Формування особи дошкільника в процесі занять фізичними вправами
Особа – це цілісна психологічна структура, що формується в процесі життя людини на основі засвоєння або суспільних форм свідомості і поведінки. У ній виражена сила індивідуалізованих загальних устремлінь, потреб і цілей, творче почало готовність і уміння створювати нове.
Дошкільний вік - це період первинного складання особи, період розвитку особових механізмів поведінки. Головна мета розвитку особи - реалізація дитиною свого «Я», а також переживання себе як соціальний індивід - успішно може розв'язуватися в процесі занять фізичними вправами в дитячому саду. Рух, навіть найпростіший, дає їжу дитячій фантазії, розвиває творчість, яка є вищим компонентом в структурі особи, є однією з найбільш змістовних форм психічної активності дитини, яку учені розглядають як універсальну здатність, що забезпечує успішне виконання різноманітних видів діяльності. Найважливіша особливість творчості дошкільника – насиченість яскравими, позитивними емоціями, завдяки чому воно володіє великою привабливою силою і веде до розвитку нових мотивів діяльності, що формують евристичну особу.
Рухова творчість розкриває дитині моторні характеристики власного тіла учить відноситься до руху як до предмету ігрового експериментування. Основний засіб його формування – емоційно забарвлена рухова активність, за допомогою якої діти в уявну ситуацію, через рухи тіла вчаться виражати свої емоції і стани, шукати творчі композиції. Створювати нові сюжетні лінії, нові форми рухів.
|
|
|
Особливу значущість у формуванні рухової творчості дошкільників мають ігрові рухові завдання, рухомі спортивні ігри, спортивні розваги які завжди цікаві дітям вони володіють великим емоційним зарядом, відрізняються варіативністю складених компонентів, дають можливість швидко здійснювати рішення рухових задач. Діти вчаться придумувати руховий зміст до запропонованого сюжету, самостійно збагачувати і розвивати ігрові дії, створювати нові сюжетні лінії, нові форми руху. Це виключає звичку механічного повторення вправ, активує в доступних межах творчу діяльність по самостійному осмисленню і успішному застосуванню знайомих рухів в нестандартних умовах. Поступово колективна творчість, організовувана дорослим, стає самостійною діяльністю дітей.
Важлива характеристика особистості – її спрямованість, система провідних мотивів в поведінці. Мотив – спонука до діяльності, пов'язана із задоволенням потреби людини, що відображають вимоги внутрішнього середовища організму або зовнішніх умов життя і спонукають його до активності. Рухова діяльність сприяє формуванню однієї з важливих потреб людини – в здоровому способі життя. Вона є відношенням людини до власної діяльності, що підтримує і зміцнює його здоров'я. Здоров'я дитини, з якою в смисловому відношенні зв'язаний термін: здоровий спосіб життя, - показник рівня розвитку суспільства, в якому він живе.
|
|
|
Потреба в здоровому способі життя необхідно формувати з дитинства, коли організм пластичний і легко піддається діям навколишнього середовища. У дітей зміцнюється бажання бути здоровим, вирости красивим, активним, уміти обслужити і поводитися так, щоб не заподіяти шкоди собі і іншим. За допомогою дорослого дитина усвідомлює: для того, щоб бути здоровим, потрібно щодня виконувати фізичні вправи, загартовуватися, робити зарядку, дотримувати режим дня, є здорову їжу, стежити за чистотою навколишнього середовища і приміщення, а також дотримувати правила гігієни.
На заняттях фізичними вправами діти одержують елементарні уявлення про будову власного тіла, функції і призначення внутрішніх органів і систем організму. Через систему спеціальних вправ і ігор діти знайомляться з ознаками здоров'я(правильна постава, хода), вчаться захищатися від мікробів, уникати небезпечних місць, при необхідності надавати собі і іншим елементарну допомогу. Чим швидше дитина усвідомлює необхідність свого безпосереднього залучення до багатств фізичної культури, тим швидше у нього сформується важлива потреба, що відображає позитивне відношення і інтерес фізичній стороні свого життя.
|
|
|
У дошкільному віці починає складатися самооцінка – найбільш складний продукт розвитку свідомості дитини, особи, що виявляється в оцінці, самої себе. Основними чинниками формування самооцінки визнаються: власна активність особи, оцінка навколишніх людей, уміння правильно оцінювати дії інших. На ранніх етапах формування самооцінка дошкільника є віддзеркаленням оцінних думок тих, що оточують, перш за все дорослих. Формування самооцінки в процесі рухової діяльності припускає: залучення уваги дитини до художнього образу, «картини миру» оточуючої його природи; до здатності створювати власний художній образ - «образ красивого тіла»; красивій руховій поведінці навколишніх дорослих. У більшій мірі цьому сприяє захоплююча рухова діяльність, пов'язана з чіткою установкою на результат (ігри - драматизації, спортивні і рухомі ігри, спортивні вправи, ігри - естафети). Дитина оцінює своє «Я» по безпосередніх зусиллях, які він приклав для досягнення поставленої мети. У зв'язку з розвитком самооцінки розвиваються такі особові якості, як самоповага, совість, гордість. У складних діях виявляється воля дитини – подолання перешкод досягши поставленої мети. Дієвими чинниками виховання волі дошкільника можуть служити умови, спонукаючи до подолання труднощів. Особливо цінними в цьому відношенні є рухомі і спортивні ігри, фізичні вправи, засновані на тривалому і багаторазовому повторенні одноманітних рухових дій. При їх виконанні потрібно виконувати вольові зусилля для подолання фізичної і емоційної напруги, що поступово росте. Велике значення мають застосування методів стимулювання вольових зусиль, контроль і облік ступеня розвитку вольових якостей. Рухова діяльність активізує етичний розвиток особи дитини. Перш за все вона сприяє формуванню таких позитивних особових якостей, як співчуття, прагнення до надання допомоги, дружньої підтримки, відчуття справедливості, чесності, порядності.
|
|
|
Це яскраво виявляється в іграх і ігрових вправах, виконання яких ставить дитину перед необхідністю вступити в контакт з однолітком, надати допомогу у виконанні рухового завдання, знайти оптимальні варіанти узгоджень дій. Вихователь прагне показати залежність загального результату від виконання кожною дитиною певних дій, від доброго і справедливого відношення до товаришів (допомогти товаришу, якщо він не може виконати правила гри, використати ввічливі форми пропозиції послуг, зауважень). Наявність ігрового моменту сприяє підтримці у всіх дітей інтересу до виконання загального рухового завдання, без чого не можливо досягти уміння бачити іншого, діяти з ним.
Взаємна відповідальність забезпечує дитині можливість самоствердження, розвиває упевненість, ініціативність, формує відчуття товариства. Таким чином, заняття фізичними вправами – важливий чинник формування особи дитини дошкільника.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 119; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!