Дати аналіз дефініції ( визначити, чи правильна вона, коли ні – то яке правило порушено ): «Транспортні засоби це автомобілі, автобуси та мотоцикли»
НЕ ВІРНЕ.(Помилка надто вузького визначення)
Визначення повинно бути співмівмірним: дефінієндум і діфінієнс мають бути взаємозамінюваними, тобто їхні обсяги повинні бути однаковими ( А = Вс), а в даній дефініції це правило порушено ( А > Вс ) тобто «надто вузьке визначення» .
Дати аналіз поділу ( визначити чи є він правильним, коли ні то яке правило порушено): «дефініції можуть бути легальними , явними та неявними »
НЕ ВІРНЕ.(Помилка поділу із зайвими членами)
Поділ повинен бути співмірним, тобто обсяг подільного поняття має дорівнювати сумі обсягів членів поділу. А в даному поділі до членів поділу належить поняття, обсяг якого не входить до обсягу подільного поняття. Тобто тут порушено правило співмірності поділу.
3. Проаналізувати судження ( визначити його вид і структуру ):
«Існують заперечні прості судження ».
Записати судження, яке суперечить цьому
«Заперечні прості судження»- це суб’єкт ( S ) судження
«Існують»- це предикат ( P ) судження
У формалізованому вигляді:
Р – S
судження, яке суперечить цьому:
ù Р – S
Це просте екзистенційне судження.
- просте тому що в ньому жодна логічна частина не є судженням. Його можна розкласти на поняття, а не на окремі судження. Воно має один суб’єкт і один предикат.
- екзистенційне тому що предикат виражає сам факт існування предмета судження
Формалізувати судження: « Цей слід не належить ані потерпілому, ані підозрюваному »
|
|
|
S не є Р1 ані Р2
Це складне судження, утворене із двох простих суджень:
1) Цей слід не належить потерпілому. S не є Р1
2) Цей слід не належить підозрюваному. S не є Р2
Позначимо перше судження літерою А, друге судження літерою В. За допомогою таблиці істинності розглянемо залежність істинності кон'юнктивного судження від істинності суджень, які його складають:
| А | В | АTВ |
| І | І | І |
| І | Х | Х |
| Х | І | Х |
| Х | Х | Х |
З'єднальне судження істинне за істинності всіх кон'юнктів, що входять до його складу, і хибне за хибності хоча б одного з них. Отже у формалізованому вигляді це судження можна виразити так:
А T В
5. Встановити дотримання основних законів правильного мислення у міркуванні:
На місці злочину виявлено сліди П.
П. Нещодавно повернувся з місць позбавлення волі.
П. ніде не працює.
П. купує дорогі речі
Злочин було вчинено П.
Дане міркування побудовано способом відбору вихідного матеріалу, а саме методом неповної індукції – індукції переліком (популярна індукція)
Хто з підозрюваних А, В і С має тверде алібі, коли відомі такі обставини: 1)твердження про участь у вчиненні злочину А і В суперечать одне одному; 2) якщо до злочину причетний С, то цього досить для звинувачення А ( але не навпаки ); 3) алібі С є достатнім, але не необхідним для зняття звинувачення з В. Розв’язок подайте у формалізованому вигляді
|
|
|
Твердження про участь у вчиненні злочину А і В суперечать одне одному;
А ÒùВ, ВÒùА
Якщо до злочину причетний С, то цього досить для звинувачення А ( але не навпаки )
С ÒА
Алібі С є достатнім, але не необхідним для зняття звинувачення з В
С ñ В
ñ – не необхідність
Виходячи із цих формалізованих обставин підозрювані А та С мають тверде алібі.
Чи правильні такі умовиводи?
_ _
а) А v В б) АÒВ в) АÒВ г) А v В
_ _
А А В В
------- ------- ------- -------
_ _ _ _
В В А А
Дані умовиводи будуть не правильними тому що вони не відносяться ані до стверджувальних модусів, ані до заперечних.
У стверджувальному модусі від істинності основи йдеться до істинності наслідку. Умовивід ґрунтується на положенні: ствердження основи веде до ствердження наслідку. У заперечному модусі робиться висновок від хибності наслідку до хибності основи. Умовивід ґрунтується на положенні: заперечення наслідку є запереченням основи. А у даних умовиводах жодного із положень не дотримано.
|
|
|
9. Побудуйте пряме доведення тези Т, виходячи з таких аргументів:
А (( В( С ); 2) А (( С; 3) ( В ( Т ; 4) С.
Доведення – це процес думки, що полягає в обґрунтуванні істинності якогось положення за допомогою інших положень, істинність котрих установлена раніше.
Будь-яке доведення складається із трьох частин: тези, аргументів (основи) і демонстрації (форми доказу). Тезою доказу називається положення, істинність якого треба довести. Аргументом (основою) називаються ті судження, які наводяться для доведення тези. Демонстрацією (формою доказу) називається спосіб логічного зв’язку тези з основою.
Доведімо тезу Т на основі таких аргументів:
1) А (( В( С ) – А v (В vС)
2) А (( С – АÒùС
3) ( В ( Т – ù ВÑ ÒТ
4) С – С
Використовуючи правила виведення СНВ, находимо логічні наслідки із цих аргументів. Пряме доведення вважається завершеним, якщо серед цих наслідків буде судження, що фігурує як теза, тобто Т.
|
|
|
5) ù А ( УІ: 2,4 )
6) В vС (УД: 1,5 )
7) ù В (УД: 6.4 )
8) Т (УЕ: 3,7)
Отож, позаяк у сьомому рядку ми отримали Т застосуванням до наявних аргументів правил виведення, то робимо висновок – тезу Т вважати доведеною.
10. Якої помилки припущено при доведенні:
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 94; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!