Розділ VIII. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Визнати таким, що втратив чинність:
Закон України "Про засади державної мовної політики" N 5029-VI.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
2.1. Кодекс України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122)
доповнити статтями 188-49 та 188-50 такого змісту:
"Стаття 188-49. Порушення законодавства у сфері застосування державної мови
Порушення вимог Закону України "Про державну мову" щодо обов'язкового застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим і органах місцевого самоврядування в Україні, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб'єктах господарювання державної і комунальної форм власності, у судочинстві, в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, в органах правопорядку, на державному кордоні України, у процесі виборі та референдумів, у міжнародних договорах України, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення вимог Закону України "Про державну мову" щодо застосування державної мови у сфері освіти, науки, культури, книговидання, електронних інформаційних систем, інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної і проектної документації, реклами, охорони здоров'я, юридичних послуг, спорту, телекомунікацій та поштового зв'язку, транспорту, -
|
|
|
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення вимог Закону України "Про державну мову" щодо застосування державної мови на телебаченні та радіомовленні, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятсот до шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення вимог Закону України "Про державну мову" щодо застосування державної мови друкованими засобами масової інформації, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьохсот до п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення вимог Закону України "Про державну мову" щодо застосування державної мови щодо надання інформації про товари та послуги суб'єктами господарювання усіх форм власності,-
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Інші порушення Закону України "Про державну мову" щодо порядку застосування державної мови, не визначені в частинах першій-п'ятій цієї статті, крім порушення порядку застосування державної мови телерадіоорганізаціями, -
|
|
|
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення з числа зазначених у частинах першій, другій, третій, четвертій, п'ятій або шостій цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю.
Стаття 188-50. Невиконання законних вимог мовного інспектора
Невиконання законних вимог мовного інспектора щодо усунення порушень законодавства щодо порядку застосування української мови -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";
після статті 244-21 додати статтю 244-22 такого змісту:
"Стаття 244-22. Уповноважений із захисту державної мови
Уповноважений із захисту державної мови розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері застосування державної мови та невиконанням законних вимог мовного інспектора (статті 188-49, 188-50).".
|
|
|
в пункті 1 частини першої статті 255 після абзацу "територіальних органів і територіальних підрозділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб (частина третя статті 185-3);" додати абзац "мовний інспектор (статті 188-49, 188-50)".
2.2. В Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 6, ст. 56) статтю 3 викласти в такій редакції:
"Мовою господарського судочинства в Україні є державна мова.
У судовому процесі може застосовуватися інша мова, відповідно до умов, визначених цим Кодексом.
Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
Суди складають та оприлюднюють рішення державною мовою.".
2.3. В Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25 - 26, ст. 131) в частині першій статті 338 після слів "Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України," додати слова "публічне приниження чи зневажання державної мови -".
|
|
|
2.4. В Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 40 - 41, 42, ст. 492) статтю 7 викласти в такій редакції:
"1. Мовою цивільного судочинства в Україні є державна мова.
2. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, відповідно до умов, визначених цим Кодексом.
3. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
4. Суди складають та оприлюднюють рішення державною мовою.".
2.5. В Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 35 - 36, N 37, ст. 446) статтю 15 викласти в такій редакції:
"1. Мовою адміністративного судочинства в Україні є державна мова.
2. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, відповідно до умов, визначених цим Кодексом.
3. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
4. Суди складають та оприлюднюють рішення державною мовою.".
2.6. В Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, N 9 - 10, N 11 - 12, N 13, ст. 88) статтю 29 викласти в такій редакції:
"Стаття 29. Мова, якою здійснюється кримінальне провадження
1. Кримінальне провадження здійснюється державною мовою.
2. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, відповідно до умов, визначених цим Кодексом.
3. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
4. Особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою. Особа, яка не володіє державною мовою, повідомляється будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
5. Суди складають та оприлюднюють рішення державною мовою. Судові рішення можуть надаватися сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, за умови, що вони не є громадянами України, у перекладі на офіційну мову країни їхнього громадянства.".
2.7. У Законі України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 30, ст. 379):
в частині першій статті 1 Закону після пункту 12 додати пункт 13 такого змісту:
"13) маркування - це нанесення тексту, окремих символів, умовних позначень та малюнків на пакування та (чи) продукцію. Носієм маркування товару може бути сам товар, його складові частини, наклейки чи етикетки на товарі;".
пункти 13 - 17 вважати пунктами 14 - 28;
пункт 4 частини першої статті 4 викласти у такій редакції:
"4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);".
в пункті 1 частини першої статті 26 Закону після слів "давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів," додати слова "в тому числі щодо тимчасового припинення діяльності у сфері електронної комерції та розміщення електронних комерційних повідомлень";
2.8. У Законі України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1991 р., N 34, ст. 451) статтю 7 викласти у такій редакції:
"Мова освіти визначається Конституцією України, Законом України "Про державну мову" та Законом України "Про національні меншини в Україні".".
2.9. У Законі України "Про Збройні Сили України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 9, ст. 108) статтю 13 викласти в такій редакції:
"Мовою Збройних Сил України є державна мова.
Мовою статутів, документації, діловодства, команд, іншого статутного спілкування та службової діяльності у Збройних Силах України є державна мова.".
2.10. У Законі Україну "Про інформацію" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 48, ст. 650) статтю 8 викласти в такій редакції:
"1. Мова інформації визначається Законом України "Про державну мову та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України".
2.11. У Законі України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 1, ст. 1) частину першу статті 4 викласти у такій редакції:
"Видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, здійснюється державною мовою.
Застосування мов у друкованих засобах масової інформації, визначається Законом України "Про державну мову".".
2.12. У Законі України "Про статус народного депутата України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 3, ст. 17) у частині другій статті 34 після слів "Помічником-консультантом народного депутата може бути лише громадянин України, що має середню спеціальну чи вищу освіту і володіє державною мовою" додати слова "відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови".".
2.13. У Законі України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 39, ст. 383):
в реченні другому частини першої статті 3 після слів "Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою" та перед словами "має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю." додати слова "відповідно до рівня, визначеного Національною комісією стандартів державної мови,";
в реченні першому частини першої статті 13 після слів "Помічником нотаріуса може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою" та перед словами "має стаж роботи у сфері права не менш як три роки." додати слова "на рівні, необхідному для зайняття посади нотаріуса".
2.14. У Законі України "Про телебачення і радіомовлення" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 10, ст. 43):
частину 2 статті 6 доповнити п'ятим абзацом такого змісту:
"приниження чи зневажання державної мови;"
частину п'яту статті 9 Закону вилучити;
статтю 10 викласти у такій редакції:
"1. Мовою телебачення і радіомовлення в Україні є державна мова.
2. Застосування мов у телебаченні і радіомовленні визначається цим Законом та Законом України "Про державну мову".";
в частині першій статті 70 після абзацу п'ятого додати абзац шостий такого змісту: "законодавства про державну мову";
2.15. У Законі України "Про фізичну культуру і спорт" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 14, ст. 80) після статті 4 додати статтю 4-1 такого змісту:
"Стаття 4-1. Мова спортивних заходів
Застосування мов під час спортивних заходів визначає Закон України "Про державну мову".".
2.16. У Законі України "Про транспорт" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 51, ст.446) після статті 4 додати статтю 4-1 такого змісту:
"Стаття 4-1. Мова послуг на транспорті
1. Мовою послуг на транспорті в Україні є державна мова.
2. Застосування мов у сфері транспорті визначається Законом України "Про державну мову".".
2.17. У Законі України "Про інформаційні агентства" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 13, ст. 83) статтю 3 викласти у такій редакції:
"Стаття 3. Мова продукції інформаційних агентств
Інформаційні агентства згідно з чинним законодавством України поширюють свою продукцію державною, а також іншими мовами, дотримуючи загальновизнаних етично-моральних норм слововживання.".
2.18. У Законі України "Про рекламу" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 39, ст. 181) статтю 6 викласти в такій редакції:
"Мовою реклами є державна мова.
Зареєстровані в Україні організації та суб'єкти господарювання всіх форм власності виготовляють державною мовою вивіски чи таблички з інформацією про своє зареєстроване найменування, вид своєї діяльності та години своєї роботи.
Порядок використання мов у рекламі представниками національних меншин визначає Закон України "Про національні меншини в Україні".".
2.19. В Законі України "Про звернення громадян" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 47, ст. 256) статтю 6 викласти у такій редакції:
"Стаття 6. Мова звернень і рішень та відповідей на них
Застосування мов у сфері звернень громадян і рішень та відповідей на них визначає Закон України "Про державну мову" та Закон України "Про національні меншини в Україні".".
2.20. У Законі України "Про Конституційний Суд України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 49, ст. 272) в частині першій статті 16 після слів "Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг віку сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше десяти років, володіє державною мовою" та перед словами "і проживає в Україні протягом останніх двадцяти років." додати слова "відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови".
2.21. У Законі України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 48, ст. 296)
в частині першій статті 7 після слів "Членом Національної ради може бути призначений громадянин України з числа кваліфікованих фахівців у галузі журналістики, юриспруденції, телерадіомовлення, управління, представників науки, культури, мистецтва, які мають вищу освіту, стаж роботи у сфері телерадіомовлення, зокрема наукової або педагогічної, не менше п'яти років, володіють державною мовою" та перед словами "проживають в Україні протягом останніх десяти років та на момент призначення не досягли встановленого законом пенсійного віку." додати слова "відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови,".
2.22. У Законі України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 49, ст. 299) статтю 4 викласти в такій редакції:
"Інформація про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування поширюється державною мовою".
2.23. У Законі України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 20, ст. 99) в частині другій статті 5 після слів "Уповноваженим може бути призначено громадянина України, який на день обрання досяг віку сорока років, володіє державною мовою" та перед словами "має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності та протягом останніх п'яти років проживає в Україні." додати слова "відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів української мови,".
2.24. У Законі України "Про кінематографію" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 22, ст. 114):
у тексті Закону слово "розповсюдження" в усіх відмінках замінити відповідно словом "поширення" у відповідному відмінку;
статтю 6 викласти в такій редакції:
" Застосування мов у галузі кінематографії здійснюється відповідно до Закону України "Про державну мову";
абзац третій частини третьої статті 15 викласти у такій редакції:
"наявності у фільмі матеріалів (висловлювань, дій тощо), які пропагують війну, насильство, жорстокість, фашизм і неофашизм, спрямовані на ліквідацію незалежності України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, приниження нації, приниження чи зневажання державної мови (нехтування її обов'язковим застосуванням, асоціювання її винятково або значною мірою з негативними та висміюваними персонажами або діями), неповагу до національних і релігійних святинь, приниження особистості, що пропагують невігластво, неповагу до батьків, а також наркоманію, токсикоманію, алкоголізм та інші шкідливі звички; фільми порнографічного характеру, що підтверджується висновком експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів;"
частину другу статті 14 викласти у такій редакції:
"Розповсюдження та демонстрування здійснюється відповідно до Закону України "Про державної мову".".
2.25. У Законі України "Про вибори Президента України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 14, ст. 81):
в частині першій статті 9 після слів "Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг віку тридцяти п'яти років, має право голосу, володіє державною мовою" та перед словами "і проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років." додати слова "відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови".
частину першу статті 51 доповнити пунктом 8 такого змісту:
"8) сертифіката про рівень володіння українською мовою.".
2.26. У Законі України "Про загальну середню освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 28, ст. 230) статтю 7 викласти у такій редакції:
"Стаття 7. Мова (мови) навчання і виховання у загальноосвітніх навчальних закладах
Мовою загальної середньої освіти в Україні є державна мова.
Застосування мов у загальній середній освіті визначає Закон України "Про державну мову" та Закон України "Про національні меншини в Україні"."
2.27. У Законі України "Про позашкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 46, ст. 393) статтю 7 викласти у такій редакції:
"Стаття 7. Мова (мови) навчання і виховання у позашкільній освіті
Мовою позашкільної освіти є державна мова.
Застосування мов у позашкільній освіті визначає Закон України "Про державну мову".".
2.28. У Законі України "Про громадянство України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 13, ст. 65) пункт 5 статті 9 викласти у такій редакції:
"5) володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.".
2.29. У Законі України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 33, ст. 175) частину другу статті 5 викласти у такій редакції:
"На посаду можуть бути призначені особи, які мають відповідну освіту і професійну підготовку, володіють державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.".
2.30. У Законі України "Про дошкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 49, ст. 259) статтю 10 викласти у такій редакції:
"Стаття 10. Мова (мови) у дошкільній освіті
Мовою дошкільної освіти є державна мова.
Застосування мов у дошкільній освіті визначає Закон України "Про державну мову" та Закон України "Про національні меншини в Україні".".
2.31. У Законі України "Про поштовий зв'язок" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 6, ст. 39) статтю четверту викласти в такій редакції:
"Мовою поштового зв'язку в Україні є державна мова.
Застосування мов в поштовому зв'язку визначає Закон України "Про державну мову".".
2.32. У Законі України "Про Центральну виборчу комісію" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 36, ст. 448) в частині першій статті 7 після слів "Членом Комісії може бути громадянин України, який на день призначення досяг віку двадцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні не менше п'яти останніх років та володіє державною мовою" додати слова "відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів української мови.".
2.33. У Законі України "Про телекомунікації" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 12, ст. 155) статтю 7 викласти у такій редакції:
"Стаття 7. Застосування мов у сфері телекомунікацій
1. Мовою послуг у сфері телекомунікацій в Україні є державна мова.
2. Застосування мов у сфері телекомунікацій визначає Закон України "Про державну мову".".
2.34. У Законі України "Про географічні назви" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 27, ст. 360) статтю 6 викласти у такій редакції:
"Географічні назви подаються державною мовою.
Застосування мов в географічних назвах визначає Закон України "Про державну мову" та Закон України "Про національні меншини в Україні".".
2.35. У Законі України "Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, N 14, ст. 168):
в частині другій статті 1 Закону після слів "Депутатом може бути громадянин України, який має право голосу, на день виборів досяг 18 років, проживає в Україні не менше п'яти років" додати слова "і володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів української мови".
в частині четвертій статті 28 після слів "Помічником-консультантом депутата може бути лише громадянин України, який має загальну середню, професійно-технічну або вищу освіту і володіє державною мовою" додати слова "відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів української мови".".
2.36. У Законі України "Про Державний реєстр виборців" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, N 20, ст. 282) частину другу статті 4 викласти у такій редакції:
"2. Для транслітерації прізвищ, імен, по батькові та інших власних назв застосовуються правила транслітерації, встановлені Національною комісією зі стандартів державної мови."
2.37. У Законі України "Про Регламент Верховної Ради України" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 14 - 15, N 16 - 17, ст. 133):
Частину третю статті 2 викласти в такій редакції:
"3. Мовою засідань Верховної Ради України, її комітетів та комісій, в тому числі виступів, є державна мова.";
в статті 2 додати частину четверту::
"4. Промовець, який не є громадянином України, може виступати іншою мовою. Синхронний або послідовний переклад його виступу державною мовою в обов'язковому порядку забезпечує Апарат Верховної Ради України.";
в статті 2 додати частину п'яту такого змісту:
"5. Промова чи її частина, виголошена мовою, іншою ніж державна, на засіданні Верховної Ради України, її комітету чи комісії, подається у стенограмі засідання у перекладі державною мовою.";
пункт 2 частини третьої статті 173 викласти у такій редакції:
"2) володіє державною мовою на рівні, встановленому для обіймання посади народного депутата України;".
2.38. В Законі України "Про прикордонний контроль" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 6, ст. 46) після статті 7 додати статтю 7-1 такого змісту:
"Стаття 7-1. Мова на державному кордоні України
1. Мову контролю під час перетину державного кордону України визначає Закон України "Про державну мову".".
2.39. У Законі України "Про культуру" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 24, ст. 168):
Статтю 5 викласти в такій редакції:
"1. Порядок застосування мов у сфері культури визначає Закон України "Про державну мову" та Закон України "Про національні меншини в Україні".".
2.40. У Законі України "Про вибори народних депутатів України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, N 10 - 11, ст. 73):
в частині першій статті 9 після слів "Депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг віку двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років та володіє державною мовою" додати слова "відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів української мови.".
2.41. У Законі України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, N 27, ст. 282):
в частині першій статті 6 після слів "Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою" та перед словами "має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю." додати слова "відповідно до рівня, визначеного Національною комісією за стандартів державної мови".
2.42. У Законі України "Про Кабінет Міністрів України" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, N 13, ст. 222):
в частині першій статті 7 після слів "Членами Кабінету Міністрів України можуть бути громадяни України, які мають право голосу, вищу освіту та володіють державною мовою" додати слова "відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів української мови".
частину п'яту статті 8 доповнити пунктом 7 такого змісту:
"7) сертифікат, що підтверджує рівень володіння державною мовою;".
2.43. У Законі України "Про вищу освіту" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, N 37 - 38, ст. 2004):
в абзаці першому частини першої статті 42 після слів "Кандидат на посаду керівника вищого навчального закладу повинен вільно володіти державною мовою" та перед словами "мати вчене звання та науковий ступінь і стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менш як 10 років." додати слова "відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів української мови".
статтю 48 викласти в такій редакції:
"Стаття 48. Мова освітнього процесу у вищих навчальних закладах
1. Мовою освітнього процесу у вищих навчальних закладах є державна мова.
2. Застосування мов у вищих навчальних закладах визначає Закон України "Про державну мову".".
2.44. У Законі України "Про місцеві вибори" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, N 37 - 38, ст. 366) в частині першій статті 9 після слів "Депутатом, сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України" додати слова "та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів української мови.".
2.45. В Законі України "Про електронну комерцію" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, N 45, ст. 410)
частину першу статті 5 доповнити абзацом:
"дотримання законодавства про державну мову";
в статті 7 після частини четвертої додати частину п'яту такого змісту:
"5. Продавець (виконавець, постачальник, власник та оператор інтернет-магазину чи каталогу та власник домену) зобов'язаний забезпечити надання всієї інформації, що вказана в цій статті, а також інформацію про товар, роботу чи послугу - державною мовою. За вибором продавця (виконавця, постачальника) інформацію, подану державною мовою, можна дублювати іншими мовами.
частину 4 статті 10 доповнити новим абзацом:
"поширюватися державною мовою";
у статті 11 після частини тринадцять додати частину чотирнадцять такого змісту:
"Пропозиція укласти електронний договір (оферта), текст електронного договору, електронні повідомлення укладаються державною мовою. За бажанням покупця договір може укладатися державною мовою та іншою мовою, за згодою сторін".
2.46. В Законі України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, N 3, ст. 25):
Після статті 3 додати статтю 3-1 такого змісту:
"Стаття 3-1. Мова наукової та науково-технічної діяльності
1. Мовою у сфері наукової та науково-технічної діяльності є державна мова.
2. Застосування мов в сфері наукової та науково-технічної діяльності визначає Закон України "Про державну мову".
2.47. У Законі України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, N 4, ст. 43) частину першу статті 19 викласти у такій редакції:
"1. Право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які вільно володіють державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів української мови, та яким присвоєно ступінь вищої освіти не нижче:
1) магістра - для посад категорій "А" і "Б";
2) бакалавра, молодшого бакалавра - для посад категорії "В".".
2.48. У Законі України "Про Національну поліцію" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, N 40 - 41, ст.379) в частині першій статті 49 після слів "На службу в поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 років, які мають повну загальну середню освіту, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які володіють українською мовою" додати слова "відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів української мови".
2.49. В Законі України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, N 31, ст. 545):
в частині першій статті 69 після слів "На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою" додати слова "відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів української мови".
в частині другій статті 157 після слів "Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою" додати слова "відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів української мови".
2.50. У Законі України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, N 51, ст. 833) в частині першій статті 7 після слів "Головою або членом Комісії може бути громадянин України, який має повну вищу освіту (технічну, юридичну або економічну), високі професійні та моральні якості, досвід роботи у сферах енергетики або комунальних послуг не менше п'яти років, у тому числі на керівних посадах не менше двох років, володіє державною мовою," додати слова "відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови".
2.51. У Законі України "Про Вищу раду правосуддя" (Голос України, 04.01.2017, N 1) в частині першій статті 6 після слів "На посаду члена Вищої ради правосуддя може бути обраний (призначений) громадянин України, не молодший тридцяти п'яти років, який володіє державною мовою" додати слова "відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови".
Дата добавления: 2019-03-09; просмотров: 98; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!