Наслідки та проблеми зовнішніх міграцій



ТЕМА:  Міграційні процеси і міграційна політика держав.

Причини та проблеми зовнішніх міграційних потоків

 

Значний вплив на розміщення населення, його чисельність в окремих регіонах світу або на певних етапах розвитку має меха­нічний рух населення, або міграції.

 

Міграції – це меха­нічний рух населення.

 

Міграції відігравали визначну роль у розвитку людства, - пригадаємо Велике переселення наро­дів або Великі географічні відкриття. Расова й етнічна різноманіт­ність населення Землі також склалася в результаті міграцій. Саме механічний рух населення виявився причиною утворення міст, міських агломерацій. Деякі сучасні держави світу (США, Канада, Австралія) засновані мігрантами. 3 % населення Землі -  понад 190 млн. осіб - сьогодні проживає не в тих країнах, де вони народи­лися.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

 

На перший Погляд, у переміщенні людей важко виявити певні закономірності, бо досить складно знайти людину, яка прожила на одному      і тому ж місці все своє життя. Люди постійно переміщують­ся: подорожують, їздять у відрядження і на відпочинок, пересе­ляються, - тому їх кількість          у певному місці весь час змінюється.

Однак, відомий учений-географ М.М. Баранський стверджував: «Люди - не перелітні птахи, і їх переселення пояснюється не біологічними,                         а суспільними законами». Давайте визначимо, які закони спричинюють міграції та які наслідки має переселення людей.

Міграції та їх класифікація.

Міграція населення(від лат. M і gratio - переміщення) - переміщення людей (мігрантів) через кордони тих чи інших адміністративно-територіальних одиниць зі зміною місця проживання» назавжди або на більш-менш тривалий час.

 

Для характеристики міграцій використовують різні критерії.

 

Класифікація міграцій

За причинами · Економічні, · Політичні, · Релігійні, · Національні, · Екологічні
За термінами · Сезонні, · Тимчасові, · Постійні, · Незворотні
За масовістю · Одиничні · Масові
За дальністю · Міжконтинентальні · Внутрішньоконтинентальні
За напрямами · Зовнішні · Внутрішні
За мотивами · Примусові · Добровільні
За способами організації · Організовані · Неорганізовані
За правовим статусом · Легальні · Нелегальні

Завдання 1.

Наведіть приклади міграцій населення, які різняться за мотивами, причинами, термінами, з якими ви знайомі з попереднього курсу географії.

Еміграція – виїзд за межі держави.

 

Імміграція – в’їзд в державу на постійне місце проживання. 

 

Маятникова міграція – пересування на місце навчання чи роботи. 

 

 

У певні періоди зовнішні міграції набувають настільки масовогохарактеру, що в країні еміграції різко скорочується кількість населення, а в країні імміграції механічний приріст населення перевищує природний.

Так, 2/3 приросту населення Ізраїлю забезпечують іммігранти, щорічна імміграція до США становить близько 1 млн. чол., до Канади - 200 тис, до Австралії - 130 тис.

 

З іншого боку, Ірландія пережила три хвилі еміграції, які зменшили її населення з 8,3 до 3 млн. чол.; Росія та Україна - чотири хвилі, Італія — шість.

 

Причини зовнішніх міграцій.

Якщо розмістити причини еміграції за ступенем важливості, то на першому місці буде економічна, пов'язана з пошуком роботи, поліпшенням умов життя. Це спричиняє так звану трудову мігра­цію. Економічні причини обумовили і таке відносно нове міграцій­не явище, як «відтік інтелекту»: великі заробітні плати в розви­нених країнах приваблюють висококваліфікованих фахівців.

 

Великі хвилі трудової міграції:

1. Хвиля «старої міграції» (перші дві третини XIX ст.) - потік економічних мігрантів з Європи до Америки, Австралії, Нової Зеландії, Південної Африки;

2. Друга хвиля (наприкінці XIX - на початку XX ст.) - переселен­ня селян в роки столипінської земельної реформи, економічне освоєння Сибіру і Далекого Сходу, переселення селян з Європи до Америки внаслідок погіршення рівня життя (картопляний голод в Ірландії, падіння цін на європейську пшеницю);

3. Хвиля «нової міграції» (після Другої світової війни) - перемі­щення некваліфікованих робітників, науковців і фахівців з від­сталих країн до розвинених.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

 

Завдання 2.

Проаналізуйте карти атласу та діаграми в підруч­нику, визначте основні напрями сучасної міграції та поясніть їхні причини.

 

Сучасна міжнародна міграція робочої сили зумовлена віднос­ним перенаселенням і, відповідно, низьким рівнем соціально-економічного розвитку десятків слаборозвинених країн. До почат­ку 1990-х рр. половину з 20 млн. іммігрантів у розвинених держа­вах Заходу складали вихідці зі слаборозвинених країн. Максимальна кількість іммігрантів - 13 млн.чол. - припадає на країни Європейського Союзу, іншими центрами імміграції є США, країни Перської затоки, Південна Африка.

Політичні міграціїспричинені війнами, революціями, ліквіда­цією колоній, зміною державних кордонів тощо. Політична емігра­ція у значних масштабах відбувалася після Жовтневої революції в Росії, Першої і Другої світових війн. У 90-х роках XX ст. найбіль­ші потоки емігрантів спостерігалися на Балканах після громадян­ської війни, що стала наслідком розпаду Югославії на ряд суверен­них держав.

Релігійні міграції, як правило, пов'язані із паломництвом до святинь: Єрусалима, Мекки та ін.

 

Типовим прикладом міграцій на національномупідґрунті є переселення євреїв з усього світу до Із­раїлю, який було створено у 1948 р.

 

Останнім часом до головних причин міграцій додалася ще од­на — екологічна.Люди залишають райони екологічних катастроф, де існує загроза для їх здоров'я і життя (ЧАЕС, Приуралля).

 

Країни з високими показниками міграції (2000-2005 рр.)

Місце Країна Сальдо імміграції (тис. осіб)
1 США 6493
2 Іспанія 2846
3 Італія 112$
4 Канада 104І
5 Німеччина 1000

 

Місце Країна Сальдо еміграції (тис. осіб)
1 Мексика 3983
2 Китай 1900
3 Індія 1350
4 Іран 1250
5 Пакистан 1239

 

 

Наслідки та проблеми зовнішніх міграцій

Сучасні міграції контролюються здебільшого державними органами, які покликані створювати сприятливі життєві умови для іммігрантів, контролювати їх кількість, склад. Існує багато міжнародних угод, що регулюють напрями міграційних потоків більш раціонального використання робочої сили.

 

Завдання 3.

Висловіть свою думку щодо позитивних та негативних наслідків міграцій. Обґрунтуйте свою відповідь конкретними прикладами.

Міграція робочої сили значною мірою (причому як негативно, так і позитивно) впливає як на країни, до яких вона імпортується так і на країни-експортери трудових ресурсів.

Система економічних зв'язків, що виникають між державами у зв'язку з міграцією робочої сили, супроводжується потоками товарів і капіталів, у тому числі грошовими переказами на батьківщину іммігрантів. Так, на початок XXI ст. близько 40 країн світ мали у своїх надходженнях з-за кордону не менше 100 млн. дол. мігрантів, а 10 країн - понад 1 млрд. дол. Крім того, країни, що експортують робочу силу, отримують низку інших переваг, як-то: зниження тиску надлишкових трудових ресурсів і, відповідно, соці­ального напруження в країні; безкоштовне навчання робочої сили професійних навичок, ознайомлення з передовою організацією пра­ці та ін. Міграція інтелектуальної еліти нації викликає негативні на­слідки для країни-«донора». Так, наприкінці XX ст. Україна втра­тила значний науковий потенціал, що негативно позначилося на економічному розвитку держави. До того ж висококваліфіковані емігранти не завжди знаходять роботу, яка відповідає їхній кваліфі­кації у тій країні, куди вони емігрували.

Наслідки використання «сірого капіталу» для розвинених кра­їн більш позитивні. Наприклад, за умовними розрахунками, чис­тий виграш для США від залучення одного «середнього» вченого-гуманітарія складає близько 320 тис. дол., вченого в галузі суспільних наук - 253 тис. дол., інженера - 265 тис. дол., ліка­ря - 664 тис дол.

Водночас неконтрольований приїзд емігрантів може спричиня­ти навіть у розвинених країнах соціальне напруження, пов'язане із зайнятістю, етнокультурною або релігійною нетерпимістю (напри­клад, заворушення мусульман у Парижі, Лондоні). Тому більшість країн проводить жорстку імміграційну політику.

Значні проблеми в багатьох країнах світу зумовлені нелегаль­ноюміграцією, якає загрозою для міжнародної стабільності й роз­витку держав. Протидія нелегальній міграції безпосередньо пов'язана із забезпеченням національної безпеки держави, оскіль­ки нелегальна міграція сприяє створенню організованих злочин­них угруповань, діяльність яких спрямована на незаконне вве­зення мігрантів включаючи торгівлю людьми, сексуальну експлуатацію жінок і дітей. Для нашої країни проблема нелегаль­них мігрантів є особливо актуальною, адже внаслідок свого гео­графічного положення вона виступає своєрідним транзитним мос­том, що поєднує Азію та Європу.


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 585; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!