Властивості фотографічних зображень і їх використання у фотожурналістиці
Вступ
Фотографія міцно увійшла до сучасного життя. За короткий час вона проникла мало не в усі сфери людської діяльності. Особливо широке застосування фотографія отримала у пресі, ставши незамінним засобом інформації і пропаганди. Склалася спеціальна галузь журналістики - фотожурналістика.
Фотожурналістика - особлива форма журналістики, що використовує фотографію як основний засіб вираження. Фотожурналісти повинні діяти приймати рішення і носити фотографічне устаткування в тих же умовах, що і учасники подій.
Фотожурналістика, як описовий термін, часто має на увазі певний грубуватий стиль або підхід до створення зображень. Підхід фотожурналістів до неупередженої фотографії стає популярним і особливим стилем комерційної фотографії. Наприклад, сьогодні багато весільних фотографів знімають в стилі "репортажу" неупереджені хроніки весільних подій.
Щоб виявити і визначити специфіку і закономірності існування фотожурналістики, необхідно передусім з'ясувати яке місце займає фотографія для преси серед усього різноманіття зображень, що отримуються за допомогою фотографічної техніки, визначити межі між окремими видами фотографії і, що більш важливо, виявити той засадничий принцип, який може бути покладений в основу наукової класифікації. Ця вимога обумовлена не лише і не стільки відмінністю творчих манер і якості виконання, а в першу чергу специфікою тих областей людської діяльності де фотографія знайшла застосування.
|
|
|
Передумови появи фотожурналістики
Виділяючи фотожурналістику в самостійний вид, необхідно вказати на те, що час її становлення не співпав з народженням фотографії як такої.
Фотографія є технічним винаходом, і її розвиток знаходиться в безпосередньому зв'язку з розвитком і удосконаленням техніки.
Поява фотографії у пресі зв'язана не лише з розвитком посередньо фотографічної техніки, що дозволяє отримувати необхідні пресі знімки але і з розвитком поліграфічної промисловості [6, с. 121-124].
Розвиток фото устаткування і поліграфічної промисловості став технічною, матеріальною базою для виходу фотографії в друк. Без технічних передумов самовизначення фотожурналістики було б об'єктивно неможливе. Але це лише одна сторона питання, умова "необхідне, але недостатнє".
Фотожурналістика виникла як елемент ідеологічної надбудови через потреби, що випробовуються суспільством на певному етапі його історичного розвитку. Без потреби немає виробництва. Але саме споживання відтворює потребу [1, с. 78-79].
Для людини усе більше значення придбаває спілкування в широкому значенні цього слова, потреба усвідомити що відбувається, причому не лише у рамках його кварталу, міста, країни, але і у світовому масштабі.
|
|
|
Фотографія може зробити людину як би свідком подій, що відбуваються у світі, збудити почуття причетності цим подіям, вона дає наочне уявлення про окремі епізоди громадського життя, військові зіткнення, стихійні лиха, наукові відкриття, що відбуваються в найвіддаленіших куточках нашої планети.
Але і це ще не усе. Поява фотографії в пресі значною мірою обумовлена потребою читача в документальному, достовірному віддзеркаленні фактів. Фотографія створює ілюзію того, що вона надає об'єктивні і достовірні свідчення про факт, тому читач шукає в ній як би точку відліку істинності журналістської інформації.
Необхідно відмітити, що включення фотографії в сферу журналістики і виконання покладених на неї у пресі функцій обумовлюються і збільшеним культурним рівнем аудиторії. Читач-глядач поступово придбав здатність бачити в конкретній фіксації об'єкту, здійснюваній за допомогою фотографії, інформацію глибшу, ніж уявлення про матеріальну "даність" об'єктів в реальній дійсності, побачив у фотографії віддзеркалення сенсу явища або навіть цілої групи явищ і фактів [3, с. 18-22].
|
|
|
Таким чином, визначаючи причини і передумови появи фотожурналістики, можна виділити наступні основні моменти:
- перше - громадська необхідність нового засобу пізнання і віддзеркалення економічних, політичних, соціальних процесів сучасності, що з'явилася на певному етапі історичного розвитку суспільства. Фотографія задовольняє вимозі наочності і швидкості сприйняття, продиктованому різким зростанням інформації. Через свою документальність вона як би робить глядача свідком події, примушуючи його повірити інформації, що знаходиться в знімку;
- друге - поява і розвиток технічних можливостей для задоволення потреби суспільства в розширенні засобів масової комунікації і соціально-політичного управління;
- третє - наявність змістовно-стилістичної бази в особі соціальної фотографії, з якою почала свій розвиток фотожурналістика.
Усі ці компоненти знаходяться в діалектичній єдності і взаємовпливі. Їх сукупний розвиток і визначила поява фотожурналістики.
Властивості фотографічних зображень і їх використання у фотожурналістиці
Зорове сприйняття фотографій має свої особливості. Сенс письмової або усної інформації людина сприймає поступово. Погляд, кинутий на сторінку тексту, не дає майже ніякої інформації. Фотографія ж сприймається миттєво.
|
|
|
Фотографічне зображення має таку властивість, як наочність, яка забезпечує зовнішню відповідність об'єкту знімка і його зображення. На знімку можна побачити об'єкт, виявляємо властиві йому насправді риси. Хоча і словесні знаки є засобом передачі інформації про предмет, що означає, матеріально вони не мають нічого спільного з цим предметом.
Завдяки наочності фотографія максимально доступна глядачеві. Для безпосереднього сприйняття фотографії вимагається набагато менша міра підготовленості в порівнянні із сприйняттям тексту. Це зовсім не означає примітивності, однозначності фотографії. Та все ж вигляд видимої реальності і зорова конкретність, що обумовлюють надзвичайну активність сприйняття, залишаються властиві фотографії, який би багатошаровий зміст вона в собі не несла, якими б щонайтоншими засобами не користувалася.
Специфікою фотографічного зображення є і те, що воно є так званою "відкритою системою" [6, с. 131-132].
Фотографічне зображення відкрите для його продовження в часі і просторі. Кадр - це шматок дійсності, шматок життя. За фотокадром ми завжди можемо представити ще щось. Нікого не бентежить, що на знімку можна побачити частину лиця, одні руки і тому подібне.
Досить довгий час переваги і сила дії відкритої системи повною мірою не усвідомлювалися фотографами. Вірніше теорія і практика були не готові до того, щоб сприйняти щось "незавершене", "незавершене" з точки зору традиційних принципів композиції.
Умовність фотографії проявляється вже в тому, що реальний тривимірний простір зображується в ній на двомірній площині, в тому, що усе колористичне багатство навколишньої дійсності на знімку передається за допомогою тієї колірної палітри, яка знаходиться у розпорядженні фотографії, але не відповідає колірному багатству навколишнього світу або ж ще абстрактніше, - в чорно-білому варіанті [7, с. 111-114].
Таким чином, необхідно відмітити, що особливістю журналістського виду фотографії є те, що в ній в усій повноті реалізуються і проявляються практично усі властивості фотографічного зображення. "Моментальність" її сприйняття дозволяє скоротити час, потрібний на отримання тієї або іншої інформації. Її наочність забезпечує виникнення у глядача уявлення про досліджуваний факт, документальність фотографії і те, що вона є "відкритою системою" обумовлює віру глядача в передану інформацію, створює ефект присутності, почуття причетності з тим, що відбувається і так далі.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 451; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!