Динаміка зміни рівня державного зовнішнього боргу України з 2008 року
Шостий етап (2008-2009 рр.) можна назвати періодом загрози втрати боргової безпеки. Сьогодні Україна стоїть на порозі значного зростання боргового тягаря, здатного вже в найближчому майбутньому істотно підвищити фінансові ризики й посилити депресивний тиск на всіх економічних агентів. Період характеризується економічною кризою, спричиненою політичною нестабільністю.
На сьогодні Україна далі продовжує позичати, що може призвести до втрати боргової безпеки.
Таблиця 2.3 Динаміка зовнішнього державного боргу України у 2008-2009 роках
| Роки | Показники |
| 2007 | 69936,9 |
| 2008 | 142742873 |
| 2009 | 185203908 |
Діаграма 2.3. Динаміка зовнішнього державного боргу України у 2008-2009 роках
Міжнародний валютний фонд прийняв рішення про виділення Україні стабілізаційного кредиту в розмірі $16,43 млрд з метою укріпити довіру в фінансовому секторі та допомогти економіці країни, що постраждала в результаті світової фінансової кризи. Перший транш стабілізаційного кредиту Міжнародного валютного фонду (МВФ) розміром 4,5 млрд. дол. надійшов на рахунки Національного банку України (НБУ) у листопаді 2008.
8 травня Міжнародний валютний фонд схвалив виділення Україні 2,8 млрд. дол. другого траншу кредиту «stand by». За підсумками першого перегляду програми співпраці з Україною МВФ наприкінці квітня ухвалив рішення збільшити другий транш з 1,25 млрд. SDR до 1,9 млрд. SDR (2,8 млрд. дол.), причому погодився на те, щоб половина суми пішла на покриття дефіциту держбюджету України.
|
|
|
У липні Рада директорів Міжнародного валютного фонду завершила другий перегляд програми співробітництва з Україною і схвалила виділення третього траншу кредиту на суму близько 3,3 млрд доларів.
Чергову порцію грошей від МВФ, яку Україна мала отримати за попередніми прогнозами у листопаді, до виборів нам не бачити.
Директор-розпорядник МВФ Домінік Стросс-Кан заявив в інтерв’ю західним ЗМІ, що Фонд продовжить співпрацю з Україною тільки після завершення президентських виборів. В українському представництві МВФ пояснили, що до виборів не прив’язуються – готові співпрацювати з Україною за умови досягнення консенсусу всіма гілками влади. Та цього у нас можна чекати значно довше, аніж виборів...
Основною причиною того, що нам дипломатично відмовили, став закон про підвищення соцстандартів. Ще 25 жовтня МВФ оприлюднив заяву, в якій висловив сподівання, що Президент ветує цей закон. Та Віктор Ющенко його підписав. І терпіння представників МВФ луснуло.
“Домовленість про те, що Україна отримає четвертий транш ще до кінця цього року, була. Але однією з умов було те, що закон про соцстандарти не набуде чинності. Та її не дотримались, – каже експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Віталій Кравчук. – Основною проблемою, яку варто очікувати через відсутність грошей від МВФ – уряд матиме менше грошей для забезпечення дефіциту бюджету. Тобто ті дірки, які вилізуть у бюджеті під кінець року, не буде чим залатати. Не виключено, що гроші знову додрукують. Зважаючи, якими темпами уряд конвертував кредитні долари МВФ у гривні, не думаю, що від емісії наслідки будуть більші. Щоправда, так уряд був би винен МВФ, а так НБУ. Різниця в тому, що кредит від МВФ дисциплінує, доводиться уважніше дивитись, на що йдуть гроші. Щодо можливого зростання курсу долара через відсутність чергового траншу, то навряд чи воно буде відчутним. У НБУ достатньо резервів для утримання курсу гривні і до кінця цього року, і в наступному. Крім того, в НБУ є передбачена певна сума, яку він може витратити на місяць на підтримку гривні. Вона не зміниться. Технічно є всі можливості втримати курс навіть без грошей МВФ”.
|
|
|
Рішення МВФ не давати поки що Україні грошей може погіршити очікування зовнішніх інвесторів. За словами Віталія Кравчука, слідом за МВФ кредити можуть відтермінувати інші структури. Скажімо, Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк.
|
|
|
Подальше зростання державного боргу спричинить погіршення показників бюджетної безпеки, негативно впливатиме на стан платіжного балансу та інвестиційну привабливість України, загрожуватиме стабільності грошово-кредитного та валютного ринків України.
Обслуговування та погашення вказаних боргових зобов'язань у майбутньому може призвести до неспроможності вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що загрожуватиме втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 142; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!