Державна політика у сфері зайнятості
Політика ринку праці: збалансування попиту і пропозиції робочої сили, запобігання масовому безробіттю, створення нових і підвищення ефективності наявних робочих місць, забезпечення раціональної структури зайнятості населення, удосконалення системи навчання, перенавчання, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів, зростання мобільності трудових ресурсів; заходи щодо структурної перебудови економіки, стимулювання збільшення обсягів виробництва за допомогою зменшення податкового тиску на виробника, оздоровлення фінансового стану підприємств, підтримки інвестиційних програм та заохочення інвестицій.
Статистичні дані
Основні показники ринку праці (квартальні дані)
| Одиниця виміру | 2008 | ||
| січень – березень | січень - червень | ||
| Економічно активне населення у віці 15-70 років працездатного віку | в середньому за період, тис. осіб | 543,7 486,5 | 544,4 484,0 |
| Рівень економічної активності населення у віці 15-70 років працездатного віку | у % до населення відповідної вікової групи | 64,9 73,9 | 64,9 73,5 |
| Зайняте населення у віці 15-70 років працездатного віку | в середньому за період, тис. осіб | 497,4 440,2 | 504,0 443,6 |
| Рівень зайнятості населення у віці 15-70 років працездатного віку | у % до населення відповідної вікової групи | 59,3 66,8 | 60,1 67,3 |
| Безробітне населення (за методологією МОП): у віці 15-70 років працездатного віку з нього зареєстроване у державній службі зайнятості | в середньому за період, тис. осіб В середньму тис. осіб | 46,3 46,3 21,0 | 40,4 40,4 21,4 |
| Рівень безробіття населення (за методологією МОП): у віці 15-70 років працездатного віку | у % до економічно активного населення відповідної вікової групи | 8,5 9,5 | 7,4 8,3 |
| Рівень зареєстрованого безробіття населення працездатного віку (в середньому за період) | у % до економічно активного населення працездатного віку у % до населення працездатного віку | 4,3 3,2 | 4,2 3,1 |
| Кількість незайнятих громадян, які скористалися послугами державної служби зайнятості з них працевлаштовано рівень працевлаштування перебували на обліку | в цілому за період, тис. осіб у % на кінець звітного періоду | 32,4 7,2 22,3 20,9 | 44,3 16,6 37,4 19,5 |
| Потреба в робочій силі | на кінець звітного періоду, тис. осіб | 5,2 | 5,9 |
| Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце, вакантну посаду | на кінець звітного періоду, осіб | 4 | 3 |
| Середній розмір допомоги по безробіттю | в останньому місяці звітного періоду, гривень у % до відповідного періоду попереднього року | 382 144,3 | 417 148,2 |
| Середньооблікова кількість штатних працівників | тис. осіб | 259,4 | 258,6 |
| Коефіцієнт обороту робочої сили по прийому | у % до середньооблікової кількості штатних працівників | 5,9 | 11,9 |
| Коефіцієнт обороту робочої сили по звільненню | у % до середньооблікової кількості штатних працівників | 6,3 | 13,2 |
| Середньомісячна заробітна плата' Номінальна Реальна | Гривень у % до відповідного періоду попереднього року | 1200 116,8 | 1281 112,0 |
|
|
|
|
|
|
Економічна активність населення за статтю та місцем проживання у 2007 році
| Одиниця виміру | Все населення | Жінки | Чоловіки | Міське населення | Сільське населення | |
| Економічно активне населення у віці 15-70 років працездатного віку | Тис. осіб | 546,2 485,4 | 275,3 232,8 | 270,9 252,6 | 331,1 314,7 | 215,1 170,7 |
| Рівень економічної активності у віці 15-70 років працездатного віку | у % до населення відповідної вікової групи | 64,2 72,8 | 61,2 72,9 | 67,5 72,7 | 60,7 70,4 | 70,4 77,7 |
| Зайняте населення у віці 15-70 років працездатного віку | Тис. осіб | 503,9 443,2 | 256,2 213,7 | 247,7 229,5 | 300,0 283,6 | 203,9 159,6 |
| Рівень зайнятості у віці 15-70 років працездатного віку | у % до населення відповідної вікової групи | 59,2 66,5 | 57,0 66,9 | 61,7 66,0 | 55,0 63,4 | 66,7 72,6 |
| Безробітне населення у віці 15-70 років працездатного віку | Тис. осіб | 42,3 42,3 | 19,1 19,1 | 23,2 23,2 | 31,1 31,1 | 11,2 11,2 |
| Рівень безробіття у віці 15-70 років працездатного віку | у % до економічно активного населення відповідної вікової групи | 7,7 8,7 | 6,9 8,2 | 8,6 9,2 | 9,4 9,9 | 5,2 6,6 |
| Економічно неактивне населення у віці 15-70 років працездатного віку | тис.осіб | 304,6 181,5 | 174,2 86,5 | 130,4 95,0 | 214,0 132,4 | 90,6 49,1 |
Зареєстроване безробіття у 2008 році
|
|
|
| Кількість зареєстрованих безробітних | Середній розмір допомоги за місяць, гривень | |||
| осіб | у % до населення працездатного віку | |||
| Всього | з них отримують допомогу по безробіттю | |||
| Січень | 21135 | 15058 | 3,2 | 350 |
| Лютий | 21207 | 14907 | 3,2 | 381 |
| Березень | 20372 | 14522 | 3,1 | 382 |
| Квітень | 20082 | 14587 | 3,1 | 401 |
| Травень | 19653 | 14540 | 3,0 | 411 |
| Червень | 19036 | 14203 | 2,9 | 417 |
| Липень | 18753 | 14201 | 2,9 | 425 |
| Серпень | 18554 | 13981 | 2,9 | 450 |
| Вересень | 18821 | 13945 | 2,9 | 468 |
| Жовтень | 19560 | 13868 | 3,0 | 520 |
| Листопад | 23416 | 16634 | 3,6 | 537 |
Висновок
|
|
|
У даній роботі використовувалася можливість провести аналіз як науково-теоретичного, так і практичного аспекту діяльності такого складеного елемента ринкової економіки, як ринок праці. Я думаю, що через надмірну просторість даної теми неможливо докладно розглянути в одній роботі всі сторони цієї проблеми. Однак, виходячи з усього вищесказаного, можна зробити деякі висновки, узагальнюючи аналіз кожного з розглянутих питань.
Отже, тепер можна вже з упевненістю говорити про те, що ринок праці це не тільки відносини між найманими робітниками як суб'єктами пропозиції праці і підприємцями як суб'єктами попиту, що виникають із приводу купівлі-продажу цієї праці. Адже ринок праці випробує колосальний вплив з боку різних суб'єктів трудових відносин: це і профспілки, що відстоюють інтереси найманих робітників, і держава, що підтримує інтереси як працівників, так і роботодавців за допомогою спеціалізованих організацій і законодавчого регулювання трудових відносин, і підприємницькі об'єднання, що створюються в противагу профспілкам.
Також не можна замикатися на якому-небудь окремому сегменті ринку праці, вважаючи ситуацію на ньому загальної для ринку праці в цілому. Адже політика держави на ринку праці в цілому тільки тоді може бути результативної, коли вона здійснюється диференційовано для кожного з його сегментів. Прикладом може бути необхідність корінного перетворення існуючої системи підготовки і перепідготовки кадрів, що, по суті, входить до складу потенційного ринку праці. Цілеспрямоване державне регулювання в цій області, у сукупності з іншими мірами на інших сегментах може бути по-справжньому ефективної.
У роботі було також поставлене питання про необхідний ступінь утручання держави в ринкову економіку, і конкретно в сферу трудових відносин. Стосовно до країн з розвитий ринкової соціально орієнтованою економікою це питання актуальне тільки в той момент, коли починається відтік капіталу за кордон, обумовлений надмірним податковим пресом на підприємців (основне джерело фінансування соціальних програм і т.п.). І отут уже ставиться питання про надання волі ринковим саморегулюючим процесам для стимулювання економічного росту.
У нашій же економіці з властивим їй великим державним сектором і активним втручанням у ринкові процеси говорити про побудову ефективної соціальної економіки рано. Цьому сприяє і недосконалість правової бази, і податкового законодавства, і корупція в керівному складі, і сильний "тіньовий" сектор. Словом, щоб почати ефективно вирішувати проблеми на ринку праці, потрібно спочатку реформувати всі сфери економічного, політичного і соціального життя суспільства.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 167; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!