Регулювання грошово-кредитної системи
Безпосереднім провідником грошово-кредитної політики є Німецький федеральний банк. Він здійснює її за такими напрямками:
• облікова політика;
• операції на відкритому ринку;
• регулювання норм обов'язкових резервів кредитних закладів;
• регулювання величини грошової маси.
Операції з переобліку спочатку не відігравали у ФРН помітної ролі. Закон про кредитну систему у 1962 р. посилив дію облікової політики за допомогою прив'язування рівня процентних ставок комерційних банків до процента центрального банку.
Операції на відкритому ринку пов'язані з короткостроковими казначейськими векселями, імпортно-складськими свідоцтвами, а з травня 1979 р. — також з іншими цінними паперами. Німецький федеральний банк, купуючи чи продаючи державні боргові зобов'язання, впливає на ліквідність кредитних інститутів відповідно до напрямку грошово-кредитної політики.
Регулювання норм обов'язкових резервів для кредитних закладів впливає безпосередньо на кредитну діяльність комерційних банків, погіршуючи чи поліпшуючи їх ліквідність. Сума мінімальних резервів становила на 1987 р. 61,2 млрд марок, або 5 % усіх вкладів кредитних інститутів (1996 р. — 2 %).
На перший план з 1974 р. виходить регулювання грошової маси згідно з монетаристською концепцією. У 1975—1978 pp. Німецький федеральний банк дотримувався зобов'язання не допустити зростання грошової маси більш ніж на 8 % за рік. Так він намагався досягти стабільності економічного зростання та помірної інфляції. Але поставлених цілей банк не досяг і з 1979 р. він встановлює на кожний рік межі відхилення для змін грошової маси (на 1980 р. — 6—9 %, на 1987 р. — 3—6 %). У такий спосіб створювалася можливість маневрувати в разі зміни кон'юнктури.
|
|
|
Основні форми грошово-кредитної політики Німецького федерального банку, як правило, застосовуються одночасно і в одному напрямку. Наприклад, під час рестрикційної політики облікова ставка зростає, державні боргові зобов'язання продаються за меншими ставками, норми обов'язкових резервів збільшуються. Синхронна дія всіх форм грошово-кредитного регулювання впливає на економічний розвиток, проте не може усунути його циклічності.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Антонов Н. Г., Пессель М. А. Денежное обращение, кредит и банки. — М.: Финстатинформ, 1995.
2. Анулова Г. Н. Денежно-кредитное регулирование: опыт развивающихся стран. — М.: Финансы и статистика, 1992.
3. Банковское дело: Справ, пособие / Под ред. Ю. А. Бабичева. — М.: Экономика, 1992.
4. Банковское дело: Учеб. пособие / Под ред. В. И. Колесникова, Л. П. Кролевецкой. — СПб.: Изд-во УЭФ, 1992. — Ч. 1, 2.
|
|
|
5. Буката В. Финансово-кредитный механизм и банковские операции. — М.: Финансы, 1991.
6. Бухвальд Б. Техника банковского дела. — М.: Финансы, 1993.
7. Валовая Т. Европейская валютная система. — М.: Финансы и статистика, 1986.
8. Гальчинський А. С, Єщенко П. С, Палкін Ю. І. Основи економічної теорії. — К.: Вища шк., 1995.
9. Гальчинський А. С. Сучасна валютна система. — К.: ОНБИ "Либра", 1993.
10. Гальчинський А. С. Теорії грошей. — К.: Основи, 1996.
11. Лагутін В. А. Гроші та грошовий обіг: Навч. посіб. — К.: Знання, 1997.
12. Лебедев Е. Денежно-кредитная система в период перехода к рыночной экономике. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1991.
13. Максимова Л. Механизм денежно-кредитного регулирования в ФРГ. — М.: Финансы и статистика, 1984.
14. Мотук Ж. Финансовые системы Франции и других стран. — М.: Финстат-информ, 1994.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 103; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!