Представники цивільного позивача та цивільного відповідача в кримінальному процесі.
Після визнання вас цивільним позивачем і роз'яснення прав повинна бути забезпечена можливість їхньої реалізації. Відповідно до діючого Закону (ст. 50 УПК), цивільний позивач вправі мати свого представника. Такою особою, що представляє ваші інтереси в ході розслідування кримінальної справи й у суді можуть бути адвокати, близькі родичі: батьки, чоловік (дружина), діти, рідні брати і сестри, дід, бабка, онуки, законні представники (батьки, опікуни, попечителі), а також інші особи. Представником цивільного позивача вони стають з моменту винесення про це постанови (визначення) і користуються в наступними процесуальними правами цивільного позивача, про що їм також повинно бути роз'яснене.
Як представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача у справі можуть брати участь: адвокати, близькі родичі, законні представники, прароможні в силу закону-представляти під час провадження у кримінальній справі законні інтереси відповідно потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача, а також інші особи за постановою особи, у провадженні якої перебуває справа.(ст. 52 КПК).
Представниками можуть бути: опікуни; піклувальники; представники установ і організацій, у піклуванні яких перебувають ті, кого вони представляють; посадові особи підприємств, установ і організацій, що є цивільними позивачами або цивільними відповідачами. Представники користуються процесуальними правами осіб, інтереси яких вони представляють.
|
|
|
Законні представники потерпілого та обвинуваченого — це їхні батьки, опікуни, піклувальники або представники тих установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких вони перебувають. Слідчі органи й суд не вправі допускати до участі у справі як законних представників інших осіб.
Законні представники залучаються до участі в справі для відстоювання прав і законних інтересів потерпілого, який є неповнолітнім або визнаний недієздатним внаслідок душевної хвороби чи недоумства, а також неповнолітнього обвинуваченого.
Представниками потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача можуть бути адвокати, близькі родичі, законні представники, а також інші особи за постановою слідчого, судді або за ухвалою суду. Коли цивільним позивачем або цивільним відповідачем є підприємство, установа чи організація, то представниками їхніх інтересів можуть бути спеціально уповноважені ними особи (ст. 52 КПК).
Представник може діяти в кримінальному процесі як поряд з потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, так і замінюючи його, й користується процесуальними правами осіб, інтереси яких він представляє, але представник потерпілого не має права давати показань. Представник не вправі використовувати свої повноваження на шкоду інтересам особи, яку він представляє. Повнолітній і дієздатний потерпілий, цивільний позивач і цивільний відповідач у будь-який час можуть відмовитися від представника і продовжувати захист своїх інтересів самостійно.
|
|
|
Висновок
Майже в кожній цивільній справі перед суддями постають люди з протилежними інтересами, цілі, яких відрізняються одна від одної. Особа, яка звертається до суду за захистом своїх прав чи законних інтересів, і що вважає, що вони несправедливо порушені - називається позивачем, а його опонент – відповідачем. В справах окремого провадження сторін немає. В суд з’являється громадянин чи представник юридичної особи, яких закон називає заявниками.
Від інших осіб, які беруть участь в справі, сторони відрізняються тим, що процес ведеться від їх імені в захист їх суб’єктивних прав і інтересів, на сторони поширюються в повній мірі законна сила судового рішення, сторони несуть судові витрати, у випадку вибування з процесу однієї з сторін його місце займає правонаступник (так, буває, як правило, коли позивач чи відповідач помирає, ліквідується юридична особа, яка являється стороною по справі), сторони мають права по розпорядженню об’єктом процесу.
|
|
|
Слід зазначити, що кримінально-процесуальне законодавство спрямоване головним чином на те, щоб забезпечити розкриття вчинених злочинів та притягнення до відповідальності винних осіб. Це в свою чергу зумовило детальне регулювання прав підозрюваного, обвинуваченого і підсудного, що є виправданим. Проте неможливо міритися з тим, що інтереси осіб потерпілих від злочину, захищені законом менш рішуче.
Також була виявлена проблема, що полягає у недосконалості процесуального законодавства. Воно не встановлює таких самих підходів щодо захисту честі та гідності людини, захисту прав інтелектуальної власності, відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином. Думаю, що ці вади повинні бути усунені. Громадянину, який потерпів від злочину, важливо забезпечити відшкодування не тільки матеріальної, але і моральної шкоди, особливо щодо захисту його честі та гідності, авторських прав, права інтелектуальної власності.
Честь, гідність, інтелектуальна та інша приватна власність людини мають бути захищені рівною мірою.
|
|
|
Дослідивши дану проблему, можу сказати, що правове положення суб'єктів матеріальної (майнової) відповідальності - складова частина проблеми відшкодування збитків в кримінальному процесі, оскільки в кінцевому рахунку питання зводиться до звертання визначених осіб, у володінні яких знаходяться товарні, грошові цінності на відновлення завданої злочином шкоди державній, суспільноій та особистій власності[21].
Таким чином, засноване на законі рішення даного питання гарантує і застережує від безпідставного покладення матеріальної відповідальності на невинуватих осіб, робить найсильніший виховно-попереджувальний вплив та сприяє викоріненню злочинності.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 138; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!