Набір геодезичних даних і складання робочого креслення для перенесення проекту в натуру.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет агротехнологій
Кафедра землеробства, геодезії та землеустрою
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
Геодезичні роботи при землевпорядкуванні»
Виконав :
Хаврошина Л.О.
Перевірив: Задорожній Ю.В.
Миколаїв
2018
Зміст
Введення
1. Підготовка планової основи.
1.1 Відомість координат вихідних пунктів.
2. Проектування ділянок аналітічнім способом.
2.1 Проектування площі "Р" у формі трапеції шляхом прокладання лінії, паралельної заданій, оцінка точності проектування і нанесення ділянки на план.
2.2 Проектування чотирьох рівновеликих ділянок.
3. Проектування ділянок графічним способом.
3.1 Визначення загальної площі ділянки аналітичним способом
3.2 Проектування ділянки графічним способом
3.3 Визначення та ув'язка площ ділянок
3.4 Проектування полів
4. Набір геодезичних даних і складання робочого креслення для перенесення проекту в натуру
4.1 Набір геодезичних даних для перенесення проекту в натуру
4.2 Виготовлення робочого креслення.
Список використаних літературних джерел.
Введення
|
|
|
Заходи з організації використання і охорони земель, відповідно до земельного законодавства, здійснюються шляхом складання схем і проектів землеустрою, розробки іншої технічної документації. Землеустрій за цих умов має важливе соціально-економічне значення і потребує відповідного технічного, інженерно-геодезичного забезпечення, починаючи з підготовки якісних вихідних матеріалів для складання відповідної проектної землевпорядної документації і завершуючи її здійсненням.
В умовах переходу країни до ринкової економіки, у зв’язку з передачею земельних ділянок у приватну власність фізичним і юридичним особам, підвищуються вимоги до точності геодезичного забезпечення землевпорядних робіт, ставляться нові завдання до підготовки фахівців.
Мета виконання курсової роботи полягає в закріпленні теоретичних знань і отримання практичних навичок при виконанні земельно-кадастрових геодезичних робіт.
В процесі роботи виконується проектування рівновеликих полів сівозміни різними методами: аналітичним, графічним. Так само здійснюється підготовка геодезичних даних для перенесення проекту в натуру, визначається оцінка точності площі запроектованих ділянок.
|
|
|
| Номер точки | Кут | Дирекційний кут | Румб | Довжина лінії | Приріст координат | Координати | ||
| Δх | Δу | х | у | |||||
| 1 | 95° 40' | 4025,43 | -331,41 | -317,0 | 162,0 | |||
| 
| 4041,6 | ||||||
| 2 | 172° 06' | 4193,09 | 218,75 | 3708,43 | 169,41 | |||
| 3° 11' | 
| 4201.5 | ||||||
| 3 | 98° 38' | 428,20 | 4520,29 | 7901,52 | 49,34 | |||
| 
| 4555,4 | ||||||
| 4 | 116° 38' | -3831,152 | 2388,03 | 8322,72 | 4569,63 | |||
| 
| 4521,4 | ||||||
| 5 | 132° 28' | -4906,327 | -1354,34 | 4498,568 | 6957,66 | |||
| 
| 5093,3 | ||||||
| 6 | 104° 30' | 90,804 | -5441,35 | -407,804 | 5635603,35 | |||
| 
| 5476,8 | ||||||
| Σβ = | 720° | Р=846 | ||||||
Вихідні дані
Таблиця 1.
1.Підготовка планової основи
1.1 Відомість координат вихідних пунктів.
Вихідна таблиця по варіанту.
2. Проектування ділянок аналітичним способом.
|
|
|
Вихідні дані для розрахунків і проектування вибираємо з таблиці 1, кути α =98° 38’ , β =116 
38’ , лінія 3-4 рівна 4555,4м.
Задана площа: Р = 846га.
2.1 Проектування площі "Р" у формі трапеції шляхом прокладання лінії, паралельної заданій, оцінка точності проектування і нанесення ділянки на план.
Проектування зводиться до аналітичного визначення основи трапеції, її висоти і бічних сторін трапеції.
Рис.1 визначення основи трапеції, її висоти і бічних сторін трапеції.
Аналітично за формулою:
(1)
Обчислюємо основу трапеції b, бічні сторони трапеції c і d і висоту h (рис.1). Всі обчислення заносимо в таблицю 2.
Таблиця 2.
Проектування трапеції
| Элементы формул | Значения |
| 1 | 2 |
| α | 98  38’
|
| ctgα | -0,15 |
| β | 116 38’
|
| ctgβ | -0,5 |
| 2Р (м2) | 16 920 000 |
| 2Р(ctgα + ctgβ) | -10 998 000 |
| a | 4555,4 |
| a2 | 20 751 669,16 |
| b = √ a2 -2Р(ctgα + ctgβ) | 5634,85201 |
| a + b | 10 190,0844774 |
| 1660,4376575607 |
| sіnα | 0,988 |
 | 1680,6049165594 |
| sin β | 0,893 |
| 1859,392673 |
За обчисленими відрізками с і d за допомогою масштабної лінійки і вимірювача будуємо трапецію. Контроль здійснюємо шляхом порівняння виміряних висот h і підстави трапеції b з обчисленими.
|
|
|
Відхилення не повинно перевищувати подвоєною графічної точності масштабу (0,2 на плані або 0,2 • 25 = 5 м).
Точність спроектованої і нанесеної на план ділянки за отриманими лінійними величинами характеризується сумарною середньою квадратичною помилкою mp:
mp=√ mp12+ mp22+ mp32,(2)
де mp1 - помилка в площі за рахунок побудови плану (нанесення точок за координатами);
mp2 - помилка в площі за рахунок польових вимірювань в результаті аналітичного проектування;
mp3 - помилка в площі за рахунок побудови фігури на плані.
Значення mp1- визначається за формулою:
mp1 =mt(cм) 
,(3)
де mt - середня квадратична помилка нанесення точки на план за координатами, що дорівнює 0,12 мм або 0,012см.
М - знаменник чисельного масштабу;
Р - величина проектованої площі, га.
Значення mp2 визначаємо за формулою:
mp2 = 
,(4)
Значення mp3 визначаємо за формулою:
mp3 = mt(см) ( 5)
де mt - середня квадратична помилка вимірювання і відкладання лінії на плані, 0,08 мм = 0,008 см.
Підставивши значення mp1, mp2, mp3 в формулу (2), отримаємо середню квадратичну помилку в площі ділянки, спроектованого аналітичним способом.
2.2 Проектування чотирьох рівновеликих ділянок
Проектування починається з визначення середньої площі поля, потім встановлюється раціональна форма поля.
У курсової роботі проектування полів I і II зводиться до визначення основи а1 паралелограма, висота якого обчислена раніше при проектуванні трапеції. Поле III має форму трапеції з паралельними основами а1 і а2. Проектування поля III проводиться за методикою, описаної раніше за формулою (1). Попередньо визначається сторона а2.
Рис. 2. Форма полів.
Для контролю попередніх обчислень визначається площа четвертого поля. Вона повинна дорівнювати середній площі поля Р = га. Обчислення проводяться в таблиці 3.
Таблиця 3.
Проектування полів
| №поля | Элементы формул | Значения |
| 1 | 2 | 3 |
| 1273,766433996 | |
| α | 98 38’
| |
| ctgα | -0,15 | |
| β | 116 38’
| |
| ctgβ | -0,5 | |
| ctgα+ctgβ | -0,65 | |
| 2Р (м2) | 4 230 000 | |
| 2Р(ctgα+ ctgβ) | -2 749 500 | |
| а2=а –2а1 | 2007,98 | |
| a22 | 4 031 983,6804 | |
| а3= √ a22 -2Р(ctgα+ ctgβ) | 1658,7669757986 | |
| а2+ а3 | 4612,1082 | |
h1 
| 917,1510763776 | |
| sіnα | 0,988 | |
| | 928,2905631352 | |
| sin β | 0,839 | |
| | 1093,1478860281 | |
| h2=h – h1 | 743,2865811831 | |
| а4=b –2а1 | 3087,1644774 | |
| 2Р = h2(а3 + а4) | 4 230 261,4766971 | |
| Р(га) | 846 |
Отримані лінійні дані наносимо на креслення.
Місцезнаходження кордонів I і II полів на плані визначаємо шляхом відкладання за допомогою вимірника і масштабної лінійки відрізка а1 на підставі трапеції а від точки 3 і на основі b від кінця відрізка з (рис.2). Місцезнаходження на плані меж III поля визначається шляхом відкладання h1 від верхнього основи А2 трапеції в двох місцях, потім відкладання сторін трапеції с1 і d1.
Контроль проводиться виміром підстави трапеції а3. .Контроль Правильності нанесення всіх полів здійснюється за параметрами IV поля (h2 = h - h1, а4 = b - 2а1, c2 = c -c1, d2 = d -d1). Допустиме відхилення не повинно перевищувати 0,2 мм на плані.
Оцінка точності спроектованого ділянки проводиться за формулами (3), (4), (5).
3. Проектування ділянок графічним способом
3.1 Визначення загальної площі ділянки аналітичним способом.
На лінії 5-6 від точки 5 відкладаємо відрізок b = 1797 м, отримуємо точку 5’ (рис. 3), вимірюємо відрізки від кінців лінії 5-6 до точки 5’ і пов'язуємо їх в загальну довжину цієї лінії.
Допустиму невязку між сумою двох відрізків і загальною довжиною лінії визначаємо за формулою:
fдоп = 
мм на плані,
де n - число відрізків.
Рис.3 Проектування ділянок графічним способом
Координати точки 5 ’, що лежить на прямій, обчислюють з використанням наявних координат точок кінців лінії (5,6):
де: x5’, y5’ - координати точки, що лежить на прямій;
x5, y5, x6, y6 - координати кінців лінії;
b - довжина відрізка від обумовленої точки 5 ’до точки 5;
S5-6 - загальна довжина лінії.
Загальна площа ділянки Р(2-3-4-5-5ґ-2) визначається аналітичним способом за координатами, наведеними в таблиці 4.
Таблиця 4.
Відомість координат трапеції Р (2-3-4-5-5ґ-2)
| № пунктів | Координати | |
| Х | У | |
| 2 | 3708,43 | 169,41 |
| 3 | 7901,52 | 49,34 |
| 4 | 8329,72 | 4569,63 |
| 5 | 4498,568 | 6995,469 |
| 5’ | 2767,4875 | 6479,9077 |
| 2 | 3708,43 | 169,41 |
2Px=Σxi(yi+1− yi-1)
2Py=Σyi(xi-1− xi+1)
Площа Р2 для проектування графічним визначається за формулою:
Р2 = Р – Р1
Р - загальна площа, обчислена аналітично;
Р1 - площа трапеції, запроектована раніше аналітичним способом.
Точність обчислення площі ділянки Р2 оцінена за формулою:
mp2 = 
,
m1 - середня квадратична помилка побудови плану;
m2 - середня квадратична помилка за рахунок польових вимірювань (аналітичного обчислення площі);
m3 - середня квадратична помилка графічного побудови фігури Р2.
3.2 Проектування ділянки графічним способом
У фігурі Р2 необхідно запроектувати трапецію, дорівнює площі трьох полів, запроектованих аналітично.
Рис.4 проектування трапеції
Проектування проведено по середній лінії трапеції способом наближень. Для цього до лінії 2-3 проведені два перпендикуляра . Потім на око, намічалася середня лінія трапеції S1. За допомогою вимірника і масштабної лінійки визначаємо довжину середньої лінії S1 і обчислюємо попереднє значення висоти за формулою:
h1 = 
Відклавши половину величини h1 від лінії 2-3, проводять нову середню лінію S2, добувають друге більш точне значення висоти трапеції h2, яке може вважатися остаточним, якщо розбіжність його з h1 не перевищує потроєною графічної точності масштабу поділеній на відношення середньої лінії до висоти.
В іншому випадку отримують нове (третє) значення середньої лінії і потім третє значення висоти. Дані дії повторюють до досягнення заданої точності. Після чого останнє значення висоти відкладають на перпендикулярах і проводять проектну лінію (b).
Записи роблять в таблиці.
Таблиця 5.
Проектирование трапеции графическим способом.
| Площа трапеції (задана), га | Вимірювання | Площа обчислена, (га) | |
| S | h | ||
| 2913,630221466347 | 2950 | 
| 2067,63022146 |
| 
| ||
3.3 Визначення та ув'язка площ ділянок.
Для контролю запроектовану площа трапеції обчислюють за двома основами (a і b) і висоті (hn), значення основи а обчислюють аналітично (довжина лінії 2-3 мінус відрізок с), основу b вимірюють за планом, висоту hn, беруть з попередніх обчислень Площу ділянки, що залишилася обчислюють графічно, попередньо розбивши її на три трикутника. Для підвищення точності площа кожного трикутника визначають двічі, змінюючи основи.
Допустимість розбіжностей між двома значеннями площі визначається за формулою:
▲Р = 0,04 
,
де М - знаменник чисельного масштабу.
Визначаємо допустимі розбіжності площі по всіх трикутниках:
▲Р1 = 1,55335
▲Р2 = 2,42184
▲Р3 = 1,63401
Всі обчислення робимо в таблиці
Таблиця 6.
| Номер трикут-ника
|
Номер вимірювання
| Вимірювання, м
| Обчислена площа, га
|
| Допуст. розходж ення, га
| Середня площа,
га
| |
| а | h | ||||||
|
1 | перший | 2650 | 1825 | 241,8125 | 1,3 | 1,55335 | 241,290625 |
| другий | 2025 | 2375 | 240,46875 | ||||
|
2 | перший | 3425 | 3425 | 586,53125 | 0 | 2,42184 | 586,53125 |
| другий | 3425 | 3425 | 586,53125 | ||||
|
3 | перший | 3000 | 1775 | 266,25 | 1,5 | 1,63401 | 267 |
| другий | 1800 | 2975 | 267,75 | ||||
Точність обчислення площі трикутника графічним способом при одному вимірі характеризується середньою квадратичною помилкою m ▲:
m▲= 0,01
.
Визначаємо точність обчислення площ всіх трикутників:
m▲1 = 0,410173
m▲2 = 0,581317
m▲3 = 0,364943
Площа спроектованої трапеції і обчислених площ трикутників пов'язують в загальну площу Р2.
Допустимі нев'язки визначаємо за формулою:
fдоп = 0,05 
Результати проектування записуємо в таблицю.
Таблиця 7.
| Ділянки | Площадь вычисленная, га | Поправка, га | Площа увязана га |
| Трапеція | 1020,0680207478 | -23,31562335 | 996,7523974 |
| ▲№1 | 241,290625 | -5,51516293 | 235,77546207 |
| ▲№2 | 586,53125 | -13,40630372 | 573,12494628 |
| ▲№3 | 267 | -6,10280031 | 260,89719969 |
| Рпр. | 2114,8898957478 | Рпр. = 2066,55000544 | |
| Ртеор. | 
| 
| |
| f Рпр. | 47,2596742878 | ||
| f Рдоп. | 4,54712 |
Поправку розраховуємо за формулою: 
sSi-поправка
ΔS=∑ Siпр-Sтеор
Si-площа обчислена
Оцінка точності спроектованого ділянки Р3 графічним способом визначаємо за формулою:
де m1 - середня квадратична помилка побудови плану
m2- середня квадратична помилка проектування площі Р3 графічним способом, так як висота фігури обчислюється з графічних побудов, а одна основа трапеції береться з плану вимірником.
mh1 =mt(cм) ,
mh2 = ,
3.4 Проектування полів
В межах ділянки Р3 проектують три поля площею, рівновеликої полях, запроектованих аналітично.
Проектування полів V і VI проводимо графічним способом. Площу VII поля обчислюємо за даними виміряних графічно за планом.
Рис.5 Проектування полів V, VI і VІІ
Результати проектування записуємо в таблицю
Таблиця 8
Проектування полів
| № поля | Площа задана, га | Вимірювання, м | Площа обчислена, га | Поправка, га | Площа ув’язана, га | ||
| S | h | ||||||
|
V | 332,25079913 | 2625 | 1265,71 | 332,25079913 |
- |
| |
| 2675 | 1242,05 | ||||||
| VI
| 332,25079913 | 2875 | 1155,6549 | 332,25079913 |
|
| |
| 2925 | 1135,9 | ||||||
|
VII | 332,25079913 | а=3100 | 1030,23 | 332,25079913 |
|
| |
| в=3350 | 1030,235 | ||||||
|
|
| УРпр. | 996,75238969 |
|
| ||
| УРтеор. |
| 996,7523974 | |||||
|
| |||||||
|
|
| f пол. | -0,00007 | ||||
| f доп. | 3,94642 | ||||||
Отриману нев’язку f пол. = розподіляємо порівну між трьома полями і пов'язуємо їх значення. Допустиму нев’язку визначаємо за формулою :
f Рдоп. = 
,
Оцінка точності проектування полів графічним способом:
mp1 =mt(cм) ,
mp2 = ,
Набір геодезичних даних і складання робочого креслення для перенесення проекту в натуру.
4.1 Набір геодезичних даних для перенесення проекту в натуру.
Перенесення проекту в натуру проводиться наступними методами:
- Метод промірів (стрічкою, далекоміром)
- Графоаналітичний метод (рулетки з мірним приладом)
- Графічним.
Який би метод не був прийнятий для перенесення в натуру, перед польовими роботами виробляють підготовчі роботи з метою встановлення порядку геодезичних дій.
Робота починається з нумерації точок проектного ходу на кресленні і визначення координат точок за планом графічно за допомогою вимірника і масштабної лінійки.
Координати точок, включаючи вихідні точки записуємо в таблицю .
Таблиця 9
Відомість обчислень даних проектного теодолітного ходу
| Точка | Х | У | (▲Х) | (▲У) | tgα =
| S = | α ° ' | β° ' |
| 1 | ||||||||
| 2 | ||||||||
| І | 3280.56 | 229.13 | 261.868 | -1544.4 | -5,89753 | 1566,42 | -80.4 | 290.8 |
| ІІ | 3146.86 | -1299.38 | 2884.996 | 244.99 | 0,08492 | 2895,38 | 4.85 | 94.77 |
| ІІІ | 2944.99 | 1209.99 | 59.9997 | 964.99 | 16,0833 | 966,86 | 86.44 | 98.41 |
| ІV | 804.999 | 1029.998 | 744.9997 | 65.001 | 0,08725 | 747,83 | 4.99 | 261.5 |
| VI | 914.999 | 2664.999 | 169.99999 | 2599.99 | 15,2941 | 2605,55 | 86.26 | 98.7 |
| 5 | 3188.69 | 229.135 | 3018.69 | 1773.5 | 0.58751 | 3501,12 | 30.43 | 235.8 |
| 6 | ||||||||
| Ув= |
Кути обчислюємо з округленням до хвилини, а лінії до сотих часток метра. Суму обчислених кутів, що лежать вправо по ходу, контролюємо за формулою:
=α початк.+ 180˚n - α кінц.
Aтеор=358⁰39’+180⁰*6-274⁰19’=1164⁰20’
де: αпочатк.., αкінц., -дірекціонние кути початкової та кінцевої лінії ходу;
n- число точок ходу.
У нашому випадку теоретична сума обчислених кутів дорівнюватиме:
∑βтеор.=1080
Для винесення в натуру графоаналітичним методом обчислюємо бічні сторони трапеції запроектованих графічним способом аналітично за формулами:
с1 = h/sinα і d1= h1/sinβ
c1=1416,8/0,988669=1433,04
c2=1291,44/0,988669=1306,24
c3=1206,06/0,988669=1219,882488
d1=1389,8/0,5773827=2407,069
d2=1216,11/0,5773827=2106,24599
d3=1196,17/0,5773827=2071,7108
де: h - висоти трапецій запроектованих фігур;
α, β- кути, по обчислені по дирекційний кутах;
α= α3-4- α2-3;
ɑ=87⁰55’-6⁰33’=81⁰22’
sin81⁰22’=0,988669
β= 180+ α2-3-α2-5’;
ß= 180⁰+6⁰33’-151⁰17’=35⁰16’
sinß=0,5773827
с1= 1433,04 d1=2407,069
с2= 1306,24 d2=2106,24599
с3= 1219,882488 d3=2071,7108
4.2 Виготовлення робочого (разбивочного) креслення.
Робоче креслення виготовляємо на кальці в масштабі плану на всю ділянку. На робоче креслення наносимо всі проектні межі, величини проектних ліній і кутів, які необхідно побудувати на місцевості, номера і назви полів і ділянок. На робочому кресленні чорною тушшю зображуємо існуючі на місцевості межі, контури угідь, умовні знаки, написи геодезичних даних (румби, довжини ліній), червоною тушшю все проектовані кордону, номери ділянок, геодезичні дані. Проектовані теодолітні ходи і пов'язані з ним геодезичні дані показуємо синім кольором.
Проміри на прямих лініях записуємо наростаючим підсумком в напрямку руху стрічки від початку прямої. Маршрут руху при виконанні робіт відзначаємо вказівними стрілками. У місцях постановки вказівних знаків ставимо гуртки і стрілки, що показують місця вирізів на стовпах для напису номера поля, ділянки.
Висновок:
У процесі виконання курсової мною були закріпилені теоретичні знання і отримані практичні навички при виконанні геодезичних робіт в землевпорядкуванні.
Мною були спроектовані рівновеликі поля сівозміни аналітичним, графічним способами. Так само була здійснена підготовка геодезичних даних для перенесення проекту в натуру, визначена оцінка точності площі запроектованих ділянок, проведена камеральна підготовка геодезичних даних для відновлення втрачених межових знаків способом прямої кутової засічки і полярним способом.
Дата добавления: 2019-02-22; просмотров: 273; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!