Синкретичні другорядні члени речення з об’єктно-просторовим значенням місця дії
Синкретичні другорядні члени речення з частковим значенням місця дії реалізуються прийменниково-відмінковими конструкціями іменниками таких семантичних груп:
1) Назви конкретних предметів та об’єктів: одновимірних (дріт, роги, палиця, стовп тощо), наприклад: Він на гарбі стоїть, силос скидає, озирнувся, а старшокласниця його в низу, мов на гойдалці, на волячих рогахколишеться (О.Г.) На стовпі забуто блищить електрична лампочка (П.З.);
двовимірних (долина, підлога, колодязь, місто), наприклад: Помахавши усім, що стоятьбіля колодязя, він бере курс на столицю радгоспу - Центральну (О.Г.) Ти ж бачила, біля школи у нас їх повно сіють: цупкі, високі ... (О.Г.) (до тривимірних);
тривимірних будь-якого типу (шафи, хата, погріб, сани, човен, віз, школа), наприклад: Обідають вони на веранді ... (О.Г.) У вестибюлі третього поверху чиясь невтомна рука направляла радіолу (П.З.);
2) 
назви осіб та істот (брат, мати, баба, люди, син та інші), наприклад: Лукія підійшла і сілабіля сина, розглядаючи його аж здивовано (О.Г.) Лукія зупиняється біля набурмосених переселенок, виходить до них, намагаючись зрозуміти, чим вони на цей раз розлючені (О.Г.);
3) назви частин тіла та органів людини (спина, очі, плечі, жили, коліна, губи, руки, рот тощо), наприклад: У атлантів на плечахпокоїлося небесне склепіння з сонцем і хмарами, у тебе - земля, в усій її красі й скорботі, всеплодющості і тісноті (П.З.) На кожній руці в нього знаходиться по годиннику, один спішить, другий відстає, так він поглядає на той, що спішить, по ньому пасе (П.З.);
|
|
|
4) назви дерев і трав’яних рослин та їх частин (дерево, барвінок, ялинка, квітка, очерет, суцвіття, горіх тощо), наприклад: Може моя чабанська радість - це просто отака он тополя, а під тополею стіл, а на столі пляшка (О.Г.) Мачуха теж присіла у холодку під горіхом (П.З.);
5) іменники з матеріально-речовинним значенням (цукор, сіль, сажа, молоко, вода, кров тощо), наприклад: ... Він ще довго тримавсяна воді ... (О.Г.) ... Ви скоро всі потонетев крові (П.З.);
6) власні імена та прізвиська, наприклад: Я завжди намагався стати якомога ближче до Тоні. У неї (у Тоні) завжди було чим нас пригостити ... (О.Г.) У сполученнях з назвами осіб, істот посилюється об’єктне значення, а послаблюється просторове.
Серед зібраного лексичного матеріалу є випадки функціонування в ролі синкретичних другорядних членів речення з об’єктно-просторовим значенням займенників, що заступають іменники та субстантивовані прикметники конкретно-предметної та просторової семантики, а також назви осіб, істот тощо. Наприклад: Тільки в собі ти зможешзнайти справжню причину страждань (О.Г.) Спогади ці завжди житимутьв мені (П.З.)
|
|
|
Для вираження синкретичних другорядних членів речення з об’єктно-просторовим значенням місця дії в українській мові використовується до 60 конструкцій з вивідними, простими і складними прийменниками та іменниками уже названих семантичних груп у місцевому, родовому та орудному відмінках.
Один предмет, займаючи місце в просторі завжди оточені іншими предметами і перебуває в певному положенні щодо них. Тому виділення одного матеріального об’єкта з навколишнього середовища і фіксація його нашою свідомістю - це визначення і його місцеперебування в просторі і виявлення місцеперебування сусідніх об’єктів (Іваненко, 1981, 30).
Місце перебування чи переміщення предметів стосовно сусідніх об’єктів буває дистантним і контактним. Дистантне місцеперебування або рух може відбуватися без орієнтації або з орієнтацією на конкретний бік предмета (Верхній, нижній, лицьовий, боковий тощо). Контактне перебування чи рух реалізується звичайно у внутрішній або центральній частині предмета, на його поверхні або між рядом об’єктів. Усі ці відношення між предметами об’єктивного світу узагальнюються і типізуються в нашій свідомості і виражаються за допомогою певних лексичних і синтаксичних мовних засобів.
|
|
|
Найчисельнішу групу синкретичних ДЧР з частковим значенням місця дії, що виражають контактне місцеперебування, становлять конструкції "на + м.в." та "в + м.в.", що вживаються при дієсловах таких семантичних груп:
1) Дієслова процесуальної семантики:
а) жити, читати, писати, дрімати, купатися, нарізати, горіти тощо: Льотчик мовчки переглянувся з сивуватим командиром і почав неквапом нарізатина сковороді яєчню (О.Г.) Влітку найчастіше вона спитьна канапі (П.З.) Іван Дімак згоріву бомбардувальнику (П.З.) "Де ви спите?" "У будці!" (О.Г.);
б) дієслова, що характеризують динамічні явища в природі: сохнути, в'янути, рости, цвісти, блищати тощо, наприклад: Між хмарами в гіллі самотнього обгорілого дерева блищали віщі зорі ... (О.Г.) Скільки нас, окутаних полум'ям, на очах військ в повітрі вибухало, на деревахзависало ... (П.З.);
в) різноманітні видозміни вихідного стану предметів, речовин: парувати, кипіти, диміти, набрякати, палати, жаріти тощо, наприклад: Він стоїть на узвишші коло цямрини, а поруч, на сталевому тросі, яскраво жаріє, палає на весь степ червона, як серце, торпеда (О.Г.) Вже випито першу чарку, і молодий валашок парує у мисках (П.З.)
|
|
|
Інколи дієслова цієї семантичної групи вживаються в переносному значенні на позначення суспільних явищ та явищ людського буття. Але такі приклади зустрічаються дуже рідко.
2) Дієслова емоційного стану (настрою) та емоційних переживань: веселитись, плакати, радіти, горювати, соромитись, тремтіти тощо: Похмурі зморшки посікли вздовж, впоперек і навкіс йому чоло, надбрів'я, затремтілив бровах (О.Г.)
3) Дієслова конкретної дії, а саме:
а) із значенням руху: йти, їхати, пливти, тікати, трястися, стрибати тощо: В їхньому віщі він, капітан, уже плавав кухарчуком на байді (О.Г.) Ну, та на мені не покатаєшся (П.З.) Вони стрибають мені на язик ...;
б) дієслова із загальним значенням надання руху об’єктові (суб’єктові): двигтіти, хилитись, гойдати, вигніздюватись, вигинатися тощо: Трубка вигиналасяна столі мов чорна зміюка (П.З.) Знов вигніздюється на телефонах, знов графіки, зведення, рапортування... (П.З.);
в) дієслова на позначення зміни кінетичного стану: падати, поринати, випинатися тощо: Ось визиркують тугі нерозквітлі бутони, що випинаютьсяна вершечках (О.Г.).
4) Дієслова сприймання, а саме:
а) дієслова зорового сприймання: блищати, іскритися, миготіти, відбиватися тощо: Ненажера Кузьма пластмасово поблискуєна колосках, випиваючи з них молоде молочко (О.Г.) Вона всміхається вже іскритьсяв краплинках сліз ... (П.З.);
б) дієслова слухового сприймання, смаку, нюху: звучати, шарудіти, шуміти, цівкати, дзвеніти, пахнути тощо: Тільки ластівки цівкаютьу гнізді, приліпленому у кутку, під стелею (П.З.);
в) дієслова мовлення: говорити, балакати, кричати, голосити тощо: Така будова, найбільший в Європі канал, в газетах про нього кричимо, і така неувага до цих справді героїчних людей (О.Г.) Транзистор в кишені чи в пазусі за ним говорить, а вони сидять, мовчать, прислухаються до власного тіла (О.Г.).
5) Дієслова на позначення кількісних і якісних змін фізичного та емоційного стану людини або істоти: чаїтися, покоїтися, зникати, помирати, горіти, гибнути тощо: Тоді як вони випещуються на м’яких постелях, а той гибне на твердому, як камінь сталі, столі (П.З.) Вона чує про якісь перевантаги, коли навіть очей не закриєш і кров стає важкоюу жилах (О.Г.).
6) Дієслова та предикативи (бути, існувати, знаходитися, зоставатися тощо): Мовчки п’ють усі, п’є Петрусь, п’ють друзі, п’є і Сіробаба, обнявши руками цебро, аж крапельки зостаютьсяна його вусах (О.Г.) На тій Марковій скрині було написано: "Грунти Української РСР", і в довгастих ящичках все наше багатство знаходиться (П.З.).
Синкретичні другорядні члени речення із частковим значенням місця дії можуть залежати також від дієприкметників, що виконують у реченні напівпредикативну та предикативну функції. Дієприкметники поєднуються з іменниками тих же семантичних розрядів, що й дієслова, і позначають в основному стан, фізичні якості та властивості.
Синкретичні другорядні члени речення з частковими значеннями місця дії можуть бути виражені іменником, що означає конкретну ділянку, обмежену частину простору: Коли я бачу свою матір, вона завжди копирсаєтьсяу землі (О.Г.) ... Він бачив твоє зображення у воді (П.З.)
Для вираження синкретичних другорядних членів речення з об’єктно-просторовою семантикою в українській мові вживаються численні прийменниково-відмінкові конструкції: "на + м.в.", "в + місц.в." тощо.
Значення контактного місцеперебування реалізується прийменниково-відмінковою конструкцією "на + м.в.". За допомогою прийменника на конструкція набуває значення зовнішнього контакту місцеперебування, тоді як конструкція "в + місц.в." виражає внутрішнє контактне місцеперебування.
Найчисельнішу групу серед зворотів з прийменником на становлять конструкції, опорним компонентом яких виступають дієслова конкретної дії, а саме: сидіти, спати, лежати, стояти, висіти тощо.
При дієслові спати вживаються іменники, що позначають: назви меблів та предметів, назви частин будівель, назви частин тіла, назви засобів переміщення, назви дерев та інших конкретних предметів, наприклад: Син дуже любить спатина сіні (П.З.) Віталик спить надворі, на розкладайці (О.Г.) Де тільки не доводилось йому спати за роки війни ... на снігу, підклавши під голову власний кулак, на обозних возах, на рудій, слизькій глині, на потолоченій траві ... (П.З.)
Іменники названих функціонально-семантичних груп вживаються і в конструкціях, де підпорядковуючим компонентом виступають дієслова:
- лежати: А на долонілежить в неї білосніжний уламок коралової гілки! (О.Г.) Розвідники лежатьна розстелених плащ-палатках, припавши до землі всім тілом і прислухаються, чи не йде ворог (О.Г.) В пасмах споминів виринула ніч, коли вони лежалина ліжках у своїй сто четвертій кімнаті (П.З.);
- сидіти: Шаптала сівна ліжкові, звісивши ноги, привітно посміхався до незнайомого (П.З.) У глибині двору на східцях веранди, сидить і сама чабаниха Дорошенчиха (О.Г.) Присіла Ліна на ослоні у затінку горіха і почуває як все в ній трепеще ... (О.Г.);
- стояти: Якось закохана пара, мабуть, саме стоїть зараз на тому камені, де Ліна недавно стояла (О.Г.). Вже ось вона стоїть зверху на бетонному крузі, і свіжу воду, добуту з глибини, пронизує сонце (О.Г.).
При дієслові висіти найчастіше вживаються іменники на позначення конкретних просторових об’єктів (стіна, тин, двері та інші), наприклад: Замок висівна дверях - неприступний і загадковий, як розвідницький шифр (П.З.) Рушник висівна гвіздку такий, що його гидко взяти в руки (О.Г.) Русяве Тоніне волосся вже розпустилось і висить їй на плечах (О.Г.) Почати хоч би з того, що планшет висівна довжелезному ремінці, ... плутався між ногами у Степана (П.З.)
Крім названих дієслів, дану функціонально-семантичну групу доповнюють й інші дієслова конкретної дії, наприклад: На його плескуватому лиці малювалася ностальгія за сповненими злоби і несправедливості вчинками (П.З.).
Цікаву групу прийменниково-відмінкових конструкцій "на + місц.в." становлять еліптичні речення, тобто звороти, в яких відсутній опорний компонент - дієслово. Еліпсоване дієслово в таких реченнях може мати конкретні значення місцезнаходження, буттєвості, перебування в стані, наприклад: А на долоні в неї ... білосніжний уламок коралової гілки! (О.Г.) На тій, Марковій скрині було написано: "Грунти Української РСР", і в довгастих ящичках - все наше багатство ... (П.З.)
Синкретичні другорядні члени речення з частковим значенням внутрішнього контактного місцеперебування реалізується прийменниково-відмінковими конструкціями "в + місц.в." та "серед, посеред + род.в." вказує на місце, у центрі якого відбувається дія чи перебуває щось. Прийменник серед надає звороту значення реалізації дії чи перебування когось (чогось) у центрі певних площин або в просторі, оточеному рядом предметів чи осіб.
Синтаксично залежний компонент у сполученнях названого типу найчастіше виражений іменниками таких розрядів:
1) особові і неособові назви у множині (серед дівчат, серед них, серед нас та ін.). Були там серед нас і майори, і капітани - всі переучувались на цивільний кшталт ... (О.Г.) Це ж він і зараз лежить, мабуть, на спориші серед товаришів, помелює ногами... (О.Г.);
2) назви обмежених просторових об'єктів або предметів, наприклад: Потім став з брязкотом ритисьсеред свого радіомотлоху, перебирав, ліпив якісь дротики в металевій грубій коробці. Це ж він і зараз лежить на спориші серед товаришів, серед розкиданих підручників, ... а коли вже надто втомиться, тоді підведе голову (О.Г.);
3) збірні назви, наприклад: ... зараз серед залізяччяваляються, біліючи на сонці, ще й величезні суднові манометри (О.Г.). За хатою в Дорошенчихи кілька вуликів стоятьсеред кущів винограду (О.Г.). Як тяжко, сумно і непевно було навколо, серед дерев, мурашників-землянок і кладовищ печей (П.З.).
Конструкції "посеред + род.в." передають ті ж самі значення, що й прийменникові конструкції "серед + род.в.". Більшість підпорядкованих компонентів цих конструкцій має просторове значення. Наприклад: Де тільки не доводилося йому спати за роки війни ... на возах, на рудій, слизькій глині, на потолоченій траві і посеред лісових галяв (П.З.) Синкретичне об'єктно-просторове значення місця дії може мати і прийменниково-відмінкова конструкція "по + м.в.". Наприклад: Вже смеркалося, а по хатах ще лунали пісні (П.З.)
Серед дібраного нами лексичного матеріалу прийменниково-відмінкових зворотів "по + м.в." із значенням місця дії виявлено мало. Найчастіше такі сполучення, приєднуючись з дієсловами руху, мають семантику шляху переміщення (про це детальніше далі).
Синкретизм об'єктно-просторового значення місця дії зумовлений лексико-граматичними особливостями як головного компонента (дієслова із значенням місця дії), так і залежного - іменника з конкретною семантикою.
"Прийменниковий зворот постійно розвивався, - підкреслює Слинько, - витісняючи орудний відмінок при дієслові нецілеспрямованого руху і ще в більшій мірі, - при дієсловах стану" (Слинько, 1968, 15). Зараз домінує словоформа з прийменником "по + м.в.". Орудний відмінок місця особливо був продуктивним у мові західно-українських письменників. Конструкція "по + м.в." займала і займає в українській літературній мові панівне місце тому, що подає точнішу характеристику взаємодії дії і простору.
Синкретичні ДЧР з частковим значенням місця дії репрезентуються конструкціями "між (поміж) + род.в." та "між (поміж) + оруд.в.". Цей зворот має значення контактного місцеперебування між рядом об'єктів.
У досліджуваних зворотах роль підпорядкованого елемента заповнюють іменники (особові займенники) на позначення:
двох чи більше різноманітних предметів чи осіб, наприклад: А над вечір між тополями, де затінок тримається цілий день, стоять столи на честь льотчика, а за столами сидять чабани (О.Г.) У газику сидить начальник полігона Уралов, і Петро, й товариство його, а між офіцерськими кашкетами й Тоня волосся розвиває (О.Г.) Почати хоч би з того, що планшет висів на довжелезному ремінці, ... плутавсяміж ногами у Степана (П.З.).
Така семантика вимагає від іменника форми множини: А поміж вуликамивиглядає баба ... (О.Г.) А поміж ними груддям битої цегли лежить те, що звалося школою (О.Г.) .
Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-обставинним значенням, виражені прийменниково-відмінковим зворотом "між + о.в.", можуть залежати від слів категорії стану: ... І вже немаміж ними такого промінчика, щоб їх з'єднував ... (П.З.)
Синонімічною прийменниковому звороту "між (поміж) + оруд.в." є конструкція "між + род.в.", яка передає значення контактного проміжного місцеперебування. Наприклад: Він між них особливо виділявся якоюсь своєю загадковістю, неповторністю ... (П.З.)
Отже, зібраний лексичний матеріал дає підстави твердити, що синкретичні другорядні члени речення із значенням контактного місцеперебування реалізуються в українській мові прийменниково-відмінковими конструкціями "в (у) + місц.в", "серед, посеред + род.в." (внутрішнє місцеперебування); "на + місц.в.", "на + знах.в.", "по + місц.в." (зовнішнє місцеперебування); "між (поміж) + оруд.в." та "між (поміж) + род.в." (проміжне місцеперебування). Але найчисельнішими серед названих конструкцій є звороти "в (у) + місц.в.", "на + місц.в.", "між (поміж) +оруд.в.".
Синкретичні другорядні члени речення із значенням дистантного місця дії передаються прийменниково-відмінковими конструкціями, котрі розрізняються за наявністю чи відсутністю орієнтації на конкретний бік об'єкта. Без вказівки на сторону об'єкта вживаються звороти "коло, біля (край) + род.в.". Прийменниково-відмінкова конструкція "коло + род.в." здавна використовується у двох значеннях: для фіксації розміщення навколо предмета або в безпосередній близькості до нього. Наприклад: Він стоїть на узвишші коло цямрини, а поруч, на сталевому тросі, яскраво жаріє, палає на весь степ червона, як серце торпеда (О.Г.) Мені було нічого робити, стоявколо дверей, крутив кільця (П.З.) Тільки поставила відра коло хати, як гульк! - котить із степу машина (О.Г.) Якось так випадає щоразу, що батька застає він не в хаті і не в кошарі, а в степу, просто серед пасовища, де старий стоїтьколо отари з гирлигою ... (П.З.) Потім льотчик знову коло матері, і вона має змогу провести його по двору (О.Г.) Залежним компонентом у цих конструкціях є іменники на позначення конкретних предметів, об'єктів, істот.
Прийменник біля пізнішого походження. Зворот з прийменником біля служить засобом вираження близькості, суміжного розташування предметів, тобто значення, близького до семантики прийменникових сполучень "при + місц.в." та "край + род.в.".
Підпорядковуючим компонентом названих зворотів виступають дієслова конкретної дії: сидіти, стояти, лежати, зупинятися, підбирати, копирсатися тощо. Наприклад: Вони зупинились на шкільному майдані біля турніка ... (О.Г.) "Ти глина, яку треба формувати," - каже Сашко і копирсаєтьсябіля одного приймача. - Курка, чи оце яйце? - І Гриня підбираєбіля коритця загублене куркою свіже яйце. Той, що стоїть у них біля кнопки. Зупиняється фургон біля клумби, де радгоспний люд збирається після роботи посидіти на лавках, погомоніти (О.Г.).
Синтаксично залежні елементи конструкції "біля + род.в." відзначаються семантичною різноманітністю. Найчастіше залежний компонент - іменник (або займенник) вживається на позначення особи та істоти взагалі. Наприклад: Адам в раю біля самого богапроживав, та прогнали ж його навіть з раю. Напівживого розпатрали, розібрали мене якось у підземному шпиталі, а тут як вдарить артналіт і перекалічив мало не всіх, які поралисьбіля мене (О.Г.).
У ролі синкретичних другорядних членів речення можуть вживатися іменники й інших семантичних груп: назви конкретних предметів, приміщень, транспортних засобів, деяких абстрактних назв, дерев, рослин. Наприклад: Він вже вагався: чи зустрівбіля цього осокору якусь химерну жінку, чи йому привиділось? (О.Г.) Буває, в степу впаде на землю і качаєтьсябіля машини, аж виє, аж корчить його, а чим я допоможу? (О.Г.) Все, що можна було використати з брухту, який валяєтьсябіля майстерень, вже використано. Його план наздогнав мене біля хвіртки, де вже дрібніли кручені паничі (О.Г.)
Зібраний лексичний матеріал засвідчує, що конструкції "коло + род.в." порівняно із сполученням "біля + род.в." обмежені в кількісному плані. Це пояснюється тим, що прийменник біля пізнішого походження, він поступово витіснив з ужитку прийменник коло і в українській мові вживається як основний засіб вираження близькості предметів в усіх функціональних стилях.
Прийменниково-відмінкова конструкція "край + род.в." також вказує на дистантне місцеперебування, але з відтінком зіткнення предметів: Прокралася лисицею, присілакрай постелі (П.З.)
Синонімічною прийменниковому звороту "біля + род.в." є конструкція "поряд + оруд.в.". Наприклад: От він ставпоряд з ним, став, як рівний, легко відсунувши різницю в літах, в досвіді, в життєвій мудрості (О.Г.)
Синонімічним сполученню "у + род.в." є зворот "від + род.в.", який характеризується меншою продуктивністю в українській мові і певним стилістичним забарвленням, наприклад: Ці чоботи були узятівід шевця (О.Г.)
Прийменниково-відмінкові конструкції "близько, поблизу + род.в.", що мають часткове значення дистантного місця дії, представлені такими прикладами: Вони були вже поблизу клубу, коли Віталик враз круто змінив курс, рвонув у бік (О.Г.) Самотуга ждав мене поблизу під'їзду, що мав зватися третім (П.З.)
Найчисельнішу групу становлять конструкції з прийменником над, які здебільшого вживаються при дієсловах руху (стояти, летіти, йти, бігти, колихатися тощо): Просиджунад словником (О.Г.) Іде Гриня, колишеться над кермом пластмасовий зайчик на ниточці, посміхається заячо до водія (О.Г.)
Синтаксично залежними в цих конструкціях найчастіше виступають іменники - конкретні назви - або особові займенники: Тоня, пересівши до брата, схилилася до нього в таємничості, щось шепотіланад вухом (О.Г.) А над тобою простір, всіяний зорями (П.З.) (останнє речення є еліптичним).
З аналогічним частковим значенням місця реалізації дії чи перебування чогось над об'єктом - орієнтиром виступає сполучення "понад + оруд.в.". Конструкція "під +оруд.в." має часткове значення здійснення дії чи розміщення чогось під нижньою частиною об'єкта-орієнтира або під його прикриттям: Він теж відставник, до полюса під кригамиплавав, а коли списатися довелось - сам прийшов в майстерню. Посередині йшов Василь з добрезною папкою книжок під пахвою, а по боках - Степан та Петро (О.Г.)
Залежним компонентом таких сполучень виступають іменники - назви дерев, кущів, частин споруди та інших конкретних предметів: Самі ж бульдозеристи тим часом збились у затінку, під польовим вагончиком. Он у тебе під стелею ластівки гніздо виліпили. Самих лише виконавців скільки за життя перебувало під моїми вікнами, перед скількома начальниками цей Корній на витяжку стояв (О.Г.)
З аналогічним частковим значенням здійснення дії чи розміщення чогось під нижньою площиною об'єкта-орієнтира виступає і сполучення "попід + оруд.в.". Наприклад: На Шапталу Василь дививсяпопід столом, бо так було зручно (О.Г.)
Прийменниково-відмінкові конструкції "перед + оруд.в." та "поперед + род.в." уточнюють дистантне розміщення предмета по горизонталі, а саме - фіксують дію чи перебування предмета на деякій відстані від переднього боку чого-небудь або перед кимось: У всеозброєнні постаєперед сином старший Горнищенко. Побрязкотівперед продавщицею монетками, блиснув зубами і гукнув: "Дві склянки нечистої!" І гадки не мала про якогось там Віталика, вихизовуваласьперед сержантами ... Ні з сього ні з того вона навіть шарієтьсяперед бабою ... (з творів О.Гончара)
Часто у ролі синкретичних другорядних членів речення із значенням дистантного розміщення предмета вживаються займенники, що заступають особові назви: Запальність Сашкова росте й росте, він уже, замість Віталія, наче бачитьперед собою автора статті. Перед тобою ж стоїть єдина на весь радгосп людина, що перетинала екватор ... (з творів О.Гончара)
Також у ролі залежного компонента виступають іменники - назви частин тіла: Але ж я не можу мовчати, - майже благально склав у себе перед обличчям долоні Степан, я люблю говорити (О.Г.)
Сполучення "за + оруд.в." означає виконання дії чи розміщення чогось з протилежного боку предмета (Іваненко, 1981, 49). Прийменник за вживається при дієсловах двох семантичних груп:
1) дієслова, що у сполученні з іменником, називають місце діяльності або заняття особи чи предмета: Ага, он за хатою вона пасічникує. За літньою кухнею, за кролятником сонце край степу сідає. А за їхніми спинами німотно регочуть їхні бульдозери сяючим блиском ножів (О.Г.);
2) дієслова інших семантичних груп (буття, місцезнаходження, стану тощо): У різних товариствах бував, за різними столамисидів Дорошенко у своєму круглосвітньому житті. Це явна ознака, що за парканом хтось є (О.Г.)
Синкретичні другорядні члени речення з частковим значенням місця, крім уже аналізованих конструкцій представлені ще й такими:
1) "мимо + род.в.": Він опиняється біля клубу, проходить мимо будиночка, де Клава саме свариться із своїм шофером (П.З.);
2) "повз + знах.в.": Повз нього завжди проходили люди ... (О.Г.);
3) "з-за + род.в." та "з-під + род.в.": І вже прибирають столи, пустіє подвір'я, вже одна по одній зникаютьз-під хати чабанські алебарди (П.З.)
Отже, серед синкретичних другорядних членів речення з частковим значенням місця дії найчисельнішу групу зворотів становлять конструкції "на + місц.в.", "в (у) + місц.в.". Це найчисельніший структурно-семантичний розряд синкретичних другорядних членів речення, який представлений великою кількістю конструкцій.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 98; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!