Особливості соціальної дезадаптації дітей із порушеннями розвитку в дошкільних інтернатних закладах



 

Особливості соціальної дезадаптації дітей із ЗПР в дошкільних інтернатних закладах присвячений вивченню проявів соціальної дезадаптації, що виникають, як реакція на зміну соціального оточення. Тенденція прогресуючого зростання порушень психічного розвитку у дітей в закладах інтернатного типу обумовлює необхідність специфічної корекції в перші місяці перебування їх в дитячих закладах.

Соціальна дезадаптованість проявляється в перший місяць перебування дітей в інтернатному закладі, 79 % дошкільників перехворіли в дитячому садочку, лише у 44% дітей контрольної групи спостерігались соматичні хвороби. Порівняльний аналіз експериментальної групи показує, що на 30 % більше дошкільників засинають повільніше, ніж в контрольній групі, на 40 % дітей в інтернатних закладах частіше прокидаються вночі та на 15 % більше кричать і здригаються під час сну.

Психологічний розвиток дошкільників, які виховуються в інтернатному закладі значно перевищує показник ЗПР у дитячих садках, який в середньому складає 18 % дітей. Так в експериментальній групі дітей легка ЗПР спостерігалась у 20%, середня у 74% у 6%.

Затримка психічного розвитку впливає на всі сфери розвитку особистості, особливо в несприятливих умовах інтернатного закладу, де неможливо задовольнити комунікативні, емоційні, пізнавальні потреби. Афективна сфера дитини стає більш вразливою до негативних впливів соціального середовища. Спостерігається значна різниця в рівні страхів за всіма 10 категоріями, які були визначені експериментально та шляхом аналізу бесід з дітьми, експертного оцінювання батьків та вихователів даної категорії. У експериментальній групі підвищений рівень страхів, який в середньому складає 2,15 бала, що вище середнього, тоді як в контрольній групі — 1,46 бала. Зміни в афективній сфері підтверджуються при інтерпретації спонтанних малюнків дітей. Під час аналізу малюнків дітей експериментальної групи із легкою затримкою психічного розвитку стає зрозуміло, що при просторовому аналізі малюнка наявна суперечність, скупченість елементів, що вказує на певну обмеженість особистісного простору, дитина потребує більш емоційних стосунків з оточенням. Локалізація основного малюнка в нижній частині аркуша свідчить про сподівання на майбутнє, невпевненість у власних силах, інертність, знижену ініціативність, незацікавленість своїм становищем в соціальному середовищі.

Тематичні особливості зображень на дитячих малюнках не витримуються. В даному випадку пропонували дітям намалювати будинок, людину та дерево, ніхто із групи не відтворив всіх трьох елементів. При спостереженні за дітьми під час виконання завдання помітне віддзеркалювання один одного. Наприклад, вся група дітей бере зелений олівець при запропонованому широкому виборі кольорів. Враховуючи цей факт, діагностування дітей проективними методами проводили індивідуально.

Таке явище обумовлено незадоволенням потреб дитини в емоційному контакті із дорослим в умовах інтернатного закладу. В експериментальній групи у 72% дітей переважає потреба в увазі дорослого, неопосередковано-емоційні потреби у 94%. У дітей соціально дезадаптованих нестійка комунікативна активність і знижена потреба в спілкуванні з однолітками. Контрольна група характеризується високим рівнем розвиваючо-пізнавальна потреби — 94% дітей, тоді як в експериментальній лише у 6%, що вказує на певний компенсаторний механізм: пізнавальна активність змінюються на неопосередкований контакт з дорослими.

Соціально дезадаптовані діти в інтернатних умовах характеризуються складністю і багатогранністю емоційних станів: від підвищеної скутості та гіперконтролю своїх вчинків, труднощів у емоційній взаємодії з іншими, до розгальмованості, дратівливості. Характерна особливість багатьох дітей — психічна нерівноваженість, віддзеркалювання дій та емоцій більшості в дитячому колективі.

Якісний і кількісний аналіз показує, що система мотивів та потреб дитини набуває змін у напрямку гіперболізації неопосередковано-емоційних потреб, що виступають певним захисним механізмом від умов зовнішнього середовища.

Знижений рівень розвиваючо-пізнавальної потреби штучно затримує психічний розвиток дитини.


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 66; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!