Посттравматичний стресовий розлад



КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „Клінічна психологія”

Тема : „Стратегії надання психологічної допомоги у ситуаціях стихійного лиха, катастроф, терористичних нападів”


ЗМІСТ

 

Вступ

1. Теоретичний огляд проблеми надання психологічної допомоги в надзвичайних ситуаціях

Поняття надзвичайної ситуації

Посттравматичний стресовий розлад

1.3. Типові реакції людей на різні травматичні події

2. Техніки психологічної допомоги, що застосовуються при роботі в надзвичайних ситуаціях

2.1. Психічні розлади у постраждалих від стихійного лиха

2.1.1. Клініка психічних розладів при катастрофах

2.1.2.Організація й зміст медико-психологічної допомоги потерпілим у вогнищах стихійних лих й катастроф

2.2. Діагностика психічних розладів і організація психологічної допомоги заручникам

2.3.Психологічна допомога при диссоціативних розладах

Висновок

Списик використаної літератури


Вступ

 

Останніми десятиліттями людство пережило значну кількість великих катастроф, що були результатом введення нових технологій та злочинного або некомпетентного ставлення до їх застосування. Це спричинило суттєві екологічні зміни та загибель людей. Серед таких катастроф варто відзначити аварії на хімічних заводах у Швейцарії, Німеччині, Італії, Індії, на американській атомній станції Три-Майл-Айленд, українській атомній станції у Чорнобилі, чисельні залізничні, автомобільні та авіаційні катастрофи. Достатньо відзначити, що за даними ВООЗ (без врахування великих аварій та катастроф), лише на автошляхах світу щорічно гине 300 тисяч і отримують ушкодження близько 8 мільйонів людей.

У наш час різко зросла кількість антропогенних катастроф і "гарячих точок" у різних регіонах планети, світ буквально захлинає епідемія тяжких злочинів проти особистості. Ці ситуації характеризуються насамперед надекстримальним впливом на психіку людини, викликаючи в неї травматичний стрес, психологічні наслідки якого в крайньому своєму прояві виражаються в посттравматичному стресовому розладі (ПТСР).

Велика кількість соціологів, медиків, психологів та представників інших наук вважають за необхідне теоретичне та методологічне об'єднання різних спеціалістів для аналізу реакцій та поведінки людей під час стихійних лих, вивчення їх впливу на фізичне і психічне здоров'я, в також планування допомоги потерпілим.

Тема даної роботи була вибрана не випадково, адже проблематика надзвичайних ситуацій є дуже актуальною і ще до кінця не вивченою. Проблеми організації та надання психологічної допомоги постраждалим від катастроф, стихійних лих і терористичних нападів все більше актуалізуються з кожним роком .

Завданням даної роботи є висвітлення основних теоретичних понять надзвичайної ситуації, а також психічних та психологічних розладів, до яких вона призводить, і стратегій роботи з ними.

Дана робота складається з двох розділів.

В першому розладі висвітлені основні поняття надзвичайної ситуації, а також поняття постравматичного стресового розладу.

В другому розладі розкриті основні можливі психічні порушення при надзвичайній ситуації та взятті в заручники, а також техніки роботи з диссоціативними розладами.

Мета роботи – дослідити теоретичні основи і стратегії психологічної допомоги в екстремальних ситуаціях.

Об’єкт дослідження –теорія і стратегії психологічної допомоги в надзвичайних ситуаціях.

Предмет дослідження – особливості використання стратегій надання психологічної допомоги у ситуаціях стихійного лиха, катастроф, терористичних нападів.


Теоретичний огляд проблеми надання психологічної допомоги в надзвичайних ситуаціях

Поняття надзвичайної ситуації

 

За останній час вийшли ряд Постанов Кабінету Міністрів України, які сули спрямовані на створення єдиної системи класифікації надзвичайних ситуацій та єдиної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру Це Постанови КМ України «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій" (№ 1099, 15.07.1998 р,) та «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» (№1198,3.08.1998р.).

В цих Постановах КМ України наводяться головні терміни, а саме:

НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ (НС)— порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвело (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Розрізняють наступні види надзвичайних ситуацій:

1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру - транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

2. Надзвичайні ситуації природного характеру — небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослий хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

3. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру.

4. Надзвичайні ситуації воєнного характеру.

Загальні ознаки надзвичайної ситуації:

• наявність або загроза загибелі людей, чи суттєве порушення умов їх життєдіяльності;

• матеріальні збитки;

• істотне погіршення стану довкілля,

Аварія — небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Небезпечне природне явище — подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

Під катастрофою розуміються такі події, які приведуть до руйнувань і смерті, пораненням і стражданням великої кількості людей.

Всесвітня організація охорони здоров'я визначає катастрофи (стихійні лиха), як ситуації, що характеризуються непередбаченими, серйозними й безпосередніми загрозами суспільному здоров'ю.[16;15]

Катастрофа — великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Загальні ознаки віднесення НС до відповідного рівня за критерієм розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків. Наприклад, якщо кількість людей, які загинули (крім випадків аварій на автодорогах), становить 1 особу, то НС відноситься до об'єктового рівня, якщо кількість людей, які загинули (крім випадків аварій на автодорогах), становить 1—2 осіб, то НС відноситься до місцевого рівня; якщо кількість людей, які загинули (крім випадків аварій на автодорогах), становить від 3 до 5 осіб, то НС відноситься до регіонального рівня; якщо загинуло понад 5 осіб — НС загальнодержавного рівня.

Реагування на НС — скоординовані дії підрозділів єдиної державної системи щодо реалізації планів дій (аварійних планів), уточнених в умовах конкретного виду та рівня НС з метою надання невідкладної допомоги потерпілим, усунення загрози життю та здоров'ю людей.

Запобігання виникненню НС — підготовка та реалізація комплексу правових, соціальне-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків.[17;11]

 

Посттравматичний стресовий розлад

Узагальнення даних численних досліджень дає підстави для висновку щодо наявності спільних симптомів при різних за походженням психічних травмах. Оскільки ці симптоми не відповідали жодній нозологічній формі, М. Горовіц запропонував згрупувати їх в синдром під назвою «посттравматичний стрес» (РТSD — Post trumatik Stress Disorders), який можна визначити як „нормальну реакцію на ненормальну ситуацію”

Через деякий час М. Горовіц з співробітниками визначили діагностичні критерії РТSD, які було прийнято за основу при укладанні DSМ-Ш (1979—1980 рр.) та було дещо уточнено в нaступній редакції систематики психічних розладів (DSМ-III-R).[10;16]

Сучасні уявлення про ПТСР склалися остаточно до 80-х рр. XX ст., однак інформація про вплив травматичних переживань фіксувалася протягом сторіч.[.7; 61]

Епідеміологічна оцінка поширеності РТSD грунтується на результатах масових психіатричних обстежень потерпілих внаслідок екстремальних ситуацій (катастроф, війн тощо) свідчить, що це захворювання може охоплювати від 15 до 40 % потерпілих - в залежності від рівня їх соціальної захищеності.

При стихійних лихах кількість осіб з симптомами посттравматичного розладу становить від 10 до 50 %. Зокрема 49-52 % осіб з ознаками посттравматичного стресу було виявлено серед мешканців Мехіко Сіті після відомого катастрофічного землетрусу. В свою чергу, голландські вчені, що провели обстеження 60—65-річних ветеранів ІІ світової війни, встановили відповідність їх стану симптомам. РТSD (за DSМ-Ш-R.) у 56 випадків. Аналогічні й навіть більш тяжкі «психічні втрати» були зафіксовані у 80-ті роки при аналізі загальних санітарних втрат, що понесли армії Ізраїлю, Іраку та Ірану, військових, що діяли в 90-х рр.

Донедавна діагноз РТSD як самостійна нозологічна форма в групі тривожних розладів існував тільки в США. Однак в 1995 р, цей розлад і його діагностичні критерії із DSМ були введені й у десяту редакцію Міжнародної класифікації хвороб - основного діагностичного стандарту в європейських країнах.

Виділяють наступні критерії РТSD (за DSМ - IV):

А. Індивід був під впливом травмуючої події, причому повинні виконуватися обидва наведених нижче пункти:

1) індивід був учасником, свідком або зштовхнувся з подіями, які включають смерть, або погрозу смерті, або загрозу серйозних ушкоджень, або загрозу фізичної цілісності інших людей (або власної);

2) реакція індивіда включає інтенсивний страх, беспомічність або жах.

В. Травматична подія наполегливо повторюється в переживанні одним (або більше) з наступних способів:

1) повторюване й нав'язливе відтворення події, відповідних образів, думок, що викликає тяжкі емоційні переживання. (У маленьких дітей може з'явитися постійно повторювана гра, у якій проявляються теми або аспекти травми.);

2) повторювані важкі сни про подію. (У дітей можуть виникати нічні кошмари, зміст яких не зберігається);

3) такі дії або відчуття, як якби травматична подія відбувалася знову (відчуття "оживання" досвіду, ілюзії, галюцинації й диссоціативні епізоди - "флешбек-ефекти", - включаючи ті, які з'являються в стані інтоксикації або в просоночному стані). (У дітей може з'являтися специфічна для травми повторювана поведінка.);

4) інтенсивні важкі переживання, які були викликані зовнішньою або внутрішньою ситуацією, що нагадує про травматичні події або символізуючи їх;

5) фізіологічна реактивність у ситуаціях, які зовні або внутрішньо символізують аспекти травматичної події.

С. Постійне уникнення стимулів, пов'язаних із травмою, і намбінг ("nambing" - блокування емоційних реакцій, оціплення), що не спостерігалися до травми. Визначається за наявністю трьох (або більше) з перерахованих нижче особливостей:

1) зусилля по уникненню думок, почуттів або розмов, пов’язаних із травмою;

2) зусилля по уникненню дій, місць або людей, які будять спогади про травму;

3) нездатність згадати про важливі аспекти травми (психогенна амнезія);

4) помітно знижений інтерес або участь у раніше значимих видах діяльності;

5) почуття відсторонення або відокремлення від інших людей;

6) знижена вираженість афекту (нездатність, наприклад, до почуття любові);

7) почуття відсутності перспективи в майбутньому (наприклад, відсутність очікувань позитивних змін у кар'єрі, вдалого одруження, появи дітей або довгого життя).

D. Постійні симптоми зростаючого порушення (які не спостерігалися до травми). Визначаються по наявності, покрайній мірі, двох з нижчеперелічених симптомів:

1) труднощі із засипанням або поганий сон;

2) дратівливість або вибухи гніву;

3) утруднення із зосередженням уваги;

4) підвищений рівень сторожкості, гіперпильність, стан постійного очікування погрози;

5) гіпертрофована реакція переляку.

Е. Тривалість протікання розладу (симптоми в критеріях В, С и D) - більш ніж 1 місяць.

F. Розлад викликає клінічно значимий важкий емоційний стан або порушення в соціальної, професіональній або інших важливих сферах життєдіяльності. [7; 64]

Таким чином, дослідниками встановлено, що негативні зміни у стані здоров'я після екстремальної події можуть спостерігатися протягом десятків років і виявляти себе зростанні смертності з різних причин, збільшення кількості онкозахворювань, захворювань печінки, нирок, зростанні кількості психічних захворювань.

Певні психічні травми завжди викликають PTSD (тортури, знущання), інші – тільки в окремих випадках (при великих пожежах, аваріях на транспорті, які призвели до загибелі людей). Чим довше триває травмуючи ситуація, тим більша ймовірність розвитку PTSD.[10;16]


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 139; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!