Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
1. При втраті стійкості вузлів і агрегатів автотранспорту під час ремонтних робіт їх варто припинити й повідомити про те, що трапилося, бригадирові або керівникові робіт. Після цього слюсарі повинні взяти участь у запобіганні довільного переміщення частин машин.
2. У випадку виникнення загоряння необхідно роботу припинити, взяти участь у гасінні пожежі (вогнегасниками, азбестовими покривалами, піском або сильним струменем води), а при неможливості ліквідації загоряння варто викликати пожежну охорону по телефоні 01 і довести до відома керівництво.
Вимоги безпеки по закінченні роботи
Упорядкувати робоче місце. Інструмент і пристосування протерти й скласти у відведене для них місце.
Перевірити надійність установки автомобіля на козелках. Залишати автомобіль, піднятий домкратом, не дозволяється.
Повідомити бригадирові або майстрові про виконану роботу, замічених недоліках, які були виявлені в процесі роботи.
Зняти й забрати спеціальний одяг у шафу, вимити руки й особа з милом, прийняти душ. Застосовувати для миття хімічні речовини забороняється.
Інженерне рішення по охороні праці для забезпечення безпечних
Умов при діагностиці системи запалювання
Як інженерне рішення по охороні праці для забезпечення безпечних умов при діагностиці системи запалювання розглянемо перевірку системи запалювання за допомогою іскрового пробійника із заземленням та інструкцію з безперечної роботи на ньому[15].
|
|
|
Наведені цифри є приблизними, але це не завдання розрахувати систему запалювання з великою точністю...
Насамперед виявимо небезпечні фактори під час роботи з іскровим пробійником. Як відомо, іскровий проміжок свічі запалювання становить близько 1 мм (від 0,7 до 1,2 мм). Приймемо тиск у циліндрі наприкінці такту стиску рівне 10 атм. (нагадую, цифри приблизні). Напруга пробою 1 см повітря при тиску 1 атм. становить приблизно 30 кВ і росте приблизно пропорційно тиску повітря. Таким чином, одержуємо, що для нормального іскроутворювання в циліндрі при зазорі у свічі 1мм і тиску 10 атм. напруга, вироблювана бобіною запалювання повинне бути не менш 30 кВ.
Реальна напруга іскроутворювання на системах електронного запалювання становить порядку 45 кВ.
Схема іскропробійника приведена на рис.8.1. Дана схема застосована на багатьох фірмових пристроях перевірки систем запалювання поряд зі стробоскопом, авометром і рядом інших пристроїв і приладів.
Таким чином небезпечними факторами при перевірці проводів системи запалення є висока напруга, причому напруга значно вище 1000 В, що може привести до уражень електричним струмом, високий тиск у циліндрах двигуна, де можливе виривання свічки запалення з різьби. Оскільки сама робота по діагностиці проводиться на працюючому двигуні то небезпечними є рухомі частини двигуна, ремені, шестерні або ланцюги приводу різних агрегатів, механізмів, тощо, а також висока температура яка утворюється під час роботи двигуна, що може привести до опіків. Але перевірку високовольтних проводів зазвичай проводять просто рукою підвівши провід до маси, даний прилад усуває цей небезпечний недолік [16].
|
|
|
Відключивши бронепровід від свічі запалювання й підключивши його до пробійника, попередньо виставивши зазор рівний 10 мм, ми повністю імітуємо роботу свічі у двигуні в реальних умовах. Нагадаємо, що напруга іскроутворювання при цьому виходить не менш 30 кВ [1].
Зважаючи на приведену вище напругу при перевірці високовольтних проводів робітник повинен дотримуватись рекомендацій описаних в п. 8.2 цієї роботи і обов’язково виконувати перевірку надівши діелектричні гумові перчатки. Сам пристрій повинен бути заземлений, а міста де робітнику необхідно братися руками мати спеціальні рукояті з доброю робочою ізоляцією.
Сам заземлювач, як правило трубчастий або з кутка, розташовують в землі згідно загальної схеми приведеної на рис. 6.3. Оскільки місце експлуатації даного приладу не визначене а тому невідомо який тип грунту куди буде закладено заземлювач, скільки і які прибори діють поруч тому розрахунок заземлення не робиться.
|
|
|
Рис. 6.3 Розташування вертикального заземлювача в землі
Методика перевірки.
1. Відключаємо ВВ проводи від 1-го циліндра й підключаємо його до пробійника. Заводимо двигун (тому що один циліндр відключений, двигун троїть). Поступово збільшуючи зазор у пробійнику, дивимося, при якому зазорі іскра в ньому стає нестабільною (з'являються пропуски). Даний зазор (у перерахуванні на кВ) і є напругою іскроутворювання на даному циліндрі. Нагадую - мінімальне значення повинне бути не менш 30 кВ, що відповідає 10 мм зазору в пробійнику.
2. Повторюємо виміри для інших циліндрів.
3. Проводимо аналіз:
А. Напруга по всіх циліндрах рівномірно й дорівнює 40-45 кВ (15 мм). Справна система запалювання.
Б. Напруга по всіх циліндрах менш 30 кВ (10 мм). Але на центральному бронепроводі напруга більше 40 кВ - несправність розподільника (бігунок, кришка)
В. На центральному бронепроводі напруга менш 30 кВ (10 мм). Несправна бобіна, комутатор.
|
|
|
Г. На окремих циліндрах напруга значно менше 30 кВ, хоча на інші воно перевищує 40-45 кВ. Несправність бронепровода даного циліндра (або дефект кришки розподільника).
Особливості перевірки бронепроводів на автомобілях МЕРСЕДЕС
На автомобілях МЕРСЕДЕС наконечник має ще додатковий металевий захисний кожух (рис. 6.4) який може становити додаткову небезпеку саме при діагностуванні у разі внутрішніх ушкоджень:
Рис. 6.4 Наконечник бронепроводу автомобілів Мерседес
Можливий внутрішній пробій між ВВ проводом і металевим кожухом, не виявляємий візуальним оглядом. Треба відзначити, що «япономарки» позбавлено цього дефекту в силу відсутності даного захисного кожуха (та й працюють більш стабільно....).
Тому п. 3.Г. вищевказаної методики для цих автомобілів варто доповнити:
3. Г. 1. Ізолювати металевий кожух від корпуса автомобіля (двигуна). Замірити напругу іскроутворювання.
3. Г. 2. З'єднати металевий кожух з масою автомобіля (двигуна). Замірити напруга іскроутворювання.
3. Г. 3. Значна різниця в напрузі іскроутворювання однозначно говорить про наявність внутрішнього пробою. Бронепровід підлягає заміні.
Описаний вище пристрій та метод роботи на ньому забезпечує захист робітника від ураження електричним струмом при перевірці бронепроводів, на відміну від перевірки «дідівським» методом, коли провід брали рукою і підносили до «маси» якою зазвичай слугував двигун.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Трантер А. Руководство по электрическому оборудованию автомобилей. ЗАО «Алфармер Паблишинг». Лиговский пр-т, 33, 193036, Санкт- Петербург, Россия, 2001 г.
2. Росс Твег. Системы зажигания легковых автомобилей. Устройство, обслуживание и ремонт.- М.: ЗАО «КЖИ «За рулем», 2004.
3. Росс Твег. Системы впрыска бензина. Устройство, обслуживание, ремонт.- М.: ЗАО «КЖИ «За рулем», 2004.
4. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту / Міністерство транспорту України / - К.: Мінтранс України, 1998 – 16 с.
5. Данов б.А., Тітов е.І. Електронне устаткування іноземних автомобілів. Системи управління двигуном. М.: Транспорт, 1998. 76 с.
6. Соснін д.А. Автотроника – електроустаткування і системи бортової автоматики сучасних легкових автомобілів.-М.: Солон, 2001.-239с.
7. Сергєєв а.Г., Ютт В.Е. Діагностування електроустаткування автомобілів. М.: Транспорт, 1987. 159 с.
8. Ютт В. Е. Теория систем зажигания. М.: Транспорт, 1986.
9. Руководство по эксплуатации USB Autoscope II. С сайта: http://www.injectorservice.com.ua
10. Авторское свидетельство CCCР, по заявке SU 1513378 А1, кл. G 01 L 23/22. Устройство для обнаружения детонаций в отдельных цилиндрах двигателя внутреннего сгорания
11. Авторское свидетельство CCCР, по заявке 2001116852/06, кл. F02P17/00. Спосіб комп'ютерного аналізу вторинної напруги системи запалювання двигуна внутрішнього згоряння/
| |
13. Харазов а.М. Діагностичне забезпечення технічного обслуговування і ремонту автомобілів. М. :Высшая школа. 1990. 213 с.
14.Електроустаткування автомобілів. Під редакцією проф. Чижкова ю.П. М.: Транспорт, 1993. 224 с.
15. Інтернет сайт з автодіагностики: http://www.autodiagnos.com.ua/
16. Филиппов Б. И. Охрана труда при эксплуатации строительных машин: Учебник для студентов вузов по спец. «Строительные и дорожные машины». — 3-е изд., перераб. и доп.— М. Высш. Шк., 1984.– 247 с., ил.
17. Охрана труда на предприятиях строительной индустрии. А.Ф. Бицаев, Ю.Н. Посяда, А.А. Чуканов, В.В. Сафонов. Киев, «Будівельник», 1976, стр. 144.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 411; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!