Розробка математичного і машинного алгоритмів рішення задач

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 9Следующая ⇒

Для дослідження показників фінансової стійкості підприємства вирішальне значення має питання щодо того, які показники відображають сутність стійкості фінансового стану. Відповідь на нього пов’язана з балансовою моделлю, із якої виходить аналіз. В умовах ринку ця модель має наступний вигляд [5, с.275]:

F + Е^З+ R^a = И^С+ С^КК+ C ^ДК+ К^О + R^p

)

де умовні позначення аналогічні приведеним в таблиці 1.1:

F - основні засоби і вкладення;

Е^З - запаси і витрати;

R^a - грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення, розрахунки (дебіторська заборгованість) та інші активи;

И^С - джерела власних засобів;

С^КК - короткострокові кредити та позикові кошти;

C ^ДК - довгострокові кредити та позикові кошти;

К^О - позики, що не погашені в строк;

R^p - розрахунки (кредиторська заборгованість) та інші пасиви.

Таблиця 1.1

Баланс підприємства (в агрегованому вигляді)

АКТИВ	Умовні позначення	ПАСИВ	Умовні Позначення
I. Основні засоби та вкладення II. Запаси та витрати III. Грошові кошти, розрахунки та інші активи В тому числі: грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення розрахунки та інші активи БАЛАНС	F Е^З R^a Д ra В	I. Джерела власних засобів II. Розрахунки та інші пасиви III. Кредити та інші позикові кошти В тому числі: короткострокові кредити та позикові кошти довгострокові кредити та позикові кошти позики, що не погашені в строк БАЛАНС	И^С R^p К С^КК C ^ДК К^О

Е ^З + R ^a = [(И ^С + C ^ДК) - F] + [С ^КК+ К^О + R ^p].

(1.2)

Е ^З ≤ (И ^С + C ^ДК) – F.

(1.3)

R ^a ≥ С ^КК + К^О + R ^p.

(1.4)

Загальна величина запасів і витрат| (Z) підприємства дорівнює підсумку розділу II активу балансу.

Е ^С = И ^С - F;

(1.5)

Е ^m = (И ^С+ C^ДК) – F;

(1.6)

Е ^∑ = (И ^С + C ^ДК) - F + С ^КК = Е ^С + С ^КК.

(1.7)

Кожний з приведених показників наявності джерел формування запасів і витрат|затрат| повинен бути зменшений на величину іммобілізації оборотних коштів. Іммобілізація може ховатися|переховуватися| у складі як запасів, так і дебіторів та інших активів, але|та| визначення її величини при цьому можливо лише в рамках|у рамках| внутрішнього аналізу на основі облікових даних. Критерієм тут повинні служити низька ліквідність або повна|цілковита| неліквідність виявлених сумнівних сум.

(Е ^З + R ^a) - (С ^КК + К ^О + R ^p) = (И ^С + C ^ДК) - F.

(1.8)

У лівій частині|частці| рівності маємо різницю оборотних коштів підприємства і його короткострокової|короткотермінової| заборгованості, в правій - величину показника Е ^С. Таким чином, ці перетворення дозволяють встановити обґрунтовані взаємозв'язки між показниками фінансового стану підприємств і фірм.

∆ = ψR ^p – φК ^t

(1.9)

таким чином [5, c.278]:

Ẽ ^∑ = Е ^∑ + ∆.

(1.10)

Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат|затрат| відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат|затрат| джерелами їх формування:

надлишок (+) або нестача|нестача| (—) власних оборотних коштів [5, c.278]:

± Е ^с = Е ^с - Е ^З;

(1.11)

надлишок (+) або нестача|нестача| (—) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат [5, c.278]:|затрат|

± Е ^Т = Е ^Т – Е ^З = ( Е ^с + К ^Т ) - Е ^З;

(1.12)

± Е ^∑ = Е ^∑ - Е ^З = ( Е ^с + К ^Т + С ^КК ) - Е ^З .

(1.13)

Можливо виділення чотирьох типів фінансової стійкості:

1) абсолютна стійкість фінансового стану, що зустрічається рідко і що є крайнім типом фінансової стійкості. Вона задається умовами [5, c.278]:

Е ^З < Е ^с + С ^КК;

(1.14)

2) нормальна стійкість фінансового стану підприємства, що гарантує його платоспроможність [5, c.278]:

Е ^З = Е ^С + С ^КК;

(1.15)

Е ^З = Е ^С + С ^КК + С ^О |в,біля|,

(1.16)

де С ^О - джерела, що зменшують фінансову напруженість;

С ^КК – кредити банків під товарно-матеріальні цінності з урахуванням з врахуванням сум, зарахованих банком при кредитуванні.

Фінансова нестійкість вважається лічиться нормальною (допустимою), якщо величина запасів, що привертаються приваблюються, залучаються, притягаються для формування, і витрат затрат короткострокових короткотермінових кредитів і позикових засобів коштів не перевищує сумарної вартості виробничих запасів і готової продукції (найбільш ліквідної частини частки запасів і витрат затрат), тобто якщо виконуються умови [5, c.279]:

Z1 + Z4 ≥ С ^kk – [± Е ^∑] Z2 + Z3 ≤ Е ^T

(1.17)

де: Z 1 — виробничі запаси;

Z 2 — незавершене виробництво;

Z 3 — витрати майбутніх періодів;

Z 4 — готова продукція;

(С ^kk – [± Е^∑]) — частина частка короткострокових короткотермінових кредитів і позикових засобів коштів, що бере участь у формуванні запасів і витрат затрат.

Якщо умови не виконуються, то фінансова нестійкість вважається лічиться ненормальною і відображає відбиває тенденцію до істотного суттєвого погіршення фінансового стану. Частка доля покриття короткостроковими короткотерміновими кредитами вартості виробничих запасів і готової продукції, що визначається величиною [5, c.279]:

Е =

(1.18)

фіксується в кредитному договорі з банком і тим самим задає точніший критерій розмежування нормальної і ненормальної нестійкості.

4) кризовий кризисний фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться перебуває на межі банкрутства, оскільки в даній ситуації грошові кошти, короткострокові короткотермінові цінні коштовні папери і дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик [5, c.279]:

Е ^З = Е ^с + С ^КК.

(1.19)

Разом з поряд з,поряд із оптимізацією структури пасивів в ситуаціях, що задаються останніми двома умовами, стійкість може бути відновлена шляхом обгрунтованого зниження рівня запасів і витрат затрат.

Кожний з чотирьох типів фінансової стійкості характеризується набором однотипних показників, що дають повну цілковиту картину фінансового стану підприємства. До цих показників відносяться: коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат затрат джерелами засобів коштів; надлишок (або нестача нестача) засобів коштів для формування запасів і витрат затрат; запас стійкості фінансового стану (у днях); надлишок (або нестача нестача) засобів коштів на 1 тис. грн. запасів.

В даний час нині багато підприємств знаходяться перебувають в кризовому кризисному стані. Запаси і витрати затрати перевищують джерела формування.

Нестача нестача оборотних коштів покривається за рахунок кредиторської заборгованості, зобов'язань перед бюджетом, по оплаті праці і т.д.

Щоб зняти фінансову напругу напруження підприємствам необхідно з'ясувати причини різкого збільшення на кінець року наступних слідуючих статей матеріальних оборотних коштів: виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція і товари. Це вже завдання задачі внутрішнього фінансового аналізу.

В рамках у рамках внутрішнього аналізу здійснюється поглиблене дослідження фінансової стійкості підприємства на основі побудови шикування балансу неплатоспроможності, що включає наступні такі взаємопов'язані групи показників.

1. Загальна|спільна| величина неплатежів: прострочена заборгованість по позиках банку;

прострочена заборгованість по розрахункових документах постачальників;

недоїмки|недоплати| до бюджетів;

інші неплатежі, зокрема по оплаті праці;

2. Причини неплатежів:

недолік|нестача| власних оборотних коштів;

надпланові|понадпланові| запаси товарно-матеріальних цінностей;

товари відвантажені, не сплачені в строк покупцями;

товари на відповідальному зберіганні у|в, біля| покупців зважаючи на|внаслідок,унаслідок| відмову від акцепту;

3. Джерела, що зменшують фінансову напруженість:

тимчасово вільні власні засоби|кошти| (фонди|фундації| економічного стимулювання, фінансові резерви і др.);

привернуті|приваблені,залучені,притягати| засоби|кошти| (перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською);

кредити банку на тимчасове поповнення оборотних коштів та інші позикові| засоби|кошти|.

Повернемося до основної балансової моделі, що має наступний|слідуючий| вигляд |вид|[5, с.281]:

F + Е^З+ R^a = И^с+ С^дк+ C ^kk + К^О+ R^p,

(1.1)

де умовні позначення відповідають прийнятим раніше.

Е^З ≤ (И ^c + C ^дк) - F.

(1.20)

Е^З ≤ (И ^c + C ^дк) - F.

(1.21)

F ≤ (И ^c + C ^дк) - Е^З,

(1.22)

де (И ^c + C ^дк) є величиною капіталу підприємства. Власний капітал і довгострокові кредити та позики|позички| є|з'являються,являються| стабільними джерелами фінансування діяльності підприємства.

F + Е^З ≤ И^с + С ^kk,

(1.23)

яке означає, що вкладення капіталу в основні засоби|кошти| і матеріальні запаси не повинні перевищувати величини власного і прирівняного до нього капіталу.

Таблиця 1.2

Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 135; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 234 5 6 7 8 9 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!