Програма групових коректувально-розвиваючих занять
Мета: За допомогою спеціальних ігор і вправ добитися значного поліпшення показників пам'яті.
Завдання:
1. Розвиток зрячої пам'яті.
2. Учити довільному запам'ятовуванню.
3. Розвиток і інших пізнавальних процесів, без яких неможливий розвиток пам'яті, а саме: сприйняття, уваги, логічного мислення, а також уміння класифікувати і узагальнювати.
Група формується на основі аналізу діагностичних даних і не перевищує за чисельністю 5-6 чоловік. Періодичність занять з дітьми в групі по розвитку пам'яті: 4 заняття в тиждень тривалістю 20-25 хвилин.
Всі заняття мають єдину структуру:
– ритуал вітання;
– основна частина заняття;
– рефлексія минулого заняття;
– ритуал прощання.
Ритуал вітання. Окрім вітання ще може включати відповідь дітей на питання: «Яка цікава подія сталася у вас в останні дні?»
Основна частина заняття. Є сукупністю пропозицій і прийомів, направлених на вирішення основних завдань, їх кількість не має бути більше чотирьох.
Рефлексія. Передбачає собою оцінку заняття в двох аспектах: емоційному (сподобалося, не сподобалося, було добре, погано, чому і ін.) і смисловому (навіщо ми це робили, чому це поважно).
Ритуал. Включає побажання дітей один одному, групі, собі і так далі.
Вміст занять побудований на основі вправ і ігор, запропонованих М.І. Чистякової [29], Л.М. Жітникової [6] і вправ, розроблених автором.
Заняття 1
Завдання: Розвиток моторно-слухової пам'яті, довільної пам'яті, здатності згадувати, уваги, класифікації.
|
|
|
I. Вступне слово психолога.
II. Основна частина:
Методика "Довготривала пам'ять". Експериментальний матеріал складається з наступного завдання. Експериментатор повідомляє: "Зараз прочитаю вам ряд слів, а ви постараєтеся їх запам'ятати. Приготувалися, слухайте уважно: стіл, мило, людина, вилка, книга, пальто, сокира, стілець, зошит, молоко".
Ряд слів зачитується кілька разів, аби діти запам'ятали. Перевірка відбувається через 7-10 днів. Коефіцієнт довготривалої пам'яті вираховується по наступній формулі:
де А - загальна кількість слів,
У - кількість слів, що запам'яталися,
З - коефіцієнт довготривалої пам'яті.
Результати інтерпретуються таким чином:
75-100% - високий рівень;
50-75% - середній рівень;
30-50% - низький рівень;
нижче 30% - дуже низький рівень.
III. Рефлексія. З чим познайомилися? Що сподобалося? Що не сподобалося? Для чого ми граємо в ці ігри?
IV. Побажання.
Далі буде описана лише основна частина занять.
"Запам'ятай пару"
Дослідження логічної і механічної пам'яті методом запам'ятовування двох рядів слів. Необхідний матеріал: два ряди слів. У першому ряду між словами існують смислові зв'язки в другому ряду вони відсутні.
|
|
|
великий - маленький сумно - весело
товстий - тонкий бігти - стояти
чорний - білий жара - мороз
гаряче - холодно легко - важко
порожній - повний чистота - грязь
сильний - слабкий хворий - здоровий
красивий - потворний вогонь - вода
"Безлад будинку".
Мета: вчитися осмисленому читанню слів, розвивати спостережливість.
Що знадобиться: папір, кольорові олівці або фломастери, скотч.
На листах паперу напишемо назви предметів обстановки: шафа, стіл, стілець, крісло, комод, диван, ліжко, вікно, двері, лампа, дзеркало, телефон, телевізор і тому подібне. Разом з дитиною прикріпили ці назви за допомогою скотча до відповідних предметів. Через 3-4 дні, поки не бачить дитина, поміняємо деякі картки місцями. Дитина саме відмітить зміни і помістить назви на колишні місця. Наступного разу поміняйте місцями інші картки.
"Професії"
Мета: вчитися осмисленому читанню слів, вчитися знаходити відповідності, розвивати мислення.
Що знадобиться: папір, кольорові олівці або фломастери, сюжетні або наочні картинки із зображеннями людей різних професій (лікар, листоноша, будівельник, моряк, водій, продавець, перукар, вчитель, військовий).
|
|
|
На листочках паперу пишемо слова: градусник, шприц, лист, цеглина, каска, штурвал, якір, кермо, колесо, каса, ножиці, гребінець, книга, рушниця.
Розкладемо перед дитиною текст із різними професіями. Уточнюємо, чи знає дитина назви професій і чим займаються люди цих професій. Дайте прочитати слова на картках, запропонуєте здогадатися, до якої професії відносяться предмети, і розкласти слова до відповідних картинок.
Напишіть на картках назви професій і підберіть картинки із зображеннями необхідних предметів. Бажано до кожної професії підібрати по 2-4 предмети.
Аналіз результатів
Результати діагностики до проведення коректувально-розвиваючої роботи представлені в таблиці №1.
Таблиця 1. Результати діагностики
| Імена дітей | Вік дитини | Кількість відповідей | |||
| Зряча непроізв. пам'ять | Зряча проізв. пам'ять | ||||
| 1. Никіта Г. 2. Маша Р. 3. Іван Ш. 4. Ян В. 5. Влад Г. 6. Саша Д. 7. Надя М. 8. Соня Д. 9. Ігор В. 10. Андрій Б. | 5 р.8 м. 5 р.10 м. 6 р. 5 р.7 м. 5 р.9 м. 6 р. 5 м. 5 р. 8 м. 6 р. 6 р. 3 м. 5 р. 7 м | 6 (60%) 5 (50%) 6 (60%) 4 (40%) 5 (50%) 7 (70%) 4 (40%) 5 (50%) 4 (40%) 3 (30%) | 4 (40%) 3 (30%) 4 (40%) 3 (30%) 3 (30%) 5 (50%) 3 (30%) 5 (50%) 4 (40%) 2 (20%) | ||
| Середні показники
| 4,9 (49%) | 3,6 (36%) | |||
За результатами проведеного дослідження було відібрано 5 дітей з низькими показниками розвитку пам'яті:
1. Ян В.
2. Влад Г.
3. Надя М.
4. Ігор В.
5. Андрій Б.
З цими дітьми були проведені індивідуальні і групові заняття по розвитку пам'яті.
Після проведення коректувально-розвиваючої роботи по розвитку пам'яті у дітей з низькими показниками всі діти знову були протестовані. Звідні дані, отримані в результаті дослідження пам'яті (див. додаток).
Далі групу дітей, з якими була проведена коректувально-розвиваюча робота, називатимемо I групою, а групу дітей з нормальним рівнем пам'яті – II групою.
Нижче, в таблицях, був зроблений порівняльний аналіз середніх показників по кожному виду пам'яті обох груп – до і після проведення формуючого експерименту.
Таблиця 2. Аналіз середніх показників по зоровому мимовільному запам'ятовуванню
| Середні показники I групи | Середні показники II групи | |
| До формуючого експерименту | 4 (40%) | 5,8 (58%) |
| Після формуючого експерименту | 5,8 (58%) | 6 (60%) |
Таблиця 3. Аналіз середніх показників по зоровому довільному запам'ятовуванню
| Середні показники I групи | Середні показники II групи | |
| До формуючого експерименту | 3,2 (32%) | 4,2 (42%) |
| Після формуючого експерименту | 6 (60%) | 4,8 (48%) |
Аналізуючи результати дослідження ми можемо сказати, що зміни значимі для групи, з якими проводилася коректувально-розвиваюча робота. Статистична обробка проводилася з використанням непараметричного критерію знаку – по Б.А. Сосновському [30]. Він використовується при невеликих вибірках.
Таблиця 4. Середні показники I групи
| Непроізв. пам'ять | Проізв. пам'ять | |
| До формуючого. експерименту | 4 | 3,2 |
| Після формуючого експерименту | 5,8 | 6 |
Таблиця 5. Середні показники II групи
| Непроізв. пам'ять | Проізв. пам'ять | |
| До формуючого експерименту | 5,8 | 4,2 |
| Після формуючого експерименту | 6 | 4,8 |
Отримані нами дані представлені в діаграмах.
до після до після
Малюнок 1. Мимовільне запам'ятовування
до після до після
Малюнок 2. Довільне запам'ятовування
Висновок
Дошкільне дитинство – особливий період в розвитку особи. Діти задають безліч питань, нова інформація їм украй необхідна.
У цей період пам'ять за швидкістю розвитку випереджає інші здібності, але це панування мимовільної пам'яті – дитина запам'ятовує краще всього все яскраве, незвичайне, цікаве. У 5-6 літньому віці в пам'яті дошкільника відбувається найважливіша зміна – його пам'ять набуває елементів довільності. Дитина починає усвідомлювати і використовувати деякі прийоми запам'ятовування. Можна з упевненістю сказати, що розвиток довільної пам'яті починається з того моменту, коли дитина самостійно виділила завдання на запам'ятовування. Бажання дитини запам'ятати треба всіляко заохочувати, це застава успішного розвитку не лише пам'яті, але і інших пізнавальних здібностей: сприйняття, уваги, мислення, вистави і уяви.
Таким чином, основні результати теоретичного і експериментального дослідження полягають в наступному:
1. Вивчені і представлені особливості пам'яті у дітей дошкільного віку, а також чинники і умови, сприяючі її розвитку.
2. Аналіз переконань на проблему виявив, що найдоцільніше починати розвиток пам'яті саме в середньому дошкільному віці, оскільки саме в цьому віці діти вперше приймають вказівки, як треба запам'ятовувати.
3. Навчання довільному запам'ятовуванню повинне спиратися на мимовільну пам'ять (оскільки вона панує в дошкільному віці), тобто матеріал для запам'ятовування має бути яскравим, емоційним, цікавим, і навчання повинне відбуватися в ігровій формі.
У 3 розділі представлені матеріали по дослідженню пам'яті у дітей старшого дошкільного віку; коректувально-розвиваюча робота, проведена з тими дітьми, в яких були низькі показники за результатами дослідження. І також представлені результати діагностики дітей після проведеної коректувально-розвиваючої роботи.
Аналіз теоретичних і експериментальних результатів дослідження підтверджує правомірність висунутої гіпотези. Дійсно, порівняльний аналіз результатів показав, що у тих дітей, з якими була проведена робота по розвитку пам'яті сталося значне збільшення за всіма показниками, а саме: зорова мимовільна пам'ять покращала на 18%, зорова довільна пам'ять покращала на 28%. Причому ці зміни підраховані з використанням непараметричного критерію знаку і є статично достовірними.
Це ефективність цілеспрямованого розвитку пам'яті в старшому дошкільному віці.
Дитині треба допомагати запам'ятовувати, її треба учити контролювати правильність запам'ятовування. Мабуть, це є одним з головних умов адаптації дитини до школи, до учбової діяльності, до постійних розумових навантажень.
Список літератури
1. Аткинсон В., Скот Дж. Познай себя: Развитие памяти и интеллекта. – СПб.: Респекс, 2002. – с. 384
2. Выготский Л.С., Лурия А.Р. Память примитивного человека. Культурное развитие специальных функций: память // Психология памяти./ Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 1998. – с. 816
3. Выготский Л.С. Память и ее развитие в детском возрасте // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 1998. – с. 816
4. Детская психология: Учебное пособие / Я.Л. Коломенский, Е.А. Панько, А.Н. Белоус и др.; - Минск: Университетское изд., 2005. – с. 399
5. Исследование памяти. / Отв. ред. И.Н. Корж. – М: Наука, 1999. – с. 216
6. Аникеева Н.П. Воспитание игрой. — М., 2007.
7. Как сохранить и улучшить память. Практические рекомендации и упражнения. – М: Евразия, 2000. – с. 320
8. Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии. – М: Смысл, 2004. – с. 512
9. Леонтьев А.Н. Развитие высших форм запоминания // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 1998. – с. 816
10. Мухина В.С. Психология дошкольника. Учеб. Пособие для студентов. / Под ред. Л.А. Венгера. – М: Просвещение, 2003. – с. 239
11. Практическая психология образования / Под ред. И.В. Дубровиной: Учебник для студ. высш. и средн. спец. учеб. заведений. – М: ТЦ «Сфера», 2000. – с. 528
12. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб: Питер, 2002. – с. 720
13. Рубинштейн С.Л. Память // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 1998. – с. 816
14. Смирнов А.А. Произвольное и непроизвольное запоминание // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 2001. – с. 816
15. Тесты для детей: сборник тестов и развивающих упражнений. / Сост.: Ильина М.Н., Парамонова Л.Г., Головнева И.Я. – СПб: «Дельта», 2005. – с. 384
16. Урунтаева Г.А. Дошкольная психология. Учебное пособие для студ. – М: Издательский центр «Академия», 1999. – с. 336
17. Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А. Помоги принцу найти Золушку: Занимательные дидактические задания для детей старшего дошкольного возраста. – М: Просвещение, 2003. – с. 144
18. Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А. Практикум по дошкольной психологии: Пособие для студентов высших и средних учебных заведений. – М: Издательский центр «Академия», 1998. – с. 304
19. Черемошкина Л.В. Развитие памяти детей. – Ярославль: Академия развития, 1997. – с. 240
20. Шадриков В.Д., Черемошкина Л.В. Мнемические способности: Развитие и диагностика. – М: Педагогика, 2000. – с. 176
Додаток
Таблиця 6. Результати дослідження
|
| Імена дітей | До формуючого експерименту | Після формуючого експерименту | ||
| Зорова непроізв. пам'ять | Зорова проізв. пам'ять | Зорова непроізв. пам'ять | Зорова проізв. пам'ять | ||
| Діти із спочатку низьким рівнем розвитку пам'яті | 1. Ян В. 2. Влад Г. 3. Надя М. 4. Ігор В. 5. Андрій Б. | 4 (40%) 5 (50%) 4 (40%) 4 (40%) 3 (30%) | 3 (30%) 3 (30%) 4 (40%) 4 (40%) 2 (20%) | 7 (70%) 6 (60%) 5 (50%) 5 (50%) 6 (60%) | 7 (70%) 6 (60%) 6 (60%) 6 (60%) 5 (50%) |
| Діти з нормальним рівнем розвитку пам'яті | 1. Никіта Г. 2. Маша Р. 3. Іван Ш. 4. Саша Д. 5. Соня Д. | 6 (60%) 5 (50%) 6 (60%) 7 (70%) 5 (50%) | 4 (40%) 3 (30%) 4 (40%) 5 (50%) 5 (50%) | 6 (60%) 6 (60%) 6 (60%) 7 (70%) 5 (50%) | 4 (40%) 4 (40%) 5 (50%) 5 (50%) 6 (60%) |
| Середні показники | 4,9 (49%) | 3,6 (36%) | 5,9 (59%) | 5,4 (54%) | |
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 103; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!