Аналіз результативності експериментальної методики
Основне завдання нашого дослідження ми вбачали в тому, щоб виявити педагогічні умови ефективності екологічного виховання засобами народознавства.
Крім того, нами була розроблена експериментальна методика екологічного виховання на основі народознавчих засобів, яка базувалась на оптимальному використанні відповідних методів, прийомів і засобів виховання. Однією з педагогічних умов була емоційність екологічного виховання на основі засобів народознавства, яка дозволила нам сформувати в учнів початкових класів емоційно – ціннісне ставлення до рідної природи.
Аналіз спостереження за учнями, анкетування, інтерв’ювання дозволяють визначити основні недоліки у вихованні учнів у досліджуваному аспекті:
· природоохоронна виховна робота з використанням засобів народознавства проводити від випадку до випадку;
· учні знають правила поведінки в природі, але не завжди їй дотримуються;
· не завжди здатні вибрати об’єкт своєї екологічної діяльності;
· у сім’ї даній проблемі не приділяється належна увага.
Вивчення та аналіз масового педагогічного досвіду з проблеми дало можливість нам виявити основні тенденції щодо використання народознавчого матеріалу в екологічному вихованні молодших школярів. Доведено, що «Я і Україна», трудове навчання, читання, образотворче мистецтво, музика мають найоптимальніші можливості у екологічного виховання засобами народознавства.
|
|
Встановлено, що підвищення ефективності екологічного виховання народознавчими засобами передбачає необхідність систематичного проведення цієї роботи із організацією безпосередньої діяльності учнів по охороні природи.
Зауважимо, що особистий приклад педагога у цій роботі відіграє велику роль. В основу формувального експерименту було покладено технологію використання засобів народознавства в екологічному вихованні учнів початкових класів, яка забезпечувалась як традиційними, так і нетрадиційними методами та формами виховання. Отримані результати дозволяють дати такі методичні рекомендації:
· систематично, послідовно та цілеспрямовано використовувати народознавчі засоби в екологічному вихованні молодших школярів;
· використовувати різноманіття виховних заходів з екологічного виховання як із змістом, так і за формою проведення;
· організувати практичну діяльність школярів з охорони навколишнього середовища;
· залучати до виховної роботи сім’ю .
Якісно – кількісний аналіз контрольного зрізу підтвердив ефективність поведеної дослідницько-експериментальної роботи – в абсолютній більшості учнів переважає високий та середній рівні сформованості вихованості, що досліджується.
|
|
Якщо звести результати констатувального та формувального експерименту в одне ціле, то можна одержати графік такого виду.
Графік. Трофічне зображення динаміки вихованості молодших школярів.
%Умовні позначення:
90 експериментальний клас
80контрольний клас
70
60
50
40
30
20
10
Розроблена експериментальна методика дозволила 50% учнів молодшого шкільного віку одержати базу для переходу на високий рівень, при цьому на 10% збільшилась кількість школярів, які досягли рівня середнього.
Основними науковими результатами нашого дослідження виступає розроблена і обґрунтована експериментальна методика , яка була забезпечена відповідними необхідними і достатніми умовами екологічного виховання учнів початкових класів, де ядром виступав народознавчий матеріал.
У ході експерименту проаналізовані чинні навчальні програми для учнів 1 – 4 класів загальноосвітніх шкіл виявлено їхню народознавчу спрямованість.
Висновки
Проведене дослідження показало, що використання засобів народознавства в екологічному вихованні правомірно розглядати в якості ефективного підходу до розв’язання проблеми вдосконалення виховного процесу у сучасних умовах початкової ланки освіти.
|
|
У здійсненому досліджені було визначено стан проблеми в педагогічній теорії та шкільній практиці, уточнено зміст понять «народознавство», «екологічне виховання», встановлено функції, принципи та засоби народознавства, а також методи, прийоми та засоби екологічного виховання молодших школярів.
У дослідженні визначено, що основними педагогічними умовами, які забезпечують ефективність екологічного виховання із використанням народознавчого матеріалу:
· систематичність та послідовність екологічного виховання засобами народознавства;
· врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів;
· емоційність виховання;
· особистий приклад вихователя;
· організація безпосередньої діяльності дітей по охороні природи.
Дуже важливим фактором при використанні засобів народознавства в екологічному вихованні учнів початкових класів..
Були такі методи , форми роботи: бесіди, екологічні казки, свята, тренінги, конкурси, уроки милування, екскурсії, випуск книжок – розкладок, листівок ті інше.
Дослідження показало, що основними критеріями сформованості екологічної вихованості з використанням народознавчих засобів були:
|
|
· дотримання правил поведінки у навколишньому середовищі;
· здатність самостійно обирати об’єкти екологічної дійсності;
· емоційно – ціннісне ставлення до оточення;
· доброта, чуйність і увага до оточення
Поглиблене вивчення аспектів навчально-виховного процесу у початковій школі показало, що реалізація народознавчого принципу виступає важливою ланкою системи роботи щодо всебічного розвитку молодших школярів. Якісний і кількісний аналіз матеріалів підсумкового зрізу засвідчив, що в експериментальному класі високий рівень вихованості сформовано у 30% учнів, середній 68%, та низький – 2%. Тоді як у школярів контрольних класів у розподілі за рівнями сформованості досліджуваної якості, змін майже не відбулося.
Результати теоретико-експериментального дослідження дали можливість визначити наступні методичні рекомендації:
· систематично, послідовно та цілеспрямовано використовувати народознавчі засоби в екологічному вихованні молодших школярів;
· використовувати різноманіття виховних заходів з екологічного виховання як із змістом, так і за формою проведення;
· організувати практичну діяльність школярів з охорони навколишнього середовища;
· залучати до виховної роботи сім’ю.
Дане дослідження не вичерпало всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшому вивченню підлягають аспекти дослідження формування емоційно – ціннісного ставлення до природи засобами народних традицій, народний календар у формуванні екологічної культури учнів початкових класів.
Додаток 1
Рухливі ігри
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 213; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!