САНАТОРНО- КУРОРТНЕ ЛІКУВАННЯ
При гіпотензійних станах хворим показане санаторно-курортне лікування, яке передбачає: режим руху й лікувальну фізкультуру, дієту, кліматолікування, психотерапію, бальнеотерапію, фізіотерапію та медикаментозне лікування. Призначаючи комплексне курортне лікування, ураховують ступінь фізичної натренованості хворого, характер порушень функції серцево-судинної системи.
Лікувально-оздоровчий режим включає в себе сон (8— 9 год) і заняття лікувальною фізкультурою. Досвід лікування хворих на гіпотонічну хворобу показує, що щадний режим і подовжений сон (10—12 год) негативно позначаються на їхньому стані. Після тривалого сну в більшості хворих посилюється почуття розбитості, загальної слабкості, ортостатичне запаморочення, а ранковий головний біль стає затяжним [38].
Однією з форм лікувальної фізкультури є ранкова гігієнічна гімнастика, яка, справляючи тонізуючий і загальний тренуючий вплив, сприяє переходові організму від нічного відпочинку до активної діяльності.
Другою формою лікувальної фізкультури є лікувальна гімнастика. Хворі виконують фізичні вправи, які впливають на весь організм, і спеціальні вправи, що сприяють підвищенню артеріального тиску. Встановлено, що найкраще на хворих цього профілю діють силові вправи, виконані в середньому темпі, а також статичні напруження.
Дієта. У санаторно-курортному лікуванні хворих з гіпотензійними станами важливе місце належить харчуванню. Харчування має бути повноцінним, різноманітним і збалансованим. У раціоні повинна міститися достатня кількість білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, вітамінів, особливо групи В та аскорбінової кислоти, їсти потрібно не менш як 3—4 рази на добу. Бажано вживати тонізуючі засоби: міцний чай і каву, особливо вранці або в середині робочого дня. Якщо немає захворювань органів травлення та інших органів, можна вживати в їжу різні спеції (гірчицю, перець, оцет). Однак зловживати ними не слід.
|
|
|
Кліматолікування передбачає перебування і сон на свіжому повітрі, дозовані повітряні ванни, морські купання.
Основним видом аеротерапії є прогулянки і теренкур, які, як уже зазначалося, поєднують у собі також елементи фізичної культури. Аеротерапію потрібно проводити в найбільш сприятливих, комфортних природних умовах або в мікрозонах, що наближені до них.
Нічний сон на березі моря набуває дедалі більшого значення при лікуванні хворих з гіпотензійними станами, бо сприяє нормалізації основного обміну, поліпшує дихання, посилює окислювальні процеси.
Повітряні ванни — дуже активна процедура, під час якої на частково або повністю роздягнуту людину діють температура, вологість і рух повітря, сонячна радіація, склад повітря. Активність повітряних ванн залежить від навколишнього середовища, реактивності організму, попередньої адаптації. Під час приймання повітряної ванни велике значення має температура навколишнього середовища: чим нижча температура, тим сильніше діє ванна.
|
|
|
Звичайно хворим з гіпотензійними станами призначають слабкі й середні холодові навантаження. Улітку повітряні ванни поєднують з дією розсіяної сонячної радіації, їх можна приймати в тінистих місцях у парках, на пляжі й кліматичних площадках під тентом, на терасах і в клімато-павільйонах; у похмуру погоду та взимку — у наметах, аераріях, аерофотаріях. Якщо виникне почуття втоми, серцебиття, задишка, повітряну ванну припиняють, а надалі зменшують її тривалість.
Геліотерапія, або лікування прямим і розсіяним сонячним промінням, є найактивнішою з кліматичних процедур. Ефективність геліотерапії залежить від точного її дозування (за допомогою спеціальних приладів або за реакцією шкіри).
Морські й річкові купання тренують механізми терморегуляції, нормалізують обмінні процеси, підвищують життєвий тонус організму, його адаптаційні можливості, дуже добре загартовують людину. Купатися в морі й річці, як уже зазначалося, рекомендують тоді, коли температура води не нижча від 17 °С і температура повітря не нижча від 19 °С.
|
|
|
Купання при температурі води, нижчій за 17 °С, часто викликають у хворих з гіпотензійними станами підвищену збудливість, безсоння, спазм периферичних судин. Тривалість купань на початку лікування становить 3—5 хв, надалі її поступово збільшують до 8—10 хв. На курс лікування призначають 15—20 процедур, які звичайно поєднують з повітряними ваннами та короткочасним сонячним опромінюванням.
Психотерапія. Велике значення в комплексі лікувальних заходів має психотерапія. При різко виражених порушеннях функції нервової й серцево-судинної систем показаний гіпноз.
Бальнеотерапія. Лікування вуглекислими ваннами призначають диференційовано, залежно від клінічної картини захворювання. Якщо функціональний стан центральної нервової системи у хворих з гіпотензійними станами характеризується зниженням тонусу кори великого мозку, слабкістю її клітин, підвищеним їх виснаженням, то лікування вуглекислими ваннами ефективне. Коли ж у клінічній картині хвороби переважають підвищена дратівливість, запальність, а виснаженість виражена не так різко, вуглекислі ванни часто впливають негативно. Протипоказані вони також ослабленим хворим, у яких часто виникають запаморочення.
|
|
|
Температура води для ванни повинна становити 35— 33 °С, тривалість процедури — 6—8 хв. Приймають вуглекислі ванни через день, на курс лікування призначають 10— 12 ванн. Після ванни слід 0,5 год побути в кімнаті відпочинку, а після того 1 год полежати в ліжку. Багатьом хворим показані хлоридно-натрієві, сірководневі, кисневі ванни, які активно впливають на тонус судин.
Фізіотерапія. Істотне місце в лікуванні хворих на артеріальну гіпотензію посідає фізіотерапевтичне лікування — введення лікарських речовин через шкіру за допомогою спеціальної апаратури. Фізіотерапія зміцнює організм, піднімає його тонус, відновлює порушену рівновагу вегетативної нервової системи, підвищує артеріальний тиск.
Ефективним є загальний електрофорез кофеїну за Вермелем, іонофорез кальцію за Щербаком. Процедури відпускають через день, на курс лікування призначають 10— 12 сеансів.
Корисні також загальний масаж, опромінення малими дозами кварцу, гідротерапевтичні процедури (душі — циркулярний, віяловий, Шарко). Температура води для душу становить 35—36 °С, тривалість його — 2—5 хв.
В останні роки розроблено метод діадинамотерапії скроневих артерій, який застосовують для лікування головного болю різного походження. Цей метод показаний і при гіпотензійних станах. Хороший терапевтичний ефект при лікуванні головного болю дає аероіонний масаж зон За-хар'їна—Геда, розташованих на задній поверхні шиї та на різних ділянках голови. Метод розробив Ф. Г. Портнов. Для цього використовують спеціальний прилад, що являє собою високовольтний генератор напруги, і насадку — розрядник, змонтовану на виході потоку повітря з фена.
Медикаментозне лікування призначає лікар.
Значне місце в лікуванні хворих на артеріальну гіпотензію посідає терапія безсоння. Від нормалізації сну часто залежить успіх лікування інших невротичних проявів.
Однак перш ніж вдатися до вживання ліків, потрібно випробувати інші засоби, що можуть нормалізувати сон, а саме: на ніч не перевантажувати шлунок, не пити міцного чаю й кави, не ходити в кіно на вечірні сеанси, робити перед сном тривалі прогулянки на свіжому повітрі. Добрий ефект дають ножні ванни на ніч (температура води 35— 36 °С, тривалість процедури — 20—ЗО хв), а також вологі обгортання. Якщо після цього сон не нормалізується, потрібно приймати медикаментозні препарати, призначені лікарем.
Таким чином, санаторно-курортне лікування хворих з гіпотензійними станами полягає в комплексному використанні раціонального режиму, лікувального харчування, кліматотерапії, а в разі потреби і медикаментозних препаратів. Дуже важливо, щоб після повернення з курорту хворий перебував під наглядом лікаря, дотримував рекомендованого режиму праці, відпочинку, харчування, займався фізкультурою, перебував на свіжому повітрі, ходив на прогулянки і раціонально використовував вихідні дні.
Санаторно-курортне лікування, звичайно, показане при артеріальній гіпотензії. Однак ширше, ніж санаторії, слід використовувати будинки відпочинку, пансіонати, турбази та інші оздоровчі заклади.
Курорти, на яких є вуглекислі води,—це Кисловодськ (Ставропольський край), Аршан (Бурятська АРСР), Дарасун (Читинська область).
Курорти з сірководневими водами: Балдоне (Латвійська РСР) Любінь-Великй (Українська РСР), П'ятигорськ (Ставропольський край)' Сергієвські мінеральні води (Куйбишевська область), Сочі—Мацеста (Краснодарський край), Сарахани (Азербайджанська РСР).
Радонові води є на курортах Арзні (Вірменська РСР), П'ятигорськ {Ставропольський край), Хмільник (Українська РСР), Цхалтубо (Грузинська РСР).
На курортах Південного берега Криму лікуватися потрібно з вересня по травень. Хворим на первинну артеріальну гіпотензію перебувати влітку на цих курортах не рекомендується.
Великою популярністю користуються приморські кліматичні курорти Прибалтики [45].
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 108; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!