Методи кількісного визначення.

М ІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

 

М ЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЗАПОРІЗЬКОГО Д ЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

Циклова комісія професійної та практичноїпідготовки відділення «Фармація»

 

 

Л ЕКЦ І Я 6

 

З навчальної дисципліни ФАРМАЦЕВТИЧНАХІМІЯ

 

Т ЕМА:. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ З ГРУПИ АЛКАЛОЇДІВ (2години)

 

Для студентів в i дд i лення «Фармац i я», курс III семестр VI

 

 

М. Запор i жжя

 

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

 

1. Загальна характеристика алкалоїдів. 2. Класифікація.

3. Загальноалкалоїдні, групові та спеціальні реактиви на алкалоїди. 4. Методи кількісного визначення.

Література:

Основна

1. Державна фармакопея України. — 2-е видання (ДФУ 2.0). — Х., 2016.

2. Ніжник Г.П. Фармацевтична хімія: підручник. – К.: Медицина, 2015.

3. Фармацевтична хімія: Навчально-методичний посібник для мед. ВНЗ І—ІІІ р.а. Схвалено МОЗ / Хранівська В.О., Ніжник Г.П., Муленко С.М. та ін. — К.: ВСВ Медицина, 2017. — 120 с.

Додаткова

1. Безуглий П. О. Фармацевтична        хімія: навч. посіб. / за заг. ред. П. О. Безуглого. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 552 с. – с. 403, 418, 420, 428, 438.

2. Ніжник Г. П. Фармацевтична хімія: підручник / Г.П. Ніжник. – К.: Медицина, 2010. – 352 с – с. 186-222.

3. Державна Фармакопея України / Державне підприємство ―Науково-експертний фармакопейний центр‖. – 1-е вид. – Харків: PIPEГ, 2001. – 556 с. – Доповнення 1. – 2004. – 520 с. – Доповнення 2. – 2008. – 620 с.

 

Загальна характеристика алкалоїдів.

Алкалоїди – велика група органічних азотовмісних сполук основного характеру,

рослинного, рідше тваринного походження, що не являються продуктами розпаду білку та мають значну біологічно активну дію.

 

Алкалоїди похідні азотовмісних гетеро циклів: переважно третинні аміни, рідше вторинні, або четвертинні амонієві солі.

 

Властивості:

 

Кристалічні речовини, з певною температурою плавлення (проте нікотин, анабазин – леткі рідини).

 

Алкалоїди-основи – мало розчинні у воді, легко розчинні в органічних розчинниках (спирті, ефірі, хлороформі тощо). Алкалоїди-солі – добре розчинні у воді та спирті, мало розчинні в решті органічних розчинників.

 

Проте, основи кофеїну, нікотину, анабазину, ефедрину, пілокарпіну – добре розчинні у воді, а солі кокаїну, скополаміну, хініну, опійні алкалоїди – добре розчинні в органічних розчинниках (хлороформі).

 

Без запаху (проте коніїн, нікотин, анабазин – з вираженим характерним запахом).

 

Оптично активні.

 

Отримання:

 

При вилученні водою або спиртом рослинний матеріал попередньо змочують водою, підкисленою оцтовою, соляною чи ін. кислотами.

 

При вилученні органічними розчинниками – зволожують лужними агентами (аміак, кальцію оксид), або змішують з сухими лугами, екстрагують бензолом, дихлоретаном, хлороформом, керосином тощо.

 

Методами отримання є перколяція, вакуумна перегонка, перекристалізація тощо.

 

ВИСНОВОК

до першого питання:

Азотвмісні гетероцикли алкалоїдів мають переважно природне походження та володіють певними фізичними та хімічними властивостями в залежності від класу: основи чи солі.

Класифікація.

 

1. Похідні піролідину; 2. Похідні піридину; 3. Похідні хіноліну;

4. Похідні ізохіноліну; 5. Похідні індолу;

6. Похідні імідазолу;7. Похідні хіноксаліну; 8. Похідні пурину;

9. Стероїдні алкалоїди; 10. Ациклічні алкалоїди;

11. Алкалоїди невстановленої будови;

 

ВИСНОВОК

до другого питання:

Біологічно-активні алкалоїди мають різноманітну будову гетеро циклу з обов’язковим вмістом азоту.

 

3 . Загальноалкалоїдні, групові та спеціальні реактиви на алкалоїди. Загальноалкалоїдні реактиви:

 

Реакції нейтралізації з комплексними кислотами, солями важких металів, комплексними йодидами тощо з утворенням простих або комплексних солей.

 

Продукти взаємодії цих реактивів – нерозчинні у воді, тому такі реакції називаються – осадження.

 

- реактив Вагнера (Люголя, Бушарда) - розчин йоду в калію йодиді; I2 + KI = KI3 (pH‹7, бурі осади)

 

- реактив Майєра – розчин дийодиду ртуті в калію йодиді; HgI2 + KI = K2HgI4 (pH‹7, біло-жовті осади)

 

- реактив Драгендорфа – розчин йодиду вісмуту в калію йодиді; BiI3 + KI = KBiI4 (сірно-кисле, оранжево-червоні осади)

 

- реактив Марме – розчин кадмію йодиду в калію йодиді; CdI2 + 2KI = K2CdI4 (pH‹7, біло-жовті осади)

 

- реактив Зонненштейна – розчин фосфорно-молібденової кислоти; H3PO4*12MoO3*2H2O

 

- реактив Шейблера – розчин фосфорно-вольфрамової кислоти; H3PO4*12WoO3*2H2O

 

- реактив Бертрана – розчин кремніво-фольфрамової кислоти; SiO2*12MoO3*4H2O

 

- свіжоприготовлений 5% розчин таніну; - насичений розчин пікринової кислоти; 2,4,6-тринітрофенол

 

Перераховані реактиви утворюють осади не з усіма алкалоїдами тому необхідно провести не менше 4-5 проб.

Аналітичне значення мають негативні результати реакцій (виключаємо реакції решти азотовмісних органічних сполук)

 

Групові кольорові реакції:

 

Хімічна суть: реакції окиснення, реакції дегідратації, суміжні реакції дегідратації-окиснення, реакції конденсації з  альдегідами  в присутності водовіднімаючих засобів. Якісні кольорові реакції є специфічними, проводять їх в фарфорових чашах.

 

- концентровані сірчана кислота; - концентрована азотна кислота;

- реактив Ердмана (суміш сірчаної та азотної кислот);

- реактив Фреде – розчин молібдату амонію в концентрованій сірчаній кислоті; - реактив Маркі – розчин формальдегіду в концентрованій сірчаній кислоті;

- реактив Вазіцкі – розчин п-діметиламінобензальдегіду;

 

 

ВИСНОВОК

до третього питання:

Різноманітність складу та існуючих форм алкалоїдів зумовлює специфічність їх ідентифікації – методами осадження, груповими кольоровими реакціями, специфічними реагентами.

 

Методи кількісного визначення.

I. Вагові методи: вилучення солей-алкалоїдів – лужними агентами, основ-

алкалоїдів – органічними розчинниками.

 

II. Об’ємні методи:

 

Методи нейтралізації (пряма і зворотна ацидиметрія, алкаліметрія в неводному середовищі);

 

Гравіметричні методи;

 

Колориметрія;

 

Нефелометрія;

 

Хроматометрія.

 

ВИСНОВОК

до четвертого питання:

Алкалоїди кількісно визначають ваговими, об’ємними методами, але переважно сучасними інструментальними, більш точними.

 

Загальний ви сновок:

Аналіз природних азотовмісних сполук – алкалоїдів – комплекс групових реакцій ідентифікації з подальшим виявленням специфічних структур, та фізико-хімічні методи контролю їх кількісного вмісту.

 

 

1. Які реактиви називаються загальноалкалоїдними?

 

2. В чому полягають специфічні реакції ідентифікації алкалоїдів?

 

3. Як кількісно перевірити лікарські препарати алкалоїдів?

 

4. В чому особливості хімічного аналізу алкалоїдів стероїдного ряду?

 

5. Які інструментальні методи застосовують в аналізі алкалоїдів?

 


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 349; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!