Переклад кольороназв граматичної категорії іменника або дієслова
Перекладачі можуть зіткнутися з труднощами перекаду кольороназв тоді, коли вони належать до такої граматичної категорії, що не є властива кольороназвам англійської мови, а саме до категорії іменника чи дієслова. Розглянемо такий приклад:
Широкий двір зеленів моріжком [10, с. 282].
The broad yard was covered with green grass [18, с. 213].
Речення оригіналу становить великий інтерес у зв’язку з двома лексемами: «моріжок – густа молода трава » та «зеленіти», які не мають прямих відповідників в англійській мові. Більше того, слово «моріжок» активувало сему яскраво-зеленого кольору. Перекладу А. Містецького бракує експресивності оригіналу, проте такі втрати були неминучими. Єдиним можливим рішенням могло б бути вживання лексеми «vibrant», яка б підсилила сему кольору.
В наступному прикладі ми побачимо уживання кольороназви в категорії іменника:
В одчинені вікна й двері на довгу, з колонками, веранду так і перлась ясна блакить моря, в нескінченність продовжена блакитним небом [11, с. 283].
Іменник «блакить» одержує значення конкретного об’єкта, а отже сприямається читачами яскравіше, аніж вираз «блакитне море». Більше того, М. Коцюбинський ужив стилістичний засіб персоніфікації, що створює яскравий словесний образ: «блакить перлась». На нашу думку, обидва перекладачі вдало відтворили образ:
The limpid blue of the sea , protracted to infinity by the blue sky, seemed to flow into the open windows and doors and onto the long slender-columned veranda ( А. Містецький ) [18, с. 14].
|
|
|
The bright azure of the sea seemed to flow unbrokenly into the open windows and doors, and merged with the blue sky into a seeming endlessness (A. Микитяк ) [17, с. 77].
Обидва перекладачі субстантивували прикметник, а отже відтворили граматичну категорію кольороназви та усі пов’язані з нею конотації. А. Містецький вжив лексему «the blue» і підсилив її прикметником «limpid», який образно вживається для позначення чогось прозорого, світлого. А. Микитяк відтворив вислів лексемою «the azure», яка натякає на блакитний колір, та додав підсилюючий прикметник «bright». Даний переклад можна вважати менш влучним, адже М. Коцюбинський невипадково використав слова «блакить» і «блакитний». Алітерацію було відтворено у лише у перекладі А. Містецького («blue of the sea », « blue sky»).
Переклад кольороназв з етнокомпонентом
Складність перекладу кольороназв можу бути зумовлена наявністю в них етнокомпоненту. Етнокультурні семи сталих колірних епітетів є надзвичайно ваговими. Вони є втіленням узуальної мовної образності. Такі епітети фактично перестають позначати колір у конкретному візуальному смислі. Вони виражають головну рису, сутність об’єкта; як засіб денотації вони створюють стабільні назви певний елементів навколишнього світу так, як це закріплено у свідомості носіїв мови [9, с. 337].
|
|
|
Давайте розглянемо приклад уживання кольоназви з етнокомпоненом в оповіданні М. Коцюбинського «Intermezzo»:
“Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом” [10, с. 45].
“My days flow amidst the steppe, amidst a valley covered with green corn” [18, с. 113].
М. Коцюбинський ужив епітет «зелений хліб», маючи на увазі зелені колоски пшениці, хліб на стадії дозрівання, що є надзвичайно важливим періодом для кожного українського селянина. В перекладі А. Містецького було збережено сему зеленого кольору, однак лексему «хліб» було замінено на кукурудзу – «corn», яка є характернішою для англомовного світу. Україну з давніх-давен знали як годувальницю хлібом. Для англомовної частини світу основний врожаєм завжди була кукурудза. Перекладач звернувся до стратегії одомашнення, тим самим упускаючи український етнокомпонент. З точки зору вірності перекладу, дане рішення не є правильним. Однак даний переклад наближений до сприймання цільової аудиторії.
ВИСНОВКИ
В даному дослідженні було зроблено спробу проаналізувати кольорову палітру оповідань М. Коцюбинського та виділити основні труднощі для перекладачів при відтворенні кольороназв англійською мовою.
|
|
|
Аналіз кольорової палітри оповідань М. Коцюбинського допоміг нам виявити, що багато лексем на позначення кольору вжито в прямому денотативному значенні. Однак, в багатьох прикладач семи кольору переходять у периферію, і кольороназви уживаються, щоб викликати у читачів ряд асоціацій та яскраві словесні образи. Доволі часто кольороназви в оповіданнях М. Коцюбинського одержують нові, додаткові конотації, не закріпленні в свідомості носіїв мови, що вимагає детального аналізу контексту, в якому вони були вжиті.
Проаналізувавши 120 прикладів уживання лексем на позначення кольору в оповіданнях М. Коцюбинського, ми виявили наступні труднощі для перекладу:
1) Словесні образи з колірним компонентом;
2) Кольороназви граматичної категорії іменника або дієслова;
3) Кольороназви з етнокомпонентом.
Детальний аналіз перекладів виявив, що більшість кольороназв було відтворено вірно, конотації та образність було збережено.
Серед стратегій, що використовувалися перекладачами оповідань М. Коцюбинського можна виділити такі:
1) Калька, або по компонентний переклад кольороназв;
2) Упущення кольороназв в цільовому тексті;
3) Заміна оригінальної колірної лексеми на іншу в цільовому тексті.
|
|
|
Підсумовуючи усе вищезгадане, слід зауважити, що переклад кольороназв вимагає відповідної уваги, обачності та старання з боку перекладачів, оскільки колірні лексеми часто можуть уживатися не в денотативному значенні, а набувати несподіваних конотацій. Більше того, поняття кольору може мати різне осмислення у різних культурах, адже колір – це ефективний прийом символізму, і слугує основою для створення яскравих епітетів, фразеологічних одиниць та колокацій.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 182; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!