Склад і зміст технічної документації з державної інвентаризації земель
1. За результатами проведення державної інвентаризації земель виконавцем робіт складається технічна документація з державної інвентаризації земель, яка включає:
а) пояснювальну записку;
б) технічне завдання;
в) зведений план розміщення об’єктів державної інвентаризації земель;
г) інвентаризаційні справи.
Інвентаризаційні справи формуються з:
а) переліку власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів;
б) відомостей про розташування об’єктів інвентаризації, їх розміри, склад угідь з визначенням територій та об’єктів екомережі;
в) відомостей про правовий статус та правовий режим об’єктів інвентаризації;
г) відомостей про розбіжності між даними, отриманими у результаті виконання робіт з проведення державної інвентаризації земель, та даними документів, що посвідчують право на земельну ділянку і державного земельного кадастру;
ґ ) матеріалів щодо зміни цільового призначення земельних ділянок;
д) документів, що посвідчують право на земельні ділянки;
е) планово-картографічних матеріалів.
2. Дані державної інвентаризації земель узагальнюються та систематизуються в цілому по адміністративно-територіальному утворенню або в розрізі його частин.
3. Порядок складання технічної документації з державної інвентаризації земель затверджується центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Погодження і затвердження технічної документації з державної інвентаризації земель
|
|
|
1. Технічна документація з державної інвентаризації земель затверджується органом, який прийняв рішення про її проведення.
2. У разі наявності в межах адміністративно-територіальних утворень територій та об’єктів екомережі технічна документація з державної інвентаризації земель погоджується з природоохоронними органами.
3. Затверджена технічна документація з державної інвентаризації земель передається відповідному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів для постійного зберігання та внесення даних до автоматизованої системи державного земельного кадастру.
Відповідно до Закону України «Про інвентаризацію земель» Стаття 26 частина перша
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Відповідно до Закону України «Про інвентаризацію земель» Стаття 26 частина друга
Розробниками документації із землеустрою є:
- юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
|
|
|
- фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Взаємовідносини замовників і розробників документації із
землеустрою регулюються законодавством України і договором.
Подання документації із землеустрою до центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних
відносин, для внесення відомостей до Державного земельного
кадастру від імені замовника документації здійснюється її
розробником, якщо інше не встановлено договором.
РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика адміністративно – територіальної одиниці
Житомир — місто в північно-західній Україні, розташоване на річці Тетерів. Адміністративний центр Житомирської області та Житомирського району (не входить до його складу). Населення міста - 269 942 (01.01.2015) Загальна площа-65 км ² . Місто поділяється на Богунський та Корольовський райони.
На півночі межує з Гомельською областю Білорусі, на сході з Київською, на півдні з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями України.
|
|
|
Рис.1 Житомирська область та її адміністративний
центр на карті України
Клімат
Область розташована у двох природно-кліматичних зонах, північна її частина — у зоні Полісся, південна — у межах Лісостепу.
Клімат Житомирської області помірно континентальний, з вологим літом та м'якою зимою. Середня температура січня ≈10 °C, а в липні — близько +20 °C. Річна кількість опадів на півночі ≈600 мм, а на півдні ≈570 мм. Вегетаційний період в середньому становить 240 днів. Немало шкоди завдає господарству області таке метеорологічне явище як град (до шести днів за рік), сильні проливні дощі.
Рельєф
Житомирська область має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280–220 м до 150 м і менше). Більша частина області (південна і південно-західна) лежить у межах Придніпровської та Волино-Подільської височин. Північно-східну частину займає Поліська низовина.
На півночі області знаходиться Словечансько-Овруцький кряж із найвищою точкою 316 м над рівнем моря, крім того на території області є Білокоровицько-Топильнянський та Озерянський кряжі.
|
|
|
Ґрунти
Типовими для Українського Полісся є дерново-підзолисті піщані ґрунти. Вони поширені майже на всій поліській території, але найбільші площі займають на Волинському і Київському Поліссі.
На слабо дренованих вододілах і терасах річок сформувалися дернові ґрунти. Переважають вони на сході Рівненщини і заході Житомирщини.
Південно-західну частину центральної території Полісся займають дерново-середньо-підзолисті ґрунти. У Новгород-Сіверському Поліссі переважають різновиди дерново- і середньопідзолистих ґрунтів, типових для зони мішаних лісів, а також сірі ґрунти, що сформувалися на лесах.У заплавах річок утворилися торфово-болотні ґрунти і торфовища.
Дещо відмінний ґрунтовий покрив має Мале Полісся, Де крім дерново-підзолистих значну площу займають дерново-карбонатні ґрунти, що утворилися переважно на мергелях.
Загалом ґрунти Українського Полісся характеризують як недостатньо придатні для ведення сільського господарства, що зумовлено їх високою кислотністю і надмірною зволоженістю. Для підвищення їхньої родючості потрібне подвійне регулювання водно-повітряного режиму, тобто поєднання осушення зі зрошенням.
Рослинний покрив
Полісся багате на рослинні ресурси. Тут переважають хвойні і широколисті ліси. Великі території, що залишилися після вирубування лісів, нині використовуються як сільськогосподарські угіддя. Особливості ґрунтового покриву, незважаючи на знищення лісів, не змінилися.
Серед широколистих порід найбільш поширеним є дуб звичайний, серед хвойних -сосна звичайна. Ростуть граб, береза, вільха, осика, липа тощо. На крайньому заході переважає сосна з ялиною європейською, на сході - дуб звичайний. В інших поліських областях найбільші площі зайняті сосною звичайною, дубом звичайним, грабом, вільхою та ін. На Житомирському Поліссі порівняно великі площі займає береза. Лісистість збільшується в північному і західному напрямах.
У лісах Полісся багато реліктових і рідкісних рослин. Серед реліктових — рододендрон жовтий (найбільш поширений на Житомирщині), береза низька, меч-трава болотна, ломикамінь болотний, верес.
З рідкісних рослин трапляються журавлина дрібноплода, любка дволиста, плаун колючий, білокрильник болотяний та ін.
Загальна площа земель лісового фонду Житомирської області становить 1,1 млн. га. Лісистість Житомирщини одна з найбільших в Україні і становить 33 %, поступаючись лише Закарпатській, Івано -Франківській та Рівненській областям. В області найбільшого поширення мають соснові, сосново-дубові, дубово-грабові та вільхові ліси.
Опис дорожньої мережі
Житомир — великий транспортний вузол України.
Головні автошляхи :
E40- найдовший європейський автошлях, довжиною 8500 км , що з'єднує французьке місто Кале через Бельгію, Німеччину, Польщу, Україну, Росію, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан і Киргизстан із казахським містом Ріддер біля кордону з Китаєм. На всьому проміжку між Рівним і Житомиром і від Житомира до Києва E40 має бар'єр між проїжджими частинами.
Європейський маршрут E583 - європейський автошлях, що бере свій початок у румунському Романі і закінчується в українському Житомирі. Довжина 544 кілометра, з яких 221 територією України. E583 в Україні збігається з маршрутом міжнародної автомагістралі М21.
Автошлях М 21 - автомобільний шлях міжнародного значення на території України, Житомир-Могилів-Подільський — кордон із Молдовою. Проходить територією Житомирської та Вінницької областей. Загальна довжина - 220,9 км.
Автошлях М03— автомобільний шлях міжнародного значення на території України, Київ - п.п. Довжанський (на м. Ростов-на-Дону). Загальна довжина 856,1 км.
Автошлях М06 — автомобільний шлях міжнародного значення на території України, Київ—Чоп. Проходить територією Київської, Житомирської, Рівненської, Львівської та Закарпатської областей. Загальна довжина 863,8 км.
У місті є три автостанції, що сполучають його з багатьма містами і селами області, України та зарубіжжя. 15 мостів і транспортних розв'язок споруджено на річках міста та автомагістралях, на 30-кілометровій окружній дорозі навколо «Великого Житомира».
На території району сформоване багатогалузевепромислове виробництво. Зокрема, в районі виробляється 45% загальнодержавного обсягу фарфоро-фаянсового посуду, 70% - посуду аптекарського,10% - пляшок, 39.3% - панчішно-шкарпеткових виробів, 19% - взуття, 22% - лляних тканин, 12.6% - пиломатеріалів, 9.5% - молочних консервів.
Структура промислового виробництва району значно відрізняється від структури промисловості України. Основними галузями є добувна (10.3%), обробна (79.8%) промисловість та виробництво та розподілення електроенергії(10.1%).
Дата добавления: 2019-02-26; просмотров: 183; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!