Адміністративна відповідальність за порушення митних правил
Митне законодавство містить значну кількість загальнообов'язкових правил, яких повинні додержуватися і виконувати фізичні, а також юридичні особи. Особи, які вчинили порушення митних правил, підлягають відповідальності згідно з МК, а в частині, не врегульованій ним, — згідно з чинним законодавством України. При вчиненні порушень митних правил підприємствами відповідальності підлягають посадові особи — їх керівники.
Порушення митних правил — це за своєю природою і характером адміністративні правопорушення у сфері митної справи, за здійснення яких передбачена адміністративна відповідальність. За злочини настає кримінальна відповідальність згідно з Кримінальним кодексом України. Провадження в справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до МК, а в частині, не врегульованій ним, — згідно з законодавством України про адміністративні правопорушення.
На порушників митних правил накладаються стягнення — попередження, штраф і конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, що є заходами адміністративної відповідальності.
У главі 1 розділу VIII МК міститься перелік видів порушень митних правил, за які настає адміністративна відповідальність. До них належать: незупинення транспортного засобу, що переміщується через митний кордон України, в зоні митного контролю (ст. 104); відправлення транспортного засобу (в тому числі транспортного засобу індивідуального користування), що знаходиться під митним контролем, без дозволу митниці України, а з пункту пропуску на державному кордоні України —також і прикордонних військ (ст. 105); причалювання до судна, що знаходиться під митним контролем, інших суден та інших плавучих засобів без дозволу митного органу України (ст. 106); спроба перешкодити доступу посадової особи митного органу України до предметів, що знаходяться під митним контролем (ст. 107); неподання митному органу України необхідних для здійснення митного контролю документів на транспортні засоби, товари, валюту, цінності та інші предмети, незалежно від подання письмової декларації (ст. 108); недоставлення у митний орган України у призначений строк предметів, що знаходяться під митним контролем і перевозяться з одного митного органу України в інший, а також прийнятих для вручення митному органу України митних або інших документів на ці предмети (ст. 109); вантажні та інші операції, що проводяться без дозволу митного органу України (ст. 111); видача предметів без дозволу митного органу України або їх втрата (ст. 112); порушення зобов'язання про зворотне вивезення чи зворотне ввезення (ст. 113); порушення зобов'язання про транзит (ст. 114); переміщення предметів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (ст. 115); переміщення предметів через митний кордон України поза митним контролем (ст. 116); зберігання, перевезення чи придбання предметів, ввезених на територію України поза митним контролем або з приховуванням від такого контролю (ст. 117); не декларування предметів чи декларування їх не своїм найменуванням (ст. 118); використання предметів, щодо яких надано пільги по обкладенню митом, в інших цілях без дозволу митних органів України (ст. 119); дії, що спричинили недобори митних платежів (ст. 120).
|
|
|
|
Провадження в справах про порушення митних правил здійснюється посадовими особами митних органів України у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання органом або посадовою особою, уповноваженою розглядати справу, матеріалів, необхідних для її вирішення.
Постанова митного органу про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена особою, відносно якої вона винесена, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Держмит-служби України або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним. Скарга розглядається протягом місяця.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 136; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!