Реєстрація аварій, спостереження за потерпілими та заходи щодо запобігання професійному зараженню
В усіх лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) ведеться форма 108-01/0 «Журнал реєстрації аварій при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом».Аварією слід вважати уколи, порізи, забруднення слизових оболонок і шкірних покривів кров’ю та іншими біологічними рідинами. Реєстрацію аварій проводять у встановленому порядку за добровільної згоди потерпілого. Облікову форму заповнюють завідувачі відділень ЛПЗ.
Порядок заповнення вищезазначеної форми облікової звітності:
1. Порядковий номер. 2. Дата та час аварії (зазначають прописом, з указанням годин і хвилин). 3. Характер аварії (ушкодження, укол, поріз, потрапляння біоматеріалу на шкіру, слизові оболонки, одяг та ін.). 4. Робота, яку виконували під час аварії. 5. Прізвище, ім’я, по батькові потерпілого (на підставі паспортних даних). 6. Джерело зараження, вид матеріалу, що інфікує (кров та її продукти, амніотична рідина чи інші біологічні рідини). 7. Особистий код чи прізвище, ім’я та по батькові особи (за її згоди), якій належав цей біологічний матеріал.
Ці відомості підписує завідувач відділення, а також голова режимної комісії. Після проведення в установленому порядку реєстрації аварії потерпілому пропонують (за його згоди) пройти обстеження на наявність антитіл до ВІЛ. Уперше кров для тестування за кодом відбирають безпосередньо після аварії, але не пізніше ніж через 72 год. Позитивний результат свідчить про те, що працівник був інфікований ВІЛ раніше і аварія не є причиною зараження. Якщо результат негативний, то наступне тестування проводять через 1, 3, 6 міс і через рік .Якщо профаварія мала місце під час роботи з біоматеріалом, про який заздалегідь було відомо, що він інфікований ВІЛ, то потерпілому співробітнику на період спостереження за ним забороняють здавати донорську кров (тканини, органи) і проводять екстрену профілактику, тобто призначають антиретровірусні лікарські засоби (за згоди потерпілого). Це бажано зробити якнайшвидше, але непізніше ніж через 72 год після факту ушкодження. Результати обстеження медичних працівників є конфіденційними. До початку призначення післяконтактної профілактики (ПКП) антиретровірусними препаратами необхідно обстежити потерпілого медичного працівника на наявність у нього антитіл до ВІЛ за добровільної згоди згідно з чинним законодавством. Медпрацівник повинен заповнити форму № 503-1/0 (інформована згода на проходження тесту на ВІЛ) Кров пацієнта, з яким відбувся медичний контакт, також необхідно протестувати на наявність антитіл до ВІЛ (згідно з наказом № 415 МОЗ України, кров обстежують за добровільної згоди, у зв’язку з цим заповнюють форму № 503-1/0) Фахівці Центру СНІДу аналізують аварійну ситуацію, характер ушкождення, терміни, результати тестування крові медпрацівника та пацієнта і лише після цього приймають рішення про доцільність призначення ПКП. У разі призначення ПКП потерпілий заповнює бланк інформованої згоди на проведення ПКП антиретровірусними препаратами. За наявності показань, ПКП необхідно почати якомога раніше, але не пізніше ніж через 72 год від моменту виникнення аварійної ситуації
|
|
|
|
|
|
Тактика ведення медичних працівників після контакту, сполучного з ризиком інфікування ВІЛ, на робочому місці
Медичному працівнику після контакту, сполучного з ризиком інфікування ВІЛ,рекомендується:
• утримання від статевих актів або використання презервативів, щоб запобігти можливому подальшому поширенню інфекції; • не бути донором крові і її похідних, а також сперми або органів; • припинити годування груддю на період хіміопрофілактики. Оскільки схеми хіміопрофілактики досить складні і застосування антиретровірусних препаратів може супроводжуватися розвитком побічних ефектів, потерпілий медичний працівник повинен перебувати під спостереженням фахівця з ВІЛ-інфекції.
|
|
|
Протягом першого місяця після контакту, сполучного з ризиком інфікування ВІЛ, медичний працівник повинен щотижня відвідувати лікаря. Під час відвідувань оцінюють рівень дотримання режиму ПКП, розвиток побічних ефектів антиретровірусної терапії, зміни самопочуття й емоційного стану за період після попереднього обстеження. У разі виявлення будь-яких психологічних проблем рекомендують консультацію психолога. Після проведення курсу ПКП потерпілий медичний працівник перебуває на диспансерному обліку в Міському центрі СНІДу протягом року та періодично, згідно з нормативною документацією, здає кров для виявлення антитіл до ВІЛ. У приймальному відділенні КМЦ СНІДу цілодобово чергує лікар, у якого можна завжди отримати професійну консультацію з ВІЛ-інфекції, аварійної ситуації та вирішити питання щодо призначення ПКП у кожному конкретному випадку. У разі відмови медпрацівника від запропонованої ПКП він письмово засвідчує цей факт. Під час звернення з приводу аварійної ситуації медпрацівник повинен мати при собі паспорт або документ, який засвідчує особистість.
Найпоширенішими помилками під час звернення до КМЦ СНІДу з приводу аварійної ситуації були: • відсутність або невірно оформлена медична документація; • звернення пізніше 72 год від моменту аварії; • відсутність крові пацієнта, з якою відбувся медичний контакт, для спрямування встановленого зразка на тестування крові пацієнта на виявлення антитіл до ВІЛ; • відсутність акту реєстрації аварії. Враховуючи, що медичні працівники припускаються багатьох помилок у питаннях ПКП, та спираючись на наш практичний досвід, ми пропонуємо алгоритм дій медичного працівника в разі виникнення аварійної ситуації.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 141; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!