економіка АПК. - 2005. - № 7. - С.128-133.

38. www.ukrstat.ua

39. www.rada.gov.ua


Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 154; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!