Появи українського національного руху
З кінця ХVIII ст. починається рух дворян-автономістів, метою якого було відновлення втраченої автономії Гетьманщини (представники: В.Полетика, Р.Маркович, В.Капніст…).
У 1791р. відбулася, так би мовити, місія В.Капніста в Берлін ( у Прусське королівство) з метою організувати російсько-прусську війну та звільнити Україну. Місія провалилася.
У 1798 р. перша публікація «Енеїди» І.Котляревського, яка започаткувала літературну українську мову.
У 1821 – 1822 рр. у Полтаві діє нелегальне Малоросійське таємне товариство на чолі з В.Лукашевичем. Товариство використовувало досвід діяльності масонських організацій. Програмний документ – «Катехізис автономіста». Головна мета Товариства - досягнення незалежності України, скасування кріпацтва, ліквідація самодержавства.
Протягом 1846 – 1847 рр. у Києві діє Кирило-Мефодіївське братство
Кирило-Мефодіївське братство – українська таємна політична організація, яка намагалася поширювати свої ідеї шляхом культурно-просвітницької діяльності.
| Організатори та діячі |
М.Костомаров, В.Білозерський, М.Гулак, П.Куліш.
   
|
| Програмні документи | «Статут Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія» (автор -В.Білозерський)
«Книга буття українського народу» (автор – М. Костомаров).
|
| Ідеї | · скасування кріпацтва, · повалення самодержавства, · реалізація демократичних прав та свобод, · національне визволення українського народу, · створення конфедерації (об’єднання) вільних демократичних слов’янських держав зі столицею в Києві. |
| Течії | · поміркована (ліберальна). Представники: М.Костомаров, П.Куліш. Виступали за поширення ідей братства, які призведуть до реформ; · радикальна (революційна).Представники: М.Гулак, Т.Шевченко. Відстоювали ідею народного повстання. |
|
|
|
Реальна діяльність членів товариства зводилася до зустрічей на квартирах М. Гулака або М. Костомарова, де велися наукові диспути, обговорювалися програмні документи, а також до приватних бесід із молоддю, інтелігентами, дрібним чиновництвом.
У 1847 р. за доносом студента Олексія Петрова Кирило-Мефодіївське братство було ліквідоване, а його учасники заарештовані. Найбільші покарання отримали Т.Шевченко та М.Гулак.
Перші кілька днів Миколі І про справу не доповідали, оскільки він саме пережив серцевий напад. А потім усі дії таємної поліції узгоджувалися з ним, і він контролював хід слідства.
Початкове уявлення про масштаби «змови» було дуже перебільшеним. Запідозрювалися широкі міжнародні звязки братчиків, насамперед серед слов’ян. Особливо ж відстежувано «польський слід» Іван Дзюба. Зокрема, традицію вважати, що написання «Закону Божого» відбулося під впливом «Книги народу польського…» в історіографії започаткував особисто шеф жандармів Олексій Орлов написавши у всепідданішій доповіді, що «Закон Божий» є ніщо інше як «переробка книги Міцкевича»
|
|
|
Слідчим ІІІ відділення канцелярії імператора так і не вдалося добачити у братчиках певно сформованої організації, тож вустами шефа жандармів Олексія Орлова було зроблено присуд, що
«Українсько-Слов’янське Товариство Св. Кирила і Мефодія було не більш як науковою маячнею трьох молодих людей.»
У 1846 р. перше видання праці з політичної історії України - «Історії Русів» - анонімного твору, авторство якого приписують Г.Кониському та Г.Полетиці.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 149; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!