Система, за якої курси обміну національних валют визначаються безперешкодною грою попиту і пропозиції – це:



Основою глобалізації є: інтернаціоналізація В основі фінансової глобалізації є: Активізацію діяльності банків на світовому фінансовому ринку спричинило: Лібералізація міжнародних валютно-кредитних відносин та фінансових ринків передбачає: Недоліки фінансової глобалізації спричиняють: Місце зосере­дження банків і спеціалізованих кредитно-фінансових інсти­тутів, які здійснюють міжнародні валютні, кредитні, фінансові операції, реалізують угоди з цінними паперами та золотом – це… Формування сучасних світових фінансових центрів розпочалось: Найбільший світовий фінансовий центр: Другим найбільшим світовим фінансовим центром є: Провідні позиції у світі як валютного ринку та джерела міжнародних капіталів належать: Найбільш розвиненим фінансовим центром серед країн, що розвиваються є: Фінансові центри, де кредитні установи здійснюють операції в основному з нерезидентами і в іноземній для даної країни валюті називаються: Основною причиною виникнен­ня та розвитку офшорних фінансових центрів були: Яка частка світового капіталу розміщено в банках, трастових та інвестиційних компаніях офшор­них країн: Світовий фінансовий ринок – це: глобальна система мобілізації вільних фінансових ресурсів та надання їх позичальникам із різних країн на умовах ринкової  конкуренції. З інституційного погляду, світовий фінансовий ринок – це: сукупність банків, спеціалізованих фінансово-кредитних установ, фондових бірж, через які здійснюється рух фінансових потоків та які є посередниками перерозподілу фінансових активів між кредиторами і позичальниками, продавцями та покупцями фінансових ресурсів.

До ознак світового фінансового ринку належить:

1. Значний об'єм фінансових ресурсів і операцій;

2. Глобальність, тобто відсутність територіальних обмежень;

3. Скасування обмежень на фінансові потоки через національні кордони, таких як контроль капіталів та обмеження обігу іноземиих валют. Наприклад, країни ОЕСР лібералізували майже всі види руху капіталу, включаючи короткострокові операції, здійснювані підприємствами та фізичними особами відповідно до «Кодексу про лібералізацію руху капіталу», що діє на тери­торії країн — членів ОЕСР;

4. Цілодобовий режим роботи;

5. Залучення до операцій суб'єктів з високим рейтингом;

6. Широкий діапазон використовуваних фінансових інструментів;

7. Уніфікація правив і стандартів операцій;

8. Високий рівень використання інформаційних технологій, які зменшують вартість трансакцій між країнами;

Світовий фінансовий ринок виконує наступні функції: посередницька, перерозподільча, ціноутворююча, забезпечувальна, регулююча, інформаційна

Перерозподільна функція світового фінансового ринку полягає в: переведення через розгалужену інфраструктуру тимчасово вільних фінансових ресурсів із тих секторів міжнародної економіки, де вони є відносно надлишковими та/ або непродуктивними, у ті сектори, де в них є потреба.

Забезпечувальна функція світового фінансового ринку полягає в: - забезпечення міжнародної ліквідності (можливість швидко залучати достатню кількість фінансових інструментів в різних формах на вигідних умовах, які можуть бути використані, як засіб міжнародних платежів, продані чи обміняні на інші фінансові інструменти).

- створення умов для залучення фінансових ресурсів, необхідних для розвитку економіки і виявлення найбільш ефективних сфер і напрямів інвестиційних потоків з позиції забезпечення високого рівня дохідності капіталу.

Регулююча функція світового фінансового ринку полягає в: - врівноваження світових інвестицій та світових заощаджень;

- перерозподіл іноземних інвестицій по країнах та галузях промисловості, який багато в чому визначає структуру сучасної міжнародної економіки та взаємовідносини між окремими частками світового господарства;

- експорт/імпорт капіталів як інструмент регулювання платіжного балансу країн та коригування валютних курсів;

- підтримка стабільності національних, регіональних та світової валютних систем.

Посередницька функція світового фінансового ринку полягає в: Організація різноманітних форм взаємодії кредиторів та позичальників в глобальному масштабі.

Ціноутворююча функція світового фінансового ринку полягає в: формування ринкових цін на окремі види фінансових активів, враховуючи кон’єктуру ринку.

Світовий фінансовий ринок поділяється на: міжнародні валютні ринки, міжнародні ринки боргових зобов'язань, міжнародні ринки цінних паперів, кожний з яких включає євроринок (ринки євродепозитів, єврокредитів, євроакцій, єврооблігацій, євровекселів та ін.).

Міжнародний кредитний ринок, міжнародний ринок боргових зобов’язань та міжнародний ринок капіталів належать до: міжнародного ринку боргових зобов’язань

Євроринок належить до: міжнародного валютного ринку, міжнародного ринку цінних паперів, міжнародного ринку титулів власності

Міжнародний ринок фінансових деривативів належить до: міжнародного ринку цінних паперів

Обсяг та напрями фінансових потоків залежать від таких чинників: 1) стан світової економіки.

2) зниження торговельних бар'єрів;.

3) різні темпи економічного розвитку країн (синхронність чи асинхронність в економіках провідних країн);

4) структурна перебудова економіки тієї чи іншої країни;                                

5) диференційований розрив темпів інфляції та рівня відсотко­вих ставок. 6) випереджаюче зростання міжнародного руху капіталу порівняно з міжнародною торгівлею. Це відбивається на розмірах міжнародних фінансових ринків;

7) перехід промислово розвинутих країн від трудоємного до наукоємного виробництва;

8)зростання диверсифікації діяльності ТНК, в тому числі міжнародного інвестування в спільні підприємства.

9) зростання дефіцитів платіжних балансів унаслідок незбалансованості міжнародних розрахунків.

Валютний ринок виконує функції:

1. Функціональне призначення валютного ринку: Урівноваження попиту і пропозиції такого специфічного товару, як іноземна валюта. Фінансування експортно-імпортних операцій та пов’язаних з ними конверсійних операцій. Забезпечують страхування валютних ризиків, що пов’язані з нестабільністю обмінних курсів та процентних ставок.

Конверсійні операції – це:

Головними валютами, за рахунок яких відбувається майже 90% депозитних операцій на міжнародних грошових ринках: американський долар і євро

Система, за якої курси обміну національних валют визначаються безперешкодною грою попиту і пропозиції – це:


Дата добавления: 2019-03-09; просмотров: 148; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!