Донецко - Придніпровський регіон.



Цей регіон займає близько 19% території України, де проживає 28% її населення. У цьому регіоні розміщене близько 5 тис. підприємств, серед яких - потужні гіганти металургії, хімії, енергетики, машинобудування, гірничодобувної, вугільної й іншої галузей промисловості. Це район інтенсивного ведення сільського господарства, у зв'язку з яким розораність території становить 70,4%, а 71% земель перебувають у деградованому стані. Ґрунти перенасичені не тільки пестицидами й мінеральними добривами, але й важкими металами, особливо навколо тих міст, у радіусі від -2 до 20-25 км.

Від підприємств цього регіону в атмосферу попадає близько 70% загального обсягу викидів оксидів вуглецю й азоту, сірчаного ангідриду, вуглеводнів в Україні. Протягом довгого часу не вирішується проблема утилізації промислових відходів, яких у регіоні нагромадилося більше 10 млрд. т. майже повністю вичерпане ресурс устаткування на заводах і фабриках ( основні фондів підприємств зношені на 70%), тому аварії на виробництві відбуваються всі частіше. Як правило наслідками таких аварій стає шкода навколишньому середовищу, часто досить значний. На більшості підприємств або відсутні або не працюють очисні спорудження, нові ресурсосберегающие технології практичні ніде не застосовуються через недолік коштів.

Найбільш забрудненими містами регіону протягом останніх п'яти років залишаються Донецьк, Макіївка, Горлівка, Дніпропетровськ, Єнакієве, Кривій Ріг, Алчевск, Дзержинськ ( Донецька область), Краматорськ, Луганськ, Запоріжжя, Маріуполь.

Стан природного середовища регіони можна без перебільшення назвати кризовим. Воно вимагає негайного застосування комплексу природоохоронних мір, модернізації промисловості, рекреаційних і рекультивационных мер, переорієнтацію на ресурсо- і енергозберігаючі технології. Також необхідно негайно приступитися до утилізації відходів.

 

Українське Полісся.

Як уже згадувалося в попередніх розділах, цей у недалекому минулому екологічно найчистіший і благополучний регіон Європи сьогодні теж вимагає природоохоронних мір і змін регіональної екологічної політики.

 У регіоні переважає сільськогосподарська антропогенна діяльність, що базується на використанні в більшості осушених земель, хоч деякі райони, де розвинений видобуток корисних копалин ( граніти, піски, нафта й газ, торф) страждають від значного негативного впливу гірничодобувної промисловості. Особливо шкідливі для природи розробки сотень кар'єрів, які є дренажом для ґрунтових вод, є причиною знищення більших площ ґрунтів, забруднення навколишнього середовища нафтопродуктами й газопылевыми продуктами підривних робіт.

Величезна шкода Поліссю заподіяли науково необґрунтовані меліорації, осушення боліт, які грали колись дуже важливу гідрологічну роль регуляторів річкового стоку на значних територіях. Інтенсивне осушення отут почалося з 1966 року. Спочатку за рахунок знищених боліт площа сільськогосподарських угідь збільшилася на 1,6 млн. га, але до 1992 року площа дефляційно-небезпечних, кислих і змитих ґрунтів досягла 24,4%, 47,1% і 17,7% загальної площі сільськогосподарських угідь.

Рівень ґрунтових вод знизився в середньому на 1,81,0 м, близько 50% дрібних річок стали жертвами необоротних змін режиму стоку, у них значно погіршилися екологічні умови й зменшилася кількість риби й інших організмів.

Порушилися умови відновлення дикої флори й фауни, різко зменшилися площі болотних видів рослин і тварин, триває винищування лісів.

Страшний удар экосистемам Полісся заподіяла, як уже згадувалося, Чорнобильська катастрофа.

Останнім часом Західному Поліссю, перлині Полісся України - Шацкому Національному парку стала загрожувати нова небезпека. У Білорусі, на 15 км північніше парку почалося будівництво величезного комбінату будівельних матеріалів. Один з його об'єктів - кар'єр глибиною 35 метрів - викличе загибель мережі озер цього краю, у тому числі найбільшого озера України - Телемеханіка ( глибина 60 метрів) і заподіє непоправну шкоду національному парку.

Українське Полісся також вимагає уваги, розробки програми екологічного оздоровлення й відновлення. Адже це разом з Карпатами - легені України.

 

3.4. Українські Карпати.

 

Українські Карпати - не тільки один з найбільш мальовничих куточків України, це також регіон важливого екологічного значення, один з найцінніших східноєвропейських оздоровчо-рекреаційних об'єктів, зона коштовних лісових масивів, які очищають повітряний басейн над значною частиною Східної Європи, вони є легенями Європи.

Карпати вміщають третина лісових запасів України, лісистість цієї території - одна з найбільш високих в Україні ( 53,5%). Отут ростуть 2110 видів квітучих рослин ( 50 % фітофонду України), багато коштовних порід дерев і лікарських рослин.

Але проте протягом останніх десятиліть Карпати випробовують на собі все більший нищівний вантаж антропогенної діяльності. Карпатські ліси перебувають під загрозою знищення не тільки від лісорозробок, порушення ґрунтового й рослинного покривів, перевипасу худоби на більшості галявин, але й від хімічного забруднення, кислотних дощів, які приходять як зі сходу, так і із заходу, від великих промислових підприємств.

Збереженню биоразнообразия Карпат варто приділяти величезну увагу. Структурні зміни в економіці регіону повинні передбачити підвищення рекреаційного значення Українських Карпат для населення не тільки України, але й Центральної й Східної Європи, зменшення техногенного навантаження. Виняткове значення при цьому надається співробітництву всіх країн карпатського регіону.

Досить перспективним є розвиток туризму в Карпатському регіоні, але туризму цивілізованого, з урахуванням екологічних інтересів рекреаційних зон і заповідних територій.


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 210; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!