Система використання авторської програми в різних розділах програми «Малятко»



Розділ програми Теми занять
Дитина і навколишній світ 1. Екскурсія до художнього музею. 2. Вишиванки з бабусиної скрині. 3. Звичаї та обряди, пов’язані з вишиванням. 4. Символи і обереги рушників. Рушникові візерунки. 5. Чарівні витинанки. Бесіда-розповідь про витинанки 6. У гончарній майстерні. Ознайомлення з гончарними виробами. 7. Барвисті килими. Знайомство з виробами. 8. Як люди навчились ткати? Бесіда про мистецтво ткання. 9. Розгляд різьблених, карбованих, випалених виробів.
Рідна природа 1. Бесіда про рослини-барвники. 2. Клубочок ниток (льон, вовна, конопля та ін.) 3. Глина та її властивості. 4. Кольори природи на тканих та килимових виробах. 5. Бесіди про пори року, сезонні явища з використанням картин відомих художників.
Мовленнєве спілкування 1. Бесіда: «Як сорочка в полі виросла?». 2. Маленькі оповідачі. «Опишу бабусину світлицю». 3. Збагачення словника назвами керамічних виробів. Д/г «Знайди виріб за описом». 4. Опис виробів.
Художня література 1. Народна мудрість про ремесла. 2. Багірова В. «Мамин рушник». 3. Звідки з’явились вишиванки. 4. Повір’я про веретено. 5. Прослуховування віршів про природу під час милування картинами відомих художників.
Математика 1. Лічба. Полічи кольори на вишиванці. 2. Яки геометричні форми використані у візерунках? 3. Поділ цілого на частини. Виготовлення заготовок для витинанок. 4. Геометричні фігури (пошук геометричних форм у оздобленні керамічних виробів).
Малювання 1. Рушничок для матусі. 2. Візерунки на вишиванках (за задумом). 3. Декоративне малювання на різних пласкіх формах або виліплених із глини. 4. Барвистий килимок.
Аплікація 1. Візерунок на скатертині. 2. І на тім рушничкові…(колективне). 3. Орнамент для скатертини. Вирізання країв скатертини. 4. Прикрашання керамічних виробів орнаментом.
ліплення 1. Чарівна пташка-свистулька. 2. Керамічний посуд. 3. Глиняні іграшки (димківська, опішнянська та ін.).
Ручна праця 1. Закладка для книжки. Шов «голка вперед» 2. Серветка для матусі. Шов «голка через край» 3. килимок для ляльки. 4. Барвиста доріжка.

2.2 Авторська програма використання творів образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільного віку.

  І квартал ІІ квартал ІІІ квартал IV квартал
Декоративне малювання Знайомство з Петриківкою Хохлома Зустріч з гжеллю. Опішня Городецький розпис
Розгляд картин Пейзаж осінь Натюрморти Портрет Пейзаж зима Пейзаж весна Пейзаж літо натюрморти
Розгляд скульптури малих форм Димківську іграшка   Опішнянська іграшка  
Вишиванки     Сорочка-вишиванка   Рушничок
витинанки

Різьблення по дереву

Знайомство з витинанкою

Карбування

Випалювання

Різьбярство
Кераміка   Зустріч з керамікою майоліка, теракота, порцеляна, фаянс Василевська кераміка Опішня. Гжель гуцульська
Ткання   Барвистий килимок   Художнє ткацтво  

 

Методичні рекомендації щодо розвитку творчої активності дітей старшого дошкільного віку в авторській програмі використання творів образотворчого мистецтва

Заняття з зображувальної діяльності мають стати зустріччю з красою, донести до дітей багатство її прояву в природі, мистецтві, в людях та їхніх витворах. Необхідно створювати такі умови для сприйняття краси, щоб вона вразила дитину, пройшла крізь усі органи чуття, викликала радість, насолоду, натхнення. Назавжди залишила свій слід у душі.

Так, використання діапозитивів замість репродукцій допоможе створити ефект присутності. Коли в темному приміщенні, де нічого не відволікає увагу дитини, на великому екрані з’являється яскрава картина природи з величезними дубами, то відразу виникає бажання війти в цю чарівну діброву. У прийнятті краси не можна поспішати, неспішність виключає байдужість. Будь-яке захоплення починається з мовчазного споглядання, адже мовчанням іноді можна сказати більше, ніж словами.

Під час сприйняття декоративного мистецтва діти милуються красою візерунків. Ці хвилини милування звеличують таємницю краси і навчають відчувати мову орнаменту, кольорову пісню розпису.

Так, під час розглядання петриківських виробів діти милуються щедрим розмаїттям кольорів. Як широко і вільно розкинув своє соковите листя і яскраві ягоди заквітчаний сад. Як під смарагдом його листя ховаються запашні суниці і сповнені соком вишні. Якими щедрими гронами звисають ягоди смородини, горобини, калини. Весь чарівний сад переповнюється духмяним ароматом блакитних незабудок, барвистих братків, сріблястих дзвоників конвалій і пишних бутонів троянд. Справжнє полум’я квітучих фарб дарує очам дітей яскравість, урочистість і бажання ще і ще милуватися цією красою. Під час розглядання натури діти навчаються сприймати звичайні речі очима художника.

Під час спілкування з художнім матеріалом дитина милується тендітною сукеночкою пензлика, насолоджується його ніжною щетинкою. У світі художнього матеріалу панує гармонія. Художник, закоханий у світ своєї майстерні, що відчуває бажання фарб, прагнення пензлика, мрії полотна, перетворює процес малювання у творчу насолоду, працює з натхненням, не відчуваючи часу. Якщо дитина не побачить привабливої краси художнього світу, не закохається в духмяність фарб, чутливу пластичність пензлика, ніжність пастелі, вона не перестане малювати. Але її творчість не буде сповнена любові, радості, натхнення. Під час спілкування з кольорами перед дітьми відкривається дивовижна краса світу, його емоційна душа із чутливими струнами барв.

Заняття з малювання знайомлять дітей із чудовим світом мистецтва. коли діти зустрічаються з живописом, вони сприймають його твори як казкове продовження буття. Використовуючи цю особливість дошкільників, ми маємо можливість подарувати дітям здатність сприймати мистецтво як прояв дива, створеного людиною. Під час спілкування із творами живопису в дитині виникає бажання опинитися в зображенні. Чуттєве сприйняття допомагає їй відчути тонкі нюанси настрою, які насичують картину, тому діти –завжди вдячні глядачі. Їхні фантазери мандрують у картині, відчувають вітер на щоках, запах осені, розуміють, про що розповідає листя. Таке сприйняття живопису допомагає краще відчувати мистецтво і відгукуватися своїми почуттями на його красу.

Діти знайомляться з жанром пейзажу в живописі. На їхніх очах на аркуші паперу народжується казка пейзажу: дерево, яке подарувало життя листочкам; сонечко, дощик, трава, вітерець із листопадом. Наприкінці осінньої фантазії весь аркуш заповнено казкою. У неї є своє ім’я –пейзаж.

Під час ознайомлення з натюрмортом діти пізнають таємницю натури: живої і намальованої. Перед ними виникають скляна ваза і яблуко, яких діти сприймають як живих гостей студії: розглядають їх, обстежують, милуються ними. А через кілька хвилин діти здивовано захоплюються натюрмортом, у якому ці гості продовжують своє надзвичайне життя.

Діти продовжують навчатися малювати тварин і знайомляться з анімалістичним жанром. Вони пізнають таємницю його назви, зміст мистецтва і особливість, яка поєднує всіх анімалістів.

Асоціативне сприйняття назви жанру і вправа-гра із новим словом допомагає дошкільникам зрозуміти і запам’ятати назву.

Перша зустріч із портретом дарує дітям насолоду людською красою, розкриває таємницю мудрої природи обличчя і викликає бажання розуміти людину. Діти знайомляться з творчістю великих портретистів і навчаються з повагою і любов’ю сприймати людину, спостерігати за її природою, розуміти і пояснювати її стан, настрій, міміку і думки.

Під час ознайомлення з декоративним мистецтвом перед дітьми розкривається таємниця розпису петриківських, опішнянських, костівських, гжельських та ін. майстрів, особливості барв, квітів, орнаменту. Вихованці пізнають історію буття розпису від народження до теперішнього часу, з натхненням сприймають легенди і милуються рукотворною красою. Діти спостерігають велике бажання людини до створення краси.

Людина із щирою душею, очима художника і серцем творця вийшла ранком із дому, посміхнулася сонцю, вдихнула духмяне повітря квітучої землі і відчула велике бажання відтворити красу рідної природи фарбами. І вдячно посміхнулась природа і подарувала людині барвники для фарб: соки трав, квітів, ягід.

А щоб ці барвники продовжували жити і посміхатись, людина замішала їх на жовтку. Прикрасила спочатку стіни своєї хати, піч, скриню. І спалахнув квітучою казкою її дім. Потім намалювала на папері квітки соняшника, чудового півня, прикрасила їх колосками пшениці –і з’явилась перша мальовка. захоплений квітучою красою своєї землі, петриківський майстер відтворював усе, чим насолоджувались його очі і серце. І спалахнула в селі Петриківка справжня казка!

Мистецтво живопису і декоративного розпису своєю барвистою мовою розповідає дітям про красу навколишнього світу. Якщо дитина сприймає цю красу з почуттям, вона навчається відчувати і розуміти мистецтво і розвиває здатність до власного створення краси.

Коли оживають речі, вони складають навколо себе дійсну казку. побачити сумний папір, веселий пензлик, замріяну фарбу може лише людина, здатна до великого мистецтва фантазування. Без цієї таємниці пізнання вона ніколи не стане художником. Дитина ж від природи здатна вдихати життя в предмети і явища навколишнього світу. І щоб вона не втратила цієї здатності, необхідно розвивати її уяву і заохочувати до фантазування.

Дітям дошкільного віку властивий віковий егоцентризм. Коли дитина олюднює предмет чи явище, сприймає його як живу істоту, вона навчається розуміти навколишній світ як саму себе. А значить радіє разом із ним, співчуває і піклується про нього. Відчуття навколишнього світу як живої істоти є могутньою силою в етичному вихованні.

 Казка допомагає зрозуміти дошкільникам мудрість краси в природі. І всесвітні закони наповнюють усе, що ми спостерігаємо навколо. І в зірках можна легко побачити людей, бо вони теж народжуються, навчаються в дитинстві сяяти рівним світлом, стають дорослими і щиро дарують своє сяйво, тепло і красу Всесвіту. А коли все віддають –старішають.

Казки мудрої краси підтримують у дітях гуманний початок, стверджують силу творіння.

Імпровізована казка розкриває перед дітьми світ взаємин у навколишньому світі, допомагає очима художника подивитись на давніх знайомих, відкрити їхню таємницю, дізнатись історію їхнього життя і ще раз здивуватись майстру –Природі!

Розглядання шедевра плямографії –чудова вправа для розвитку уяви. після домальовування пляма перетворюється у виставу кумедного клоуна, який не просто здивовано дивиться на нас, а рухається, пластично вигинаючи своє тіло в різнокольоровому одязі і великих черевиках.

Декоративний орнамент починає звучати своєю барвистою мовою, коли його торкається фантазія. І дивовижна святкова пісня Великодня, сповнена любові до життя, лягає на крашанки. У кожної намальованої крапки, рисочки –своя партія у великому хорі орнаменту. Про що співають кружальця? Хвилясті лінії, зернятка? Фантазії дітей вдячно підтримуються інформацією про декоративні символи любові до природи. І маленька писанка постає перед дітьми як вдячне творіння людства Всесвіту.

Музика –дивовижне джерело людської любові до світу. Це найвеличніших і найпрекрасніший винахід, який володіє зрозумілою для всіх мовою краси. Музика єднає людей всього світу різних за національністю, освітою, релігією, переконаннями. Це краса, яка постійно врятовує світ. Вона народжується від натхнення однієї людини і викликає його в серцях величезного людства. Це мова душі, яка має велику силу і здатна врятувати чи знищити.

Музика, яка являє собою гармонійне сполучення найбільш приємних для людини звуків, володіє великою цілющою силою. Вона покращує настрій і самопочуття, знижує втомлюваність, концентрує увагу і підвищує життєвий тонус. Музика здатна підвищити інтелектуальні здібності людини, зробити її добрішою, мудрішою, красивішою.

Музика має супроводжувати людину все життя як добрий ангел, захищати серце від образи, жорстокості, лютості.

Музична мова краси має стати зрозумілою і необхідною для дитини. використання музичних творів у педагогічному процесі благодатно впливатиме на розвиток дітей. Музика –бажана гостя на заняттях з зображувальної діяльності. Вона допомагає створити свято краси, надає емоційної чутливості сприйманню, дарує щирість милуванню навколишнім світом, доповнює барвисту мову живопису мелодією любові, народжує натхнення і бажання творити.

Щоб підібрати музичний твір для дошкільників, необхідно враховувати головне –музичний геній не повинен залишити до себе байдужим. Мова краси зрозуміла людям різного віку, тому не потрібно відбирати твори за критерієм доступності дітям. Дорослі поняття «легко» і «важко» діти не сприймають. Мистецтво, яке не захоплює, не може виховати яскраву особистість. Тому необхідно звернутися до всесвітнього джерела людської культури: музичної класики. Час –справедливий критик. Він відсіяв усе незначне, безталанне, сіре і доніс із століття в століття справжні шедеври мистецтва. Музика має нести красу. І малюків, як і все доросле людство, вражають звуки музики Моцарта, Вівальді, Бетховена, Чайковського, Баха, Шопена. Геніальна музика має вдосконалений гармонійний склад і володіє великою силою натхнення. Але вміти сприймати музику –це справжній талант уяви. Яким має бути слухання, щоб музика викликала естетичну насолоду?

По-перше, музику треба використовувати так часто, щоб вона увійшла в життя дітей і була впізнавана ними. В основі естетичної насолоди музикою лежить уява. Вона допомагає викласти музичну структуру, побачити і відчути її настільки, щоб очікувати улюблену музичну фразу. Збіг очікування добре значимого і улюбленого фрагмента з реальним розвитком музичної фрази і створює почуття задоволення.

По-друге, під час слухання музики дошкільниками необхідно врахувати психологічні особливості дітей, їхню надзвичайну емоційну чутливість і здатність до чуттєвого сприйняття. Дошкільникам легше, ніж дорослим, побачити кольори музики, відчути їх духмяність, смак, настрій. Тому зустріч із музикою їм може подарувати цілий букет відчуттів.

По-третє, щире слухання завжди викликає бажання «увійти» в музику, злитися з нею в єдине ціле. Емоційність дошкільників наполягає на тому, щоб вдячні слухачі не пасивно сприймали, а діяли під музику: створювали хореографічну фантазію, перетворювали пензлик на диригентську паличку і дарували їй танець у повітрі, заплющували очі і на «внутрішньому екрані» бачили музику, малювали під її звуки. Щоб дитина почула музику, вона повинна відкрити себе для музичних переживань і мати змогу виразити їх.

Під звуки «Сумної пісеньки» П. І. Чайковського діти перетворюються на дерева і прощаються зі своїм листям. Сумні, сповнені глибокої любові звуки, наповнюють світлим сумом гілки дерев, роблять їхні рухи мелодійно-пластичними і лагідними. «Музика допомагає увійти в образ, відчути настрій природи». Під музику А. Вівальді «Пори року» діти заплющують очі і бачать кольори музики. Ця вправа допомагає дітям встановити зв'язок між музикою і кольорами, явищами природи, її настроєм.

Під час занять музика створює атмосферу емоційної чутливості, гармонійності, які допомагають розвитку творчості. Музика допомагає розвинути уяву дитини, дарує їй творчі крила і з натхненням кличе маленького митця до створення краси.

 

2.3 Аналіз та підсумки експерименту

 

З метою перевірки нашої гіпотези та визначення результативності організованої освітньо-виховної роботи з досліджуваного питання нами було проведено порівняльний (контрольний експеримент). Зміст завдань повторював констатуючий експеримент. Як результат ми отримали наступні показники:

№ п/п Прізвище, ім’я дитини Основні види Основні жанри Вираз почуттів Аналіз твору Застосування творчого досвіду Художньо-практична діяльність Загальна оцінка
1. Векленко Вова + +- +- +- + + В
2. Власенко Катерина - +- + - + + С
3. Дзюбенко Аліна + + + - + + В
4. Євтушенко Роман +- +- + - + + С
5. Коваль Наталія - - + - +- + Н
6. Макарова Оля - - + +- + + С
7. Нагорний Олексій - - + - + + С
8. Піддубна Діана + + + + +- + В
9. Семенов Микита + + - - +- + С
10. Ситнік Юля + + + - + + В
11. Терещенко Андрій - - + + + + С
12. Тесленко Олег + + + + + + В
13. Фока Сергій -+ -+ + - + + С
14. Ясько Богдан - - + - + + Н

 


У відсотках це становить:

 

Як бачимо результати показують прогресуючу тенденцію щодо розвитку творчої активності дітей старшого дошкільного віку.

Отже, творчість –важлива складова системи виховання, в ній узагальнено весь життєвий досвід дитини –чуттєвий, ціннісний, моральний, естетичний, пізнавальний, трудовий… .Вона лежить в основі успішного засвоєння нових знань, умінь та навичок, саме тому так важливо сформувати у дітей основи творчості. Досягти цього допоможе запропонована нами авторська програма для дітей старшого дошкільного віку.

 

Висновки до другого розділу

 

 Як показують підсумки нашого експерименту, майже всі діти добре ознайомлені з різними видами образотворчого мистецтва емоційно реагують на декоративне мистецтво, яке характеризує яскравість і багатство кольорів, гармонійність кольорових поєднань, чіткість і продуманість форми, простоти композиції. А саме: вишивка, кераміка, декоративний розпис. За допомогою основних жанрів мистецтв проходить формування особистісного ставлення дітей до тих чи інших творів. Вони через емоційні почуття, захоплення красою розуміють, що все намальоване взяте з життя-квіти, листя, бутони та інше. Тож під час розглядання творів мистецтва вихователям потрібно допомогти дітям виділяти основну композицію, кольорове поєднання, ритм. Направити увагу дітей, розвивати уяву і естетичний смак в гармонійному поєднанні на заняттях і в різних життєвих ситуаціях музичних, літературних фрагментів, живопису, поезії, виходом на образотворення в різних видах художньої діяльності-малювання, ліплення, аплікацію.

 Як бачимо найважливішими результатами опанування мистецької діяльності було те, що діти усвідомили себе суб’єктом творчості, митцями, здатними не лише відтворювати здобули враження, а й інтерпретувати їх, збагачувати власним досвідом, творчо самовиражатися у різних видах художньої діяльності.


Загальні висновки

Найважливішими результатами опанування мистецької діяльності в дошкільному віці є усвідомлення дитиною себе суб’єктом творчості, митцем, здатним не лише відтворювати здобути враження, а й інтерпретувати їх, збагачувати власним досвідом, творчо самовиражатися у різних видах художньої діяльності.

Основна мета естетичного виховання – виховання культури почуттів – як естетичних і моральних, так і специфічних для мистецької діяльності (почуття ліній, форми, кольору, ритму, композицій, інтонацій тощо.)

Специфіка мистецької діяльності дошкільника полягає в обмеженості її технологічного аспекту з одного боку, в поєднанні з буянням дитячої фантазії, нескінченним рядом художніх образів із другого. Самобутність останніх визначає мистецьку цінність духовних і рукотворних витворів дошкільнят, становить суть дитячої творчості. Формування в дошкільному віці умінь та навичок мистецької діяльності є засобом естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку. Головне завдання –розвинути у дитини сприятливість як базову особистісну якість, прищепити здатність «приймати», «передавати», «трансформувати», тобто бути споживачем і творцем культури.

Тож послідовність навчально-виховної роботи в різних видах мистецької діяльності має такий вигляд: виховання емоційно-чуттєвої сфери –засвоєння елементарної інформації –оволодіння уміннями та навичками (технічними прийомами, засобами художньої виразності кожного виду мистецтва) –творча самореалізація дитини (образотворення у різних видах художньої діяльності, через різноманітні техніки, в роботі з різним матеріалом).

Образотворча діяльність старших дошкільнят безпосередня; створювані ними образи наївні, за своєю декоративною яскравістю нагадують фольклорні. Діти не стільки прагнуть чітко передавати в малюнку риси й властивості об’єктів, скільки активно «входять в образ», «проживають» його, ніби оживляють мазок, лінію, форму. Обираючи кольори фарб, вони керуються насамперед своїм емоційним ставленням до художнього образу, настроєм, певним життєвим враженням.

У старших дошкільнят уже досить розвинена координація рухів, вони добре орієнтуються на аркуші номеру, здатні передавати нескладний сюжет, здебільшого мають задум і спроможні його реалізувати, можуть розповісти про те, що в них вийшло, виробляють елементарні судження з приводу результатів образотворчої творчості (власної та однолітків). Інтерес до різних видів образотворчої діяльності стає дедалі стійкішим. Зростає інтерес до групових форм роботи.

Діти починають, вибірково ставитися до різних видів образотворчої діяльності, у них з’являються свої уподобання.

Щоб сформулювати в дитини необхідні вміння, знання, навички, потреби, ставлення, педагог має створити для цього належні умови, розв’язати цілий ряд важливих освітніх завдань: розвивати у вихованців спостережливість, уміння порівнювати з творами образотворчого мистецтва; розвивати художні здібності, формувати відповідні уміння вчити дітей створювати багатофігурні сюжетні композиції; формувати особисту позицію при сприйнятті творів мистецтва та в процесі власної творчості, вчити самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції видів образотворчого мистецтва.

Особливу роль у становленні образотворчої діяльності відіграє розвиток у дошкільників художнього сприймання при ознайомленні з творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва. Важливо звертати увагу дітей на емоційний зміст картини, засоби з допомогою яких художник передає настрої героїв, стан природи; надавати можливість роздивитися з усіх сторін скульптуру. Особливу роль в особистісному становленні дошкільника відіграє надане йому право вибору матеріалів, можливість проявити творчість.

Вплив творів образотворчого мистецтва надає вагомого значення по формуванню відчуття художньої форми, образному мисленню. Вони пов’язані із зоровим сприйманням, умінням спостерігати з цією метою періодично проводити уроки милування (природою, картинами, спілкуванню, виконанню розвивальних завдань, розгляду картин). Учить дітей законів зображення, але водночас дайте простір для дитячої фантазії, не ламайте дитячої мови казкового бачення світу.

Тож навчити дитину малювати можна, не всі це робитимуть однаково добре, творчо, та зображувати оточуюче зможуть всі.

На мій погляд процес зображення для дитини, це не лише розвага, процес самовираження, значно більше.

Оволодіння техніками малювання, сам процес художнього зображення є школою підготовки руки дитини до письма, пізнання оточуючого середовища, формування основ математики, розвитку психічних процесів, є лікувальною терапією психіки дитини, є підґрунтям діагностування інтелекту та психічного здоров’я дитини; розвитку мовлення. Тож малювання для дитини дошкільного віку – школа інтелектуального розвитку. Малювання – природна і приємна діяльність для дитини. Тож навчаймо дітей зображенню, бо все то їм на користь.

Як сказав Л.М. Мосол:

«Мистецтво – це своєрідний камертон цивілізації, універсальний спосіб мислення, здатний формувати не просто людину розуму, а людину духовну».

Список використаних джерел

 

1. Алёхин А. Д. Изобразительное искусство. М., Просвещение –1984. –61-103 с.

2. Абрамова Г. С. Возрастная психология. М., Издательский центр «Академия» –1999. –445-449 с.

3. Артемова Л. В. Національний дитячий садок на Україні// Дошкільне виховання.1991, №6

4. Бебіх Г. Д. Розвиток творчої особистості дитини через образотворче мистецтво//Дошкільний навчальний заклад. Харків: 2007, №4(04) –с.41-64.

5. Бех Т. Д. Психологічні умови ефективності виховної дії//Радянська школа. 1992, № 1 –с.41-46.

6. Богатеева З. А. Мотивы народных орнаментов в детских аппликациях. М., Просвещение –1986. –134-1165 с.

7. Богуш А. М., Українське народознавство в дошкільному закладі. К., Вища школа –1994. –336-356 с.

8. Ветлугина И. А. Эстетическое воспитание в детском саду. М., Просвещение –1978. –24-31 с.

9. Вчимося бачити прекрасне (Методичні рекомендації по ознайомленню дітей молодшого шкільного та старшого дошкільного віку з творами образотворчого мистецтва). К., Навчальні посібники –1996. –24-74 с.

10. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. М., Просвещение –1967. –7-8 с.

11. Гинцбург И. воспоминания, статьи, письма. М., Просвещение –1969. –196 с.

12. Горленко В. Ф., Наумко В. І. Народні знання і світоглядні уявлення українців. К., Рад. Школа. –1991. –№ 1. –29 с.


Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 196; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!