РОЗРАХУНОК ЗАЗЕМЛЮЮЧОГО ПРИСТРОЮ
Розрахувати заземлюючий пристрій із вертикальних електродів (табл. 6.1) для електроустановки з напругою живлення 380 В.
Таблиця 6.1 – Параметри заземлюючого пристрою
№ п/п | Електрод | Питомий опір ґрунту, Ом · м | ||
тип | довжина, м | діаметр, мм | ||
1 | трубчастий | 2,6 | 30 | пісок
700 |
2 | 2,8 | |||
3 | 3,0 | |||
4 | 2,6 | 50 | ||
5 | 2,8 | |||
6 | 3,0 | |||
7 | стержньовий | 6,0 | 10 | |
8 | 8,0 | |||
9 | 8,0 | 12 | ||
10 | трубчастий | 2,6 | 30 | супісок
300 |
11 | 2,8 | |||
12 | 3,0 | |||
13 | 2,6 | 50 | ||
14 | 2,8 | |||
15 | 3,0 | |||
16 | стержньовий | 6,0 | 10 | |
17 | 8,0 | |||
18 | 8,0 | 12 | ||
19 | трубчастий | 2,6 | 30 | суглинок
100 |
20 | 2,8 | |||
21 | 3,0 | |||
22 | 2,6 | 50 | ||
23 | 2,8 | |||
24 | 3,0 | |||
25 | стержньовий | 6,0 | 10 | |
26 | 8,0 | |||
27 | 8,0 | 12 | ||
28 | трубчастий | 2,6 | 30 | глина
40 |
29 | 2,8 | |||
30 | 3,0 | |||
31 | 2,6 | 50 | ||
32 | 2,8 | |||
33 | 3,0 | |||
34 | стержньовий | 6,0 | 10 | |
35 | 8,0 | |||
36 | 8,0 | 12 |
Розрахунок виконують у такій послідовності.
Спочатку визначають опір розтіканню струму одного вертикального електрода, Ом:
, (6.1)
де ρ – питомий опір ґрунту у місці розташування заземлювачів, Ом × м (табл. 6.1);
l – довжина стержневого або трубчастого електрода, м;
d – діаметр стержневого або трубчастого електрода, м;
t – глибина розташування середини електрода від поверхні землі, м;
, (6.2)
де t0 – відстань від верхньої точки стержневого або трубчастого заземлювача до поверхні землі, 0,5 ÷ 1, м.
|
|
Потім підраховують попередню кількість заземлювачів (має бути цілим числом):
, (6.3)
де RДОП – допустимий опір заземлюючого пристрою:
4 Ом для установок з напругою живлення до 1000 В
0,5 Ом для установок з напругою живлення більше 1000 В.
Встановлюють потрібну кількість вертикальних електродів:
, (6.4)
де h е – коефіцієнт використання вертикальних електродів, який враховує обопільне екранування (табл. 6.2). Для вибору цього коефіцієнта приймають значення відношення відстані між електродами до їх довжини (параметр а) і вибирають h е залежно від попередньої кількості заземлювачів n ¢ та параметра а.
Знаючи кількість заземлювачів, знаходять довжину з'єднувальної штаби L (яка з'єднує всі вертикальні стержневі або трубчасті електроди), м:
, (6.5)
де а – значення відношення відстані між електродами до їх довжини.
Таблиця 6.2 – Коефіцієнти використання для контурного заземлюючого пристрою
Відношення відстані між заземлювачами до їх довжини, а | Кількість заземлювачів n ¢ (n) | ||||||||
4 | 6 | 10 | 20 | 40 | 60 | 100 | |||
h е
| |||||||||
1 | 0,69 | 0,61 | 0,55 | 0,47 | 0,41 | 0,39 | 0,36 | ||
2 | 0,78 | 0,73 | 0,68 | 0,63 | 0,58 | 0,55 | 0,52 | ||
3 | 0,85 | 0,80 | 0,76 | 0,71 | 0,66 | 0,64 | 0,62 | ||
h ш
| |||||||||
1 | 0,45 | 0,40 | 0,34 | 0,27 | 0,22 | 0,20 | 0,19 | ||
2 | 0,55 | 0,48 | 0,40 | 0,32 | 0,29 | 0,27 | 0,23 | ||
3 | 0,70 | 0,64 | 0,56 | 0,45 | 0,39 | 0,36 | 0,33 |
Опір розтіканню струму з'єднувальної штаби без урахування екранування, Ом:
, (6.6)
де b – ширина з'єднувальної штаби, м (повинна дорівнювати діаметру електрода).
Останнім визначають загальний опір заземлюючого пристрою RЗАГ, який складається із опору вертикальних електродів та опору з'єднувальної штаби, Ом:
, (6.7)
де h Ш – коефіцієнт використання з'єднувальної штаби (табл. 6.2).
Отримане значення RЗАГ порівнюють із RДОП.
ПРАКТИЧНА РОБОТА 7
ВИЗНАЧЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНОСТІ ПРИМІЩЕННЯ
Визначити категорію вибухопожежної небезпеки виробничого приміщення, в якому внаслідок руйнування апарата можливе витікання n л рідини (за вказівкою викладача) (табл. 7.1).
Таблиця 7.1 – Вихідні дані розрахунку надлишкового тиску вибуху
№ п/п | Рідина | Параметри приміщення, м | ||||
довжина a | ширина b | висота h | ||||
1 |
| 12 | 6 | 3,6 | ||
2 | 7,2 | |||||
3 | 12 | 3,6 | ||||
4 | 7,2 | |||||
5 | 24 | 3,6 | ||||
6 | 7,2 | |||||
7 |
| 12 | 6
| 3,6 | ||
8 | 7,2 | |||||
9 | 12 | 3,6 | ||||
10 | 7,2 | |||||
11 | 24 | 3,6 | ||||
12 | 7,2 | |||||
13 |
| 12 | 6 | 3,6 | ||
14 | 7,2 | |||||
15 | 12 | 3,6 | ||||
16 | 7,2 | |||||
17 | 24 | 3,6 | ||||
18 | 7,2 | |||||
19 |
| 12 | 6 | 3,6 | ||
20 | 7,2 | |||||
21 | 12 | 3,6 | ||||
22 | 7,2 | |||||
23 | 24 | 3,6 | ||||
24 | 7,2 | |||||
25 |
| 12 | 6 | 3,6 | ||
26 | 7,2 | |||||
27 | 12 | 3,6 | ||||
28 | 7,2 | |||||
29 | 24 | 3,6 | ||||
30 | 7,2 | |||||
31 |
| 12 | 6 | 3,6 | ||
32 | 7,2 | |||||
33 | 12 | 3,6 | ||||
34 | 7,2 | |||||
35 | 24 | 3,6 | ||||
36 | 7,2 |
РОЗРАХУНОК НАДЛИШКОВОГО ТИСКУ ВИБУХУ
ДЛЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ ПРИ РОЗЛИВІ РІДИНИ
Розрахунок виконують у наступній послідовності:
Для визначення критеріїв вибухопожежної небезпеки слід розрахувати надлишковий тиск вибуху горючої речовини:
, (7.1)
де Рmax – максимальний тиск вибуху стехіометричної пароповітряної суміші, кПа:
, (7.2)
де у – кількість молей речовин після вибуху, визначити із рівняння повного окислення одного моля рідини;
Р0 – початковий тиск, 101 кПа;
Тв – температура вибуху, для більшості речовин близько 1500 К;
х – кількість молей речовин до вибуху, визначити із рівняння повного окиснення одного моля рідини;
Т0 – початкова температура, 293 К;
m – розрахункова маса пари горючої рідини, яка може потрапити у повітря приміщення за рахунок випаровування, кг:
|
|
, (7.3)
де W – інтенсивність випаровування рідини, кг / с · м2 (табл. 7.2);
t – тривалість випаровування рідини, прийняти 3600 с;
S – розрахункова площа випаровування рідини, яка потрапила у приміщення внаслідок аварії, м2:
, (7.4)
де K – коефіцієнт розтікання, для чистої рідини 1 м2 / л;
Vp – об’єм рідини, що витекла з апарата, л;
Розрахувати площу підлоги:
S = a · b, (7.5)
де a – довжина приміщення, м;
b – ширина приміщення, м.
Якщо величина розрахункової площі випаровування S перевищує площу підлоги Sп, то слід прийняти, що S = Sп .
Маса горючої рідини:
, (7.6)
де r – густина рідини, кг / м3 (табл. 7.2);
Vp – об’єм рідини, що витекла з апарата, м3;
Якщо розрахункова маса пари горючої рідини m перевищує масу рідини mp, то слід прийняти, що m = mp .
Таблиця 7.2 – Властивості рідин
Рідина | Формула | Інтенсивність випаровування, W, г / с · м2 | Густина, r , кг / м3 | Температура спалаху, ° С |
Ацетон | С3Н6О | 0,589 | 789,9 | –18 |
Амілацетат | С7Н14О2 | 0,108 | 874,5 | 43 |
Бензол | С6Н6 | 0,436 | 879,0 | –11 |
Бензин | С7,3Н14,8 | 0,333 | 730,0 | –40 |
Бутилацетат | С6Н12О2 | 0,161 | 882,5 | 29 |
Гексан | С6Н14 | 0,385 | 660,3 | –23 |
м-ксилол | С8Н10 | 0,073 | 864,2 | 29 |
о-ксилол | С8Н10 | 0,054 | 880,2 | 29 |
Метилетилкетон | С4Н8О | 0,462 | 805,4 | –6 |
Метилацетат | С3Н6О2 | 0,865 | 933,0 | –15 |
Метилметакрилат | С5Н8О2 | 0,216 | 944,0 | 10 |
Спирти: | ||||
бутиловий | С4Н10О | 0,072 | 809,6 | 35 |
ізоаміловий | С5Н12О | 0,029 | 809,2 | 43 |
ізобутиловий | С4Н10О | 0,056 | 800,0 | 35 |
ізопропіловий | С3Н8О | 0,218 | 785,5 | 14 |
метиловий | СН4О | 0,666 | 791,4 | 6 |
пропіловий | С3Н8О | 0,090 | 803,5 | 23 |
етиловий | С2Н6О | 0,632 | 789,3 | 13 |
Стирол | С8Н8 | 0,076 | 906,5 | 30 |
Толуол | С7Н8 | 0,138 | 866,9 | 7 |
Трихлоретилен | С2НCl3 | 0,653 | 1464,2 | 32 |
Етилацетат | С4Н8О2 | 0,299 | 900,3 | –3 |
Етилцеллозольв | С4Н10О2 | 0,045 | 930,1 | 40 |
Z – коефіцієнт, що характеризує ступінь участі горючої речовини в утворенні вибухонебезпечної суміші, для пари горючих рідин, 0,3;
Vв – вільний об’єм приміщення, його можна прийняти як 80% від геометричного об’єму приміщення;
Vв = 0,8 · a · b · h, (7.7)
де a – довжина приміщення, м;
b – ширина приміщення, м;
h – висота приміщення, м.
r п –густина пари горючої рідини, кг / м3;
, (7.8)
де М – молярна маса рідини, кг / кмоль;
Мпов – молярна маса повітря, 28,966 кг / кмоль;
r пов – густина повітря, 1,2 кг / м3;
Сст – стехіометрична концентрація пари горючої рідини, об.%;
, (7.9)
де b – стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції горіння:
, (7.10)
де nС – кількість атомів вуглецю у молекулі горючої речовини;
nН – кількість атомів водню у молекулі горючої речовини;
nО – кількість атомів кисню у молекулі горючої речовини;
nГ – кількість атомів галогенів у молекулі горючої речовини;
КН – коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння, 3.
Якщо отримана величина розрахункового надлишкового тиску вибуху перевищує 5 кПа, то приміщення належить до вибухопожежонебезпечної категорії А або Б, залежно від температури спалаху рідини (табл. 7.2). У протилежному випадку приміщення належить до пожежонебезпечної категорії В.
Визначити можливі негативні наслідки вибуху для обслуговуючого персоналу (табл. 7.6) і ступінь руйнування будівлі (табл. 7.7).
РОЗРАХУНОК НАДЛИШКОВОГО ТИСКУ ВИБУХУ
ДЛЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ ПРИ ВИТІКАННІ ГАЗУ
Визначити категорію вибухопожежної небезпеки виробничого приміщення, в якому в результаті руйнування апарата відбулося витікання газу (таблиця 7.3).
Розрахунок виконують у наступній послідовності:
Розрахувати надмірний тиск вибуху горючої речовини:
, (7.11)
де Рmax – максимальний тиск вибуху стехіометричної газоповітряної суміші, кПа:
; (7.12)
у – кількість молей речовини після вибуху (визначається з рівняння повного окислення одного моля газу);
Р0 – початковий тиск , 101 кПа;
ТВ – температура вибуху, для більшості речовин близько 1500 К;
х – кількість молей речовин до вибуху, (визначається з рівняння повного окислення одного моля газу);
Т0 – початкова температура, 293 К;
Таблиця 7.3 – Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску вибуху
№ п/п | Газ | Апарат | Трубопроводи | Приміщення, м | ||||||||
тип | q, м3/c | V, м3 | P, кПа | L1, м | L2, м | d1, мм | d2, мм | τ, c | довжина | ширина | висота | |
1 | СН4 | 0,6 | 3,2 | 500 | 8 | 6 | 60 | 40 | 3 | 12 | 6 | 3,6 |
2 | 80 | 7,2 | ||||||||||
3 | 8 | 40 | 12 | 3,6 | ||||||||
4 | 1200 | 80 | 7,2 | |||||||||
5 | 10 | 6 | 80 | 40 | 24 | 3,6 | ||||||
6 | 80 | 7,2 | ||||||||||
7 | 4,0 | 2100 | 8 | 40 | 30 | 12 | 6 | 3,6 | ||||
8 | 80 | 7,2 | ||||||||||
9 | 8 | 6 | 80 | 40 | 12 | 3,6 | ||||||
10 | 1,7 | 500 | 80 | 7,2 | ||||||||
11 | 8 | 40 | 24 | 3,6 | ||||||||
12 | 80 | 7,2 | ||||||||||
13 | Н2 | 6,3 | 1200 | 10 | 6 | 60 | 40 | 120 | 12 | 6 | 3,6 | |
14 | 80 | 7,2 | ||||||||||
15 | 8 | 40 | 12 | 3,6 | ||||||||
16 | 2100 | 80 | 7,2 | |||||||||
17 | 8 | 6 | 60 | 40 | 24 | 3,6 | ||||||
18 | 80 | 7,2 | ||||||||||
19 | 3,4 | 3,2 | 500 | 8 | 40 | 3 | 12 | 6 | 3,6 | |||
20 | 80 | 7,2 | ||||||||||
21 | 10 | 6 | 80 | 40 | 12 | 3,6 | ||||||
22 | 1200 | 80 | 7,2 | |||||||||
23 | 8 | 40 | 24 | 3,6 | ||||||||
24 | 80 | 7,2 | ||||||||||
25 | NН3 | 4,0 | 2100 | 8 | 6 | 80 | 40 | 30 | 12 | 6 | 3,6 | |
26 | 80 | 7,2 | ||||||||||
27 | 8 | 40 | 12 | 3,6 | ||||||||
28 | 0,6 | 500 | 80 | 7,2 | ||||||||
29 | 10 | 6 | 60 | 40 | 24 | 3,6 | ||||||
30 | 80 | 7,2 | ||||||||||
31 | 6,3 | 1200 | 8 | 40 | 120 | 12 | 6 | 3,6 | ||||
32 | 80 | 7,2 | ||||||||||
33 | 8 | 6 | 80 | 40 | 12 | 3,6 | ||||||
34 | 2100 | 80 | 7,2 | |||||||||
35 | 8 | 40 | 24 | 3,6 | ||||||||
36 | 80 | 7,2 |
m – маса газу, який надійшов у повітря приміщення, кг:
; (7.13)
r – густина газу при розрахунковій температурі, кг / м3;
; (7.14)
М – молярна маса газу, кг / кмоль;
V0 – молярний об’єм газу, 22,413 м3 / кмоль;
tр – розрахункова температура – максимальна температура повітря у відповідній кліматичній зоні або з урахуванням можливого підвищення температури у разі аварійної ситуації, допускається приймати +61° С;
Va – об'єм газу, який вийшов з апарата, м3;
; (7.15)
Р – тиск в апараті, кПа;
V – об’єм апарата, м3;
VТ – об’єм газу, який вийшов із трубопроводу, м3;
; (7.16)
V1Т – об’єм газу, який вийшов до перекриття трубопроводу, м3;
; (7.17)
q – витрати газу (за регламентом), м3/с;
t – розрахунковий час перекриття трубопроводу, с;
V2Т – об’єм газу, який вийшов після перекриття трубопроводу, м3;
; (7.18)
Р – тиск в трубопроводі (за регламентом), кПа;
d1 – діаметр вхідного трубопроводу, м;
d2 – діаметр вихідного трубопроводу, м;
L1 – довжина вхідного трубопроводу від апарата до засувки, м;
L2 – довжина вихідного трубопроводу від апарата до засувки, м;
Z – коефіцієнт, який характеризує ступінь участі газів у вибуху, для водню 1,0; для інших газів 0,5;
VВ – вільний об'єм приміщення, його можна прийняти як 80% від геометричного об'єму приміщення, м3;
VВ = 0,8 · а · b · h; (7.19)
а – довжина приміщення, м;
b – ширина приміщення, м;
h – висота приміщення, м;
Сст – стехіометрична концентрація газу, об.%;
, (7.20)
де b – стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції горіння:
, (7.21)
де nС – кількість атомів вуглецю у молекулі газу;
nН – кількість атомів водню у молекулі газу;
nО – кількість атомів кисню у молекулі газу;
nГ – кількість атомів галогенів у молекулі газу;
КН – коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння, 3.
Якщо отримана величина розрахункового надлишкового тиску вибуху перевищує 5 кПа, то приміщення належить до вибухопожежонебезпечної категорії А.
Визначити можливі негативні наслідки вибуху для обслуговуючого персоналу (табл. 7.6) і ступінь руйнування будівлі (табл. 7.7).
РОЗРАХУНОК НАДЛИШКОВОГО ТИСКУ ВИБУХУ БАЛОНІВ
ДЛЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ
Розрахувати надлишковий тиск вибуху балонів (табл. 7.4) на відстані R від дільниці зварювання, визначити можливі негативні наслідки вибуху для обслуговуючого персоналу, ступінь руйнування та відносні збитки від руйнування цегляних малоповерхових будівель.
Розрахунок виконують у наступній послідовності:
Визначають енергію вибуху балонів:
, (7.22)
де Рі – тиск у балоні при руйнуванні, кПа;
аргоновий, кисневий 22500
пропан-бутановий 2500
ацетиленовий 3500
Р0 – атмосферний тиск, прийняти 101 кПа;
g і – показник адіабати:
аргон, кисень 1,4
пропан-бутан 1,13
ацетилен 1,23
Vі – об’єм балону, м3.
Таблиця 7.4 – Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску вибуху балонів
№ п/п | Параметри балонів | Відстань від дільниці зварювання, R, м | |
гази | (об’єм балону, Vi, л) | ||
1 | кисень (40) ацетилен (40) | 2 | |
2 | 4 | ||
3 | 6 | ||
4 | 10 | ||
5 | кисень (40) пропан–бутан (50) | 2 | |
6 | 4 | ||
7 | 6 | ||
8 | 10 | ||
9 | кисень (40) ацетилен (40) аргон (40) | 2 | |
10 | 4 | ||
11 | 6 | ||
12 | 10 | ||
13 | кисень (40) пропан–бутан (50) аргон (40) | 2 | |
14 | 4 | ||
15 | 6 | ||
16 | 10 | ||
17 | кисень (40) аргон (40) | 2 | |
18 | 4 | ||
19 | 6 | ||
20 | 10 | ||
21 | ацетилен (40) аргон (40) | 2 | |
22 | 4 | ||
23 | 6 | ||
24 | 10 | ||
25 | пропан–бутан (50) аргон (40) | 2 | |
26 | 4 | ||
27 | 6 | ||
28 | 10 | ||
29 | кисень (40) | 2 | |
30 | 4 | ||
31 | 6 | ||
32 | 10 | ||
33 | ацетилен (40) | 2 | |
34 | 4 | ||
35 | 6 | ||
36 | 10 | ||
37 | пропан–бутан (50) | 2 | |
38 | 4 | ||
39 | 6 | ||
40 | 10 | ||
Визначають тротиловий еквівалент:
. (7.23)
Визначають надлишковий тиск у фронті вибухової хвилі для кожного балону:
, (7.24)
де R – відстань від дільниці зварювання, м;
qі – показник вільного розповсюдження вибухової хвилі:
q = 0,5·ТЕі . (7.25)
Визначають загальний надлишковий тиск вибуху балонів:
. (7.26)
Користуючись довідковими даними, визначають можливі негативні наслідки вибуху для обслуговуючого персоналу (табл. 7.6), а також ступінь руйнування будівлі (табл. 7.7).
РОЗРАХУНОК НАДЛИШКОВОГО ТИСКУ ВИБУХУ БАЛОНІВ
ДІЛЬНИЦІ ЗБЕРІГАННЯ
Розрахувати надлишковий тиск вибуху балонів (табл. 7.5) на відстані R від дільниці їх зберігання, визначити можливі негативні наслідки вибуху для обслуговуючого персоналу, ступінь руйнування та абсолютні і відносні збитки від руйнування цегляних малоповерхових будівель.
Розрахунок виконують у наступній послідовності:
Визначають енергію вибуху балонів:
, (7.27)
де Р – тиск у балоні при руйнуванні, кПа;
кисневий 22500
пропан-бутановий 2500
ацетиленовий 3500
Р0 – атмосферний тиск, приймають 101 кПа;
g – показник адіабати:
кисневий 1,4
пропан-бутановий 1,13
ацетиленовий 1,23
V – об’єм балонів, м3:
, (7.28)
де і – кількість балонів (табл. 7.5);
Vі – об’єм одного балона, м3 (табл. 7.5).
Таблиця 7.5 – Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску вибуху балонів для дільниці зберігання
№ п/п | Параметри балонів | Відстань від дільниці, R , м | Кошторисна вартість будівлі, млн грн | ||
газ | об’єм Vi, л | кількість і, шт. | |||
1 | кисень | 40 | 8 | 10 | 2,6 |
2 | 20 | ||||
3 | 30 | ||||
4 | 24 | 10 | |||
5 | 20 | ||||
6 | 30 | ||||
7 | 64 | 10 | |||
8 | 20 | ||||
9 | 30 | ||||
10 | 80 | 10 | 3,4 | ||
11 | 20 | ||||
12 | 30 | ||||
13 | пропан–бутан | 50 | 8 | 10 | |
14 | 20 | ||||
15 | 30 | ||||
16 | 24 | 10 | |||
17 | 20 | ||||
18 | 30 | ||||
19 | 64 | 10 | 7,6 | ||
20 | 20 | ||||
21 | 30 | ||||
22 | 80 | 10 | |||
23 | 20 | ||||
24 | 30 | ||||
25 | ацетилен | 40 | 8 | 10 | |
26 | 20 | ||||
27 | 30 | ||||
28 | 24 | 10 | 8,5 | ||
29 | 20 | ||||
30 | 30 | ||||
31 | 64 | 10 | |||
32 | 20 | ||||
33 | 30 | ||||
34 | 80 | 10 | |||
35 | 20 | ||||
36 | 30 |
Визначають тротиловий еквівалент:
. (7.29)
Визначають надлишковий тиск у фронті вибухової хвилі:
, (7.30)
де R – відстань від дільниці зберігання балонів, м;
q – показник вільного розповсюдження вибухової хвилі:
q = 0,5·ТЕ. (7.31)
Користуючись довідковими даними, визначають можливі негативні наслідки вибуху для обслуговуючого персоналу (табл. 7.6), а також ступінь руйнування (табл. 7.7), відносні та абсолютні збитки від руйнування будівель (табл. 7.8).
Таблиця 7.6 – Характеристика ступеня баричної дії вибуху на людину
Наслідки | Надлишковий тиск, кПа |
Безпечно для людини | менше 20 |
Легке ураження (забиття, вивихи, тимчасова втрата слуху, загальна контузія) | 20 – 40 |
Середнє ураження (контузія головного мозку, ушкодження органів слуху, розрив барабанних перетинок, кровотеча з носу та вух) | 40 – 60 |
Сильне ураження (сильна контузія всього організму, втрата свідомості, переломи кінцівок, ушкодження внутрішніх органів) | 60 – 100 |
Поріг смертельного ураження | 100 |
Летальний результаті 50% випадків | 250 – 300 |
Безумовно смертельне ураження | більше 300 |
Таблиця 7.7 – Характеристика ступеня баричної дії вибуху на будівлі
Тип будівлі | Ступінь руйнування при тиску, кПа | |||
слабка | середня | сильна | повна | |
Цегляні та кам’яні: малоповерхові багатоповерхові | 8 – 20 8 – 15 | 20 – 35 15 – 30 | 35 – 50 30 – 45 | 50 – 70 45 – 60 |
Залізобетонні крупнопанельні: малоповерхові багатоповерхові | 10 – 30 8 – 25 | 30 – 45 25 – 40 | 45 – 70 40 – 60 | 70 – 90 60 – 80 |
Залізобетонні монолітні: багатоповерхові підвищеної поверховості | 25 – 50 25 – 45 | 50 – 115 45 – 105 | 115 – 180 105 – 170 | 180–250 170 – 215 |
Залізобетонні крупнопанельні із залізобетонним та металевим каркасом і крановим обладнанням з вантажопідйомністю: до 50 т 50 – 100 т | 5 – 30 15 – 45 | 30 – 45 45 – 60 | 45 – 75 60 – 90 | 75 – 120 90 – 135 |
Із стінами типу «сендвіч» та крановим обладнанням вантажопідйомністю до 20 т | 10 – 30 | 30 – 50 | 50 – 65 | 65 – 105 |
Складські приміщення з металевим каркасом та стінами із листового металу | 5 – 10 | 10 – 20 | 20 – 35 | 35 – 45 |
Таблиця 7.8 – Відносні збитки від ступеня руйнування будівлі
Ступінь руйнування | Відносні збитки, % від вартості будівлі |
Слабке (пошкодження або руйнування дахів, віконних та дверних прорізів) | 10 – 15 |
Середнє (руйнування дахів, вікон, перегородок, горищних перекриттів, верхніх поверхів) | 30 – 40 |
Сильне (руйнування несучих конструкцій та перекриттів, при якому ремонт недоцільний) | 50 |
Повне (обвалення будівель, споруд) | 100 |
ПРАКТИЧНА РОБОТА 8
Дата добавления: 2019-02-22; просмотров: 472; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!