Механізм проведення аналізу кредитоспроможності та визначення класу позичальника
При наданні кредитів будь-який банк стикається з необхідністю оцінки кредитоспроможності позичальників. Ця процедура є обов'язковою, і її результати істотно впливають як на результати конкретних кредитних угод, так і на ефективність кредитної діяльності банку в цілому. Для позичальника оцінка кредитоспроможності також важлива, оскільки від її результату залежить в якому обсязі буде наданий кредит і чи буде він наданий взагалі.
Для розгляду механізму проведення аналізу кредитоспроможності, спочатку визначимо, що мається на увазі під терміном «кредитоспроможність».
У параграфі 1.3 наведено одне з визначень цього поняття як прогноз здатності позичальника до погашення боргу на найближчу перспективу - якісна оцінка позичальника, яка дається банком до розгляду питання про можливість і умови кредитування і дозволяє передбачити ймовірність своєчасного поверненні позичок та їх ефективного використання. [37]
Кредитоспроможність - наявність у позичальника/контрагента банку передумов для отримання кредиту та його здатність повернути кредит і відсотки за ним у повному обсязі та в обумовлені договором строки. [5]
Кредитоспроможність - наявність передумов для одержання кредиту і здатність повернути його. Кредитоспроможність позичальника визначається за показниками, що характеризують його здатність своєчасно розраховуватися за раніше одержаними кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність у разі потреби мобілізувати кошти з різних джерел і забезпечити оперативну конверсію активів у ліквідні кошти. [7]
|
|
|
Отже, всі ці визначення говорять про необхідність аналізу кредитоспроможності позичальника з врахуванням умов кредитування. Але й якісно проведений аналіз стовідсотково не гарантує повернення боргу позичальником. Це, в свою чергу, з метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників, вимагає від банків створювати резерви для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями.
Механізм проведення такого аналізу і визначення величини резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків встановлює «Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» [11].
Відповідно до Положення [11] банки зобов'язані розробити та затвердити за рішенням відповідного органу банку внутрішньобанківське положення про порядок проведення кредитних операцій та методику проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку). Внутрішніми положеннями щодо проведення кредитних операцій кожним банком самостійно встановлюються критерії оцінки фінансового стану позичальника та методика проведення оцінки його фінансового стану з урахуванням вимог цього Положення, у яких мають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності позичальників на підставі аналізу їх балансів і звітів про фінансові результати в динаміці тощо.
|
|
|
Вимоги Положення [11] для здійснення оцінки фінансового стану позичальника-юридичної особи - враховування таких основних економічних показників діяльності позичальника:
платоспроможність, тобто здатність позичальника (контрагента банку) своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов'язань (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);
фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);
обсяг реалізації;
обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - у динаміці);
склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки);
|
|
|
собівартість продукції (у динаміці);
прибутки та збитки (у динаміці);
рентабельність (у динаміці);
кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів).
Нормативні значення та відповідні бали для кожного показника залежно від його вагомості (значимості) серед інших показників, що можуть свідчити про найбільшу ймовірність виконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань за кредитними операціями, банки встановлюють самостійно.
Платоспроможність позичальника визначається за такими показниками:
- коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ1), що характеризує те, як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами (формула 2.1):
КЛ1 = Ав / Зп (2.1)
де Ав - високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції,
Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.
Оптимальне теоретичне значення показника КЛ1 - не менше ніж 0,2;
- коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2), що характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у встановлені строки (формула 2.2):
|
|
|
КЛ2 = Ав / Зп (2.2)
де Ал - ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, векселів одержаних.
Оптимальне теоретичне значення показника КЛ2 - не менше ніж 0,5;
- коефіцієнт загальної ліквідності (КП), що характеризує те, наскільки обсяг короткострокових зобов'язань і розрахунків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів (формула 2.3):
КП = Ао/ Зп (2.3)
де Ао - оборотні активи.
Оптимальне теоретичне значення показника КП - не менше ніж 2,0.
Фінансова стійкість позичальника визначається за такими показниками:
- коефіцієнт маневреності власних коштів (КМ), що характеризує ступінь мобільності використання власних коштів (формула 2.4):
КМ = (Вк – АН) / Вк (2.4)
де Вк - власний капітал підприємства,
Ан - необоротні активи.
Оптимальне теоретичне значення показника КМ - не менше ніж 0,5;
- коефіцієнт незалежності (КН), що характеризує ступінь фінансового ризику (формула 2.5):
КН = Зк / Вк (2.5)
де Зк - залучені кошти (довгострокові та поточні зобов'язання),
Вк - власний капітал.
Оптимальне теоретичне значення показника КН - не більше ніж 1,0.
Рентабельність позичальника визначається за такими показниками:
- рентабельність активів (формула 2.6):
Р = Пч / А (2.6)
де Пч - чистий прибуток,
А - активи;
- рентабельність продажу (формула 2.7):
Р = Пч / Ор (2.7)
де Пч - чистий прибуток,
Ор - обсяг реалізації продукції (без ПДВ).
Аналіз грошових потоків позичальника має здійснюватися з урахуванням такого показника:
співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника (у тому числі відкриті в інших банках) до суми основного боргу за кредитною операцією та відсотками за нею з урахуванням строку дії кредитної угоди (для короткострокових кредитів) та для суб'єктів господарської діяльності, що отримали кредит в іноземній валюті, - з урахуванням зміни валютного курсу (формула 2.8):
К =((Нсм х n) - (Зм х n) – Зі) / Ск (2.8)
де Нсм - середньомісячні надходження на рахунки позичальника протягом трьох останніх місяців (за винятком кредитних коштів),
Ск - сума кредиту та відсотки за ним (за кредитами в іноземній валюті ця сума приймається до розрахунку з урахуванням зміни валютного курсу),
n - кількість місяців дії кредитної угоди,
Зм - щомісячні умовно-постійні зобов'язання позичальника (адміністративно-господарські витрати тощо),
Зі - податкові платежі та сума інших зобов'язань перед кредиторами, що мають бути сплачені з рахунку позичальника, крім сум зобов'язань, строк погашення яких перевищує строк дії кредитної угоди (за даними останнього балансу).
Для суб'єктів господарської діяльності, діяльність яких пов'язана з сезонним характером виробництва, середньомісячна сума надходжень визначається за 12 місяців.
Оптимальне теоретичне значення показника К - не менше ніж 1,5.
За результатами оцінки фінансового стану позичальників - юридичних осіб (у тому числі банків) здійснюється їх класифікація, встановлена Положенням [11] та змінами, внесеними Постановою Правління НБУ N 248 [5] (таблиця 2.7).
Банк визначає клас позичальника на підставі загальної суми балів за основними та додатковими (суб'єктивними) показниками, де питома вага суми балів за додатковими показниками не може перевищувати 30% від визначеної банком загальної суми балів за результатами оцінки фінансового стану позичальника.
Таблиця 2.7
Визначення класу позичальника – юридичної особи
| Клас | Результати оцінки фінансового стану |
| Клас "А" | - фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями відповідно до умов кредитної угоди; - економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); - вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; - кредитна історія позичальника – бездоганна. позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, зареєстровані в країнах - членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник А, підтверджений у бюлетенях провідних світових рейтингових компаній. |
| Клас "Б" | - фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А" але позичальники банку потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату діяльності. Банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах - членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може свідчити про негативні тенденції в діяльності позичальника. |
| Клас "В" | - фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю; - надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені; - спостерігається можливість виправлення ситуації і покращання фінансового стану позичальника; - забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення тощо. Позичальники - банки (резиденти) і банки країн - членів СНД дотримуються економічних нормативів. |
| Клас "Г" | - фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; - є високий ризик значних збитків; - ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків/комісій за нею є низькою; - проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення, яка свідчить про наявність (схоронність) і його ліквідність тощо. Якщо під час проведення наступної класифікації немає безсумнівних підтверджень поліпшити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника банку або рівень забезпечення за кредитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче (клас "Д"). До цього класу належить позичальник банку, проти якого порушено справу про банкрутство. |
| Клас "Д" | - фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; - показники не відповідають установленим значенням, - кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), - ймовірності виконання зобов'язань позичальником банку практично немає. До цього класу належить позичальник банку, що визнаний банкрутом в установленому чинним законодавством порядку. |
Для оцінки фінансового стану позичальника - фізичної особи банки встановлюють показники та їх оптимальні значення залежно від виду кредиту (на придбання або будівництво житла, придбання транспортних засобів, товарів тривалого використання, на інші потреби), його обсягу й строку, виду забезпечення (застави) за кредитом.
Оцінка фінансового стану позичальника має враховувати кількісні та якісні показники (фактори), що можуть у тій чи іншій мірі вплинути на виконання позичальником зобов'язань за кредитом, з визначенням рівня їх ймовірного впливу на дотримання умов кредитної угоди шляхом установлення оптимальних значень та відповідних балів для кожного з показників (факторів) та здійснюється з урахуванням виду і строку кредиту, що надається.
У разі визначення кредитоспроможності позичальника - фізичної особи при розгляді питання про надання кредиту та оцінки його фінансового стану під час обслуговування боргу за кредитом мають враховуватися як кількісні показники (економічна кредитоспроможність), так і якісні характеристики (особиста кредитоспроможність) позичальника, що підтверджуються відповідними документами і розрахунками.
До якісних характеристик позичальника зокрема належать:
загальний матеріальний стан клієнта (наявність майна та копій відповідних підтвердних документів на його право власності, які засвідчуються в установленому порядку);
соціальна стабільність клієнта (тобто наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо);
вік клієнта;
кредитна історія (інтенсивність користування банківськими кредитами/гарантіями в минулому та своєчасність їх погашення й сплати відсотків/комісій за ними).
До основних кількісних показників оцінки фінансового стану позичальника - фізичної особи зокрема належать:
сукупний чистий дохід (щомісячні очікувані сукупні доходи, зменшені на сукупні витрати та зобов'язання) та прогноз на майбутнє;
накопичення на рахунках в банку (інформація надається за бажанням позичальника);
коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність позичальника і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитною угодою (зокрема, співвідношення сукупних доходів і витрат/зобов'язань позичальника, сукупного чистого доходу за місяць і щомісячного внеску за кредитом та відсотками/комісіями за ним);
забезпечення кредиту [застава рухомого й нерухомого майна, наявність його страхування, передавання права власності на об'єкт кредитування (житло, автотранспорт тощо)] та його ліквідність.
Під час визначення кредитоспроможності й оцінки фінансового стану позичальників - фізичних осіб, які отримують кредит як підприємці, мають
ураховуватися також відповідні показники, що встановлюються для юридичних осіб, у тому числі такі якісні та кількісні показники:
менеджмент (рівень менеджменту, ділова репутація та зв'язки в діловому оточенні, готовність та спроможність клієнта нести особисту відповідальність за виконання кредитних зобов'язань тощо);
фактори ринку (вид галузі, оцінка привабливості товарів/послуг, що виготовляються/надаються клієнтом; ринок таких товарів/послуг, рівень конкуренції у сфері діяльності клієнта, тривалість діяльності на конкретному ринку тощо);
прогноз руху грошових потоків (співвідношення власного капіталу та розміру кредиту, співвідношення грошових оборотів за місяць та суми кредиту тощо).
Установлені банком додаткові (суб'єктивні) показники, які використовуються ним для здійснення оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи або фізичної особи-підприємця, мають враховувати особливості видів економічної діяльності зазначених позичальників.
Банк під час здійснення оцінки фінансового стану позичальника має право встановлювати додаткові (суб'єктивні) показники.
Розглянемо на прикладі дію механізму оцінки кредитоспроможності позичальника, але спочатку оцінимо діяльність Промінвестбанку щодо виконання економічних нормативів згідно з Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні [6], дотримання якої дозволяє забезпечити стабільну діяльність банку і своєчасно виконувати ним зобов'язання перед вкладниками, про що переконливо свідчать дані таблиці 2.8.
Про встановлення максимально допустимих розмірів наданих позик, що дозволяє обмежити кредитний ризик, йшлось у параграфі 1.3 (установлення лімітів та їх нормативні значення).
Завдяки застосуванню цього методу управління кредитними ризиком, Промінвестбанку вдається уникати критичних втрат внаслідок необдуманої концентрації будь-якого виду ризику, а також диверсифікувати кредитний портфель банку.
Таблиця 2.8
Виконання економічних нормативів Промінвестбанком
станом на 01.01.2008 року
| № п/п | Найменування економічного нормативу | Норматив | Фактично |
| 1 | Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1), грн. | не менше 72175 тис. | 1552536 тис. |
| 2 | Норматив адекватності регулятивного | не менше 10 | 10.33 |
|
| капіталу / платоспроможності (Н2), % |
|
|
| 3 | Норматив адекватності основного капіталу (Н3), % | не менше 4 | 6.81 |
| 4 | Норматив миттєвої ліквідності (Н4), % | не менше 20 | 52.28 |
| 5 | Норматив поточної ліквідності (Н5), % | не менше 40 | 56.33 |
| 6 | Норматив короткострокової ліквідності (Н6), % | не менше 20 | 35.68 |
| 7 | Норматив максимального розміру | не більше 25 | 24.09 |
|
| кредитного ризику на одного контрагента (Н7),% |
|
|
| 8 | Норматив "великих" кредитних ризиків (Н8), % | не більше 800 | 193.61 |
| 9 | Норматив максим.розміру кредитів, гарантій та | не більше 5 | 4.77 |
|
| поручительств, наданих одному інсайдеру(Н9),% |
|
|
| 10 | Норматив максим.сукуп.розміру кредитів, | не більше 30 | 11.08 |
|
| гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), % |
|
|
| 11 | Норматив інвестування в цінні папери | не більше 15 | 0.86 |
|
| окремо за кожною установою (Н11), % |
|
|
| 12 | Норматив загальної суми інвестування (Н12), % | не більше 60 | 3.83 |
| 13 | Норматив ризику загальної відкритої | не більше 30 | 9.59 |
|
| (довгої / короткої) валютної позиції (Н13), % |
|
|
| 14 | Норматив ризику загальної довгої відкритої | не більше 20 | 9.29 |
|
| валютної позиції (Н13-1), % |
|
|
| 15 | Норматив ризику загальної короткої відкритої | не більше 10 | 0.31 |
|
| валютної позиції (Н13-2), % |
|
|
Як бачимо з даних таблиці 2.8, вміле керівництво банком дозволяє виконувати всі економічні нормативи, що передбачені Інструкцією [6], та забезпечити стабільні прибутки.
Кредитоспроможність позичальника та визначення його класу в Промінвестбанку проведемо на прикладі підприємства ВАТ "Полтавський турбомеханiчний завод", яке звернулась до однієї з філій Промінвестбанку з заявкою на кредит. Воно розташоване в місті Полтава, займається виробництвом турбин та запчастин до них. Працює на ринку більше 20 років. Статутний фонд складає 355,3 тисяч гривень.
Фірма просить кредит у розмірі 100 тисяч гривень на термін 12 місяців з 01.01.2006 року для поповнення обігових коштів. Передбачається погашати кредит і сплачувати відсотки у розмірі 25 % річних кожний місяць. Під кредит надається забезпечення у вигляді застави майна фірми. Це - готова продукція на суму 10678,5 тисяч гривень.
До банку подається пакет документів, який крім усіх необхідних документів містить: звітність підприємства за формами Ф1 і Ф2 за 2006 рік (у додатку Л наведено дані Ф1), техніко-економічне обґрунтування проекту, позитивні висновки аудиторських перевірок за останній рік, контракти на реалізацію продукції іноземним партнерам.
ВАТ є постійним і надійним партнером банку, неодноразово користувалось кредитами. Останній кредит (2004 рік) на суму 150 тисяч гривень було своєчасно повернуто, а відсотки по кредиту було погашено без затримки. ВАТ має рахунки в інших банках і заборгованість перед ними.
Керівник фірми є гарним фахівцем і порядною людиною, займає цю посаду більше десяти років і має позитивний досвід роботи з банком.
Методи оцінки кредитоспроможності позичальників, що використовуються у Промінвестбанку різноманітні, але всі вони складаються з системи обов’язкових та додаткових фінансових коефіцієнтів: коефіцієнту миттєвої ліквідності; коефіцієнту поточної ліквідності; коефіцієнту загальної ліквідності; коефіцієнту маневреності власних коштів; коефіцієнту незалежності; показників рентабельності тощо.
Розрахуємо коефіцієнти ліквідності, які характеризують ліквідність балансу позичальника як можливість перетворення його активів в грошові кошти для погашення зобов'язань за пасивом, використовуючи формули 2.1 – 2.3.
- коефіцієнт миттєвої ліквідності:
КЛ1 = 6593,4 / 15516,0 = 0,42 (норматив > 0.2)
- коефіцієнт поточної ліквідності:
КЛ2 = 15598,80 / 15516,0 = 1,01 (норматив > 0.5)
- коефіцієнт загальної ліквідності:
КП = 68260.0 / 15516.0 = 4.4 (норматив > 2.0)
Розрахуємо фінансову стійкість ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод»:
- коефіцієнт маневреності власних коштів:
КМ = (103443,5 - 68260,0) / 103443,5 = 0,34 (норматив > 0,5);
- коефіцієнт незалежності (КН), що характеризує ступінь фінансового ризику: КН = 15516,0 / 103443,5 = 0,15 (норматив < 1.0)
Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника У Промінвестбанку показники діяльності позичальника сумуються, після чого оцінка показників проводиться за внутрішньою бальною системою. Сума набраних балів визначає належність позичальника до певного класу (табл. 2.10).
Таблиця 2.10
Розподіл позичальників по класах відповідно до суми набраних балів
(методика Промінвестбанку)
| Клас | А | Б | В | Г | Д |
| Для юридичних осіб | Не менш ніж 6 балів | Не менш ніж 5 балів | Не менш ніж 4 балів | Не менш ніж 2 балів | менш ніж 2 балів |
| Для фізичних осіб | Не менш ніж 6 балів | Не менш ніж 4 балів | Не менш ніж 2 балів | Не менш ніж 1 балів | 0 балів |
| Для банківських установ | Не менш ніж 10 балів | Не менш ніж 8 балів | Не менш ніж 6 балів | Не менш ніж 3 балів | Менш ніж 3 балів |
Ранжування класів від А до Д відповідає характеристикам фінансового стану позичальників від найкращої до найгіршої.
При оцінці кредитів юридичних осіб бали надаються за наступними параметрами:
- забезпечення ( застава-4, порука-3, бланковий-0);
- наявність прибутку чи збитку за звітній період (прибуток-1,збиток - -1);
- клієнт банку чи ні (так-2, ні -2);
- виконання зобов'язань позичальником в минулому (за кожне належне виконання-1, за кожне неналежне виконання -1);
- ефективність управління позичальника (добра-1, погана -1);
- дотримання фінансових показників: коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт автономності, коефіцієнт маневреності власних коштів із нормативними значеннями, запропонованими НБУ (дотримання всіх показників -2, трьох -1.5, двох -1, одного -0.5, недотримання жодного -0);
- ринкова позиція позичальника (добра-2, недобра-0).
При оцінці кредитів фізичних осіб бали надаються за параметрами :
- забезпечення (застава -4, порука -2, без забезпечення -0);
- прибуток чи матеріальний стан позичальника відносно суми кредиту (високий -4, середній -2, низький -0);
- контакт з банком (постійний -3, тісний -2, по необхідності -1, відсутній -0);
- соціальна стабільність клієнта (висока -2, середня -1, низька -0).
Після підрахунку суми балів по кожній позичці та визначення характеру погашення кредиту позичальником згідно Положення НБУ кожний кредит відноситься до певної групи ризику. За даним позичальником ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» сума балів > 6.
Подальший розрахунок здійснюється за допомогою встановлених НБУ норм. Для остаточного визначення класу позичальника порівняємо отримані фактичні дані фінансових коефіцієнтів з нормативами показників платоспроможності: якщо коефіцієнти ліквідності знаходяться в межах нормативів, то коефіцієнт маневреності власних коштів недостатній, тобто за дотримання фінансових показників ВАТ отримує 1.5 бали.
Аналіз за методикою (нормативами) НБУ говорить про те, що позичальник здійснює свою діяльність переважно за рахунок власних коштів і у разі виникнення потреби погасити заборгованість зможе зробити це. Узагальнюючи ці данні, можна віднести позичальника до класу А.
Але аналіз, заснований лише на аналізі фінансових коефіцієнтів та деяких параметрів оцінки, не дає можливості зробити остаточний висновок про кредитоспроможність позичальника. Необхідно ще враховувати репутацію позичальника, характеристики проекту, що кредитується та інші фактори, передбачені методикою Промінвестбанку. Однак, у разі надання кредиту, банк повинен уважно слідкувати за фінансовим станом підприємства-позичальника.
Як здається з першого погляду, методика оцінки кредитного портфеля у Промінвестбанку є досить простою, якщо не враховувати, що 74 % показників належать до якісних.
Резерви для відшкодування збитків визначаються банком, якщо позика визнана безнадійною до стягнення. Тобто використання резервів, створених за рахунок банку для погашення збитку, носить характер компенсації кредитного ризику, а не його мінімізації. Резерви по кредитах - це пасивний спосіб захисту від ризику, він ні в якому разі не впливає на імовірність непогашення позики клієнтом. Незалежно від того який обсяг зарезервованих коштів має банківська установа, стан позичальника та його кредитоспроможність можуть погіршитися або покращитися. Тому увага кредитного інспектора Промінвестбанку повинна акцентуватись на покращенні ризик-менеджменту самого банку.
Розглянемо методику складання таблиці погашення кредитної заборгованості для позичальника ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод».
Процедура нарахування відсотків – відсотки нараховуються на неповернену суму кредиту наприкінці кожного місяця користування кредитом;
спосіб погашення кредитної заборгованості – кредит, що надається 1 січня 2006 року, повинен погашатися протягом періоду кредитування рівними платежами 1 числа кожного місяця;
нараховані відсотки твиплачуються 1 числа кожного місяця.
Для наведених вище умов кредитування ВАТ таблиця погашення кредитної заборгованості буде мати наступний вигляд (таблиця 2.11):
На основі таблиці погашення кредитної заборгованості може бути побудований графік погашення кредитної заборгованості (рис. 2.4).
Таблиця 2.11
Таблиці погашення кредитної заборгованості позичальником
ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод»
| Дата | Сума, з якої нараховані відсотки до виплати, грн. | Сума виплати відсотків, грн. | Сума погашення кредиту, грн. | Загальна сума погашення кредитної заборгованості, грн. |
| (день, місяць, рік) | ||||
| 1 лютого 2006 року | 100000,0 | 2083,33 | 8333,33 | 10416,67 |
| 1 березня 2006 року | 91666,7 | 1909,72 | 8333,33 | 10243,06 |
| 1 квітня 2006 року | 83333,3 | 1736,11 | 8333,33 | 10069,44 |
| 1 травня 2006 року | 75000,0 | 1562,50 | 8333,33 | 9895,83 |
| 1 червня 2006 року | 66666,7 | 1388,89 | 8333,33 | 9722,22 |
| 1 липня 2006 року | 58333,3 | 1215,28 | 8333,33 | 9548,61 |
| 1 серпня 2006 року | 50000,0 | 1041,67 | 8333,33 | 9375,00 |
| 1 вересня 2006 року | 41666,7 | 868,06 | 8333,33 | 9201,39 |
| 1 жовтня 2006 року | 33333,3 | 694,44 | 8333,33 | 9027,78 |
| 1 листопада 2006 року | 25000,0 | 520,83 | 8333,33 | 8854,17 |
| 1 грудня 2006 року | 16666,7 | 347,22 | 8333,33 | 8680,56 |
| 1 січня 2007 року | 8333,3 | 173,61 | 8333,33 | 8506,94 |
| Разом: |
| 13541,67 | 100000,00 | 113541,67 |
Рис 2.4. Графік погашення кредитної заборгованості Промінвестбанку підприємством ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод»
Як підсумок глави, слід відзначити, що Промінвестбанком, з метою створення максимально ефективної системи управління ризиками, проводиться цілеспрямована робота з удосконалення системи їх оцінки, аналізу й управління.
Управління кредитним ризиком в Промінвестбанку спрямоване на забезпечення ефективності розміщення кредитних ресурсів з метою отримання прибутку та своєчасного повернення коштів банку.
Вивчення кредитоспроможності клієнта є одним з найважливіших методів, що застосовується банком, для зниження кредитного ризику і успішної реалізації кредитної політики, оскільки дозволяє уникнути необґрунтованого ризику ще на етапі розгляду заявки на надання кредиту.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 201; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!