Про управління охорони здоров'я обласної,

Севастопольської міської державної адміністрації та

Головне управління охорони здоров'я Київської

Міської державної адміністрації

(Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2000 р. № 1845)

1. Управління охорони здоров'я обласної, Севастопольської міської держадміністрації та Головне управління охорони здоров'я Київської міської держадміністрації (далі - управління) є структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, що утворюється головою відповідної держадміністрації, підзвітним і підконтрольним голові відповідної держадміністрації та МОЗ.

2. Управління у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами МОЗ, розпорядженнями голови відповідної держадміністрації, актами відповідного органу місцевого самоврядування, прийнятими в межах його компетенції, а також положенням про управління.

3. Основними завданнями управління є:

забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони здоров'я;

прогнозування розвитку мережі закладів охорони здоров'я для нормативного забезпечення населення медико-санітарною допомогою;

здійснення заходів, спрямованих на запобігання інфекційним захворюванням, епідеміям і на їх ліквідацію;

організація надання медико-санітарної допомоги населенню, роботи органів медико-соціальної експертизи, закладів судово-медичної та судово-психіатричної експертизи;

забезпечення виконання актів законодавства в галузі охорони здоров'я, державних стандартів, критеріїв та вимог, спрямованих на збереження навколишнього природного середовища і санітарно-епідемічного благополуччя населення, а також додержання нормативів професійної діяльності в галузі охорони здоров'я, вимог Державної фармакопеї, стандартів медичного обслуговування, медичних матеріалів і технологій.

4. Управління відповідно до покладених на нього завдань:

1) готує пропозиції до проектів програм соціально-економічного розвитку території та проектів місцевого бюджету, подає їх на розгляд відповідній держадміністрації та забезпечує їх виконання;

2) у межах своєї компетенції сприяє органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку відповідної території;

3) вивчає стан здоров'я населення, вживає заходів до запобігання і зниження захворюваності та втрати працездатності, а також збільшення тривалості життя людей;

4) в установленому законодавством порядку надає МОЗ необхідну інформацію, документи та матеріали;

5) здійснює на основі галузевих медичних стандартів контроль за якістю та обсягом медико-санітарної допомоги, що надається закладами охорони здоров'я всіх форм власності;

6) організовує роботу з охорони здоров'я, материнства і дитинства, відбір дітей та підлітків на санаторно-курортне лікування, контролює стан здоров'я дітей у дошкільних та інших навчальних закладах незалежно від форми власності, виробництво і якість продуктів дитячого харчування в закладах охорони здоров'я;

7) організовує проведення систематичного медичного обстеження (диспансеризації) осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, евакуйовані та відселені із зон відчуження, і тих, що проживають на радіаційно забруднених територіях;

8) готує пропозиції, спрямовані на проведення реформи в галузі охорони здоров'я, і подає їх на розгляд відповідній держадміністрації;

9) визначає потребу у медичній техніці, медикаментах, будівельних матеріалах, інвентарі, паливі, засобах автотранспорту;

10) подає пропозиції та погоджує проекти планів приватизації закладів охорони здоров'я;

11) здійснює організаційне і методичне керівництво роботою закладів охорони здоров'я з питань надання лікувально-профілактичної допомоги та забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення на відповідній території;

12) здійснює фінансування закладів охорони здоров'я, які утримуються за рахунок коштів обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, контролює ефективне використання ними фінансових, матеріальних та трудових ресурсів;

13) сприяє розвитку медичної науки і техніки, реалізації регіональних науково-технічних програм, впроваджує в практику наукові досягнення та передовий досвід у галузі охорони здоров'я;

14) забезпечує здійснення контролю за підтриманням належного санітарного та епідемічного стану, організовує пропаганду наукових медичних і гігієнічних знань серед населення;

15) вживає заходів до збереження мережі закладів охорони здоров'я, розробляє прогнози її розвитку, враховує їх під час розроблення проектів програм соціально-економічного розвитку відповідних територій;

16) проводить в установленому порядку державну акредитацію комунальних закладів охорони здоров'я;

17) разом з відповідними органами бере участь у вирішенні питань про визнання місцевості курортом, установлення меж округів і зон санітарної охорони курортів і визначення їх режиму;

18) сприяє реалізації права громадян на участь в управлінні охороною здоров'я шляхом проведення відповідної громадської експертизи, налагодження діяльності громадських консультативних або наглядових рад, громадських організацій працівників охорони здоров'я та інших об'єднань громадян;

19) організовує правове виховання працівників галузі, роз'яснення законодавства про охорону здоров'я;

20) здійснює контроль за діяльністю медичних та фармацевтичних вищих навчальних закладів I - II рівня акредитації, що належать до сфери його управління;

21) визначає потребу у фахівцях різних спеціальностей для галузі охорони здоров'я, формує замовлення та проводить в установленому порядку підготовку, перепідготовку та атестацію працівників охорони здоров'я;

22) організовує роботу з питань охорони праці, безпеки руху засобів автотранспорту і протипожежного захисту закладів охорони здоров'я;

23) організовує і здійснює медико-санітарне забезпечення під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

24) забезпечує у визначений законом термін розгляд звернень громадян та їх об'єднань, здійснює контроль за цією роботою в закладах охорони здоров'я;

25) проводить роботу, пов'язану з розробленням та здійсненням заходів щодо медичного обслуговування біженців, а також депортованих осіб, які добровільно повертаються в регіони їх колишнього проживання;

26) сприяє санаторно-курортному лікуванню інвалідів, ветеранів війни та праці, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

27) сприяє розвитку міжнародного співробітництва в галузі охорони здоров'я;

28) здійснює систематичний контроль за додержанням актів законодавства з питань охорони здоров'я та санітарних правил керівниками закладів охорони здоров'я незалежно від форми власності;

29) виконує інші функції, пов'язані з реалізацією покладених на відповідну держадміністрацію завдань у галузі охорони здоров'я.

5. Управління має право:

давати згідно із законодавством обов'язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, їх філій, відділень незалежно від форми власності і громадянам з питань, що належать до його компетенції, порушувати питання про їх відповідальність у порядку, встановленому законом;

залучати спеціалістів інших структурних підрозділів відповідної держадміністрації, підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

одержувати в установленому порядку від інших структурних підрозділів відповідної держадміністрації, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій всіх форм власності інформацію, документи та інші матеріали, а від місцевих органів державної статистики - безоплатно статистичні дані, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;

використовувати в установленому законодавством порядку кошти, добровільно передані підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами, для розвитку матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я;

сприяти наданню на договірних засадах медико-санітарної допомоги працівникам підприємств, установ та організацій.

6. Управління під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими структурними підрозділами відповідної держадміністрації, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями та об'єднаннями громадян.

7. Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою відповідної держадміністрації за погодженням з МОЗ.

Начальник управління має заступників, яких призначає на посаду та звільняє з посади голова відповідної держадміністрації за погодженням з МОЗ.

8. Начальник управління:

здійснює керівництво діяльністю управління, несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань перед головою відповідної держадміністрації, визначає ступінь відповідальності заступників начальника управління, керівників структурних підрозділів управління;

видає у межах своєї компетенції накази, організовує і контролює їх виконання;

затверджує положення про структурні підрозділи управління і функціональні обов'язки його працівників;

розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису доходів і видатків на утримання управління;

призначає на посади і звільняє з посад працівників управління;

погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників закладів охорони здоров'я, що належать до сфери управління районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій;

розглядає і затверджує кошториси доходів і видатків, штатні розписи та баланси підвідомчих закладів охорони здоров'я та освіти, забезпечує своєчасне подання фінансовим органам бухгалтерської і статистичної звітності;

має право брати участь в засіданні органів місцевого самоврядування та виступати на них з питань, що належать до його компетенції;

постійно інформує населення про стан виконання повноважень, покладених на управління, у відповідних засобах масової інформації.

9. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції управління, в ньому може утворюватися колегія у складі начальника управління (голова колегії), його заступників за посадою, а також інших працівників управління.

Членом колегії управління за посадою є також головний державний санітарний лікар області, міст Києва і Севастополя. До складу колегії можуть входити керівники інших структурних підрозділів відповідної держадміністрації та працівники закладів охорони здоров'я.

Склад колегії затверджується головою відповідної держадміністрації за поданням начальника управління.

Рішення колегії проводяться в життя наказами начальника управління.

10. Для розгляду наукових рекомендацій і пропозицій щодо розвитку галузі та вирішення інших питань в управлінні можуть утворюватись наукові ради і комісії.

Склад наукових рад і комісій та положення про них затверджує начальник управління.

11. Управління утримується за рахунок коштів державного бюджету.

Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників управління та видатки на їх утримання визначає голова відповідної держадміністрації в межах виділених їй асигнувань.

Кошторис доходів і видатків, штатний розпис управління затверджує голова відповідної держадміністрації після попередньої їх експертизи у відповідному фінансовому управлінні.

12. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

(Інші підрозділи місцевої держадміністрації регламентуються наступними документами: Типове положення про відділ контролю апарату обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації; Типове положення про Головне управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації, управління освіти і науки обласної, Севастопольської міської державної адміністрації; Типове положення про комісію з питань гуманітарної допомоги при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській державній адміністрації; Типове положення про інспекцію якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції обласної, Севастопольської міської державної адміністрації; Типове положення про управління капітального будівництва обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації; Типове положення про управління житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації; Типове положення про управління з питань молоді, спорту та туризму обласної, Севастопольської міської державної адміністрації; Типове положення про управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації; Типове положення про Головне управління сільського господарства і продовольства обласної, управління сільського господарства і продовольства Севастопольської міської державної адміністрації; Типове положення про головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації; Типове положення про управління у справах релігій Київської міської державної адміністрації, відділ у справах релігій обласної та Севастопольської міської державної адміністрації; Типове положення про службу у справах неповнолітніх обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації тощо).

* * *

Додаток 8

ТИПОВІ ПРОФЕСІЙНО-КВАЛІФІКАЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОСАД ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ МІСЦЕВОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

НАЧАЛЬНИК ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ, САМОСТІЙНОГО УПРАВЛІННЯ (САМОСТІЙНОГО ВІДДІЛУ, СЛУЖБИ)

Завдання, обов'язки та повноваження. Здійснює керівництво діяльністю головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби), розподіляє обов'язки між працівниками, очолює та контролює їх роботу. Забезпечує виконання покладених на головне управління, самостійне управління (самостійний відділ, службу) завдань щодо реалізації державної політики у сфері, дорученій управлінню. Подає у порядку, передбаченому законодавством, пропозиції щодо призначення на посади заступників начальника головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби). Визначає ступінь відповідальності заступників начальника головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби), керівників його структурних підрозділів. Готує пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад керівників підвідомчих установ, підприємств, організацій згідно з чинним законодавством. Погоджує структуру та штатний розпис головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби), положення про структурні підрозділи, посадові інструкції працівників головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби). Видає у межах своєї компетенції розпорядження, організовує та контролює їх виконання. Затверджує структуру, а також положення про структурні підрозділи, посадові інструкції працівників головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби). Затверджує штатний розпис головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби) та погоджує його з відповідним керівництвом місцевої державної адміністрації. Керує розробкою проектів складних програм (розділів програм), аналітичних матеріалів, балансових розрахунків, планових показників, комплексів заходів, пропозицій, прогнозів розвитку сфери управління на відповідній території тощо. Забезпечує у межах своєї компетенції контроль за станом справ у сфері діяльності головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби), вживає необхідних заходів щодо їх поліпшення. Вживає заходів щодо вдосконалення співпраці головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби) з іншими структурними підрозділами місцевої державної адміністрації, представницькими органами, органами місцевого самоврядування, державного нагляду та контролю, правоохоронними органами, а також з підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян. Подає згідно з чинним законодавством пропозиції керівництву місцевої державної адміністрації про призначення на посади, звільнення з посад та переміщення працівників управління, своєчасне заміщення вакансій, заохочення та накладання стягнень. Організовує роботу із захисту державних таємниць у відповідності з чинним законодавством. Забезпечує роботу з ведення діловодства в головному управлінні, самостійному управлінні (самостійному відділі, службі). Контролює стан трудової та виконавчої дисципліни в головному управлінні, самостійному управлінні (самостійному відділі, службі). Призначає на посади, звільняє з посад та переміщує працівників головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби).

Має право. За дорученням вищого керівництва представляти місцеву державну адміністрацію в інших управлінських структурах з питань, що належать до його компетенції. Видавати у межах своєї компетенції розпорядження, накази, організовувати та контролювати їх виконання. У встановленому порядку запитувати та отримувати від державних органів влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій різних форм власності, політичних партій, громадських та релігійних організацій необхідні статистичні та оперативні дані, звіти з питань, що стосуються діяльності головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби). Здійснювати перевірки стану дотримання Конституції України, актів законодавства України органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філій та відділів, незалежно від форм власності згідно з чинним законодавством. Вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо вдосконалення роботи головного управління, самостійного управління (самостійного відділу служби), місцевого органу виконавчої влади та державної служби в цілому. Здійснювати особистий прийом громадян з питань, що стосуються діяльності головного управління, самостійного управління (самостійного відділу служби) та вживати заходів щодо своєчасного розгляду їх пропозицій, заяв, скарг. Залучати фахівців інших структурних підрозділів виконавчого органу, підвідомчих підприємств та організацій за згодою їх керівників для розгляду питань, що належать до його компетенції.

Повинен знати. Конституцію України; закони України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції», нормативні документи, що стосуються державної служби та місцевої державної адміністрації; укази та розпорядження Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, інші підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють розвиток відповідної сфери (галузі) управління, органів виконавчої влади вищого рівня, а також рішення та постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийняті у межах їх повноважень, що регулюють розвиток відповідних сфер (галузей) управління; практику застосування чинного законодавства; основи державного управління, економіки та управління персоналом; основи права, політології та ринку праці; форми та методи роботи із засобами масової інформації; правила ділового етикету; правила та норми охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп'ютері та відповідні програмні засоби; ділову мову; володіти державною мовою.

Кваліфікаційні вимоги. Вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.

Стаж роботи за фахом у державній службі на керівних посадах не менше 3 років або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах економіки не менше 5 років при необхідності, виходячи із виконання структурним підрозділом основних завдань та функцій.

Післядипломна освіта у сфері управління: магістр державного управління за відповідною спеціалізацією.

ЗАСТУПНИК НАЧАЛЬНИКА ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ, САМОСТІЙНОГО УПРАВЛІННЯ (САМОСТІЙНОГО ВІДДІЛУ, СЛУЖБИ)

Завдання, обов'язки та повноваження. Здійснює керівництво діяльністю головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби) у порядку делегованих йому начальником головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби) повноважень. У разі відсутності керівника головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби) виконує його обов'язки. Забезпечує ефективне виконання закріплених за ним напрямів роботи головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби) щодо реалізації державної політики у підвідомчій сфері управління та закріплених за головним управлінням, самостійним управлінням (самостійним відділом, службою) показників. Визначає ступінь відповідальності керівників у складі головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби) в межах повноважень, делегованих йому начальником головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби). Організовує розробку проектів нормативно-правових актів, програм, що належать до компетенції головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби), в межах наданих йому повноважень. Контролює виконання нормативно-правових актів, розпоряджень (наказів) керівників міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади в межах делегованих йому повноважень і компетенції. Здійснює аналіз стану та тенденції розвитку відповідної сфери управління, ходу виконання програм та приймає відповідні рішення з питань, що стосуються його компетенції. Організовує роботу з розгляду працівниками головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби) звернень громадян, громадських об'єднань, державних, недержавних підприємств, установ та організацій, органів місцевого самоврядування та приймає за ними відповідні рішення згідно з чинним законодавством і наданими йому повноваженнями. У межах наданих повноважень планує, регулює та контролює ефективну взаємодію головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби) з іншими зацікавленими підрозділами органів державної влади, громадськими об'єднаннями та науковими організаціями при розв'язанні питань, що стосуються діяльності головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби). Виконує доручення керівництва, готує доповідні записки, проекти наказів та розпоряджень з питань, що стосуються його компетенції. Подає у межах своїх повноважень відповідно до законодавства пропозиції керівництву місцевої державної адміністрації про призначення на посади, звільнення з посад та переміщення працівників головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби), своєчасне заміщення вакансій, заохочення, накладання стягнень та інші питання службової діяльності. Вживає необхідних заходів щодо підвищення кваліфікації працівників. Забезпечує захист державної таємниці у напрямах діяльності головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби). Контролює діяльність підлеглих.

Має право. За дорученням вищого керівництва представляти місцеву державну адміністрацію в інших управлінських структурах з питань, що належать до його повноважень. У встановленому порядку готувати проекти запитів та отримувати від державних органів влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій різних форм власності, політичних партій, громадських та релігійних організацій необхідні статистичні та оперативні дані, звіти з питань, що стосуються діяльності головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби) та належать до його компетенції. Вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби), місцевої державної адміністрації.

Повинен знати. Конституцію України; закони України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції», нормативні документи, що стосуються державної служби та місцевого органу виконавчої влади; укази та розпорядження Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, інші підзаконні нормативно-правові акти органів виконавчої влади вищого рівня, а також рішення та постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийняті у межах їх повноважень, що регулюють розвиток відповідних сфер управління; практику застосування чинного законодавства; основи державного управління, економіки та управління персоналом; основи права, політології та ринку праці; форми та методи роботи із засобами масової інформації; правила ділового етикету; правила та норми охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп'ютері та відповідні програмні засоби; ділову мову; володіти державною мовою.

Кваліфікаційні вимоги. Вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.

Стаж роботи за фахом у державній службі на керівних посадах не менше 3 років або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах економіки не менше 4 років при необхідності, виходячи із виконання структурним підрозділом основних завдань та функцій.

Післядипломна освіта у сфері управління: магістр державного управління за відповідною спеціалізацією.

НАЧАЛЬНИК УПРАВЛІННЯ У СКЛАДІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ, ВІДДІЛУ У СКЛАДІ УПРАВЛІННЯ

Завдання, обов'язки та повноваження. Здійснює керівництво діяльністю управління у складі головного управління, відділу у складі управління, розподіляє обов'язки між працівниками, очолює та контролює їх роботу. Забезпечує виконання покладених на управління у складі головного управління, відділ у складі управління завдань щодо реалізації державної політики у сфері, дорученій управлінню, відділу. Визначає ступінь відповідальності заступників начальника управління у складі головного управління, відділу у складі управління, керівників його структурних підрозділів, погоджує положення про структурні підрозділи, посадові інструкції працівників управління у складі головного управління, відділу у складі управління. Готує у межах своєї компетенції відповідні розпорядження, організує та контролює їх виконання. Забезпечує узагальнення соціально-економічної інформації з питань, що належать до компетенції управління у складі головного управління, відділу у складі управління. Організовує відповідно до функціональних завдань, покладених на управління у складі головного управління, відділ у складі управління, розробку проектів програм (розділів програм), аналітичних матеріалів, балансових розрахунків, планових показників, комплексних заходів, пропозицій, прогнозів розвитку території тощо. Готує пропозиції, спрямовані на поглиблення економічних реформ з питань, що належать до діяльності управління у складі головного управління, відділу у складі управління. Регулює роботу управління у складі головного управління, відділу у складі управління щодо його ефективної взаємодії з іншими підрозділами, суміжними сферами, науковими організаціями, провідними експертами з питань, що стосуються діяльності управління, відділу. Контролює у межах своєї компетенції дотримання на підприємствах та організаціях чинного законодавства, рішень місцевої державної адміністрації, спрямованих на розвиток відповідних сфер економіки на даній території, аналізує стан та вносить пропозиції щодо усунення негативних та закріплення позитивних тенденцій. Співпрацює з різними органами виконавчої влади при виконанні покладених на управління, відділ завдань, керуючись чинним законодавством. Організовує, регулює та контролює своєчасний та якісний розгляд працівниками управління у складі головного управління, відділу у складі управління звернень від органів виконавчої влади, громадських об'єднань, підприємств, установ та організацій, громадян з напряму діяльності управління у складі головного управління, відділу у складі управління, а також готує за ними проекти відповідних рішень. Вживає необхідних заходів щодо вдосконалення організації роботи управління у складі головного управління, відділу у складі управління. Подає пропозиції керівництву головного управління про призначення на посади, звільнення з посад та переміщення працівників управління у складі головного управління, відділу у складі управління, своєчасне заміщення вакансій, заохочення та накладання стягнень, сприяє підвищенню кваліфікації працівників. Забезпечує дотримання працівниками управління у складі головного управління, відділу у складі управління правил внутрішнього трудового розпорядку, організовує роботу із захисту державних таємниць у відповідності з чинним законодавством. Організовує роботу з документами, контролює стан трудової та виконавчої дисципліни. Забезпечує дотримання працівниками підрозділу законодавства України з питань державної служби та запобігання і протидії корупції.

Має право. За дорученням вищого керівництва представляти управління у складі головного управління, відділ у складі управління у структурних підрозділах інших органів виконавчої влади з питань, що належать до його компетенції. Організовувати ділове листування у процесі виконання покладених на структурний підрозділ завдань, у межах наданих повноважень з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями у межах наданих повноважень. У встановленому порядку готувати проекти запитів на безкоштовне отримання від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань необхідних статистичних та оперативних даних, звітів з питань, що стосуються діяльності управління у складі головного управління, відділу у складі управління. Здійснювати перевірку органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій згідно з чинним законодавством у межах наданих повноважень відповідно до затвердженої програми та планів проведення названого заходу або за дорученням керівництва. Залучати фахівців інших структурних підрозділів органу виконавчої влади, підвідомчих підприємств та організацій, за згодою їх керівників, для розгляду питань, що належать до його компетенції. Розглядати скарги, заяви, листи та звернення громадян, готувати відповіді на них. Вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи управління у складі головного управління, відділу у складі управління та місцевої адміністрації в цілому.

Повинен знати. Конституцію України; закони України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції», нормативні документи, що стосуються державної служби та місцевого органу виконавчої влади; укази та розпорядження Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, інші підзаконні нормативно-правові акти органів виконавчої влади вищого рівня, а також рішення та постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим та обласних державних адміністрацій, які прийняті у межах їх повноважень, що регулюють розвиток відповідних сфер (галузей) управління, практику застосування чинного законодавства; основи державного управління та економіки; основи права та ринку праці; форми та методи роботи із засобами масової інформації; правила ділового етикету; правила та норми охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп'ютері та відповідні програмні засоби; ділову мову; володіти державної мовою.

Стаж роботи за фахом на державній службі на посадах головного спеціаліста не менше 3 років або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах не менше 5 років при необхідності, виходячи із виконання структурним підрозділом основних завдань та функцій.

Післядипломна освіта у сфері управління: магістр державного управління за відповідною спеціалізацією.

ЗАСТУПНИК НАЧАЛЬНИКА УПРАВЛІННЯ У СКЛАДІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ, ВІДДІЛУ У СКЛАДІ УПРАВЛІННЯ

Завдання, обов'язки та повноваження. Здійснює керівництво діяльністю управління у складі головного управління, відділу у складі управління у межах делегованих йому начальником управління, відділу повноважень. У разі відсутності керівника управління, відділу виконує його обов'язки. Забезпечує виконання покладених на управління у складі головного управління, відділ у складі управління завдань щодо участі у реалізації державної політики у сфері управління та в межах закріплених за управлінням, відділом показників з питань, що належать до його компетенції. Бере участь у розробці проектів нормативно-правових актів, окремих положень комплексних державних програм з питань, що належать до компетенції управління у складі головного управління, відділу у складі управління у межах наданих повноважень. Готує проект рішення за напрямами діяльності головного управління, управління у складі головного управління, відділу у складі управління у межах повноважень, наданих управлінню, відділу, з питань, що належать до його компетенції. Аналізує у межах наданих повноважень стан і тенденції розвитку за напрямом, що знаходиться в межах управління у складі головного управління, відділу у складі управління, вносить пропозиції щодо усунення негативних і закріплення позитивних тенденцій. Організовує та контролює своєчасний та якісний розгляд працівниками управління у складі головного управління, відділу у складі управління звернень від органів державної влади, громадських об'єднань, підприємств, установ, організацій, громадян з напряму діяльності управління у складі головного управління, відділу у складі управління, а також готує за результатами їх аналізу проекти відповідних рішень з питань, що належать до його компетенції. Вживає заходів щодо вдосконалення організації роботи управління у складі головного управління, відділу у складі управління. Подає у межах своєї компетенції керівнику управління у складі головного управління, відділу у складі управління пропозиції про призначення на посади, звільнення з посад та переміщення працівників управління у складі головного управління, відділу у складі управління, своєчасне заміщення вакансій, заохочення та накладання стягнень. Співпрацює з різними органами виконавчої влади при виконанні завдань, покладених на управління у складі головного управління, відділ у складі управління, керуючись чинним законодавством. Здійснює роботу із захисту державних таємниць та контроль за веденням діловодства, збереженням документів у відповідності з чинним законодавством. У межах наданих повноважень контролює стан трудової та виконавчої дисципліни. Забезпечує дотримання працівниками підрозділу законодавства України з питань державної служби та запобігання і протидії корупції.

Має право. За дорученням вищого керівництва представляти управління у складі головного управління, відділ у складі управління у структурних підрозділах інших органів виконавчої влади з питань, що належать до його компетенції. Організовувати ділове листування у процесі виконання покладених на структурний підрозділ завдань, у межах наданих повноважень з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями у межах наданих повноважень. У встановленому порядку готувати проекти запитів на безкоштовне отримання від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань необхідних статистичних та оперативних даних, звітів з питань, що стосуються діяльності управління у складі головного управління, відділу у складі управління. Здійснювати перевірку органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій згідно з чинним законодавством у межах наданих повноважень відповідно до затвердженої програми та планів проведення названого заходу або за дорученням керівництва. Залучати фахівців інших структурних підрозділів органу виконавчої влади, підвідомчих підприємств та організацій, за згодою їх керівників, для розгляду питань, що належать до його компетенції. Розглядати скарги, заяви, листи та звернення громадян, готувати відповіді на них. Вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи управління у складі головного управління, відділу у складі управління та місцевої адміністрації в цілому.

Повинен знати. Конституцію України; закони України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції», нормативні документи, що стосуються державної служби та місцевого органу виконавчої влади; укази та розпорядження Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, інші підзаконні нормативно-правові акти органів виконавчої влади вищого рівня, а також рішення та постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим та обласних державних адміністрацій, які прийняті у межах їх повноважень, що регулюють розвиток відповідних сфер (галузей) управління, практику застосування чинного законодавства; основи державного управління та економіки; основи права та ринку праці; форми та методи роботи із засобами масової інформації; правила ділового етикету; правила та норми охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп'ютері та відповідні програмні засоби; ділову мову; володіти державною мовою.

Післядипломна освіта у сфері управління: магістр державного управління за відповідною спеціалізацією.

ЗАВІДУВАЧ СЕКТОРУ АПАРАТУ МІСЦЕВОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Завдання, обов'язки та повноваження. Здійснює керівництво діяльністю сектору, розподіляє обов'язки між працівниками, очолює та контролює їх роботу. Забезпечує роботу з матеріалами та документами, що надходять до місцевої державної адміністрації, в межах визначеної компетенції. Здійснює підготовку разом із фахівцями відповідних структурних підрозділів місцевої державної адміністрації проектів поточних та перспективних планів роботи, а також відповідних пропозицій щодо виконання Указів та Розпоряджень Президента України, постанов Верховної Ради України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, їх доручень у межах компетенції сектору. Проводить аналіз та узагальнення матеріалів про хід виконання нормативно-правових і організаційно-розпорядчих документів для керівництва місцевої державної адміністрації. Розглядає пропозиції, звернення, заяви, скарги, що надходять від органів державної влади, громадян, громадських об'єднань, підприємств та організацій незалежно від форм власності, готує відповідні матеріали та подає їх керівництву адміністрації. Сприяє налагодженню більш чіткої взаємодії між апаратом місцевої державної адміністрації, її структурними підрозділами та іншими органами виконавчої влади стосовно реалізації завдань, які входять до сфери відання сектору.

Має право. За дорученням вищого керівництва представляти сектор на сесіях обласної ради, колегіях місцевої державної адміністрації, інших колегіальних зборах, які проводяться керівництвом місцевої державної адміністрації. Звертатися в установленому порядку до структурних підрозділів місцевої державної адміністрації, інших органів виконавчої влади, громадських об'єднань, підприємств, установ та організацій різних форм власності для отримання інформації, необхідної для виконання службових обов'язків. Вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи сектору, структурних підрозділів місцевої державної адміністрації.

Повинен знати. Конституцію України; закони України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції», нормативні документи, що стосуються діяльності відповідного органу виконавчої влади та питань державної служби; укази та розпорядження Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, інші підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють розвиток відповідних сфер (галузей) управління; положення про місцеву державну адміністрацію; основи державного управління, економіки, організації праці; методи керування апаратом управління органу виконавчої влади; правила ділового етикету; правила охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп'ютері та відповідні програмні засоби; ділову мову; володіти державною мовою.

Стаж роботи за фахом на керівних посадах у державній службі не менше 3 років або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах не менше 5 років при необхідності, виходячи із виконання структурним підрозділом основних завдань та функцій.

Післядипломна освіта у сфері управління: магістр державного управління за відповідною спеціалізацією.

ГОЛОВНИЙ СПЕЦІАЛІСТ

Завдання, обов'язки та повноваження. Здійснює координацію та методичне керівництво одним з напрямів роботи підрозділу. Організовує та забезпечує контроль, аналіз та оцінку стану справ на відповідному напрямі діяльності. Розробляє поточні та бере участь у підготовці перспективних планів підрозділу, надає необхідну методичну допомогу співробітникам у виконанні завдань, доручень. Узагальнює у межах наданої компетенції практику застосування законодавства та хід реалізації державної політики у відповідній сфері управління. Веде розробку пропозицій, комплексів заходів, які стосуються відповідного напряму роботи, контролює організацію їх виконання. Бере участь в організації та проведенні нарад, семінарів, конференцій з відповідних питань. У межах наданої компетенції забезпечує підготовку проектів рішень та пропозицій керівництву на виконання доручень органів виконавчої влади вищого рівня. Розглядає листи та заяви підприємств, юридичних осіб, виконавчих комітетів та держадміністрацій підпорядкованого регіонального рівня з питань, що належать до його посадових функцій. Бере участь у розробленні нормативних та організаційно-методичних документів. Проводить експертизу документів, що стосуються відповідного напряму роботи підрозділу. Готує інформацію про результати цієї роботи. Застосовує оперативний зв'язок з різними регіонами України, радами народних депутатів та державними адміністраціями відповідних регіональних рівнів, науковими установами під час розв'язання питань, що стосуються його компетенції.

Має право. За дорученням вищого керівництва представляти інтереси підрозділу в інших органах виконавчої влади з питань, що належать до його компетенції. Брати участь у контролі (перевірці) дотримання законодавства місцевими державними адміністраціями нижчого рівня, підприємствами, установами та організаціями різних форм власності згідно з чинним законодавством. Готувати проекти запитів на отримання відповідної статистичної інформації та інших даних від державних органів влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, політичних партій, громадських та релігійних організацій, їх філій та відділень незалежно від форм власності, необхідні для виконання посадових обов'язків. Вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи свого підрозділу.

Повинен знати. Конституцію України; закони України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції», нормативні документи, що стосуються державної служби та місцевих державних адміністрацій; укази та розпорядження Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, інші підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють розвиток відповідних, органів виконавчої влади вищого рівня, а також рішення та постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, прийняті у межах їх повноважень, що регулюють розвиток відповідних сфер управління; практику застосування чинного законодавства; основи державного управління, економіки, фінансів та права; інструкцію з діловодства; правила ділового етикету; правила та норми охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп'ютері та відповідні програмні засоби; ділову мову; володіти державною мовою.

Стаж роботи за фахом на державній службі на посаді провідного спеціаліста не менше 1 року, або стаж роботи за фахом в інших сферах економіки не менше 3 років при необхідності, виходячи із виконання структурним підрозділом основних завдань та функцій.

Післядипломна освіта у сфері управління: магістр державного управління за відповідною спеціалізацією.

ПРОВІДНИЙ СПЕЦІАЛІСТ

Завдання, обов'язки та повноваження. Під керівництвом керівника підрозділу здійснює координацію та методичне керівництво на певній ділянці одного з напрямів роботи підрозділу. Контролює, аналізує та оцінює стан справ на відповідній ділянці роботи. Бере участь в узагальненні практики застосування законодавства та ходу реалізації державної політики у відповідній сфері управління та забезпеченні їх виконання у межах своїх повноважень. Веде накопичення банку даних про підприємства регіону, інвестиційні проекти регіону, потенційних інвесторів. Взаємодіє з громадськими організаціями підприємців з питань розвитку та підтримки підприємництва. Готує проекти рішень та пропозиції керівництву щодо виконання доручень органів виконавчої влади вищого рівня. Бере участь у підготовці проектів нормативних та організаційно-методичних документів, проведенні експертизи документів, що стосуються відповідного напряму роботи підрозділу, та підготовці інформації про результати цієї роботи. Надає консультативно-методичну допомогу спеціалістам місцевих державних адміністрацій нижчого рівня та підприємцям регіону з питань, що належать до його компетенції. Готує проекти відповідей на звернення та заяви, що надійшли для розгляду до відповідного підрозділу.

Має право. За дорученням вищого керівництва представляти інтереси підрозділу в інших місцевих державних адміністраціях з питань, що належать до його компетенції. Брати участь у контролі (перевірці) дотримання законодавства місцевими державними адміністраціями нижчого рівня, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями різних форм власності згідно з чинним законодавством. У встановленому порядку використовувати відповідну статистичну інформацію та інші дані від державних органів та організацій місцевого самоврядування, їх посадових осіб, політичних партій, громадських та релігійних організацій, підприємств, установ, організацій, їх філій та відділень незалежно від форм власності, необхідні для виконання посадових обов'язків. Вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи свого підрозділу.

Повинен знати. Конституцію України; закони України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції», нормативні документи, що стосуються державної служби та місцевого органу виконавчої влади; укази та розпорядження Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, інші підзаконні нормативно-правові акти органів виконавчої влади вищого рівня, а також рішення та постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийняті у межах їх повноважень, що регулюють розвиток відповідних сфер (галузей) управління; практику застосування чинного законодавства; основи державного управління, економіки, фінансів та права; інструкцію з діловодства; правила ділового етикету; правила та норми охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп'ютері та відповідні програмні засоби; ділову мову; володіти державною мовою.

Стаж роботи за фахом на державній службі на посаді спеціаліста I або II категорій не менше 1 року або стаж роботи за фахом в інших сферах економіки не менше 2 років при необхідності, виходячи із виконання структурним підрозділом основних завдань та функцій.

Післядипломна освіта у сфері управління: магістр державного управління за відповідною спеціалізацією.

СПЕЦІАЛІСТ I КАТЕГОРІЇ

Завдання, обов'язки та повноваження. Виконує роботи, пов'язані з аналітичною діяльністю на одному з напрямів роботи підрозділу. Контролює та оцінює стан справ на відповідній ділянці роботи. Узагальнює практику застосування законодавства та хід реалізації державної політики з певних питань, що належать до компетенції підрозділу. Веде банк даних, взаємодіє з підвідомчими підприємствами та організаціями з питань, визначених компетенцією підрозділу, організовує комп'ютерно-інформаційне обслуговування підрозділу. Бере участь у розробленні проектів нормативних та організаційно-методичних документів. Готує проекти інформаційно-аналітичних матеріалів, пов'язаних з роботою підрозділу, а також проекти відповідей на звернення та заяви, що надійшли на розгляд до нього. Веде діловодство, кореспонденцію в підрозділі.

Має право. За дорученням вищого керівництва представляти інтереси підрозділу в інших органах виконавчої влади з питань напряму діяльності підрозділу. У встановленому порядку використовувати відповідну статистичну інформацію та інші дані від державних органів влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, політичних партій, громадських та релігійних організацій, підприємств, установ, організацій, їх філій та відділень незалежно від форм власності, необхідні для виконання посадових обов'язків. Брати участь у контролі (перевірці) дотримання органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями різних форм власності законодавства, що стосується їх діяльності. Вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо вдосконалення роботи свого підрозділу.

Повинен знати. Конституцію України; закони України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції», нормативні документи, що стосуються державної служби та місцевого органу виконавчої влади; постанови, розпорядження, інші нормативно-правові акти, що регулюють розвиток відповідної сфери управління; практику застосування законодавства з питань, що належать до компетенції підрозділу; основи економіки, фінансів, права та управління; інструкцію з діловодства; правила ділового етикету; правила та норми охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп'ютері та відповідні програмні засоби; ділову мову; володіти державною мовою.

Кваліфікаційні вимоги. Вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, бакалавра.

Без вимог до стажу роботи.

Післядипломна освіта у сфері управління: спеціаліст, магістр державного управління за відповідною спеціалізацією.

СПЕЦІАЛІСТ II КАТЕГОРІЇ

Завдання, обов'язки та повноваження. Виконує роботи під загальним методичним керівництвом спеціаліста вищої категорії (кваліфікації) або керівника підрозділу. Здійснює у процесі роботи аналітичні та контрольні операції на одному з напрямів роботи підрозділу. Бере участь у розробленні проектів нормативних та організаційно-методичних документів, інформаційно-аналітичних матеріалів, пов'язаних з роботою підрозділів, а також підготовці відповідей на звернення та заяви, що надійшли на розгляд до відповідного підрозділу. Веде діловодство, кореспонденцію в підрозділі.

Має право. У встановленому порядку використовувати отриману статистичну інформацію та інші дані від державних органів влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, політичних партій, громадських та релігійних організацій, підприємств, установ, організацій, їх філій та відділень незалежно від форм власності, необхідні для виконання посадових обов'язків. Вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи свого підрозділу.

Повинен знати. Конституцію України; закони України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції», нормативні документи, що стосуються державної служби та діяльності відповідного органу виконавчої влади; постанови, розпорядження, інші нормативно-правові акти, що регулюють розвиток відповідної сфери управління; практику застосування законодавства з питань, що належать до компетенції підрозділу; основи економіки, фінансів, права та управління; інструкцію з діловодства; правила ділового етикету; правила та норми охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп'ютері та відповідні програмні засоби; ділову мову; володіти державною мовою.

Без вимог до стажу роботи.

СПЕЦІАЛІСТ

Завдання, обов'язки та повноваження. Виконує роботи під контролем спеціаліста вищої категорії (кваліфікації). У межах регламентованих завдань та постійних обов'язків здійснює аналітичні, контрольні операції на одному з напрямів роботи підрозділу. Бере участь у розробленні проектів нормативних та організаційно-методичних документів; інформаційно-аналітичних матеріалів, пов'язаних з прийняттям та виконанням управлінських рішень, а також відповідей на звернення та заяви, що надійшли на розгляд до відповідного підрозділу. Веде діловодство, кореспонденцію в підрозділі.

Має право. У встановленому порядку використовувати отриману статистичну інформацію та інші дані від державних органів влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, політичних партій, громадських та релігійних організацій, підприємств, установ, організацій, їх філій та відділень незалежно від форм власності, необхідні для виконання посадових обов'язків. Вносити на розгляд керівництва місцевого органу виконавчої влади пропозиції щодо поліпшення роботи відповідного підрозділу.

Повинен знати. Конституцію України; закони України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції», нормативні документи, що стосуються державної служби та діяльності відповідного органу виконавчої влади; постанови, розпорядження, інші нормативно-правові акти, що регулюють розвиток відповідної сфери управління; практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції; інструкцію з діловодства; основи економіки, фінансів, права та управління; правила ділового етикету; правила та норми охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп'ютері та відповідні програмні засоби; ділову мову; володіти державною мовою.

Без вимог до стажу роботи.

* * *

Додаток 9

РЕКОМЕНДАЦІЇ з організації праці державних службовців в органах виконавчої влади Затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28.01.2005 N 55 1. Загальні положення 1.1. Рекомендації з організації праці державних службовців в органах виконавчої влади розроблено на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2004 року N 630 "Про стан виконавської дисципліни в органах виконавчої влади і заходах щодо її зміцнення"… Методичною основою підготовки зазначених Рекомендацій є Закон України "Про державну службу" ( 3723-12 ), Концепція адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу, схвалена Указом Президента України від 5 березня 2004 року N 278 ( 278/2004 ), Програма розвитку державної служби на 1.2. Метою цих Рекомендацій є надання організаційно-методичної допомоги керівникам державних органів виконавчої влади з питань організації праці та організації робочих місць державних службовців. 1.3. Рекомендації передбачають організацію праці та організацію робочих місць державних службовців, крім керівного складу вищого рівня органів виконавчої влади, призначення на посаду яких передбачається відповідними актами законодавства, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів, контроль діяльності яких здійснюється безпосередньо Головною державною службою України. 2. Організація праці державних службовців органів виконавчої влади 2.1. Організація управлінської праці передбачає розподіл і кооперацію праці державних службовців органів виконавчої влади на різних рівнях та в межах кожного його структурного підрозділу, вибір раціональної системи і методів праці працівників, добір та розстановку кадрів, організацію робочих місць та створення нормальних умов праці, автоматизацію управлінських робіт. 2.2. Розподіл праці в органах виконавчої влади здійснюється посадовими особами за такими категоріями працівників: керівники та їх заступники, головні спеціалісти, провідні спеціалісти, спеціалісти за категоріями та без категорій, технічні службовці. Зазначений поділ є досить умовним, оскільки працівники одних категорій можуть виконувати функції працівників інших категорій. Так, наприклад, керівник може виконувати роботу спеціаліста, а спеціаліст - технічного службовця. Тобто здійснюється суміщення функцій управління. 2.3. Організація праці державних службовців передбачає раціональний розподіл праці, що є однією з функцій її організації, яку виконує керівник органу виконавчої влади або його структурного підрозділу. 2.4. На основі всебічного аналізу робочого процесу та структури робіт з управління керівник визначає відповідальні дільниці роботи та доручає своїм безпосереднім заступникам їх виконання, залишаючи за собою найбільш важливі. Заступники керівника аналогічним чином розподіляють роботу між працівниками. Таким чином, обсяг робіт з управління поступово зверху до низу зменшується, і на кожному щаблі управління залишається такий обсяг робіт з управління, який під силу виконавцям. Цей процес на практиці отримав назву "делегування" завдань та обов'язків. 2.5. У результаті делегування здійснюється розподіл праці в системі управління. За кожним державним службовцем закріплюється конкретний обсяг роботи та визначається її зміст. У цьому процесі важливого значення набуває знання керівником особистих ділових здібностей та інтересів працівників, їх компетентності в тих чи інших питаннях, що має важливе значення для чіткої та ефективної організації процесу управління. 2.6. Одночасно з делегуванням обов'язків кожен працівник отримує відповідні права або повноваження, необхідні для якісного та ініціативного виконання покладених на нього обов'язків. 2.7. На відміну від розподілу обов'язків та повноважень між працівниками у керівників апарату органів виконавчої влади відповідальність не делегується зверху до низу, а навпаки - зростає від низу до верху. Тобто, керівник органу виконавчої влади або його структурного підрозділу, передаючи певну частку обов'язків та повноважень своїм підлеглим, не може відповідно звільнитися від відповідальності за результати роботи органу виконавчої влади або його структурного підрозділу. Він несе відповідальність не тільки за особисті результати, а й за результати праці своїх підлеглих. 2.8. Завдання, обов'язки та повноваження і відповідальність за результати праці кожного державного службовця визначаються в розроблених та затверджених типових професійно-кваліфікаційних характеристиках посад та посадових інструкціях державних службовців. 2.9. Посадові інструкції державних службовців розробляють на основі типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад органи виконавчої влади, їх управління, самостійні відділи та інші служби, виходячи з їх завдань, функцій та повноважень, встановлених нормативно-правовими актами, та штатного розпису, затвердженого в установленому порядку. Посадові інструкції затверджуються керівником органу виконавчої влади або, за його дорученням, його заступниками. При розробці посадових інструкцій, якщо виникає необхідність, завдання та обов'язки, які включені до типової професійно-кваліфікаційної характеристики тієї або іншої посади, можуть бути розподілені між окремими державними службовцями або коло завдань та обов'язків окремих державних службовців може бути розширене з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп посад. Усі посадові інструкції, що розробляються у відповідному органі виконавчої влади, повинні бути взаємопов'язаними, аби не допустити дублювання у роботі державних службовців. Підготовка та періодичне уточнення посадових інструкцій мають забезпечувати раціональний розподіл та необхідну кооперацію праці державних службовців при виконанні завдань та функцій відповідного структурного підрозділу. Посадові інструкції державних службовців належить переглядати у разі зміни функцій працівників абоструктури відповідного органу виконавчої влади. Завдання та обов'язки державного службовця мають відповідати завданням і функціям структурного підрозділу та вимогам типової професійно-кваліфікаційної характеристики відповідної посади. Показниками оцінки роботи державних службовців є якість та своєчасність виконання посадових завдань та обов'язків, етика поведінки та дотримання обмежень, передбачених законодавством про державну службу. У посадових інструкціях рекомендується передбачати пункт про те, кого відповідальний державний службовець заміщує на час відсутності у зв'язку з відпусткою, хворобою та іншими причинами, а також хто його заміщує. Один примірник посадової інструкції знаходиться у керівника структурного підрозділу, один - у кадровій службі державного органу. Посадова інструкція подається для ознайомлення державному службовцю. 2.10. Одним з чинників ефективної організації праці державних службовців є використання робочого часу. Тривалість робочого часу державних службовців визначається нормативно-правовими актами у сфері праці з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про державну службу". Нормальна тривалість робочого часу - сорок годин на тиждень. З метою своєчасного і якісного виконання своїх трудових обов'язків державний службовець може епізодично працювати понад норму робочого часу. Крім того, відповідно до статті 20 Закону України "Про державну службу" для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов'язані за розпорядженням керівника органу виконавчої влади, в якому вони працюють, з'являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного законодавства. За рішенням керівника органу виконавчої влади державні службовці можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається державному службовцю у будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році. 2.11. У основі наукової організації праці повинні бути результати вивчення витрат робочого часу та розробка заходів щодо його ефективного використання із забезпеченням скорочення термінів виконання певних управлінських функцій. 2.12. На режим праці та відпочинку державних службовців впливає ступінь нервово-емоціональної напруженості, санітарно-гігієнічні умови тощо. Оскільки найбільша працездатність державного службовця спостерігається з 9 до 12 та з 14 до 16 годин, то саме на цей період рекомендується планувати виконання найбільш трудомістких видів робіт. 2.13. Для запобігання перевтомлення необхідно встановити регламентовані перерви для відпочинку, які є більш ефективні, ніж перерви, що виникають у процесі роботи. Для працівника розумової праці ефективний такий режим: через дві години з початку роботи - десятихвилинна перерва; у другій половині дня через кожну годину роботи - п'яти - восьми хвилинна перерва. 2.14. За своєю класифікацією усі витрати робочого часу управлінського персоналу можна поділити на час роботи та час перерв. При цьому, час роботи можна поділити на час виконання посадових обов'язків та на час виконання робіт, не передбачених цими обов'язками, в тому числі - час тимчасового виконання обов'язків інших співробітників. 2.15. Виходячи із змісту праці, робочий час можна поділити на підготовчо-заключний час, час основної роботи, час відпочинку і особистих потреб та час обслуговування робочого місця. До підготовчо-заключного часу у державних службовців належить час отримання завдання та звіт про його виконання. Час обслуговування робочого місця - це час на отримання та доставку документів та матеріалів до робочого місця, приведення в робочий стан оргтехніки. 2.16. Час основної роботи поділяється в залежності від її характеру, обумовленого змістом функцій управління, на час організаційно-адміністративної, творчої та технічної праці. Час організаційно-адміністративної роботи - це витрати часу на організацію та управління трудовим процесом, проведення засідань та нарад, вирішення внутрішніх питань щодо організації виконання тієї чи іншої роботи (завдання). Час творчої роботи включає витрати часу на аналіз існуючих обставин, документів, інформації, пошук та розробку відповідних оптимальних рішень, проектів документів, програм тощо. Час технічної роботи - це витрати часу на виконання простих робіт, які регулярно повторюються, пов'язаних з інформаційним пошуком матеріалів, документів, підготовкою звітів, ділового листування тощо. 2.17. Перерви в процесі робочого дня поділяються на: - перерву на відпочинок та перерву на особисті потреби; - час обідньої перерви, який визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, не включається до робочого часу, надається для відпочинку і харчування та використовується державними службовцями на свій розсуд. Цей час повинен надаватися, як правило, через чотири години після початку роботи; - перерви, викликані порушенням режиму праці, які пов'язані в основному із чинниками, що не залежать від працівника (очікування завдання, несправність технічних засобів тощо); - перерви, викликані порушенням трудової дисципліни (запізнення на роботу, передчасне залишення робочого місця, самовільна тимчасова відсутність, виконання роботи, не пов'язаної із службовими обов'язками). Підготовчо-заключний час, час на обслуговування робочого місця, час на відпочинок та особисті потреби, включаючи фізичні паузи, як правило, складає 10 відсотків від часу основної роботи. 2.18. Для вивчення витрат робочого часу державних службовців може застосовуватися анкетне та усне опитування працівників, фотографія або самофотографія їх робочого дня. 2.19. Вивчення витрат робочого часу державних службовців слід проводити за такою послідовністю: підготовка до опитувань або спостережень, проведення опитувань або спостережень, обробка та аналіз отриманої інформації з наступною розробкою відповідних організаційно-технічних заходів щодо використання відповідних результатів. На першому етапі визначається суб'єкт опитування або спостереження (структурний підрозділ органу виконавчої влади, окрема група державних службовців, окремі категорії службовців). Потім визначаються тривалість опитування або вивчення витрат робочого часу (безперервно, з перервами) та термін проведення опитування або спостережень (місяць, тиждень), а також коло спеціалістів, які будуть проводити опитування або спостереження та аналіз отриманих даних. Мінімальним терміном проведення фотографії або самофотографії робочого дня державних службовців повинен бути один робочий тиждень… 2.21. Організуючи свою працю, керівник повинен уникати надмірного перевантаження і одночасно забезпечити чіткий ритм у роботі підлеглих з найбільш ефективним завантаженням їх роботою. Тільки за цих умов він зможе ефективно використовувати свою кваліфікацію та інтелектуальні здібності, мати повну уяву про діяльність довіреного йому структурного підрозділу та одночасно звільнятися від вирішення другорядних питань, які потребують досить значного робочого часу і можуть бути виконані підлеглими. Керівник повинен особисто вирішувати тільки ті питання, які неможливо передати на розгляд і вирішення підлеглих, що забезпечить ефективну організацію управління і ефективну працю його підлеглих. 2.22. Одним з принципів організації праці державних службовців є її планомірність, яку повинен організувати керівник. Планомірність забезпечує відповідну систему виконання управлінських робіт і гарантує, що жодне завдання або питання не залишиться поза увагою, дозволяє заздалегідь відокремити головні питання від другорядних, раціонально завантажити роботою державних службовців, запобігати виникненню критичних ситуацій. 2.23. Основою планування управлінської діяльності є чітка реєстрація завдань, розробка та систематичне уточнення планів роботи, що забезпечить рівномірність виконання функцій, ефективне використання робочого часу як керівника, так і його підлеглих; ліквідацію або зменшення до мінімуму робіт, що повторюються, дублювання функцій і складання паралельних документів; чітку координацію виконання завдань і функцій, розмежування їх на першочергові та другорядні; ефективний розподіл праці державних службовців; ефективний контроль за виконанням завдань і функцій. Складанню планів роботи передує попередній аналіз завдань і документів за їх змістом, трудомісткістю та послідовністю їх виконання та картотека завдань з урахуванням термінів їх виконання. Робочий план органу виконавчої влади повинен пов'язуватися з планом роботи його структурних підрозділів та бути реальним з урахуванням резерву часу на виконання непередбачених завдань та робіт. 2.24. Керівник органу виконавчої влади не повинен допускати щоб порядок його робочого дня визначали підлеглі та відвідувачі. 2.25. Керівник органу виконавчої влади під час проведення нарад повинен керуватися такими вимогами: нарада, в якій бере участь значна кількість керівників структурних підрозділів, має починатися не раніше ніж через годину після початку робочого дня. Це дає змогу керівнику структурного підрозділу організувати роботу підлеглих працівників. 2.26. На наради повинні залучатися тільки керівники органу виконавчої влади, до компетенції яких відноситься вирішення питань, що розглядатимуться на нараді. Такий підхід застосовується і на нарадах, які проводяться у структурних підрозділах. 2.27. Одним з напрямів підвищення ефективності організації праці є її постійне удосконалення. Сутність вдосконалення полягає в тому, що для органу виконавчої влади розробляється схема взаємозв'язків структурних підрозділів з визначенням основних функцій та повноважень кожного структурного підрозділу, які повинні виконуватися під час вирішення завдання відповідного характеру. 2.28. З метою підвищення інтенсивності праці та забезпечення своєчасного і якісного розгляду документів органом виконавчої влади, доцільно передбачати паралельний обіг документів, що надходять, для керівника органу виконавчої влади і конкретним структурним підрозділам. Наприклад, загальний відділ або канцелярія органу виконавчої влади під час реєстрації документа, у разі його адресування вищому керівництву даного органу, копію документа адресує структурному підрозділу за належністю. При цьому необхідно враховувати: спеціалізацію структурних підрозділів органу виконавчої влади; рівень складності документа; встановлені терміни розгляду документа, тощо. 2.29. Рівень обслуговування робочих місць державних службовців в органах виконавчої влади впливає на їх продуктивність праці. Тому, своєчасна службова інформація, яка поступає до державного службовця, є одним з елементів раціональної організації його праці, оскільки вона дає змогу своєчасно прийняти обґрунтовані рішення. 3. Організація робочого місця державного службовця та забезпечення комфортних умов його праці 3.1. Організація робочого місця державного службовця є важливою складовою організації праці. Раціональна організація робочих місць має своєю метою створення умов для високопродуктивної праці, якісного виконання посадових обов'язків і забезпечення найкращих умов праці для державних службовців. 3.2. Робоче місце - зона трудової діяльності одного або декількох працівників на обмеженій ділянці площі, оснащена необхідними засобами для виконання посадових обов'язків. Відстань між робочими місцями повинна бути 0,79 - 0,9 метра. 3.3. Загальна площа службового приміщення визначається відповідно до кількості місць, габаритними розмірами меблів і обладнання та повинна передбачати мінімум витрат часу на обмін необхідною інформацією між співробітниками підрозділу, вільний підхід до засобів оргтехніки, дотримання вимог санітарних норм. 3.4. Особливе значення має освітлення робочого місця. Для кращого розсіювання та відбиття світла рекомендується стелю фарбувати у білий колір, він відбиває до 90 % світлового потоку. Стіни повинні менше відбивати світло і мають бути темнішого кольору, ніж стеля. Якщо вікна у приміщенні виходять на сонячний бік, то стіни краще фарбувати у прохолодні тони: блакитний, зеленуватий, салатний. Для приміщень з вікнами, орієнтованими на північ, північний захід, північний схід більше підходять кольори теплої гами: жовтуватий, світло-помаранчевий, піщаний. Підлога, незалежно від матеріалу, з якого її зроблено, повинна мати темніший колір, ніж стіни. Для забезпечення рівномірності та незмінності освітленості на протязі робочого дня рекомендується штучне освітлення (загальне та місцеве). 3.5. Важливе значення в організації робочого місця має дотримання нормальної температури та вологості повітря. Для розумової праці комфортним є мікроклімат з температурою повітря у зимовий період - 18 - 20 град. C, у літній - 22 - 25 град. C, відносною вологістю у зимовий період 45,0 - 50,0 %, літній - 50,0 - 95,0 %. У повітрі має бути не більш 0,03 % вуглекислоти. 3.6. Відповідно до санітарних норм в приміщеннях для розумової праці передбачено, що рівень шуму не може перевищувати 60 дбА. Для зниження шуму в службових переміщеннях пропонується: - розміщувати робочі місця співробітників таким чином, щоб службові розмови одних працюючих не заважали іншим; - використовувати у разі необхідності різні звукоізолюючі пристрої, особливо у службових приміщеннях, які призначені для 10 та більше працівників. З метою поліпшення складу повітря, зменшення нервово-психічної та зорової стомлюваності, та підвищення інтенсивності розумової праці рекомендується провадити озеленення приміщень. 3.7. До комплекту меблів для обладнання робочих місць у залежності від характеру роботи належать письмові столи, крісла, шафи. Поверхня меблів повинна відповідати гігієнічним та психофізіологічним вимогам, тобто бути твердою та рівною, покриватися лаком або іншим матеріалом, що виключає сліпучі виблиски від сонячного, денного та штучного світла. 3.8. Канцелярське приладдя доцільно зберігати в одному місці, тобто у столах мають бути лотки для його розміщення. 3.9. Робоче крісло має бути стійким та відповідати таким умовам: а) сидіння має регулюватися за кутом нахилу та висотою відповідно до висоти робочої поверхні та зросту працюючого (від 370 до 800 мм від підлоги); рекомендована ширина сидіння 370-400 мм, глибина - 370-420 мм, передній край сидіння – скошений та закруглений; б) висота спинки має регулюватися у межах 150-180 мм від поверхні сидіння, ширина спинки - не менш 300 мм, форма спинки має бути пристосованою до форми спини людини та регулюватися за кутом нахилу; в) поруччя мають бути регульованими за висотою та вертикальним кутом нахилу; г) зовнішній вигляд і кольорове оздоблення мають відповідати вимогам технічної естетики. 3.10. Для забезпечення оперативності у роботі окремих категорій працівників необхідно мати на робочих місцях такі довідкові матеріали: - тлумачний словник термінів відповідної галузі; - довідники з чинного законодавства; - орфографічний словник; - довідкові книжки з адресами та телефонами працівників, діяльність яких пов'язана з цією установою; - карткові покажчики до збірників постанов та розпоряджень уряду, наказів органу виконавчої влади тощо; - фахову літературу; - періодичні видання з напряму діяльності; - сучасну літературу з питань економіки та науково-технічної інформації; - навчально-методичну літературу із сучасних форм і методів аналізу соціально-економічної ситуації; - нормативно-правову базу (електронна форма); - оргтехніку та канцелярські товари, папір тощо. 3.11. Робоче місце державного службовця може бути оснащено комп'ютерною технікою. Структурні підрозділи повинні бути забезпечені факсом, ксероксом, телефонним та електронним зв'язком.

* * *

Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 181; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 9 10 11 12 13 14 15 16 1718

Мы поможем в написании ваших работ!