Стаття 3. Міжнародні договори



Nbsp;

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про охорону прав на знаки для товарів і послуг

Із змінами і доповненнями, внесеними

Законами України

від 16 червня 1999 року N 751-XIV,

від 21 грудня 2000 року N 2188-III,

від 15 листопада 2001 року N 2783-III,

від 10 січня 2002 року N 2921-III,

від 4 липня 2002 року N 34-IV,

від 15 травня 2003 року N 762-IV,

від 22 травня 2003 року N 850-IV

  (У тексті Закону слово "Відомство" замінено словом "Установа" у відповідних відмінках згідно із Законом України від 21 грудня 2000 року N 2188-III)

 

 

Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг (далі - знак) в Україні.

 

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення

У цьому Законі нижченаведене вживається у такому значенні:

 

Установа - центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності;

 

(абзац другий статті 1 в редакції

Закону України від 21.12.2000 р. N 2188-III)

 

особа - фізична або юридична особа;

 

(абзац третій статті 1 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб;

 

(абзац четвертий статті 1 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

свідоцтво - свідоцтво України на знак для товарів і послуг;

 

зареєстрований знак - знак, на який видано свідоцтво;

 

заявка - сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва;

 

заявник - особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку;

 

(абзац восьмий статті 1 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

пріоритет заявки (пріоритет) - першість у поданні заявки;

 

дата пріоритету - дата подання заявки до Установи чи до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, за якою заявлено пріоритет;

 

Реєстр - Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг;

 

Апеляційна палата - колегіальний орган Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом;

 

(статтю 1 доповнено абзацом дванадцятим

згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2188-III,

абзац дванадцятий статті 1 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

заклад експертизи - уповноважений Установою державний заклад (підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи заявок;

 

(статтю 1 доповнено абзацом тринадцятим

згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2188-III)

 

державна система правової охорони інтелектуальної власності - Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних закладів, що входять до сфери управління Установи;

 

(статтю 1 доповнено абзацом чотирнадцятим

згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2188-III)

 

доменне ім'я - ім'я, що використовується для адресації комп'ютерів і ресурсів в Інтернеті;

 

(статтю 1 доповнено абзацом п'ятнадцятим

згідно із Законом України від 04.07.2002 р. N 34-IV)

 

МКТП - Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків.

 

(статтю 1 доповнено абзацом шістнадцятим згідно із

Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

Стаття 2. Повноваження Установи у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг

1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого:

 

організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них;

 

видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх державну реєстрацію;

 

забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для товарів і послуг;

 

здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань охорони прав на знаки для товарів і послуг в міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства;

 

приймає в установленому порядку нормативно-правові акти у межах своїх повноважень;

 

організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

 

організовує науково-дослідні роботи з удосконалення законодавства та організації діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

 

організовує роботу щодо перепідготовки кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;

 

доручає закладам, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації виконувати окремі завдання, визначені цим Законом, Положенням про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

 

виконує інші функції відповідно до Положення про неї, затвердженого в установленому порядку.

 

2. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.

 

(стаття 2 в редакції Закону

України від 21.12.2000 р. N 2188-III)

 

Стаття 3. Міжнародні договори

1. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про знаки, то застосовуються правила міжнародного договору.

 


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 89; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!