Розділ 2. Методика організації позакласної роботи з математики в початкових класах
Особливості методики позакласної роботи з математики в початкових класах
Основні завдання позакласної роботи такі: поглиблювати і розширювати знання та практичні навички учнів; розвивати логічне мислення, кмітливість, математичну пильність, виявляти найбільш обдарованих і здібних дітей, сприяти їхньому дальшому розвитку, виховувати інтерес до математики; залучати дітей до цікавих занять; виховувати наполегливість, любов до праці, організованість і колективізм.
Учитель повинен детально продумувати організацію позакласної роботи з тим, щоб вона забезпечувала активність, ініціативу і самостійність учнів. Він може використовувати такі види позакласної роботи з математики як:
математичні олімпіади;
математичний гурток;
математичний ранок;
хвилини цікавої математики;
години цікавої математики;
математичні екскурсії;
випуск математичної газети;
створення математичного куточка.
Організація і проведення позакласної роботи з математики в початкових класах мають свої особливості:
розпочинаємо позакласну роботу з математики з хвилинок цікавої математики у ІІ півріччі 1-ого класу;
основними формами роботи на позакласних заняттях з математики є ігрова та практична діяльність учнів - використання дидактичних ігор; створення проблемних ситуацій, розв’язування задач-віршів, задачок - казочок; відгадування загадок, ребусів тощо;
|
|
|
наочність на заняттях повинна бути яскравою, привабливою, цікавою для дітей.
Позакласну роботу будують за принципом добровільності. Тут учням не виставляють оцінок, однак обґрунтованість суджень, кмітливість, швидкість обчислень, використання раціональних способів розв’язування треба заохочувати. Для позакласної роботи добирається доступний матеріал підвищеної складності або такий, що доповнює вивчення основного курсу математики, але з урахуванням наступності з класною роботою.
Своєрідно проводиться облік участі учнів у цій роботі і результатів її виконання. Певним звітом з позакласної роботи є олімпіади, математичні вечори, конкурси, спеціальні газети, альбоми та ін.
Учителю належить керівна роль у проведенні позакласної роботи, але це керівництво тут має певну специфіку. Учитель допомагає учням планувати позакласні заняття, підбирати необхідний матеріал і посібники, проводити окремі заходи, даючи їм можливість проявити власну ініціативу на всіх етапах підготовки і проведення занять.
Позакласні заняття дають широкий простір для самостійної роботи учнів, розвитку їх ініціативи, самодіяльності, виявлення творчих здібностей. Вони також допомагають у розвитку уваги і спостережливості, що є важливою умовою успішного навчання.
|
|
|
Розпочинають цю роботу вже з першого класу з проведення хвилинок цікавої математики. На цих заняттях учні граються в різноманітні ігри, які вже з перших днів перебування в школі вчать їх бути уважними і спостережливими, вимагають від них уваги і вміння спостерігати зміни в навколишньому середовищі.
Вже у другому класі добрим засобом для розвитку уваги дітей є усна лічба, яку бажано практикувати на кожному позакласному занятті. Вона також виховує у дітей почуття відповідальності за виконану працю. Особливо цьому сприяють позакласні заняття, на яких проводяться змагання за точні результати лічби. Наприклад, у класі проводять математичну естафету. Підсумовуючи результати роботи, легко побачити, хто неуважно лічив і яку допустив помилку. Між учнями виникає творче змагання за кращі результати лічби, вони здійснюють при цьому самоконтроль, вчаться перевіряти себе, свою роботу і знаходити в ній помилки та виправляти їх. А ці навички дуже корисні, і їх треба прищеплювати дитині.
Вже у третьому класі використовують розв’язування цікавих задач, задач-жартів і головоломок, що сприяє розвитку логічного мислення, кмітливості, мови учнів.
|
|
|
Також на позакласних заняттях формується уявлення у дітей про геометричні фігури. Дітей навчають будувати прямі кути, прямокутники, квадрати, вимірювати недоступні висоти, відстані, площі тощо. Для виконання практичних робіт потрібні прилади: екер, віхи, транспортир, польовий циркуль та ін. Усі ці прилади можна виготовити з учнями після уроків у шкільній майстерні, під час занять математичного гуртка, або індивідуальної позакласної роботи учнів.
Розглянемо методичні особливості організації та проведення окремих видів позакласної роботи з математики в початкових класах.
Хвилини цікавої математики.
Вся позакласна робота розпочинається з проведення хвилин цікавої математики. Вони проводяться з метою розвитку в учнів вже першого класу інтересу до предмету математики.
Компонувати матеріал для хвилин цікавої математики можна по-різному. Один раз запропонувати ребуси, другий головоломки, третій - задачі-жарти. Але, як показує практика, доцільно комбінувати різні види завдань. Ці завдання можуть бути присвячені певній темі, наприклад, закріпленню геометричного матеріалу, таблиць множення, розв’язуванню віршованих задач на дві дії тощо.
|
|
|
Години цікавої математики.
Щодо годин цікавої математики, то кожне заняття вчитель планує відповідно до вимог щодо підвищення інтересу дітей до математики та з урахуванням знань, умінь і навичок, які мають учні на час проведення цієї роботи. Проведення групових занять з цікавої математики бажано розпочинати з другого семестру першого класу. Тривалість таких занять може бути у першому класі - 15-20 хвилин, у другому - 20-25 хвилин, у третьому-четвертому класах - 30-35 хвилин.
Години цікавої математики у першому класі проводяться епізодично, а в других-четвертих їх бажано проводити систематично один-два рази на місяць.
Матеріал до занять підбирається різноманітний, але всі завдання мають бути цікавими як за змістом, так і формою їх проведення. Години цікавої математики можуть бути тематичними - всі завдання на занятті присвячені одній темі програми: "Таблиці додавання і віднімання у межах 10", "Прості задачі", "Таблиця множення" та інші. Проте найчастіше проводяться комбіновані заняття, до яких включається цікавий матеріал з різних тем програми.
Кожна година цікавої математики може складатися з трьох частин: вступної, основної і заключної. У вступній частині діти повинні відразу відчути незвичність заняття, його відмінність від уроку. Пропонуємо учням ребуси, задачі у віршах або розпочинаємо заняття від імені казкових героїв, які пропонують дітям цікаві завдання. В основну частину включаємо завдання, які вимагають більш напруженої розумової діяльності учнів. Це завдання з логічним навантаженням, різноманітні задачі підвищеної складності, задачі-загадки, задачі-жарти. До заключної частини включаємо математичні чи логічні ігри, загадки. Корисно закінчувати заняття на найцікавішому етапі, коли діти захоплені грою, це буде для них "зарядом цікавості" на наступне заняття.
Математичний гурток.
Для глибшої роботи з дітьми з предмету, починаючи з 2-3 класу, організовують математичні гуртки.
Гурток створюється за принципом добровільності. При наборі дітей до гуртка треба враховувати їхні нахили, можливості та інтереси. Не обов’язково, щоб членами гуртка були лише здібні і підготовлені учні. Треба прагнути викликати зацікавленість до гурткової роботи і з боку середніх та слабких учнів. Стимулом до організації математичного гуртка може стати спеціально проведена коротка бесіда вчителя про те, чим діти будуть займатись у цьому гуртку. Таку бесіду можна провести на уроці у зв’язку з вивченням тієї чи іншої теми, при розв’язуванні задач та ін.
У залежності від умов гурток можна створити або загальношкільний для учнів паралельних класів, або окремий для учнів одного класу.
Заняття математичного гуртка доцільно проводити не частіше 1-2 разів у місяць, оскільки кожне заняття вимагає детальної підготовки як з боку вчителя, так і учнів.
Методи проведення занять гуртка більш різноманітні, ніж інших занять. Це зокрема: короткі повідомлення членів гуртка чи вчителя з історії розвитку математики; вправи на розв’язування цікавих задач, ребусів, загадок, задач підвищеної складності; розв’язування логічних вправ; виготовлення наочних посібників; випуск газет; дидактичні ігри та ін.
Всі матеріали - результати роботи гуртка - повинні зберігатися у класі.
Члени гуртка періодично влаштовують виставки, на яких демонструють наочні посібники, математичні газети, збірники задач, які складені членами гуртка за числовими даними, що взяті з життя, матеріали цікавих повідомлень, екскурсій і т.д.
Підбиваючи підсумки роботи математичного гуртка, вчитель можне додати ще кілька математичних ігор, які можна використати як у позакласній роботі з учнями І-ІІ класів, так і на уроках. Разом з тим, вона є джерелом знань учнів на ранніх стадіях математичної освіти. Вибирати ігри треба відповідно до віку дітей, змісту матеріалу уроку і рівня знань учнів.
Математичні газети.
Математичні газети випускаються з метою зацікавити позакласною роботою й інших учнів, продемонструвати усім результати роботи тих, хто займається у математичних гуртках та інших формах цієї роботи.
У зв’язку з тим, що в класі можуть випускатись газети з різних предметів, математична газета може оформлятись двічі-тричі на півріччя.
Математична газета у 1-2 класах повинна стати дійовим помічником учителя у прищепленні дітям інтересу і любові до математики, у вихованні кмітливості, логічного мислення. Вона повинна бути агітатором математичного гуртка, висвітлювати матеріали і результати математичних конкурсів, вікторин. У ній варто розміщувати цікаві задачі-головоломки, задачі-жарти, логічні вправи у формі запитань, загадок, задач у віршах.
Оформлення математичної газети відіграє важливу роль. Яскраво ілюстрована, гарно написана газета притягує увагу дітей. Неабияке значення має назва газети. В її виборі діти повинні взяти активну участь. Це може бути "Чомучка", "Плюсик", "Математична веселка", "Юний математик" та ін.
Математичний куточок.
Математичний куточок створюється з метою заохочення дітей до збору цікавих матеріалів, складання своїх завдань для однокласників.
Від математичної газети він відрізняється тим, що висить у класі весь час і не створюється кожен раз наново, а містить окремі відділення, вміст яких весь час змінюється, поповняється самими дітьми.
Отже, в організації математичного куточка також беруть участь самі діти. Збирання числового матеріалу для його заповнення треба організувати так, щоб діти самостійно брали із життя, газет і журналів або при вивчені інших дисциплін цікаві для них числові дані. З метою заохочування учнів до цього слід відмічати тих, хто найчастіше поповнює куточок новими числовими даними. Можна використовувати матеріал математичного куточка на уроках, вказуючи при цьому, хто його надав.
Математичні екскурсії.
Досить рідкісною та не менш ефективною формою позакласної роботи є математичні екскурсії. Вони використовуються для застосування учнями своїх знань на практиці, отимання нових знань, збору інформації й використання її пізніше на заняттях, в оформленні математичних газет та поповненні математичного куточка.
Кожній екскурсії повинна передувати старанна підготовча робота. Учителю слід спочатку визначити мету екскурсії і, виходячи з цього, обрати для неї об’єкт. Потім він повинен оглянути місцевість або об’єкт, на який передбачено повести учнів, скласти план екскурсії. Якщо метою екскурсії є проведення вимірювальних робіт на місцевості, то вчителю слід спочатк виконати всі роботи самому з допомогою трьох-п’яти активістів математичного гуртка.
Після цього треба провести бесіду з учнями, щоб з’ясувати мету екскурсії та завдання гуртківців у підготовці до неї (виготовлення необхідних приладів тощо). Якщо, наприклад, метою екскурсії є вимірювання відстані на око, кроками, мірним шнуром і рулеткою, то треба під час бесіди запропонувати виготовити мірний шнур, віхи. Крім того, кожний учасник екскурсії повинен знати довжину власного кроку. Вчитель дає дітям поради, як саме її визначити. Слід також за годинником визначити, яку відстань проходить учень за певний час. Ці дані можна використати при вимірювані кроками великих відстаней.
Якщо діти ніколи не вправлялися у вимірюванні відстаней на око, то бажано спочатку на занятті математичного гуртка провести окомірне вимірювання невеликих розмірів (довжина і ширина зошита, довжина класної дошки, парти, довжина і ширина класу та ін).
Слід розробити форму запису даних, одержаних під час екскурсій, ознайомити з нею учнів і запропонувати їм заздалегідь підготувати цю форму.
Кожна екскурсія повинна закінчуватись заключною бесідою, в якій підсумовують роботу, відзначають кращих учнів, що успішно виконали завдання. Матеріал екскурсії після відповідного оформлення вміщують у математичному куточку. Теми екскурсій можуть бути і такі: "Ціна, кількість, вартість." - екскурсія в магазин, "Відстань" - екскурсія по дорозі, коли діти, щоб краще уявляти міри довжини, проходять самі метр, кілометр, "Швидкість" - де діти, за допомогою вчителя визначають свою швидкість та ін.
Математичні олімпіади.
Цей вид позакласної роботи проводиться з метою заохочення учнів до предмету шляхом змагання, які так цікавлять дітей молодших класів, перевірити їх знання, порівнюючи з іншими.
Істотною особливістю математичних олімпіад молодших школярів і необхідною умовою їх ефективності є масовість. Кожному учню повинна бути надана можливість взяти у ній участь. Реальним заходом забезпечення масовості є організація і проведення класних олімпіад.
Другою особливістю і другою необхідною умовою ефективності олімпіад молодших школярів є опосередкована та безпосередня участь батьків у їх підготовці. Реально цього можна досягти, якщо протягом певного часу учням у порядку підготовки пропонувати розв’язувати вдома деяку кількість "нестандартних " задач. Зрозуміло, що процес опрацювання нестандартних задач буде включати консультації і допомогу батьків чи старших братів і сестер.
Третьою особливістю і важливою умовою здійснення математичних олімпіад молодших школярів є повне забезпечення вчителя "задачним матеріалом" як до змісту завдань самої роботи олімпіади, так і до завдань підготовчої роботи.
Четвертою особливістю і необхідною вимогою є проведення олімпіади в умовах заохочувального режиму. Кожен учасник має виступити успішно, тобто розв’язати хоча б одну задачу. Більшість учнів має впоратися з двома-трьома задачами. Переможцями треба вважати третину школярів, яка має кращі результати у розв’язанні задач олімпіади. Виконання усіх завдань не є вимогою для переможців. Усім учасникам олімпіади оголошується подяка і даруються листівки з відповідними записами.
П’ятою особливістю можна вважати поступовість у нарощуванні турів олімпіад. У 2 і у 1 класі проводяться тільки класні олімпіади. У 3 проводяться класні і шкільні, а у 4 - класні, шкільні і міжшкільні (районні).
Всі класні олімпіади бажано провести 5-15 квітня, шкільні - 16-25 квітня. Якщо олімпіада буде продовжуватись і на міжміському рівні, то її можна провести 5-15 травня.
Підготовка до класних олімпіад здійснюється шляхом епізодичного розв’язування нестандартних задач учнями на уроках математики та вдома. Основний період підготовки - березень (три основні навчальні тижні третьої чверті). Підготовкою до шкільних олімпіад є аналіз результатів класних олімпіад та розв’язування відповідних задач. Отже, березень та квітень можна буде назвати місяцями "посиленої математики".
Класні олімпіади проводяться на одному з уроків математики або у позаурочний час, тобто на п’ятому уроці (після відпочинку учнів 15-20 хвилин). Класні олімпіади проводяться за двома варіантами. Задачі олімпіади мають бути заздалегідь записані на класних дошках. Найкраще, якщо їх надрукувати на комп’ютері чи зробити ксерокопії для кожного школяра.
Розв’язання задач учні записують на окремих сторінках учнівського зошита, дозволяється користуватися чернетками. Час виконання роботи - 40-50 хвилин. Задачі можна виконувати у будь-якому порядку. Хто впорається з усіма завданнями, може подумати і над резервними, записати їх розв’язання.
Учасниками шкільних олімпіад є третина учнів класних олімпіад - їх переможці. Завдання шкільної олімпіади пропонується в одному варіанті, але її учасники мають сидіти за окремими партами чи столами. Якщо у школі є багато паралельних класів, то учасників шкільної олімпіади варто розподілити на дві чи три групи. Але олімпіаду провести в один день.
Досвід проведення математичної олімпіади у 1 класі підтвердив доцільність такої форми роботи. Олімпіади подобаються, зацікавлюють і дітей, і батьків. Вчителю допомагають намітити, які завдання варто опрацювати на уроці додатково, і якими новими, оригінальними (часто запропонованими учнями) методами можна розв’язати задачу чи приклад. Цей вид математичних змагань сприяє розвитку не тільки математичних здібностей, а й самостійності, впевненості, старанності учнів. Його варто починати практикувати з першого класу. Проведення математичної олімпіади є підсумком вивченого матеріалу, набутих знань, умінь і навичок.
Математичний ранок.
Досить цікавим є такий вид позакласної роботи з математики як математичний ранок.
Проводиться з метою заохочення дітей до предмету, демонстрації умінь та навичок дітей, отриманих на уроках та інших позакласних заходах для батьків дітей, учителів та учнів інших класів.
Ранок може відбуватися в класі або в шкільному залі. Приміщення святково прикрашається. Проводиться ранок у двох паралельних класах, або один клас ділиться на дві групи.
Зміст і форми математичних ранків бувають різні, але треба домагатися, щоб кожен учень був не тільки глядачем свята, а й активним його учасником. Найчастіше при проведенні математичних ранків організовують змагання кількох команд, ставлять інсценівки із залученням казкових героїв, розв’язують задачі казкового характеру, задачі-жарти і т.д.
Необхідно визначити премії переможців. Це можуть бути кольорові листівки, грамоти тощо. Але бажано, щоб кожен учень отримав сувенір, наприклад, книжку з цікавими задачами і вправами з математики для даного класу.
Зміст позакласних заходів потрібно добирати так, щоб дати можливість учням вивчати в більш ранньому віці елементи сучасної науки в доступній та цікавій для них формі. Як правило, їх проводять систематично, за заздалегідь продуманим планом. Але це не виключає епізодичного проведення, особливо в 1 і 2 класах, окремих заходів: математичних ігор, годин цікавої математики та ін.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 462; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!