Ремонтне зварювання отворів , тріщин каверн та інших пошкоджень
При ремонтних роботах часто доводиться заварювати тріщини, отвори, раковини та ін.
Отвори заварюють лівим способом із нанесенням присаджувального металу за гвинтовою висхідною лінією.
При заварюванні тріщин необхідно попередньо за-свердлити кінці тріщини, щоб вона при нагріванні не поширилась на більшу довжину. У деталях з низьковуглецевої сталі тріщини можна не засвердлювати. При товщині металу більше 3 мм тріщину попередньо розчищають зубилом або фрезою і зачищають до металевого блиску. Короткі тріщини заварюють від середини до країв, а довгі — зворотноступінчастим способом. Тріщини довжиною більше 200 мм необхідно розклинювати і зварювати від країв до середини (рис. 32). Малі тріщини заварюють в одному напрямку. При ремонті закритих ємностей з-під горючих речовин необхідна детальна очистка. Тару промивають гарячою водою з каустичною содою.
При заварюванні ємностей з-під нафтопродуктів використовують спосіб, при якому їх заповнюють відпрацьованими газами двигунів внутрішнього згоряння. Подача газів проводиться безперервно і в процесі зварювання. Полум'я запалюють і гасять в стороні від ємності.
Латки заварюють зворотноступінчастим способом. Для попередження виникнення в швах тріщин від внутрішніх напруг латці надають ледь випуклу форму.
Особливості газового полумя та обладнання , яке використовується для зварювання трубопроводів .
Методи контролю ,які використовуються після ркмонту трубопроводів
Візуальний - Перевірка правильності підготовки і складання деталей, розчищання кромок, величини притуплення і зазору. Наявність поверхневих дефектів. Відповідність геометричних розмірів вимогам креслень.
Випробування гасом - Виявлення наскрізних пор і тріщин розміром від 0,1 мм і більше по наявності жовтих плям на поверхні, покритій крейдовим розчином, після змочування зворотної сторони шва гасом
Пневматичні випробування - Перевірка швів на щільність при робочому тиску з видержкою 10 год. Наявність бульбашок повітря при покритті мильною емульсією або занурення у воду свідчить про нещільність шва.
Гідравлічні випробування - Перевірка швів на міцність і щільність. Виріб витримують під тиском у 1,5-2 рази вищим за робочий протягом 5-6 хв. Проникність визначається просочуванням води у вигляді крапель
Просвічування рентгенівським випромінюванням - Визначення внутрішніх дефектів і їх місцезнаходження. Дефектні місця поглинають випромінювання менше, ніж основний метал і на фотоплівці виступають у вигляді темних плям
Просвічування гамма-променями - визначення внутрішніх дефектів з використанням радіоактивних речовин, гамма-промені яких здатні вільно проникати через метал і впливати на фотопластини.
Металургійні процеси при зварюванні оплавленням
Місце з'єднання розігрівається проходящим по металу електричним струмом, причому максимальна кількість теплоти виділяється в місці зварювального контакту. На поверхні зварюваного металу є плівки оксидів і забруднення з малою електропроводімостью, які також збільшують електродо, - опір контакту. В результаті в точках контакту метал нагрівається до термопластічеського стану або до оплавлення. При безперервному здавленні нагрітих заготовок утворюються нові точки зіткнення, поки не станеться повне зближення до міжатомних відстаней, тобто зварка поверхонь. Контактну зварку класифікують за типом зварного з'єднання, що визначає вигляд зварювальної машини, і по роду струму, що живить зварювальний трансформатор. За типом зварного з'єднання розрізняють зварку стикову, точкову, шовну.
Обладнананя для стикового зварювання оплавленням
При зварюванні оплавленням деталі притискають одна до іншої дуже малим зусиллям при включеному зварювальному трансформаторі. Окремі контакти поверхонь миттєво оплавляються, виникають нові контакти, які оплавляються теж. Під дією електродинамічних сил рідкі прошарки металу оплавлених контактів разом з окислами і забрудненнями викидаються зі стику деталей. Поверхні поступово оплавляються, після чого зусилля стиску різко збільшують — відбувається осадка. При цьому протягом 0,1 с через стик ще пропускають струм. Рідкий метал разом із залишковими окислами, витісняється із зони стику в ґрат — з'єднання утворюється між твердими, але пластичними поверхнями. При зварюванні оплавленням хімічно активні зони металів у місцях з'єднання захищають інертними газами.
Машини призначаються для зварюванням оплавленням або оплавленням із попереднім підігріванням і виготовляються найчастіше стаціонарними. Ці машини потребують напруги мережі живлення змінного струму 380 В з частотою 50 Гц. Усі машини складаються із каркаса, силової частини та електричної схеми. Всередині каркаса знаходиться трансформатор, перемикач ступенів, контактор, вимикач автоматичний, елементи пневматичної схеми, системи охолодження та елементи приводів оплавлення та осаджування. Пульт керування закріплюється на корпусі. Шафу керування з електрообладнанням іноді виготовляють окремо. Машини цієї групи обладнані ексцентриковими, гвинтовими, важільними, пневматичними, гідравлічними, електричними і електромеханічними механізмами затиснення деталей. Програма переміщення рухомого затискача задається важільними, пружинними, електромеханічними, кулачковими, гідравлічними, пневмогідравлічними та електричними механізмами. Ударне осаджування деталей звичайно виконується кулачковими, пружинними й іншими механізмами. Конденсатори, що використовують в імпульсних машинах контактного зварювання, повинні відповідати робочій напрузі до 1000…10000 В. Найбільш підходять для цього паперові конденсатори типу ИМ-0,5-250, метало-паперові та електролітичні - типу МБГП-1000-10, КЭ-2Н (450 В, 80 мкФ); К-50-ИІ (400 В, 350 мкФ).
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 157; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!