Результати власних досліджень та їх обговорення
Клінічний огляд свинопоголів’я ферми показав, що в окремих поросят з групи відлучених і ремонтного молодняка спостерігаються порушення стану здоров’я. Це виявлялось у вигляді раптових нападів кашлю, інколи з» являлась блювота і судороги тіла.
Поросята, у яких відмічали клінічні зміни, гірше поїдали корм і погано росли.
У дорослих свиней явних, видимих ознак жодних хвороб не було помічено.
Проаналізувавши дані огляду тварин і ознайомившись з даними документації господарства, яка свідчила про неблагополучність по гельмінтозах свиней, було проведено гельмінтологічне обстеження (гельмінтоовоскопію) свиней господарства для уточнення діагнозу.
Інформація про дані діагностичної гельмінтоовоскопії наводиться у таблиці №3.
Таблиця №3. Загальні дані діагностичної гельмінтоовоскопії свиней господарства
| Виробничі і вікові групи свиней | Проведено гельмінтоовоскопію | Виділено яйця гельмінтів у тварин | ||
| голів | % | голів | % | |
| Кнурі – плідники | 2 | 4,16 | 2 | 4,16 |
| свиноматки в т.ч. супоросні підсисні | 13 11 2 | 27,08 22,91 4,16 | 9 8 1 | 18,75 16,66 2,08 |
| Рем. молодн. ст 4 м. | 16 | 33,32 | 11 | 22,91 |
| Відлучені поросята віком 2–4 міс. | 17 | 35,41 | 8 | 16,66 |
| Всього | 48 | 100 | 30 | 62,5 |
Як видно за результатами овоскопії екстенсінвазованість глистяної інвазії склала 62,5% від обслідуваного поголів’я. Якщо порівняти екстенсивність інвазії за минулий рік з цьогорічною – помітне зростання її на 9,5%.
|
|
|
В ході проведення досліджень було виявлено яйця кількох видів гельмінтів, а саме: аскарид трихоцефалюсів і езофагостом, ступінь ураження свиней різних груп цими нематодами показана у таблиці №4.
Таблиця №4. Інформація про зараженість свиней різних вікових і виробничих груп, певними видами гельмінтів
| Показники інвазії | Поросята 2–4-місяці | Ремонтн. молодняк | Свиноматки | Кнурі |
| Екстенсінвазованість, % аскаридозами | 34,8 (6) | 12,5 (2) | 15,2 (2) | - |
| Екстенсінвазованість, % трихоцефалюсами | 5,8 (1) | 12,5 (2) | - | - |
| Екстенсінвазованість, % езофагостомами | - | 6,25 (1) | 7,6 (1) | - |
| Екстенсінвазованість, % змішаними інвазіями | 5,8 (1) | 37,5 (6) | 45,6 (6) | 100 (2) |
Коли узагальнити отримані дані гельмінтоовоскопії по всьому свинопоголів» ї ферми, можна отримати інформацію про ураженість свиней господарства у 2002 р. весною різними видами нематод.
Якщо порівняти дані за минулий рік, отримані осінню і теперішні, помічається тенденція до зростання захворюваності свиней на моноінвазії, особливо на аскаридоз. Очевидно це пояснюється зміною кількості поголів’я тварин на свинофермі і співвідношення вікових і виробничих груп. Так молодші свині ще не встигли заразитися кількома видами нематод, а доросле поголів’я яке було присутнє осінню минулого року вибито, оскільки на зиму залишаються менше поголів’я тварин.
|
|
|
Після проведення гельмінтоовоскопії було сформовано дослідні групи з молодняка свиней, враховуючи інвазованість тварин, вік та масу.
Групи були утворені таким чином:
- три групи сформовані з ремонтного молодняка (ст. 4 міс.), в них входили 2-і дослідні по 5 поросят і одна контрольна – 6 поросят в групі (середня маса поросят в групі 34,2 кг)
- три групи з відлучених поросят (вік 2–4 міс.), а це 2-і дослідні по 6 поросят в кожній і контрольна – 5 поросят (сер. маса 24,4 кг).
Результати гельмінтоовоскопії в дослідних групах поросят, з врахуванням інтенсивності інвазії за кількістю яєць гельмінтів в краплі проби, подано у таблиці №5.
Таблиця №5. Результати гельмінтоовоскопії у поросят дослідних груп до застосування антигельмінтиків
| Показник | Вікові групи тварин | |||||
| Ремонтні поросята, групи | Відлучені, групи | |||||
| 1 | ІІ | ІІІ контр. | І | ІІ | ІІІ контр. | |
| Всього досліджено, гол | 5 | 5 | 6 | 6 | 6 | 5 |
| Інвазованість, гол. за аскаридозу | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | |
| за трихоцефальозу | 1 | 1 | 1 | |||
| за езофагостомозу | 1 | |||||
| Змішані інвазії | 2 | 2 | 2 | 1 | ||
| Виділено яєць гельмінтів у краплі: аскаридозу | 23,4 | 22 | 22,5 | 24,7 | 25 | 24,4 |
| трихоцефальозу | 11,5 | 12,1 | 11,3 | 23,7 | 24,5 | |
| езофагостомозу | 20,3 | 19,4 | 20 | |||
| Відсутність яєць гельмін гол. | 1 | 1 | 3 | 3 | 3 | 3 |
|
|
|
Отже на початку дослідження сукупна екстенсінвазованість на групах поросят складає: у ремонтного молодняку І – групи –80%, ІІ – група –80%, і третя контрольна – 50%; в поросят відлучених у І-ій і ІІ-ій групах екстенсивність інвазії складала по 50% в кожній, а в контрольній – 40%.
В останній час на ринку України часто з» являються нові ветеринарні препарати, серед яких багато антигельмінтиків. Тому перед нами було поставлено завдання вивчити терапевтичну ефективність за гельмінтозів свиней новий препарат інтермектин (діюча речовина івермектин). Для порівняння ефективності препарату і кращої показовості дегельмінтизаційного ефекту було обрано відомий препарат бровальзен (діюча речовина альбендазол).
В умовах виробництва ефективність інтермектину і бровальзену випробовували на спонтанно заражених тваринах різного віку, різними нематодами свиней.
|
|
|
Препарат інтермектин задавали поросятам ремонтним – І-ї групи і відлученим І-ї групи. Бровальзен задавали ІІ-й групі ремонтного молодняку і ІІ-й поросят відлучених. Третім групам поросят антигельмінтиків не задавали (контроль).
Спостереження, проведені в день лікування і в наступні 5 днів після задавання антигельмінтиків, показали, що свині поїдають корми з бровальзеном з апетитом і швидко протягом 10–15 хв. з моменту їх згодовування. Оцінка загального стану всіх груп тварин, які отримували антигельмінтики, показала відсутність будь-яких змін в їх поведінці.
При дослідженні через 7 і 14 днів після лікування у всіх тварин було оцінено якість дегельмінтизації за показниками захворюваності: інвазованості тварин, інтенсивності інвазії (по виділенню яєць гельмінтів).
Результати наведені у таблиці №6.
Таблиця №6. Результати гельмінтоовоскопії у поросят дослідних груп, після проведення дегельмінтизації (7 днів)
| Показник | Вікові групи тварин | |||||
| Ремонтні поросята | Поросята відлучені | |||||
| І | ІІ | ІІІ контр. | І | ІІ | ІІІ контр. | |
| Всього досліджено голів | 5 | 5 | 6 | 6 | 6 | 5 |
| Інвазованість, гол. за аскаридозу | 1 | 3 | ||||
| за трихоцефальозу | 1 | 1 | 1 | 1 | ||
| за езофагостомозу | ||||||
| при змішаній інвазії | 1 | 3 | ||||
| Інтенсивність інвазії – виділено яєць гельмінтів у краплі проби: аскарид | 5,3 | 19,8 | 25,2 | |||
| трихоцефал | 3 | 8,2 | 13,4 | 11,8 | ||
| езофагостом | 20,5 | |||||
| Відсутність яєць гельмінтів | 4 | 3 | 1 | 6 | 5 | 2 |
За проведеними розрахунками, враховуючи дані гельмінтоовоскопії після дегельмінтизації, після якої минуло 7 днів ми отримали таку інформацію щодо екстенсінвазованості поголів’я поросят: серед ремонтного молодняку екстенсінвазованість в І-й групі становила 20%, а в ІІ-й 40%, в ІІІ-ій групі поросят захворювання зросло – екстенсінвазованість 83,3%; серед відлучених поросят спостерігали зменшення екстенсінвазованості в ІІ-й групі до 16,6%, в І-й групі, де використовували препарат інтермектин, тварин, які виділяють яйця гельмінтів не виявили, в ІІІ-й групі екстенсінвазованість встановлено було 60%, тобто кількість уражених гельмінтами поросят зросла.
Отже результати гельмінтоовоскопії свідчать про зменшення інвазованості поросят в тих групах, де задавали антигельмінтики і підвищення екстенсінвазованості у контрольних групах. При цьому ефективність дегельмінтизації в групах поросят де вводили інтермектин вища порівняно з тим де задавали бровальзен: в двох І-их групах спочатку було інвазованих 3-и і 4-и поросята відповідно, а після дегельмінтизації інтермектином залишилось в І-ій (ремонтний молодняк) – одне порося (уражене трихоцефалюсами середня інтенсивність інвазії троє яєць в краплі), а серед відлучених поросят дегельмінтизованих інтермектином інвазованості не виявили. В групах де задавали бровальзен ураженість гельмінтами складала до лікування 4-и і 3-и хворих в групі, а після дегельмінтизації відповідно – двоє ремонтних і одне відлучене порося (при цьому було помітне значне зниження інтенсивності інвазованості поросят).
Таким чином через 7 днів після дегельмінтизації тварин ефективність інтермектину становила по групах ремонтних поросят – 84,99%, а у відлучених поросят – 100%, тоді, як ефективність бровальзену складала у ремонтного молодняка –69,98%, а у відлучених поросят – 77,86%.
Через 14 днів після дегельмінтизації було проведено повторно гельмінтоовоскопію, результати якої показано у наведеній нижче таблиці №7
Таблиця №7. Результати гельмінтоовоскопії у порсят дослідних груп, після проведення дегельмінтизації (14 днів)
| Показник | Вікові групи тварин | |||||
| Ремонтні поросята | Поросята відлучені | |||||
| І | ІІ | ІІІ контр. | І | ІІ | ІІІ контр. | |
| Всього досліджено голів | 5 | 5 | 6 | 6 | 6 | 5 |
| Інвазованість, гол. за аскаридозу | 1 | 3 | ||||
| за трихоцефальозу | 1 | 1 | ||||
| за езофагостомозу | ||||||
| при змішаній інвазії | 3 | |||||
| Інтенсивність інвазії – виділено яєць гельмінтів у краплі проби: аскарид | 19,4 | 21,2 | ||||
| трихоцефал | 9,2 | 12 | ||||
| езофагостом | 20,7 | |||||
| Відсутність яєць гельмінтів | 5 | 4 | 1 | 6 | 6 | 2 |
Аналіз даних отриманих з допомогою повторної гельмінтоовоскопії показує продовження ефекту дегельмінтизації обома препаратами –інтермектин і бровальзен. При цьому тварини, яким вводили інтермектин звільнились від гельмінтів повністю, а у поросят котрі отримували з кормом бровальзен інвазованість була помічена лише в одного поросяти з групи ремонтного молодняку.
Таким чином, екстенсефективність випробовуваних препаратів згідно з результатами двократної гельмінтоовоскопії становила: інтермектину –100% у двох дослідних групах, бровальзену – у групі ремонтних поросят – 84,99%, у групі відлучених поросят (вік 2–4 міс.) –100%.
Дія антигельмінтика інтермектин на організм поросят
Для визначення впливу антигельмінтика інтермектин на цитогенетичний гомеостаз поросят було проведено мікроядерний тест, який полягає у виявленні в соматичних клітинах організму тілець-включень – мікроядер.
Для проведення мікроядерного тесту ми використовували периферичну кров організму – виявляли мікроядра в еритроцитах крові поросят.
Кров на виготовлення мазків (1 крапля на предметне скло) брали з капілярів вуха.
Щоб провести дослідження кров брали спершу у контрольних тварин (не вводили антигельмінтик) і від тварин, яким вводили препарат. При цьому кров брали на дослідження на 7-й і 14-й день після введення препарату інтермектин. (таблиця №8).
Таблиця №8. Кількість мікроядер в еритроцитах крові поросят.
| Час взяття крові на дослідження | Кількість підрахованих еритроцитів | Число мікроядер (проміле) |
| Контроль | 10000 | 0,17 ± 0,025 |
| 7-й день після введення | 10000 | 0,22 ± 0,029 |
| 14-й день після введеня | 10000 | 0,20 ± 0,027 |
Одержані дані показали, що число мікроядер в еритроцитах крові поросят на 7-й і 14-й день після введення препарату інтермектин достовірно не відрізнялось від числа мікроядер у контрольних тварин.
Економічна ефективність лікування
Для визначення економічної ефективності лікування поросят інтермектинм і бровальзеном при нематодозах, було проведено ряд контрольних зважувань у групах відлучених поросят віку 2–4 міс. – шляхом зважування тварин до лікування і потім через 14 днів після нього з наступним визначенням середньодобового приросту живої маси підсвинків кожної з груп і статистичної обробки отриманих даних.
При зважуванні поросят до проведення дегельмінтизації поросята всіх груп мали середню живу масу близько 24,4 ± 0,550 кг.
Коли минуло 14 днів після лікування зважування поросят дало такі результати: поросята І-ї групи яким вводили антигельмінтик інтермектин важили в середньому 29,86 кг; поросята ІІ-ї дослідної (давали бровальзен) групи мали середню масу 29,44 кг, а в ІІІ-ій контрольній групі, поросята якої не задавали антигельмінтиків, тварини досягли середньої маси 26,92 кг.
Після здійснення обрахунків маємо таку інформацію про середньодобові прирости по групах:
- в першій групі приріст за добу в середньому становив 390 г.
- в другій групі близько – 360 г.
- в третій контрольній прирости за добу в поросят були біля 180 г.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 290; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!