Зелені насадження - проти шумового забруднення в містах
Одним із ефективних способів зниження шуму на шляху його поширення е застосування захисних смуг озеленення. Захисні насадження в містах можуть використовуватись як самостійні засоби шумозахисту і разом з іншими інженерними шумозахисними спорудами. Спеціальні смуги зелених насаджень мають комплексний характер захисної дії - захист від шуму, вихлопних газів автотранспорту, абсорбція пилу та інших шкідливостей, що забруднюють повітря, покращання мікрокліматичних показників міського середовища, позитивна психологічна та естетична дія на населення. Все це значно підвищує соціальну значимість озеленення як містобудівного засобу шумозахисту.
Зниження рівня шумового забруднення довкілля при застосуванні захисних насаджень відбувається внаслідок таких явищ, як розсіювання, поглинання і дифракція звукових хвиль.
Зелену масу крон дерев, яка складається з листя різної конфігурації, щільності і орієнтації, можна розглядати як змінно-контрастне фізичне середовище, де безперервно міняються місцями акустично непрозорі і прозорі елементи середовища. Звукова енергія, потрапляючи з повітря в простір, заповнений кронами дерев, переходить в інше середовище - повітря листя, яке має здатність розсіювати і поглинати звукову енергію. Ці властивості проявляються помітніше із збільшенням щільності середовища. Зелені насадження щільної посадки з деяким наближенням можна розглядати як екранувальний бар'єр на шляху поширення звукових хвиль, як напівпрозорий екран, за яким утворюється звукова тінь.
|
|
|
Акустичний ефект зниження рівня звуку визначають такі фактори як ширина смуги, дендрологічний склад і конструкція посадок.
В сучасних містах існує гострий дефіцит міських територій, тому питання ширини смуг зелених насаджень має велике значення. В табл.3 наведено дані щодо зниження рівня шуму за смугою зелених насаджень на магістральних вулицях. Коефіцієнт послаблення звуку смугами зелених насаджень (зниження рівня звуку на 1 - м ширини лісосмуги) приймається рівним:
0,08 дБА/м - для декоративних лісосмуг з густим, крупним листям;
0,25 дБА/м - для щільних лісосмуг;
0,4 дБА/м - для спеціальних шумозахисних лісосмуг з щільним змиканням крон дерев і заповненням підкронового простору чагарниками.
У випадку зменшення ажурності крон дерев і збільшення щільності листя більше 0,8 смуга зелених насаджень буде сприйматися у вигляді "зеленої стіни", при зустрічі з якою звукова енергія буде послаблена на величину ν Якщо весь зелений масив захисної смуги подати у вигляді n-ї кількості рядів зелених стін, то зниження рівня звуку від впливу всієї захисної смуги буде рівним nν. За експериментальними даними величина ν коливається від 1,5 до 2 дБА у залежності від дендрологічного складу деревних насаджень, їх густоти і якості, місцезнаходження об'єкта, що підлягає захисту і зеленої смуги.,
|
|
|
Частотна характеристика зниження рівнів звуку смугами зелених насаджень залежить від їх дендрологічного складу і щільності. При цьому найбільша ефективність зниження рівня звукового тиску проявляється в діапазоні високих частот, які є найбільш неприємними для сприйняття людським вухом і визначальними при формуванні загального рівня звуку. Ця властивість є характерною для листяних та для шпилькових порід, а також насаджень із змішаних порід. У шпилькових порід спостерігається активне зниження рівня звукового тиску також і на середніх частотах (500 Гц) і більш інтенсивне, ніж у інших, в діапазоні високих частот: Рівні низьких частот спектра транспортного шуму не підлягають помітному зниженню, проте під впливом смуг зелених насаджень ці шуми, сприймаються людським вухом не так різко внаслідок пом'якшення і деякої трансформації рівнів шуму деревно-чагарниковими насадженнями. На частоті 500 Гц і вище спостерігається помітне активне поглинання рівнів звуку.
|
|
|
При виборі асортименту деревно-чагарникових порід необхідно враховувати цілий ряд факторів, які впливають, на умови росту зелених насаджень і, відповідно, на їх шумозахисну ефективність; Для спеціальних шумозахисних смуг слід підбирати одну-дві основні породи дерев, які швидко ростуть, є димогазостійкими і мають масивну крону.
Таблиця 3.
Зниження рівня шуму різними видами зелених насаджень
| Ширина смуги, м | Конструкція і дендрологічний склад смуги | Зниження рівня шуму, дБА |
| 1 | 2 | 3 |
| 10 | Три ряди листяних дерев: клена гостролистого, в'яза звичайного, липи дрібнолистої, тополі бальзамічної (в рядовій конструкції посадок) з чагарником у живоплоті або підліском з клена татарського, спіреї калинолистої, жимолості татарської | 4-5 |
| 15 | Чотири ряди листяних дерев - липи дрібнолистої, клена гостролистого, тополі бальзамічної (в рядовій конструкції посадок) з чагарником у двоярусному живоплоті і підліском з акації жовтої, спіреї калинолистої, гордовини, жимолості татарської | 5-6 |
| 15 | Чотири ряди шпилькових дерев - ялини, модрини сибірської (в шаховій конструкції посадок), з чагарником у двоярусному живоплоті з дерну білого, клена татарського, акації жовтої, жимолості татарської | 8-10 |
| 20 | П'ять рядів листяних дерев - липи дрібнолистої, тополі бальзамічної, в'яза звичайного, клена гостролистого (в рядовій конструкції посадок) з чагарником у двоярусному живоплоті і підліском з спіреї калинолистої, жимолості татарської, глоду сибірського | 6-7 |
| 20 | П'ять рядів шпилькових дерев - модрини сибірської, ялини звичайної (в шаховій конструкції посадок), з чагарником у двоярусному живоплоті і підліском із спіреї калинолистої, акації жовтої, глоду сибірського | 9 - 11 |
| 25 | Шість рядів листяних дерев - клена гостролистого, в'яза звичайного, липи дрібнолистої, тополі бальзамічної (в шаховій конструкції посадок) з чагарником у двоярусному живоплоті і підліском з дерну білого, глод сибірського, клена татарського | 7-8 |
| 30 | Сім-вісім рядів листяних дерев - липи дрібнолистої, клена гостролистого, тополі бальзамічної, в'яза звичайного (в шаховій конструкції посадок) з чагарником у двоярусному живоплоті і підліском з клена татарського, жимолості татарської, глоду сибірського, дерну білого | 8-9 |
|
|
|
Найбільш ефективними є шумозахисні смуги із рослин крупномірних, з порід, які швидко ростуть і мають щільногіллясту, густу і низько опущену крону. Структура смуг повинна бути щільною, обов'язкові чагарники в підліску, який закриває підкроновий простір, у найближчій по відношенню до джерела шуму частині смуги - живопліт (краще двоярусний). Найбільш ефективною формою поперечного профілю вважається форма трикутника з більш пологою стороною відносно джерела шуму (мал.2).
Особливо ретельно повинна бути запроектована і сформована фронтальна зона. При проектуванні зони захисного озеленення і проїжджої частини в одному рівні у фронтальній підзоні застосовують димогазостійкі породи дерев і чагарників, тобто проектують багатоярусний фронт зелених насаджень, який здатний зберігати свої властивості при тривалій дії вихлопних газів. До них відносяться такі породи дерев і кущів, як клен польовий, тополя бальзамічна, жимолость татарська, клен ясенелистий, бірючина звичайна. Подібні шумозахисні смуги також забезпечують:
зниження концентрацій шкідливих речовий у повітрі;
зниження швидкості вітру в 5 разів;
зниження викидів вихлопних газів автотранспорту до 15%.
У фронтальній підзоні слід обмежитись застосуванням чагарників усіх трьох класів висоти: дрібної, середньої (1-2м) і крупної (3-4 м). В наступних рядах необхідно застосовувати дерева висотою від 5 до 10 м і більше. Віддаль між радами до 4 м, з наступним підсаджуванням чагарників.
Для отримання більшого ефекту шумозахисту у фронтальній підзоні необхідно застосовувати густокронові дерева висотою 10,20 м і більше. При проектуванні проїжджої частини у виїмці фронтальний ряд може бути двоярусним або складатись лише із чагарників. Чагарники слід висаджувати на укосах виїмки.
В зоні захисного озеленення вся поверхня землі повинна бути покрита трав'яними рослинами, що сприятиме більш інтенсивному зниженню рівня звуку в приземному шарі.
Мал.2. Ефективність зниження рівня звуку смугами зелених насаджень різних конструкцій (розміри в м) [2]
Кульбаба “лікує” ґрунт
Несподіване відкриття зробили вчені з Мордовського державного університету. Виявилося, що усім відома кульбаба, бур'ян, що споконвіку намагалися не допустити на поля, - дуже корисна рослина. Вона очищає ґрунт, витягаючи з неї небезпечні для здоров'я важкі метали.
Техногенна діяльність людини завдає удару за ударом по екології. У першу чергу це забруднення промисловими відходами, що особливо помітні на території великих міст, найближчих пригородів і на узбіччях великих автострад. Найбільшу небезпеку для людини представляє забруднення ґрунту важкими металами. З ґрунту вони попадають у кормові трави і харчові рослини, а відтіля - в організми людей і тварин, не тільки отруюючи їх канцерогенами й отрутами, але і викликаючи непередбачені мутації. Учені поки не можуть запобігти забрудненню, але винаходять усілякі способи боротьби з їх наслідками. У Мордовському державному університеті висунули принцип: порятунок рослин від важких металів - справа самих рослин.
Нічого парадоксального тут немає. Деякі рослини не тільки стійкі до дії забруднюючих речовин, але навіть здатні без шкоди для себе накопичувати їх у коренях, стеблах або листах. Такі рослини можна використовувати для очищення ґрунту. Цей спосіб також відноситься до фітомеліорації. Придатна для цієї мети рослина повинна бути стійкою до зовнішніх факторів, швидко рости, легко розмножуватися й акумулювати важкі метали в стеблах. Обов'язково в стеблах, тому що нагромадження металів у коренях не ефективне: корені дуже важко повністю видалити з землі, і важкі метали в цьому випадку так і залишаться в ґрунті. Пошуком підходящих рослин зайняті багато лабораторій світу, велику роботу провели й у Мордовському держуніверситеті.
Вчені встановили, що рослини не можуть акумулювати всі хімічні елементи. Кожна, в залежності від середовища існування, концентрує в стеблах один, два, рідко три елементи. Але серед них виявився і лідер - кульбаба. Почати з того, що вона дуже витривала, недарма покриває всі міські газони. А головне, вона "всеїдна" - на початку вегетації активно поглинає цинк, у середині літа - залізо, нікель і марганець, а восени - хром. Практично весь набір шкідливих елементів.
Кульбаба очищає кислі алювіальні ґрунти і чорнозем. Звідси і спосіб її використання. Після того як вона "насмокчеться", її треба скосити, інакше всі шкідливі речовини знову потраплять у землю. Потім дослідники рекомендують висушувати зелену масу і подрібнювати її в порошок, а отриманий концентрат використовувати як мікродобрива на бідних ґрунтах. Щоб добро не пропадало. [6]
Власні дослідження
Ліс як провідний фактор оптимізації радіоактивно забруднених агро- та урболандшафтів.
Розробка методів обґрунтування раціонального природокористування визнається за актуальну в науковому та прикладному аспектах проблеми.
Особливо актуальною розробка та реалізація принципів та методів раціонального природокористування є для регіонів, які відрізняються складністю сучасних екологічних і соціальних проблем, залежності напрямків, їх вирішення від варіацій місцевих природних і господарських умов. Зокрема, після аварії на ЧАЕС внаслідок ареального перенесення радіонуклідів утворилися численні ареали радіоактивного забруднення.
На мій погляд, розробка науково-обґрунтованих рекомендацій щодо раціональної організації природокористування в агро - та урболандшафтах, забруднених радіонуклідами, має бути акцентованою на те, що землі міських екосистем в межах забруднення повинні використовуватися диференційовано.
Заходи, що проводилися, й продовжують проводитися на радіоактивно забруднених землях не мають комплексного характеру, не враховують взаємодії між різними компонентами урболандшафту. Через це ефективність цих заходів далека від оптимальності як за територіальним охопленням оптимізації ландшафту, так і за їх територіальною диференціацією.
Зокрема, встановлено, що лісові і зелені насадження відіграють провідну роль у виконанні санітарно-захисних функцій в урболандшафтах. Завдяки високій сорбційній здатності лісові насадження акумулюють велику кількість радіонуклідів і тим самим суттєво зменшують міграцію радіонуклідів у ландшафті. Тому лісорозведення на забруднених територіях повинно мати на меті нормалізацію радіоекологічного стану, а не промислове лісокористування.
Лісові угіддя (зелене кільце) міста відіграють і потенційно можуть відігравати значну роль у стабілізації та покращенні стану як урболандшафту в цілому, так і його сільськогосподарських угідь, населеної зони, водних об’єктів та інших елементів екосистеми міста.
В Житомирській області на лісогосподарських роботах зайнято близько 4,2 тисяч працівників, кожен десятий з них працює на землях з рівнем забруднення більше 185 кБк/м2. У 2000 році близько 80% лісовідновлення було проведено на радіаційно забруднених площах. Всього виконано лісокультурних робіт на забруднених землях протягом 1987-2000 років на площі 45,5 тис. га. (табл.4), а це 5,9% від загальної площі радіаційного забруднення лісів Житомирщини. Близько десятої частини площ лісів, на яких проведено лісовідновлення утворюють міські “зелені кільця", або входять безпосередньо до зеленої зони міст Житомир, Новоград-Волинський, Коростень, Бердичів, Радомишль, Овруч; селищ Народичі, Малин, Лугини, Ємільчине, Олевськ, Першотравневе.
Таблиця 4.
Проведення лісовідновлення на землях Житомирської області забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС [7]
|
| Виконано всього лісовідновлювальних робіт | У тому числі на землях з забрудненням (кБк/м2) | |||||
| 37-185 | 185-370 | 370-1110 | 1110-1480 | 1480... | |||
| Лісовідновлення, га | |||||||
| 1998 | Всього | 3098 | 2734 | 261 | 63 | 40 | - |
| У% до України | 31,0 | 29,3 | 47,2 | 88,7 | 100,0 | - | |
| 1999 | Всього | 4592 | 4290 | 259 | 31 | 12 | - |
| У% до України | 41,2 | 40,5 | 54,0 | 100,0 | 100,0 | - | |
| 2000 | Всього | 3176 | 2773 | 355 | 20 | 28 | - |
Висновки і пропозиції
Серед важливих лісогосподарських заходів, здатних покращити як стан самих лісових та зелених насаджень, так і урболандшафту, вважаю наступні:
здійснювати моніторинг спеціального призначення на базі радіоекологічного з подальшим уточненням плям радіоактивного забруднення й нанесення їх на карту, та інформування населення щодо ситуації, яка склалася;
продовжувати реабілітацію зелених насаджень та лісових угідь, й таким чином запобігти міграції радіонуклідів у сільськогосподарські угіддя, урбоекосистеми, та їх об’єкти;
доцільно обмежити лісогосподарську діяльність, локальну туристичну та рекреаційну діяльності у зонах підвищеного радіоактивного забруднення (185-555 кБк/м2) та зелених смугам радіоактивного захисту міст;
максимально забезпечити умови праці у радіоактивно забруднених (більше 185 кБк/м2) лісах.
особливу увагу слід звертати на стан лісових угідь поблизу міст, селищ і в процесі природокористування враховувати їх як обов’язковий, незамінний елемент урбоекосистеми.
Список літератури
1. Экология, окружающая среда и человек: Учеб. пособие дли вузов, средних школ и колледжей. - 2-е изд., испр. и доп. / 10.В. Новиков. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. -560 с
2. Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища (Екологія та охорона природи). Навчальний посібник. - Вид.2-ге, доп. - Львів, Афіша, 2000 -272 с.
3. Экология города: Учебник. - К.: Либра, 2000. - 464 с.
4. Техноекологія: Посібник. - Сімферополь: Таврія, 2000. -650 с.
5. Еколого-економічні проблеми довкілля Житомирщини. [Кол. мо-ногр.] /В.І. Карпов, С.П. Сіренький, В.К. Данилко та інші; Під заг. ред.П. П. Михайленка. -Житомир, 2001. -320 с.: іл. - Бібліогр.: 312-316.
6. "Российская газета" № 225 "Ветви дерева - это те же корни, только в Раю." А. Кнышев
7. Збірка матеріалів конференції молодих вчених “Сучасні проблеми екології” 7-9 жовтня 2004 р. - Запоріжжя. - 270 с. “Ліс як провідний фактор оптимізації радіоактивно забруднених агроландшафтів” Вітенко В.С., Гамалій І.П.
[1] Розрахований як середнє експертних оцінок стійкості до викидів підприємств різних галузей (за даними СНіП "Проектування санітарно-захисних зон", М, 1984).
[2] Зірочкою відзначені інтродуковані види
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 199; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!