Вплив глобалізації на економічну політику
Індивідуальне навчально-дослідне завдання
з курсу: Національна економіка
на тему:
«СУТНІСТЬ ВПЛИВУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК»
Перевірила: Виконала:
Пономаренко Е.В. Гапоненко О.Э
студентка II курсу 12 групи
факультету ФФ
Новікова О. В.
Харків, 2009
Зміст
Вступ
1. Сутність процесу глобалізації, її позитивні та негативні наслідки
2. Вплив глобалізації на економічну політику
3. 
Основні напрями стратегії розвитку національної економіки України
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Процес глобалізації є однією з найактуальніших проблем на сьогодні оскільки характеризує стан і розвиток сучасної економічної системи. Все більш гострим стає питання розвитку країн з перехідною економікою та тих, що розвиваються, бо негативні наслідки глобалізації видбиваються на них найбільше.
Вивчення процесу глобалізації має важливе теоретичне і практичне значення оскільки ставить економіку в нові умови, змінює вектор її розвитку.
Формування і розвиток ринкової економіки в Україні диктує необхідність встановлення тісніших взаємовигідних зв'язків з іншими державами, активно включитися в процеси міжнародної економічної інтеграції і глобалізації. Також необхідним є проведення такої міжнародної та внутрішньої політики, яка дозволить уникнути чи зменшити рівень негативного впливу глобалізаційних процесів на національну економіку країни.
|
|
|
Метою роботи є дослідження впливу процесу глобалізації на стан національної економіки України та визначення основних напрямів стратегії розвитку економіки.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
- дослідити сутність процесу глобалізації, його позитивні та негативні наслідки для національних економік;
- визначити основні напрями розвитку економічної політики країн;
- зробити висновки що до розробки стратегії розвитку національної економіки України за умов глобалізації.
Предметом дослідження був процес світової глобалізації, його сутність та особливості для України.
Об’єктом дослідження були наслідки світової глобалізації для України та основні напрями формування стратегії розвитку національної економіки України.
Сутність процесу глобалізації, її позитивні та негативні наслідки
Процес глобалізації є складним, багатовимірним і неоднозначним, тому з приводу його суті існують багаточисельні розбіжності. Вчені сходяться на думці, що глобалізація означає не лише новий кількісний вимір міри інтенсивності взаємозв'язків окремих країн і їх економік, а головним чином – нова якість таких зв'язків, коли формується фактично новий, глобальний (не тотожний простій сумі національних економік) рівень економічної глобалізації [15].
|
|
|
Абстрактно глобалізацію можна визначити як процес, що приводить до інтернаціоналізації виробництва і НТП, до об'єднання капіталу, міжнародних фінансових ринків, людей в єдину світову систему, глобальне співтовариство.
В результаті міжнародної кооперації виробництва, розвитку міжнародного розподілу праці, зовнішньої торгівлі і міжнародних економічних відносин в цілому відбувається посилення взаємозв'язку і взаємозалежності національних економік, нормальний розвиток яких неможливий без врахування зовнішнього чинника. Дане явище прийнято називати інтернаціоналізацією господарського життя, яке створює основу для функціонування ТНК. Вона виявляється в об'єднанні капіталу і природних ресурсів. Наступним рівнем процесу глобалізації є інтеграція національних економік, яка характеризується об'єднанням, координацією зусиль країн і формуванні конкурентоздатних національних економік і приводить до розвитку стійких економічних зв'язків, розширення міжнародного ринку [12].
|
|
|
Для економічної глобалізації характерні: вільна торгівля, вільний рух капіталу, зниження податків на прибуток підприємств, простота переміщення галузей промисловості між різними державами на користь зменшення витрат на працю і природні ресурси, а також:
- Зростає число і розмір злиття компаній усередині країн і на транснаціональному рівні, які будуть супроводжуватись радикальною реструктуризацією і зменшенням кількості зайнятої робочої сили;
- Тенденція до аутсорсингу непрофільної діяльності компаній спеціалізованим компаніям. Особливе значення має аутсорсинг з розвинених країн в тих, що розвиваються, який приводить до скорочення зайнятості в розвинених країнах і зростання зайнятості і доходів в країнах, що розвиваються;
- Швидке поширення фінансової інформації по всьому світу завдяки Інтернету, тенденція до більшої відвертості підприємств;
- Вплив небагатьох національних валют через міжнародну систему вільного валютного обміну на економічні процеси в самих різних країнах;
- Зростаюче розшарування по доходах, як в розвинених, так і таких, що в розвиваються країнах, на яке сильно впливає нерівний доступ населення до освіти.
|
|
|
- Стирання національної приналежності продукції
- Посилення ролі ТНК
Процес глобалізації можна розглядати відносно різних аспектів, які певною мірою матимуть позитивний або негативний вплив на розвиток національних, а також світової економіки.
До позитивних аспектів глобалізації можна віднести:
- Стимулювання розвитку виробничих сил і технологій, зокрема інформаційних;
- Глобалізація сприяє поглибленню спеціалізації і міжнародного розподілу праці. У її умовах ефективніше розподіляються засоби і ресурси, що сприяє підвищенню середнього рівня життя і розширенню життєвих перспектив населення;
- Можливість країн з економікою, що розвивається і перехідною, отримувати прямі інвестиції, які сприяють створенню нових робочих місць і якоюсь мірою підвищенню доходів населення;
- Розвиток торгівлі і збільшення іноземних інвестицій підвищили соціальну мобільність і укріпили середній клас;
- Глобалізація дозволяє людству проявляти взаємовиручку під час лих – природних катаклізмів і антропогенних катастроф;
- Відбувається зміна переваг на користь інтелектуального капіталу і якості кадрів, а не дешевої робочої сили і ресурсів;
- Країни з перехідною економікою, що розвивається, мають стимул-реакцію до розвитку в умовах жорсткої світової конкуренції.
Сучасні глобалізаційні процеси розгортаються, перш за все, між промислово розвиненими країнами і лише в другу чергу охоплюють країни, що розвиваються. Глобалізація укріплює позиції першої групи країн, дає їм додаткові переваги. В той же час розгортання процесів глобалізації в рамках сучасного міжнародного розподілу праці загрожує сповільнити розвиток менш розвинених країн, які стають швидше об'єктами, ніж суб'єктами глобалізації.
Міра позитивного впливу глобалізаційних процесів на економіку окремих країн залежить від місця, яке вони займають в світовій економіці.
Несправедливий розподіл благ від глобалізації породжує загрозу конфліктів на регіональному і національному рівнях. Країни, що швидко розвиваються, входять в круг багатих держав, а бідні країни все більше відстають від них.
До негативних аспектів глобалізації можна віднести:
- Розвиток глобального ринку капіталів і стрімке зростання міжнародних фінансових потоків, значною мірою відірваних від реальних потреб міжнародної торгівлі товарами і послугами, сприяють крупним валютним спекуляціям і іншим аферам. Це ввергає економіку в глибокі і затяжні кризи зі всіма соціальними і гуманітарними наслідками;
- Нерівномірність розподілу переваг від глобалізації в окремих галузях національної економіки;
- Можливість переходу контролю над економікою окремих країн від суверенних урядів в інші руки, у тому числі до сильніших держав;
- Можлива дестабілізація фінансової сфери, потенційна регіональна або глобальна нестабільність із-за взаємозалежності національних економік на світовому рівні;
- Вивіз продуктивного капіталу з індустріальних країн в тих, що розвиваються, а також наймання дешевої робочої сили в інших країнах – це витік потенційних, а нерідко і реальних робочих місць і, отже, зростання безробіття в країнах Заходу.
Таким чином, процес розвитку сучасної світової економіки буде неминуче супроводжуватись безперервною боротьбою проти негативних наслідків глобалізації, постійним пошуком такої рівноваги плюсів і мінусів цього процесу, який стійко забезпечував би позитивний ефект.
Вплив глобалізації на економічну політику
Глобалізація як і будь-який інший процес має свої негативні та позитивні наслідки. Завдання урядів країн світу проводити відповідну економічну та міжнародну політику, що забезпечила б уникнення негативних та ефективне використання позитивних наслідків глобалізацій них процесів.
Основним протиріччям до процесу глобалізації і інтеграції національних господарств є політика протекціонізму. На національному рівні глобалізація стосується інституційних основ: пом'якшення наслідків глобалізації здійснюється на основі наукової політики і, частково, промислової і регіональної політики; роль держави зростає в створенні сприятливого інноваційного середовища; з'являються нові форми співпраці і партнерства приватного бізнесу, держави і наукових кругів; держава стимулює прямими і непрямими методами кооперацію, направлену на комерціалізацію результатів НІОКР і розширення попиту на результати діяльності державних дослідницьких центрів [11].
Негативні наслідки глобалізації у сфері економіки дали підставу деяким ученим стверджувати, що процеси глобалізації «вимивають основу економічної функції держави і ставлять само існування держави як політичного інституту під сумнів». Вони виводять «з-під сфери впливу держави значний функціональний сектор»[9].
В умовах глобалізації зберігається такий аспект економічної функції держави, як державне гарантування економічній діяльності при загостренні конкуренції (монополізму), охорона прав споживачів від недобросовісного виробника, визначення правових основ ринку, зокрема, забезпечення рівноправ'я всіх форм власності, правовий захист власника, стимулювання державними коштами ефективної ринкової економіки, досягнення в національному підприємництві збалансованості інтересів особи, суспільства і держави.
Особливо важлива роль економічної стратегії в узгодженні національних інтересів суспільства із загальними інтересами міжнародного співтовариства, оскільки від добробуту кожної країни залежить добробут людства в цілому.
Сучасна економічна ситуація у світовому господарстві потребує відповідного управління державою. Можна виділити основні акценти управління національними економіками деяких країн світу (див. табл. 2.1) [6, с. 371].
Таблиця 2.1.
Основні акценти управління національними економіками провідних країн світу
| Держава | Спрямованість держави | Рушійна сила управління | Акценти державного регулювання |
| США, Голландія | Свобода підприємництва | Закон, суспільство | Інфраструктура |
| Німеччина | Соціальна орієнтація | Уряд | Податки |
| Данія, Іспанія | Професійність та лібералізація влади | Особистість | Галузева політика |
| Японія, Північна Корея, Тайвань, Гонконг, Сінгапур | Жорстка дисципліна та перерозподіл ресурсів | Традиції | Ресурси |
| Україна | Податковий вплив | Олігархічні інтереси | Все |
В Україні не має чітко спрямованого напряму державного розвитку, що сповільнює процес економічної інтеграції, та не дозволяє ефективно боротись з негативними наслідками глобалізації. За думкою П.В. Круша [6, с. 371] економічна інтеграція України у світове господарство сьогодні базується на формуванні професійних кадрів управління, вибірковому регулюванні підприємницької діяльності, законодавчій розбудові ринкової економіки.
Основні напрями державного управління та формування національних стратегій продиктовані умовами глобалізації, тобто політика держав повинна бути направлена на боротьбу з негативними та використання позитивних наслідків глобалізації. Можна виділити такі загальні напрями економічної політики, що потрібні за умов глобалізації:
- Впровадження контролю за ринком капіталів та міжнародними фінансовими потоками за допомогою міжнародних фінансових організацій. Контроль за рухом безготівкових розрахунків, для уникнення фінансових спекуляцій та афер.
- Державний вплив на розподіл переваг від глобалізації та національного прибутку в окремих галузях національної економіки. Підтримка галузей соціальної сфери;
- Контроль за діяльністю ТНК. Впровадження ефективного антимонопольного законодавства;
- Впровадження політики протекціонізму, захист національного виробника. Сприяння підвищенню конкурентоспроможності національних товарів та послуг за допомогою податкової та міжнародної політики;
- Ефективна політика в соціальній сфері, зокрема в освіті. Контроль за рухом робочої сили. Впровадження льгот в освіті та працевлаштуванні громадян країни.
Основним завданням уряду кожної окремої країни має бути забезпечення конкурентоспроможності її національної економічної і правової системи і що проводиться нею економічної політики, тобто створення благополучного бізнесу-клімату для утримання вітчизняних інвесторів і залучення іноземних. Друге завдання – забезпечення відповідності між національною економічною системою і економічними системами інших країн (гармонізація), ради зниження транзакційних витрат, не дивлячись на всі дилеми, пов'язані з цим процесом. Нарешті, всі країни вимушені брати участь в наданні глобальних і регіональних суспільних благ, тобто тісно співробітничати у вирішенні таких проблем, як лібералізація усесвітньої торгівлі, забезпечення стабільності глобальної фінансової системи, екологія, кліматичні зміни, міграції, боротьба із злочинністю і тероризмом, боротьба з бідністю, епідемічними захворюваннями, розвиток наукових досліджень, базової освіти і тому подібне. Чим більше потенціал країни – економічний, демографічний, військово-політичний – тим більше зобов'язань у вирішенні глобальних і регіональних проблем і більше відповідальності за рішення, що приймаються, на національному рівні.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 144; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!