Обмеження, що можуть бути скасовані після створення зони вільної торгівлі України з Росією
| Групи товарів | Вид обмежень | Розмір | Чи буде скасоване |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Експорт України | |||
| Цукор білий | Мито | 206 дол. США / т | Так |
| Спирт етиловий і інший спирти денатуровані | Мито | 2 євро за літр | Так |
| Горілка | Мито | 2 євро за літр | Так |
| Сигарети | Мито | 30 євро за 1000 шт. | Так |
| Плоский прокат із заліза, легованої або нелегованої сталі з цинковим або алюмінієво-цинковим покриттям | Антидемпінгове мито | Скасовано з 01.02.2004 р. | |
| Імпорт в Україну | |||
| Нафта сира | Експортний ПДВ | 20% | Можливо |
| Газ природний зріджений | Експортний ПДВ | 20% | Можливо |
| Автомобілі | Квота | 20826 шт. | Обговорюється |
| Сода харчова | Квота | 2500 т | Так |
| Цемент | Квота | 157500 т | Так |
Політична підоснова перерахованих дій — спроба тиску Росії на Україну. При цьому проглядає намір головного ініціатора проекту «ЄЕП» відмовитися від нових практичних кроків із його розвитку. Поки що не зовсім зрозуміла мотивація. Можна припустити, що тепер унаслідок євроінтеграційних намірів України стала однозначною неможливість і безперспективність створення митного союзу ЄЕП, що робить лібералізацію торгівлі в об’єднанні як економічно, так і політично невигідною для російського керівництва.
Проаналізує також динаміку прямих іноземних інвестицій в економіку України з боку країн-учасниць Єдиного економічного простору (див. дані таблиці 2.4.).
|
|
|
Таблиця 2.4
Прямі іноземні інвестиції в Україну з країн ЄЕП, млн. дол. США
| Країна | Обсяги прямих інвестицій на кінець періоду | ||
| 2004р. | 2005р. | 2006 | |
| Білорусія | 13,2 | 19,1 | 16,4 |
| Казахстан | 0,4 | 3,7 | 3,9 |
| Росія | 457,5 | 799,7 | 906,8 |
| Всього з країн ЄЕП | 471,1 | 822,5 | 927,1 |
Розраховано за даними держкомстат України
Інвестиції в економіку України з країн ЄЕП склали на кінець 2005 р. 822,5 млн. дол. США (7% від загального обсягу ПІІ). Основним інвестором є Росія на, яку припадає 97% всіх інвестицій з країн ЄЕП. Основними інвестиційно привабливими галузями для країн ЄЕП є [11]:
• для Росії: обробна промисловість 174,6 млн. дол. США станом на 1 півріччя 2007 р. (189,5 на початку 2006 р. млн. дол. США), сільське господарство, мисливство та пов’язані з ни-ми послуги 16,2 млн. дол. США (15 млн. дол. США), оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами та послуги з ремонту 56,5 млн. дол. США (44,5 млн. дол. США), транспорт і зв'язок 75,9 млн. дол. США (71,4 млн. дол. США), фінансова діяльність 71,8 млн. дол. США (24,1 млн. дол. США)операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам 74,9 млн. дол. США (73,6 млн. дол. США), охорона та соціальна допомога 104,4 млн. дол. США (103,2 млн. дол. США), нерозподілені за видами економічної діяльності обсяги ПІІ 244,5 млн. дол. США (207,4 млн. дол. США);
|
|
|
• для Білорусії: добувна промисловість 6,2 млн. дол. США (5,4 млн. дол. США), обробна промисловість 2,4 млн. дол. США (2,3 млн. дол. США), транспорт і зв'язок 2,2 млн. дол. США (2,2 млн. дол. США),охорона здоров’я та соціальна допомога 3,4 млн. дол. США (7,1 млн. дол. США);
• для Казахстану: будівництво 3 млн. дол. США (3 млн. дол. США), обробна промисловість 0,6 млн. дол. США (0,5 млн. дол. США).
Процес формування ЄЕП, на рівні ЗВТ в країнах - учасницях стає одним з індикаторів ступеня готовності країн до вступу у СОТ. За умов створення ЗВТ в рамках ЄЕП можна спрогнозувати зростання зовнішньої торгівлі між Україною та іншими країнами-учасницями. Якщо реально ЗВТ не буде утворена, то в кінці 2008 р. Росія, а згодом і Казахстан, мають реальний шанс вступити до СОТ, що також призведе до більшої лібералізації зовнішньоторговельних відносин між країнами засновницями ЄЕП.
Участь України в ЄЕП дасть можливість швидше досягти економічних критеріїв вступу в ЄС, таким чином інтеграція на східному векторі одночасно прискорить інтеграцію на західному. Вигоди і втрати України від участі в ЄЕП наведені в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 Переваги та недоліки участі України у ЄЕП
|
|
|
| Переваги | Недоліки |
| 1. Збільшення експорту до країн учасниць (найвідчутніший цей ефект буде в торгівлі з Росією, яка є найбільшим торгівельним партнером України). Передусім збільшиться експорт сільськогосподарської продукції, продуктів харчування та чорних металів, щодо яких у чинному режимі вільної торгівлі найбільше вилучень. 2. Зниження собівартості продукції українських експортерів завдяки здешевленню імпортованої сировини та збільшенню економії на масштабі внаслідок доступу на більший ринок. 3. Поглиблення конкуренції між виробниками з чотирьох країн сприятиме підвищенню ефективності української економіки. 4. Скасування митного контролю та митного оформлення вантажів між країнами-учасниками, забезпечить повну свободу руху послуг, капіталів і робочої сили. 5. Підвищення конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках через реалізацію конкурентних переваг угрупування. | 1. Існує ризик, що навіть після скасування імпортного та експортного мита у взаємній торгівлі країни провадитимуть чимало антидемпінгових і спеціальних розслідувань, які зводитимуть нанівець тарифну лібералізацію. 2. Відсутність згоди країн учасниць на перехід до українських митних тарифів. Значне посилення торговельних бар’єрів із країнами, які не є членами ЄЕП призведе до переорієнтації споживачів і виробників на імпорт товарів із країн об’єднання, де їх виробництво менш ефективне. 3. Існує великий ризик, що економічну політику в інтеграційному об’єднані формуватиме найвпливовіший учасник – Росія. 4. Недостатність існуючих коопераційних зв’язків між виробниками держав ЄЕП. |
|
|
|
Теоретично, в разі активізації співпраці в інших напрямах існує ще й можливість виходу України з ЄЕП. Але в цьому з різних причин ніхто не зацікавлений. Серед не дуже помітних чинників цього роль СОТ (після того, як до неї вступлять країни-учасники ЄЕП). Адже правила цієї організації передбачають режим найбільшого сприяння, що означає, що будь-яка торгова преференція, яка надається будь-якому партнеру-учаснику СОТ, автоматично поширюється на всіх інших членів організації. Виняток із цього правила зроблено для учасників інтеграційних об’єднань. Тому ЄЕП залишиться зручним юридичним каркасом для надання чотирма його сторонами одна одній різних торгових пільг без формального порушення вимог СОТ.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 126; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!