Аналіз новели «Шаланда в морі»
Розгляд новели «Шаланда в морі» можна розпочати зі слів О. Бабишкіна, який писав, що це «новела про вірність, про щастя кохання, про безмір людських почуттів, про вболівання за артільні справи, а найбільше — про людську витривалість, якій першою підмогою ота вірність, і засновані на ній найкращі, найшляхетніші людські почуття — кохання, материнство, звитяжність, відданість Вітчизні».
У третій новелі «Шаланда в морі», звертаючись до прийому «ущільненого часу», письменник створює образ Мусія Половця, який визволяє з тюрми підпільника Чубенка. Психологічна напруженість подій передається тут через сприйняття Половчихи, стійкість і мужність якої асоціюється з незламною скелею.
Борючись, відважні герої громадянської війни постійно думають про мирну творчу працю. Це яскраво відтворив Ю. Яновський у новелі, зокрема в поведінці Мусія Половця. Він не лише відданий справі революції борець, а й господар нового життя, дбайливий у ставленні до артільного добра, уважний до дружини.
1. Схарактеризуйте образ Мусія Половця.
Мусій Половець — прекрасний зовнішньо й внутрішньо. Це — сильна, вольова, загартована фізично людина. Він наділений найблагороднішими рисами характеру: сміливістю, людяністю, мудрістю й працьовитістю.
Новела від перших до останніх рядків тримає читача в напруженні. Нас непокоїть шторм, хвилює доля шаланди в морі, жахає, що там, далеко від берега, от-от її переверне й поглине розбурхана стихія. Напруження збільшується тому, що в шаланді рибалка Мусій Половець має доставити в селище Чубенка. Коли Мусій бачить, що той не залишить його, він робить вигляд, що потопає, і це врятовує і Чубенка, і артільну шаланду.
|
|
|
«Наша артіль бідна, сказав старий, — і кидати шаланди в морі не годиться.
Я — голова артілі, то мусив і рятувати, а Чубенко, мабуть, доплив добре, здоровий і завзятий, ніяк не хотів плисти без мене, аж поки я не пірнув під перекинуту шаланду, а він усе гукає та все пірнає, шукаючи мене».
Скільки в цьому вчинкові, у цих словах людяної вдачі старого Половця, як справді яскраво й неповторно передав Яновський такі риси його характеру, як хоробрість, працьовитість, мудрість.
2. Опрацюйте тлумачний словник.
Трамонтан — холодний вітер північного й північно-східного напрямку.
Шаланда — невелике вітрильне риболовне судно.
Артіль — основна форма виробничого об’єднання громадян для проведення колективного господарства.
3. Передайте психологічну напруженість часу через розкриття образу Половчихи.
У новелі «Шаланда в морі» письменник змальовує образ жінки в чеканні, образ люблячої матері, образ дружини, яка вічно чекає чоловіка з моря.
|
|
|
«Був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі… все показувало, що незабаром ревтиме й справжній штормило», коли вийшла на берег стара Половчиха виглядати свого Мусія з моря.
Небагатьма штрихами змальовує письменник зовнішність жінки: «вона була висока та сувора, як у пісні», «одежа на ній віялась, мов на кам’яній».
Та багатющий світ внутрішніх переживань передає Ю. Яновський. Половчиха походила з «доброго рибальського роду», після одруження стала «до бою за життя, за рибу, стала поруч Мусія». Цими словами автор показує рівність в українській родині, побудованій на взаємному коханні й повазі до своєї пари. Хоч і дивувалися люди, що знайшла видна дівка у непоказному дофінівському хлопці, нижчому від неї на цілу голову.
Калатає серце старої Половчихи, боїться за любого Мусія, ладне вискочити з грудей, та виривається з них тільки мовчазне голосіння: «Ой, пішов ти в море, Мусієчку… та й слід твій солона вода змила. Та коли б я знала та бачила, я б той слідок долонями пригортала та до берега тебе покликала… Ой, подми, вітре-трамонтане, оджени в море негоду та оджени й тумани, а я стоятиму тут самотня до краю, і хоч би з мене дерево стало, то я б усіма
|
|
|
вітами над морем махала й листям би шуміла». У створенні цього образу відчутні традиції народних дум та історичних пісень, поетичних легенд і переказів, «Слова о полку Ігоревім». Як і Ярославна в Путивлі на валу, ладна була б вона полетіти до Мусія, сили свої віддати, допомогти, «крикнути й покликати» чоловіка. Туга, але не розпач, огорнули вірне, любляче жіноче серце.
Любов робить із Половчихи «маяк невгасимої сили», який указує путь Мусію додому. Сильна духом жінка не втрачає віри в те, що ще побачить свого чоловіка. Навіть коли «натовп рибалок поздіймав шапки», шануючи пам’ять про славетного голову артілі, і тоді не пустила сльози Половчиха, не заголосила. І море кориться такій силі духу: виносить напівзамерзлого «її Мусієчка», який не про своє життя вболіває, а турбується про добробут артілі. Незважаючи на те, що «мати стояла на чолі родини, стояла, мов скеля в штормі», у неї ніжне серце й вразлива душа. «Преніжно обнявшись», поверталося додому подружжя, так, як ходили все життя.
Розкривається образ Половчихи і як люблячої матері. Народила вона п’ять синів, виростила, і хоч не всі стали на правильну путь, усіх любить матір: і ледащого Андрія, який вдався у дядька Сидора, і Панаса, що «привозив матері контрабандні хустки й серги, шовк і коньяк» (він найдорожчим був матері, бо важко його народжувала), й артиста Оверка, й Сашка, й Івана, який «працює на заводі і робить революцію». Передчуває материнська душа смерть синів і болить за ними.
|
|
|
Видатний письменник, романтик Юрій Яновський талановито, усебічно змалював образ жінки, її внутрішній світ, її сильну душу і непохитну любов.
Образу старої Половчихи надав він величності й романтичної піднесеності, через що новела сприймається як дума про горе жінки, як гімн її витривалості, вірності й вічної любові.
V. Підсумок
VІ. Домашнє завдання
1. Скласти тестові завдання до теми «Життя й творчість Ю. Яновського».
2. Опрацювати теоретичний матеріал підручника.
3. Підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях Валер’яна Підмогильного.
Дата добавления: 2019-02-22; просмотров: 250; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!