II . Гіперкінетична (підкіркова, екстрапірамідна) дизартрія
Схема логокорекції
1. Нормалізація мовленнєвого дихання проводиться за такими ж принципами, як і при спастичній дизартрії.
2. Медикаментозне втручання (для зменшення гіперкінезів застосовують седуксен, реланіум, фенібут, ноофен, тіорідазин, сонапакс, наком. Неврологам-практикам добре відомо, що коли вдається зменшити інтенсивність гіперкінезів, у хворого починає наростати спастика, а медикаментозне усунення спастики посилює вираженість гіперкінезів).
3. Гальмування гіперкінезів у мімічно-жувальній та язиковій мускулатурі за методом проф. К. Семенової та канд. пед. наук Є. Архіпової (1982).
1. Підготовчі вправи. Перед початком логопедичного масажу проводять такі вправи: логопед потрушує руку та протилежну ногу дитини з наступним проведенням почергово перехресного руху – лікоть до коліна, після 2 — 3 рухів почергово з лівою та правою рукою, що ведуть до зменшення виразності гіперкінезів. Після цього розпочинають точковий масаж язика.
2. Точковий масаж язика:
· перехресний точковий масаж в ділянці губ. Вказівний палець лівої руки розташовують у середині лівої носо-губної складки дитини, а вказівний палець – під кутом губ справа. Одночасно здійснюють обертальні рухи вказівними пальцями у цих точках. Потім пальці переміщуються: вказівний палець правої руки розміщують на праву носо-губну складку, а вказівний палець лівої руки опускають під кут губ зліва та роблять такі самі обертальні рухи;
|
|
|
· вказівний палець лівої руки розташовують у ділянці середини носо-губної складки зліва, а вказівний палець правої руки – під кут нижньої шелепи справа. Здійснюють обертальні рухи в цих точках, а потім такі самі рухи – з протилежного боку;
· вказівний палець лівої руки розташовують у ділянці середини носо-губної складки зліва або в точці під кутом губ зліва, а вказівний палець правої руки фіксують у точці під мастоїдальним паростком за вухом. Роблять глибокий точковий масаж за гальмівним типом (проти годинникової стрілки); потім роблять ту саму вправу з другого боку;
· при різко виражених гіперкінезах: палець лівої руки фіксують у зоні носо-губної складки або під кутом губ зліва, палець правої руки натискає точку під внутрішнім кутом правої лопатки, здійснюються обертальні рухи в цих точках. А потім так само з протилежного боку;
· при стійких гіперкінезах використовують точки, які знаходяться під коліном або з верхнього краю над коліном та точку в ділянці однієї із носо-губних складок. Здійснюють точковий перехресний масаж. Особливість використання цих прийомів полягає в тому, що вони добираються індивідуально, обережно. Кожний рух повторюють 3 – 4 рази. У разі неправильного виконання – можуть посилитись гіперкінези. Вправи проводять кілька разів на день.
|
|
|
4. Масаж у сполученні з пасивною гімнастикою – формування пози спокою, спокійного вихідного стану, гальмування функціонально обумовлених гіперкінезів обличчя, плечового поясу, м'язів шиї, кінцівок.
5. Активна гімнастика – тренування плавних, синхронних координованих рухів артикуляційного апарату.
III . Млява (бульбарна) дизартрія
Частіше спостерігається при перинатальних енцефаломієлопатіях, коли клінічна картина мовних порушень зумовлюється ураженнями краніальних або спінальних периферичних мотонейронів внаслідок процесів у мозковому стовбурі (бульбарний синдром) та/або в шийному відділі спинного мозку. Ураження периферичного мотонейрону не входить у групу дитячий церебральний параліч.
Схема логопедичної допомоги.
1. Нормалізація мовленнєвого дихання.
2. Медикаментозне втручання (при гіпотонії та гіпотрофії м'язів неврологи застосовують препарати, що покращують нервово-м'язову провідність; їх призначають за 30 – 40 хв. до логопедичних занять. Це прозерін, оксазил, калімін. У комплекс терапії входять препарати, що стимулюють обмін речовин та запобігають розвиткові дистрофічних змін у м'язовій тканині, – АТФ, рібоксин, неробол, карнітина хлорид, фосфаден, актовегін, кардонат).
|
|
|
3. Масаж м'язів для зміцнення оральної мускулатури.
1. Зміцнення лицевої мускулатури шляхом погладжування, розтирання, глибокого розминання та вібрації. Масаж починається з легкого погладжування в напрямку від середньої лінії обличчя до периферії: погладжують чоло від середини до скронь, щоки – від носа до вух, від підборіддя до вушних раковин, розминають щелепові та щічні м'язи. Поступово інтенсивність масажних рухів посилюється. Роблять 8–10 рухів двічі на день.
2. Зміцнення губної мускулатури відбуваються через погладжування, розминання, розтирання та вібрації губних м'язів. Послідовність масажу: в напрямку від середини верхньої губи до кутів рота, від середини нижньої губи до кутиків, погладжування носо-губних складок від кутиків до крил носа, пощипування губ. Роблять по 8 – 10 рухів двічі на день.
3. Зміцнення язикової мускулатури можна здійснювати за допомогою логопедичних зондів з урахуванням напряму їх руху – від центру до периферії.
4. Вправи в домашніх умовах:
· масаж за допомогою дерев'яного шпателя: масажують поздовжні м'язи язика, погладжуючи шпателем язик від середньої його частини – спинки – до кінчика;
|
|
|
· за допомогою ритмічного натискання на язик, зміцнюють вертикальні м'язи;
· при погладжуванні язика впоперек впливають на поперечні м'язи;
· легкі вібруючі рухи шпателем упродовж 5 – 10 сек. сприяють активізації м'язів язика.
4. Артикуляційна гімнастика (пасивна та активна).
1.Зміцнення м'язів із використанням харчової логопедії (жування сухарів однією або другою половиною ротової порожнини, перекочування ґудзика або льодяника).
2.У випадках гіпотонії м'язів (не пов'язаної з дитячим церебральним паралічем), наприклад, при хворобі Дауна з дифузною м'язовою гіпотонією, застосовується метод ортопедо-стоматологічної допомоги – метод Кастільо-Моралес. Спеціально підготовлені ортопеди-стоматологи виготовляють дитині протез-пластинку на тверде піднебіння з пластмасовою горошинкою посередині. Дитина змушена постійно торкатися її язиком (обмацує горошинку). В такий спосіб поступово зміцняється язикова мускулатура.
IV . Атактична дизартрія
Схема логопедичної допомоги
1.Нормалізація мовленнєвого дихання.
2.Медикаментозне лікування (атаксія супроводжується гіпотонією м'язів, тому можуть призначатися такі препарати, як і при млявій формі дизартрії).
3.Масаж м'язів для зміцнення оральної мускулатури (як при млявій дизартрії).
4.Артикуляційна гімнастика (пасивна та активна).
5.Формування точної співрозмірної траєкторії артикуляційних рухів орофасціального апарату.
6.Вироблення синергії фонаторно-дихальної артикуляційної діяльності у мовленнєвому процесі.
7.Динамічність звуковимови різних типів складів (прямих, обернених, зі збігом приголосних).
При всіх формах дизартрії у хворих на дитячий церебральний параліч порушені голосоутворення та артикуляційний праксис.
Становлення звуків при цій складній патології, формування артикуляційного праксису – основні завдання найважчої ланки логопедичної роботи при дитячому церебральному паралічу. Нижче ми подаємо узагальнені напрями цієї роботи Всі завдання індивідуалізуються і конкретизуються в кожному окремому випадку.
Формування сили, висоти, керованості голосу у мовленні.
· Масаж, пасивна гімнастика м'язів шиї, плечового поясу, тулуба.
· Пасивно-активна гімнастика (ізометрична, ізотонічна).
· Активізація голосових модуляцій.
· Тренування слухової уваги на просодичних елементах мовлення.
· • Психотерапевтичні бесіди-заняття для підсилення мотивації до лікування та створення емоційного, позитивного настрою під час тренування голосових функцій.
Формування артикуляційного праксису
Кінестетичного:
· Уточнення артикуляційного праксису наявних звуків, але зі спотвореною звуковимовою.
· Виховання точності артикуляційних позицій – дорсальності, альвеолярності, вакумінальності, палатальності, лабіальності для артикуляції потрібних звуків і способу відтворення щілинного, сонорного, вібраційного звуків.
· Виконання завдань для диференціації звуків у складах зі збігом приголосних.
Кінетичного:
· Тренування рухливості м'язів орофасціального апарату.
· Тренування утворення звуків у складовому ланцюжку Звертати увагу на чіткості звуковимови приголосних у словах.
· Формування диференціації артикуляційних рухів (вправи зі складами).
· Вироблення швидкості точних артикуляційних рулів «складові комплекси).
· Диференціація звуків, які розрізнюються за місцем і способом утворення.
Формування фонетико-морфологічного аналізу і синтезу
Формування певних установок для вироблення навичок мовленнєвої діяльності.
Запропонована система логопедичної корекції важких порушень мовлення у дітей із церебральними паралічами має диференційований характер, з урахуванням причини та локалізації ураження мозку, структури мовленнєвого дефекту, характеру і поширення сенсомоторного дефіциту, вираженості супутніх симптомів з боку соматичної, психічної, емоційно-вольової, мотиваційної сфер. На кожному із представлених етапів довготривалої логокорекції в СІНР окреслюються конкретні індивідуальні цілі, завдання, добираються методи та прийоми відновлення функцій усного мовлення. Успішне подолання мовленнєвих порушень є запорукою подальшого розвитку писемного мовлення і можливості навчання дитини в школі, інтеграції її в дитячий колектив, набуття професії та, в кінцевому результаті, – соціальній адаптації неповносправної особи в суспільстві.
Література
1. Семенова К.А., Махмудова Н.М. Медицинская реабилитация и социальная адаптация больных детским церебральним параличом. – Ташкент: Медицина, 1979. – 487 с.
2. Дубовцева О.О. Діагностика та стимуляційна терапія мовних порушень у дітей з церебральним паралічем. Автореф. дис… канд. мед. наук. – К., 1999 – 18 с.
3. Козявкін В.І. Система інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації пацієнтів із дитячим церебральним паралічем СІНР (метод проф. В. Козявкіна). Наукові розробки. Інститут проблем медичної реабілітації. Львів – Трускавець, 2001 – С. 10–19.
4. Козявкин В.И. Динамика речевых нарушений у больных детским церебральним параличом (ДЦП), леченых с помощью системи интенсивной нейрофизиологической реабилитации // Український вісник психоневрології. – Харків, 1995. – Т. 3 – Вип. 2 – С. 55-57.
5. Пічугіна Т., Бабадагли М. з співав. Мовленнєва патологія у дітей: сучасні підходи до діагностики та реабілітації // Вісник Львівського університету, серія «Педагогіка». – 2002, вип.16 – С. 152-156.
6. Система интенсивной реабилитации детей с церебральними параличами новые возможности для коррекции речевых нарушений / Н.В. Козявкина, С.М. Гордиевич, О.В. Козявкина и др. // Дефектология. – 2002. – № 5. – С. 89-96.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 93; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!